КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Експерементальні дослідження роботи твердофазного ферментера
З метою уточнення технологічних показників твердо фазного збродження гною ВРХ в анаеробних умовах, які необхідні для вибору режимів ферментації гною конструктивно-технологічних параметрів ферментера, проведені експериментальні дослідження на базі фермерського господарства «Тимошівське» Черкаської області. Свіжий підстилковий гній завантажувався у ферментер дискретно чотири рази на добу через 6 годин відповідно до експозиції зародження. Основним критерієм оцінки роботи ферментера при проведенні експериментальних досліджень був визначений показник питомого виходу біогазу з кілограма сухої речовини. Вихід біогазу контролювався щодобово газовим лічильником, показники якого заносились в журнал випробувань ферментера. В результаті експериментальних досліджень отримано рівняння регресії залежності питомого виходу біогазу від температури та експозиції збродження і вологості зброджуваної маси гною ВРХ, яке має наступний вигляд:
V= 94,2 –2,235 W – 0,6389 T – 0,4358 t + 0,0146 W 2 + + 0,0047 T 2 + 0,0042 t 2 + 0,0032 WT + 0,0045 Wt – 0,0002 Tt (1.)
При вологості збродженої маси гною ВРХ W=82% (рис. 2-4) найбільший вихід біогазу, в межах 2,4-3,4 м3/(кгсм добу), виділявся при температурі зброджувавння Т=53 0Сі експозиції ферментації гною 25 діб.
Рис. 2. Залежність виходу біогазу від температури зброджування і вологості біомаси
Рис. 3. Залежність виходу біогазу вологості біомаси і експозиції зброджування
При температурі зброджувавння Т=44 0С вихід біогазу в межах 4,0-5,0 м3/(кгсм добу) виділявся при вологості W=87% і експозиції 25 діб.
Рис. 4. Залежність виходу біогазу температури і експозиції зброджування
таким чином, результати досліджень ферментації органічної маси при експозиції зброджування 15 діб показали, що вихід біогазу в межах 4,0-5,0 м3/(кгсм добу) виділявся при вологості W=87% і температурі Т=53 0С. Таким чином науковцям і практикам необхідно направити свій пошук, як над удосконаленням мікробіологічних процесів ферментації біомаси так і на ефективні конструктивно-технологічні аспекти в розробці ферментерів і особливу увагу при цьому звернути на такі технологічні операції як стабільне завантаження біомаси її безперервне перемішування і дотримання стабільного температурного режиму роботи ферментера.
Дата добавления: 2014-10-23; Просмотров: 513; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |