Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Результати досліджень. Умови проведення досліджень




Умови проведення досліджень

ПРИ ЛОКАЛЬНОМУ ЇХ ВНЕСЕННІ.

ОРГАНО-МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ І ЯКІСТЬ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

ВПЛИВ БІОЛОГІЧНО-АКТИВНИХ

 

Для вивчення впливу локального внесення органічних сумішей, виготовлених з відходів сільськогосподарської та переробної промисловості на урожай і якість цукрових буряків в виробничо-технічній базі "Дослідницьке" був закладений дослід з дотриманням найважливіших вимог: репрезентативності та однорідності ґрунтового покрову.

Грунт дослідних ділянок - чорнозем малогумусний крупнопилувато-легкосуглинистий слабовилугований, з вмістом гумусу - 3,14%. Вміст поживних елементів в орному шарі по всіх варіантах досліду близький за значеннями і становить:

азоту лужногідролізованого - 13,8 мг/100 г ґрунту;

фосфору рухомого - 20,7 мг/100 г ґрунту;

калію обмінного - 17,4 мг/100 г ґрунту.

Отримані дані свідчать про те, що грунт малозабезпечений гумусом, та азотом, а по вмісту рухомих форм фосфору та калію характеризується високозабезпеченим.

Метеорологічні умови періоду вегетації 2007 року відрізнялись від середніх багаторічних даних як за температурою повітря, так і по кількості опадів. Так, в травні, червні, липні, серпні та вересні кількість опадів становила відповідно: 70,4; 128,3; 120,5; 57,5; 144,4, що в 1,7-3,5 рази більше проти середніх багаторічних даних.

 

Як свідчать дані літературних джерел [19], обсяг застосування добрив, починаючи з другої половини 80-х років, почав зменшуватись, не зважаючи нп то, що графічна ч залежність урожаю від мінеральних добрив має зростаючий тренд, особливо по озимій пшениці, кукурудзі, цукровому буряку.

Враховуючи, що ґрунти України в основному соредньозабезпечені поживними речовинами, одержати високі врожаї за рахунок природної родючості ґрунтів неможливо.

На сучасному етапі нові організаційно-економічні умови господарювання призводять до скорочення поголів'я худоби, що, цілком природно, має вплив на внесення органічних добрив та їх запаси.

Тому використання нетрадиційних органічних сумішей в сьогоденні залишається актуальним. Виходячи з цього, нами були підібрані компоненти, хімічний склад яких наведений в таблиці 6.1.

 

Таблиця 6.1.

Характеристика вихідних компонентів органічних сумішей

 

Назва компонентів Воло­гість, % Об'ємна маса, г/см3 Поживні елементи, %
азот за­гальний фосфор рухомий калій обмінний
Лузга гречки 7,2 0,07 0,33 0,4 0,1
Відходи переробки гречки 1 11,8 0,53 2,1 0,7 0,7
Відходи переробки гречки 2 8,9 0,26 0,3 0,4 0,2
Зола гречки 5,3 0,34 0,2 3,3 19,0
Пташиний послід 67,8 0,26 2,1 1,8 2,3
Осадок стічних вод /ОСВ/ 87,0   5,0 1,6 0,4
Дефекат 18-20   0,28 0,54 0,58

 

При компонуванні принципово нових органічних сумішей основними критеріями були:

- масова доля води, яка являється одним із основних технологічних елементів як при їх виготовленні, так і при внесенні в грунт (приблизно має бути до 20% вологи);

- вміст поживних речовин.

Агрохімічна характеристика сумішей подана в таблиці 6.2.

 

Таблиця 6.2.

Агрохімічна характеристика поживних сумішей

 

Назва суміші Масова доля води, % Поживні елементи, %
Азот загаль­ний Фосфор Калій
загальний Р2О5 загальний К2О
Суміш № 1 7,8 4,1 1,4 3,2 4,3 5,2
Суміш № 2 8,1 3,9 1,8 4,2 5,1 6,5
Суміш № 3 7,6 3,5 3,1 7,1 6,5 6,7

 

Розрахунок норми внесення органічних сумішей та біогумусу проводили, виходячи з вмісту поживних речовин в ґрунті, а саме:

азот лужногідролізований - 13,8 мг/100 г ґрунту;

фосфор рухомий - 20,7 мг/100 г ґрунту;

калій обмінний - 17,4 мг/100 г ґрунту.

 

Запас поживних елементів в орному шарі ґрунту становить: азоту - 414 кг/га; фосфору -612 кг/га; калію - 522 кг/га.

Коефіцієнт використання з ґрунту азоту - 20, фосфору - 10 і калію 12%. В відповідності з цим рослини можуть використати з ґрунту: азоту - 82,8 кг/га; фосфору - 61,2 кг/га; калію - 62,6 кг/га.

Винос поживних елементів з ґрунту рослинами - цукрових буряків з 1 га становить: азоту - 150 кг/га; фосфору 60 кг/га; калію - 200 кг/га.

Провівши відповідні розрахунки по запасу поживних речовин з врахуванням коефіцієнтів використання та виносу, маємо: азоту - 181,2 кг/га; фосфору - 490,8 кг/га; калію - 259,4 кг/га.

Даний запас поживних елементів гарантує одержання урожаю по азоту - 300 ц/га, по калію - 345 ц/га, а запаси фосфору дозволяють одержати, максимально високий урожай.

Норма внесення органічних сумішей та біогумусу планувалась таким чином, щоб забезпечити по вмісту елементів одержання урожаю 500 ц/га. Якщо 1 т основної продукції (з урахуванням побічної) цукрового буряка виносить, кг/т: азоту - 5,9; фосфору - 1,8; калію - 7.5, то 500 ц винесе відповідно, кг/га: 2,95; 0,9; 3,75. З розрахунків виходить, що для покриття потреб рослин в поживних елементах необхідно внести: азоту - 118 кг/га; калію - 116 кг/га. В відповідності з даною методикою розрахунку необхідно ввести коефіцієнт використання поживних елементів з добрив. Даний коефіцієнт являється величиною, яка залежить від цілого ряду факторів, як то: тип ґрунту, погодні умови, культура рослин, форми добрив та їх дози. Оскільки органічні суміші в такому складі апробацію проходять вперше, то вданий коефіцієнт в нашому розрахунку не показано.

 

Балансуючи вміст поживних елементів в органічних сумішах та біогумусі норма внесення добрив прийнята 1000 кг/га. Доза внесення

добрив на дослідних ділянках була наступною:

- суміш №1 – N75 P80 K100

- суміш №2 - N75 P80 К120

- суміш №3 - N70 P80 К130

- біогумус - N25 Р30 К25

 

Для порівняння ефективності даних сумішей був введений варіант з внесенням нітрофоски в дозі N60 Р60 К60, а також контрольний варіант без внесення добрив.

Новизною досліду являється локальне внесення високих норм як органічних, так і мінеральних добрив без попереднього основного і передпосівного внесення, а також використання нових сумішей, скомпонованих з відходів сільського господарства, переробної промисловості, а також продуктів міських очисних споруд.

Варіанти досліду були розміщені по схемі, представленій в таблиці 6.3.

Розміщення варіантів досліду - трьохярусне, послідовне. Площа досліду 0,04 га, розмір дослідних ділянок 67,5 м2, розмір облікових ділянок становив 40,5 м2.

Таблиця 6.3.

Схема варіантів досліду

 

№ варіантів Назва варіантів Дози внесення добрив
  Суміш №1 N75 P60 K100
  Біогумус N75 P80 K120
  Суміш №3 N70 P130 K130
  Суміш №2 N25 P30 K25
  Нітрофоска N60 P60 K60
  Контроль Без добрив

 

Передпосівний обробіток ґрунту проводився культиватором КПС-4 з і послідуючим коткуванням ККН-2,8.

Посів цукрових буряків проводився сівалкою ССТ-12Б дражованим одноростковим насінням сорту "Гала" при нормі висіву 10 шт/пог. м. Характеристика посівного матеріалу наведена в таблиці 6.4.

 

Таблиця 6.4.

Характеристика посівного матеріалу

 

Показник Значення показника
Маса 1000 шт. насіння, г 28,4
Фракція, мм 3,5-4,5
Енергія проростання, % 90,0
Схожість, % 92,5
Ростковість 1,0
Вирівняність, % 99,0
Чистота, % 99,9
Подрібнення оболонки драже, % 0,01
Вологість, % 8,0
Посівна придатність, % 92,4

 

Як мінеральні, так і органічні добрива з заданою нормою вносили вручну локальним способом на відстані 5-7 см від рядка і на глибину 14-16см. Локальне застосування добрив зводить до-мінімуму контакт з ґрунтом, " що сприяє більш тривалому зберіганню елементів живлення в доступній для рослин формі. Локальне внесення дозволяє також регулювати глибину заробки добрив, тобто розміщувати їх в завідомо більш вологі горизонти (так, при заробці добрив культиватором близько половини поживних речовин розміщуються в верхньому 0-5 см шарі ґрунту, який характеризується вкрай нестійким зволоженням). Рослини цукрового буряка в перші ж місяці після посіву утворюють могутній листковий апарат, який потребує велику кількість азоту і калію. Тому переваги локального внесення полягають не тільки в економному використанні добрив, але й в наближенні строків внесення до активного росту рослин.

Повні сходи з’явились 15 травня 1997. За період вегетації проводилось три міжрядних рихлення культиватором УСМК-5.4Б і одно з них - глибоке до 15см. Погодно-кліматичні умови даного року сприяли нормальному росту і розвитку рослин, про що свідчить динаміка наростання маси коренеплодів за вегетаційний період (таблиця 6.5.). Необхідно відмітити, що на початку росту маса коренеплодів на всіх варіантах досліду була близькою. Помітна різниця в наростанні маси спостерігається з липня місяця. Так, у варіанті з внесенням біогумусу вона становить вже 484г, а при внесенні суміші №1 - 420г. Ця ж тенденція зберігається і до кінця вегетаційного періоду. Графічне зображення (рис. 6.) динаміки наростання маси коренеплодів вказує на пряму залежність цього процесу від періоду вегетації. Тільки після 130 днів вегетації наступає період стабільності або незначне його зменшення.

 

Таблиця 6.5.

 

Динаміка наростання маси коренеплодів за період вегетації.

 

Варіант досліду Назва добрива Маса коренеплодів, г
15.06 15.07 15.08 15.09 22.10
  Суміш № 1          
  Біогумус          
  Суміш № 3          
  Суміш № 2          
  Нітрофоска          
  Контроль     - 275    

 

Органічні речовини мають вирішальне значення не тільки для покращення родючості ґрунту та живлення рослин, а також являються енергетичним матеріалом для більшості ґрунтових мікроорганізмів. Процес розкладу органічних добрив носить складний ферментативний характер. Внаслідок біохімічної діяльності мікроорганізмів розклад органічних речовин проходить двома основними напрямками:

- мінералізація до кінцевих продуктів з вивільненням мінеральних елементів, вуглекислого газу та води;

- утворення стійких органічних сполук гумусової природи.

По вивченню мікробіологічної активності ґрунту 19.06.07 р. був закладений дослід. Ступінь і направленість процесу визначались методом аплікації і гравіметрії. Дані представлені в таблиці 6. Найбільший розклад

целюлози проходить в варіанті №4 з внесенням суміші №2 (18,6%) та біогумусу (18,3%), що в 1,6-1,5 рази більше, ніж на контролі (без внесення добрив), тобто дані органічні добрива мали більший вплив на наростання мікробіологічних процесів.

 

 

Рис. 6. Динаміка наростання маси коренеплодів цукрових
буряків за період вегетації.

 

Таблиця 6.6.

 

Залежність біологічної активності ґрунту від виду

і норми внесення добрив

 

Варіанту Назва варіанту Біологічна активність ґрунту, %
  Суміш № 1 16,9
  Біогумус 18,3
  Суміш № 3 14,9
  Суміш № 2 18,6
  Нітрофоска 13,4
  Контроль 11,4

 

Можна припустити, що локальне внесення як органічних, так і мінеральних добрив в заданих дозах сприяло не тільки живленню рослин, а й збагаченню ґрунту поживними елементами, про що свідчать дані обстеження зразків ґрунту, взятих в період збору врожаю в горизонті 0-30 см (таблиця 6.7.).

Результати досліджень показують, що під впливом співвідношень внесених добрив суттєво різниться і вміст NPK в ґрунті. Вміст їх в ґрунті весною при сівбі і восени о період збирання врожаю представлено в таблиці 3.7.

Результати досліджень показують, що до осені вміст фосфору і калію знизився, крім досліду, де локально вносилась нітрофоска. В цьому варіанті вміст поживних елементів залишався на високому рівні. На інших варіантах вміст азоту на кінець вегетації був більшим, ніж при посіві, вміст фосфору суттєво не змінився, а спостерігається значний винос калію з урожаєм в варіації з локальним внесенням біогумусу.

 

Таблиця 6.7.

 

Динаміко вмісту поживних речовин ґрунту, біологічна активність ґрунту та урожайність цукрових буряків

 

Назва ім’я варіанту Урожай цукрових буряків, ц/га Вміст поживних речовин ґрунту, мг/100 г Мікро­біоло­гічна ак­тивність ґрунту, %
початок вегетації кінець вегетації
N лужн. гідро­ліз. Р рухом К обмін N лужн. гідро­ліз Р рухом К обмін.
  У       Х1 Х2 Х3 Х4
Суміш №1 532,4 13,8 20,7 17,4 14,5 19,7 11,5 16,9
Біогумус 509,7 13,8 20,7 17,4 13,3 19,4 13,5 18,3
Суміш №3 499,9 13,8 20,7 17,4 12,8 17,6 14,5 14,9
Суміш№2 553,2 13,8 20,7 17,4 14,5 18,0 8,7 18,6
Нітрофоска 479,5 13,8 20,7 17,4 18,0 26,4 19,8 13,4
Контроль 467,1 13,8 20,7 17,4 9,6 17,4 6,5 11,4

 

Залежність врожайності цукрових буряків від вмісту поживних елементів ґрунту в кінці вегетації і біологічної активності ґрунту описується поліномом першого ступеню:

 

 

де х1, х2, х3 - відповідний вміст NPK в мг/100г ґрунту;

х4 - біологічна активність ґрунту, %;

у - урожайність цукрових буряків, ц/га.

Графічно ця залежність показана на рис. 7-12.

Рис. 7. Залежність продуктивності цукрових буряків від вмісту в ґрунті азоту та біологічної активності ґрунту: рівні 1 (min) - 5 (max); N – 12,8-18,0 мг/100г ґрунту

 

Рис. 8. Залежність продуктивності цукрових буряків від біологічної активності ґрунту та вмісту в ньому рухомого фосфору: рівні 1 (min) – 5 (max); Р -17,6-26,4 мг/100г ґрунту.

 

Рис. 9. Залежність продуктивності цукрових буряків від біологічної активності ґрунту та вмісту в ньому калію: рівні 1 (min) – 5 (max); К -8,7-19,8 мг/100г ґрунту.

 

Рис. 10. Залежність врожайності цукрових буряків від вмісту в ґрунті лужногідролізованого азоту та біологічної активності ґрунту: рівні 1 (min) – 5 (max); К -11,4-18,6% біологічної активності

 

Рис. 11. Залежність врожайності цукрових буряків від вмісту в рухомого фосфору в ґрунті і біологічної активності ґрунту: рівні 1 (min) – 5 (max); -11,4-18,6% біологічної активності.

 

Рис. 12. Залежність врожайності цукрових буряків від вмісту в ґрунті обмінного калію та біологічної активності ґрунту: рівні 1 (min) – 5 (max); -13,4-18,6% біологічної активності.

Таким чином, можна сказати, що врожайність цукрових буряків має тенденцію до збільшення при вищому вмісту азоту в ґрунті і прискоренні біологічних процесів ґрунту. По вмісту фосфору та калію пряма пропорційність відсутня. Підвищення вмісту калію та фосфору знижує урожай коренеплодів, але підвищує його при збільшенні активності ґрунту. Необхідно відмітити, що збільшення біологічної активності ґрунту сприяє збільшенню урожайності на всіх його рівнях. Співставлення приведених результатів дозволяє припустити, що:

- грунт на протязі вегетаційного періоду мав достатню забезпеченість поживними елементами;

- вміст поживних елементів в ґрунті на кінець вегетації був вищим в 1,3-1,9 рази по азоту; в 1,03-1,52 рази по фосфору та в 1,3-3,0 рази по калію проти контрольного варіанту;

- прискорення протікання біологічних процесів в 1,2- 1,6 рази проти контрольного варіанту сприяло створенню необхідних умов для росту рослин та підвищенню врожайності цукрових буряків на 12-86ц/га.

Це ставить нові задачі по використанню створених сумішей,та біогумусу в виробничих дослідах при вирощуванні основних сільськогосподарських культур.

Біологічна врожайність цукрових буряків на всіх ділянках визначили згідно РД 10.8.6-90 [16]. Найбільший урожай (553,2 ц/га) одержали в варіанті з внесенням суміші № 4. Приріст урожаю відносно контрольного варіанту становив 86,1 ц/га, що, має суттєву різницю проти контролю. Внесення сумішей №1, №3 та біогумусу теж дало значний приріст врожаю (таблиця 6.8.).

Таблиця 6.8.

 

Продуктивність цукрових буряків в залежності від виду і норми локально внесених добрив.

 

№ варіанту Врожайність, ц/га (середнє значення) Приріст урожаю відносно кон­тролю Цукристість, % Збір цукру, ц/га
  532,4 +64,9 15,5 82,5
  509,7 +42,6 15,3 78,0
  499,9 +32,8 15,5 77,5
  553,2 +86,1 15,0 83,0
  479,5 + 12,4 15,5 74,3
  467,1   15,0 70,1

НСР05

Основним показником якості цукрових буряків являється цукристість, яка визначалась на цукриметрі С-4. По вмісту цукру суттєвої різниці по варіантах не спостерігається. Тому і збір цукру (ц/га) одержано більше на тих варіантах досліду, де більша урожайність.

Таким чином, можна зробити висновок, що найбільший приріст врожаю цукрових буряків отримано в варіанті з внесенням суміші № 4 і біогумусу.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-10-23; Просмотров: 441; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.061 сек.