Стандарт-костінг і нормативний метод калькулювання

Стандарт-костінг базується на основі обліку та калькулювання стандартних витрат.

Стандартні витрати – витрати, необхідні для виробництва певної продукції або послуг за нормальних умов діяльності.

Розрізняють три види стандартів:

1 базисні стандарти – встановлюються на довгий термін (2 – 5 років) для вивчення динаміки цін і продуктивності праці.

2 теоретичні стандарти – можуть бути досягнуті лише за ідеальних умов діяльності. Це своєрідний еталон величини витрат.

3 поточні стандарти – відображають витрати, необхідні для виготовлення продукції у звітному періоді за існуючих умов діяльності.

Розроблення стандартів витрат здійснюють підрозділи, які відповідальні за ті чи інші статті витрат.

При розробці стандартів на використання матеріалів використовують креслення, карти розкрою, рецептури тощо.

Встановлення стандартів витрат на оплату праці полягає у визначенні переліку робочих операцій, їх тривалості та суми зарплати, що необхідно нарахувати за кожну виконану операцію на основі тарифних ставок.

Стандарт непрямих витрат встановлюється бухгалтером.

Система калькулювання стандартних витрат включає такі етапи:

- встановлення стандартів витрат;

- накопичення даних про фактичні витрати;

- визначення і аналіз відхилень фактичних витрат від стандартів;

- внесення коректив у діяльність або стандарти.

Аналіз відхилень від стандартів повинен відповісти на такі запитання:

- яка сума різниці між фактичними та стандартними витратами;

- причини виникнення різниць (під впливом ефективності використання ресурсу чи його ціни).

Для ілюстрації розрахунку відхилень скористаємось даними таблиць 4.13 та 4.14.

Таблиця 4.13 - Картка стандартної собівартості одиниці продукції

Статті витрат	Розрахунок	Стандартна собівартість, грн.
1Основні (прямі) матеріали	3 кг х 10 грн.
2 Основна (пряма) зарплата	4 год. х 5 грн.
3 Змінні загальновиробничі витрати	4 год. х 6 грн.
4Постійні агальновиробничі витрати	16000 грн. при нормальному обсязі 400 одиниць
Усього

Таблиця 4.14 - Фактичні показники діяльності

Показники	Сума, грн.
1 Обсяг випущеної продукції – 300 одиниць	х
2 Витрачено матеріалів (3,5 кг х 300 од. х 10,5 грн.)
3 Нарахована зарплата за виготовлення продукції (3,4 год. х 300 од. х 5,1 грн.)
4 Загальновиробничі витрати:
змінні
постійні

Відхилення прямих матеріальних витрат виникають за рахунок зміни ціни закупівлі та за рахунок використання.

Відхилення матеріальних витрат за рахунок цін обраховують таким чином:

=х-х= =х (4.6)

За даними прикладу маємо:

фактична кількість використаних матеріалів: 300 од х 3,5 кг=1050 кг;

відхилення: (10-10,5) х 1050=-525 грн.

Таким чином, маємо негативне відхилення (перевитрату), так як фактична ціна більше стандартної.

Відхилення матеріальних витрат за рахунок використання:

=х-х= =(4.7)

Важливо зауважити, що стандартна кількість використаних матеріалів обчислюється в розрахунку на фактичний обсяг випуску:

300 од. х 3 кг=900 кг

Маємо відхилення: (900-1050) х 10=-1500 грн. – негативне відхилення, яке виникло за рахунок перевищення норм використання матеріалів на одиницю продукції.

Загальне відхилення матеріальних витрат є алгебраїчною сумою відхилень за рахунок ціни та використання: -525+(-1500)=-2025 грн. (або 9000-11025 грн.).

Відхилення прямих витрат на оплату праці виникає за рахунок тарифної ставки та продуктивності праці.

=х-х= =х(4.8)

Фактична кількість годин: 3,4 год. х 300 од.=1020 год.

Відхилення: (5-5,1) х 1020=-102 грн. – негативне відхилення (перевитрата фонду оплати праці за рахунок збільшення тарифної ставки).

=х-х= =х (4.9)

Стандартну кількість годин обчислюємо в розрахунку на фактичний обсяг діяльності: 300 од. х 4 год. = 1200 год.

Маємо відхилення: (1200-1020) х 5=900 грн. – позитивне відхилення (економія фонду оплати праці за рахунок зменшення кількості витрачених годин на одиницю продукції).

Загальне відхилення по заробітній платі складає: -102+900=798 грн.

Відхилення змінних загальновиробничих витрат виникає за рахунок ставки розподілу та продуктивності праці (так як в більшості випадків ці витрати пов’язані з витратами праці).

=х-= =х (4.10)

6 х 1020-5610=510 грн., або (6-5,5) х 1020=510 грн.

Фактичну ставку розподілу було обраховано таким чином: 5610:1020=5,5.

Маємо позитивне відхилення, яке було спричинене застосуванням заздалегідь визначеної ставки розподілу витрат.

=х(4.11)

(1200-1020) х 6=1080 грн. – позитивне відхилення за рахунок підвищення продуктивності праці.

Загальне відхилення змінних загальновиробничих витрат складає: 510+1080=1590 грн.

Відхилення постійних загальновиробничих витрат виникають за рахунок виконання бюджету та обсягу виробництва (оскільки можуть відрізнятись фактична та бюджетна бази розподілу).

За умовою нашого прикладу, загальне відхилення постійних загальновиробничих витрат необхідно розрахувати як різницю між стандартними витратами на фактичний обсяг та фактичними витратами.

Стандартні витрати на фактичний обсяг – це добуток стандартної ставки розподілу на фактичний обсяг діяльності: 40грн. х 300 од.=12000 грн.

Тоді загальне відхилення буде таким: 12000-15500=-3500 грн. – негативне відхилення.

=-(4.12)

Маємо таке відхилення: 16000-15500=500 грн. – позитивне відхилення.

=х(4.13)

(300-400) х 40=-4000 грн. – негативне відхилення, яке виникло внаслідок недовикористання виробничих потужностей.

Облік відхилень від стандартів ведеться з використанням спеціальних рахунків, які мають структуру, зображену на рис. 4.2.

Рисунок 4.2- Побудова рахунка відхилень витрат

Використовують два варіанти ведення обліку відхилень.

Дата добавления: 2014-10-23