Життя та діяльність Я. А. Коменського

КЛЮЧОВІ СЛОВА ТА ТЕРМІНИ

Питання для роздумів і проблемні запитання

Творчі завдання і реферати

1.Загальні тенденції виховних систем у Середньовіччі (порівняльний аналіз).

2.Традиційні засади виховання селянських дітей у Середньовіччі.

3. Аналіз загальноосвітніх систем Середньовіччя і Відродження.

4. Прогресивні виховні тенденції у педагогіці епохи Відродження.

5. Підготуйте хронологічну схему виникнення європейський університетів.

1.У чому полягає обмеженість усіх виховних станових систем Середньовіччя?

2.Доведіть обмеженість школи Середньовіччя у принципах і організації навчання.

3. Обґрунтуйте принципову помилку у вихованні майбутнього лицаря.

3.Перерахуйте всі обов'язкові навчально-наукові звання в університеті (у виховному напряму).

4.Яким аспект умінь був необов'язковим у лицарському вихованні в е:поху Середньовіччя:

а) грати у шахи, б) володіти зброєю, в) полювати, 2) уміння складати «гірші і співати, д) читати і писати.

ТЕМА III

ТЕМА ІІІ.

ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ПЕДАГОГІКА ЕПОХИ НОВОГО ЧАСУ ТА ПРОСВІТНИЦТВА

1. Життя та діяльність Я.А.Коменського.

2.Світогляд Я.А. Коменського та його завдання виховання особистості.

3.Принцип природовідповідності, вікова періодизація та система шкіл (за Коменським).

4.Класно-урочна система та принципи навчання Я. А. Коменського.

5.Підручники Я.А.Коменського.

6.Я.А.Коменський про школу, вчителя та моральне виховання

дітей.

7. Педагогічні ідеї Док.Локка.

8.Ідея вільного виховання Ж.-Ж.Руссо. Вікова періодизація та система виховання Ж.-Ж. Руссо.

9.Педагогічні погляди французьких філософів К.Гельвеція та Д.Дідро.

Література:

1. Левківський М.В. Історія педагогіки. - Житомир, 2001.

2. Коменский Я. А. Избранньїе педагогические сочинения в 2 т. -М., 1982.

3. Мітюров В.Н. Педагогічні ідеї Я.А.Коменського на Україні. -К, 1971.

4. Піскунов А.І. Хрестоматія з історії зарубіжної педагогіки. - М., 1981.

5. Кравець В. Історія класичної зарубіжної педагогіки та шкільництва. - Тернопіль, 1996.

6. Історія педагогіки /За ред. М. В. Левківського, О. А. Дубасенюк /. - Житомир, 1999.

7. Сбруєва А. А., Рисіна М. Ю. Історія педагогіки у схемах, картах, діаграмах: Навчальний посібник. - Суми: СумДПУ, 2000.

"Велика дидактика", пансофія, сенсуалізм, "ІаЬиІа газа", прин­цип природовідповідності, материнська школа, школа рідної мо­ви, латинська школа, "сім вільних мистецтв" (граматика, діалек­тика, риторика, арифметика, геометрія, музика і астрономія); принципи наочності, свідомості і активності, послідовності і сис­тематичності, виховання джентльмена.

Народився майбутній вчений-педагог у березні 1592 р. у м.Нівніце (Південна Моравія, Че­хія), у сімї мірошника. Родина хлопчика належала до християн­ського об'єднання богемських братів. Вона, як і інші, включилася за своє національне звільнення від тиску німецьких баронів у рамках гусицького руху. З 1604 р. Я.Коменський разом з сестрою залишаються сирота­ми і їм призначають опікунів. Пізніше хлопчика взяла до себе тітка з боку батька, і він пере­їжджає в м. Страдницю.

У кінці 1605 року м. Стражницю захопили угорські війська, які майже повністю зруйнували і спалили місто. Коменський змушений був повернутися до опікунів.

У 1608 році Коменський вступає до латинської школи в м.Пшерові, яку закінчує з відзнакою, а ЗО березня 1611 року мо­лодого Коменського зарахували до Гернборнського університету на богословський факультет.

У лютому 1613 року Я.Коменський закінчує Гернборнський університет. Він їде до Амстердаму, потім - до Гейдельбергу, де вступає до знаменитого Гейдельберзького університету.

У 1614 році молодого Я.Коменського призначають керівником Пшеровської братської школи, де він в першу чергу намагається полегшити процес навчання. Він написав одну з перших своїх педагогічних праць "Правила більш легкої граматики".

З 1616 року Я.Коменський стає помічником пшеровського єпископа. В цей період він пише працю "Листи до неба", де роз­виває свої демократичні погляди на існуючий стан речей в су­часному йому суспільстві.

У 1618 році община "чеських братів" призначає Коменського пастирем-проповідником у м.Фульнеці (Північна Моравія) і одночас­но ректором братської школи. За час життя і діяльності в Пшерові і Фульнеці Я.Коменський отримав досвід роботи з дітьми в школі, що в значній мірі обумовило багатство і різноманітність його педагогічного вчення. Цей період діяльності великого педагога можна вважати одним із найвизначніших у становленні його педагогічного кредо, яке стало в подальшому основою його наукового вчення.

На початку 1621 року війська католицької ліги ввірвалися в Фульнек, пограбували і спалили його. В умовах жорстоких пере­слідувань і посилення діяльності інквізиції Я.Коменський переховується в маленькому містечку Брандисі під ім'ям графа Жертонинського. У підпіллі Коменський багато читає, думає, пише.

28 січня 1628 року Я.Коменський переселяється до м.Лешно.

У цьому ж році він почав свою діяльність у згаданому Лешно (Польща). Спочатку майбутній вчений працював у гімназії "братів": викладав у старших класах суспільнознавчі предмети та фізику, а потім став ректором цієї гімназії (1635).

У 1642 році йому доручають посаду секретаря ради старійшин. У ці ж роки він активно працює над головною працею свого життя - "Великою дидактикою", роботу над якою завершує в 1632 році.

Весь період діяльності у м.Лешно Я.Коменський працює І над відомою книгою "Материнська школа". Паралельно з "Великою дидактикою" він пише підручник з латинської мови під назвою "Відкриті двері до всіх наук". У 1633 році він публікує доповнення "Відкриті двері до мов і всіх наук".

У 1641 році Я.Коменського запросили до Лондона; у цей час в Англії йшла громадянська війна, тому її парламенту і правлін­ню було не до освіти і культури. Але великий дидакт не залишає і в цих умовах науково-педагогічної роботи. Він створює працю пансофічного характеру, яку називає "Шлях світла".

У серпні 1642 року їде до Швеції. Канцлер Швеції переконує Я.Коменського зайнятись питаннями викладання латинської мови і розробкою раціональної методики її викладання.

У 1646 році до вищого журі Стокгольмського університету надійшли ще не закінчені дидактико-методичні праці, в числі яких "Новітній метод викладання мов", де описувалася методика викладання латинської мови, в основу якої покладено індуктивний метод викладання: спочатку - приклад, потім - правило; предмет і паралельно — слово.

Навесні 1648 року синод запросив Я.Коменського зайняти посаду єпископа общини "чеських братів". В Угорщині Я.Коменський відкриває в м. Шарош-Паток три класи гімназії за новою системою навчання. Тут він закінчує книгу "Видимий світ у малюнках", яка була опублікована в 1658 році.

В 1668 році Коменський написав твір під назвою "Єдине необхідне", який став його лебединою піснею, де педагог-мислитель підводить підсумки свого життя і діяльності, хоча останнім твором його стало "Продовження братського завіту", який, по суті, є автобіографією великого чеського педагога-мислителя (1669).

15 листопада 1670 року Коменський помер. Він був похований в м.Неардені, поблизу Амстердама, на території французької церкви.

2. СВІТОГЛЯД Я.А. КОМЕНСЬКОГО ТА ЙОГО ЗАВДАННЯ ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ

Світогляд Коменського був суперечливим. За релігійними поглядами він - протестант. У питаннях теорії пізнання, що спостерігається у ряді його робіт, він виявляє значні матеріалістичні тенденції. У гносеологічному відношенні Коменський - сенсуаліст. Він стверджує, що світ пізнається. Подібно до Аристотеля і Ф.Бекона, Я.Коменський заперечує можливість думки, знання, ідеї. Він стверджує, що розум є тільки "іаЬиІа гака", або "чиста дошка", де ще нічого не написано, але на якій з часом може бути написано все.

Дидактичні праці Я.Коменського, і, в першу чергу, "Велика дидактика", побудовані на основі сенсуалістичної гносеології. Значне місце в них відводиться індуктивному методу. До цього методу він звертається також у підручниках "Видимий світ у малюнках", "Відкриті двері до мов" і деяких інших. Сенсуалістичний характер світогляду Коменського лежить в основі його вчення про наочність.

"Пансофія" Коменського визначила вимоги всебічної і систематичної освіти і пізнання. Його ідея "всіх учити всьому" випливає із міркувань про те, що всі люди здібні до пізнання й освіти, простий народ повинен отримати доступ до знань.

У відповідності з потребами часу виховання розглядалось як найважливіший засіб підготовки людини до діяльного, практичного життя, до пізнання реального світу. Коменський виходив із положення, що цілі і задачі виховання повинні виходити із пізнання людини.

Великий дидакт бачив у дитині майбутнього діяча, мудреця і з великою повагою та турботою ставився до його особистості.

Відповідно до основної мети виховання Коменський виділяє суттєві елементи виховання: створити людину, яка знає всі речі, яка є володарем речей і самої себе, яка є такою, що себе і все підводить до Бога, джерела всіх речей, яка має здорове тіло. На думку вченого, цьому відповідає: наукове виховання; доброчес­ність чи моральність, релігійність, фізичне виховання.

3. ПРИНЦИП ПРИРОДОВІДПОВІДНОСТІ, ВІКОВА ПЕРІОДИЗАЦІЯ ТА СИСТЕМА ШКІЛ (ЗА КОМЕНСЬКИМ)

Коменський розробив періодизацію і систему шкільної освіти. Все життя дитини він розбив на чотири вікових періоди по 6 років у кожному. І для окремого періоду пропонується своя школа: дитинство - від народження до 6-ти років - материнська школа; отроцтво - від 6-ти до 12-ти років - школа рідної мови; юність — від 12-ти до 18-ти років - латинська школа чи гімназія; змужнілість - від 18-ти до 24-х років - академія чи університет.

У системі Коменського першим ступенем навчання є материнська школа - це сім'я, де проходить життя дитини від народження до 6-ти років. Вихованню дітей цього віку він присвятив роботу під назвою "Материнська школа". Головним призначен­ням цієї школи він вважав захист дитини від шкідливих впливів, а також створення твердої основи для всієї системи наступного навчання і виховання. Тут визначався зміст, організація, методи виховання дітей у сім'ї та обов'язки батьків. Головний обов'язок батьків полягає в тому, щоб турбуватися про здоров'я дітей, починаючи з процесу зачаття, для чого жінка повинна саме в цей період піклуватися про своє здоров'я, щоб не зашкодити майбутній дитині. Великого значення в материнській школі він надавав грі.

Коменський пропонував у цьому віці здійснювати необхідний розумовий розвиток дитини. На той час панувала точка зору, що дитина від народження наділена такою ж душею, інтелектуальними якостями та здібностями, що й доросла людина. При цьому не брались до уваги вікові особливості духовного розвитку дитини. Коменський висуває в своїх роботах принцип природовідповідності, згідно з яким у навчальному процесі необхідно враховувати вікові особливості дитини.

Другим ступенем у системі освіти і виховання Коменського є школа рідної мови, котра, на його думку, повинна бути в кожній общині, кожному населеному пункті. Навчання на цьому етапі повинно проводитися рідною мовою, причому вчитися повинні всі діти обох статей, незалежно від станів, віросповідань і національності.

Третім ступенем навчання, запропонованим Коменським, була латинська школа чи гімназія. На його думку, це повинна бути всезагальна школа, де навчалися б юнаки незалежно від їх майнового і станового положення. Такі гімназії повинні бути від­криті в кожному місті і складатися з 6 чи 7 класів. Тут, крім "семи вільних мистецтв" (граматика, діалектика, риторика, арифметика, геометрія, музика і астрономія), пропонувалося вивчати фізику, географію, історію і мораль.

Кожному з 6-ти класів гімназії давалась своя назва, і кожен клас включав історію як предмет і підпорядковував її викладання вивченню основної науки. Так, наприклад, 1-й клас — граматичний. 2-й клас - фізичний, де передбачалося вивчення історії природознавства. 3-й клас - математичний, де повинна була вивчатись історія мистецтв разом з історією різних винаходів. 4-й клас - етичний. У ньому повинні були вивчатись історія моралі та найкращі приклади добра. 5-й клас - діалектичний - передбачав вивчення звичаїв різних народів. 6-й клас — риторичний, предметом вивчення якого повинна бути загальна історія, тобто історія всієї землі і всіх народів.

Встановлюючи таку послідовність вивчення основ наук, Коменський виходив із своїх філософських поглядів, а також із теорії сенсуалізму і був на той час педагогом-новатором.

Академія і подорож (18-24 р.) є останнім, вищим ступенем навчання в системі Коменського. Це вік змужнілості чи зрілості. За часів Я.Коменського академія мала три традиційних факультети: богословський, юридичний і медичний. Великого значення надавалось забезпеченню вищої школи висококваліфікованими вченими, необхідною літературою, приділялась велика увага комплектуванню добре підготовленими студентами. До системи занять, поряд з лекціями, входила обов'язкова система самостійної роботи студентів, а також подорожі, які сприяли розширенню знань і вважались обов'язковою частиною вищої освіти.

4. КЛАСНО - УРОЧНА СИСТЕМА КОМЕНСЬКОГО. ПРИНЦИПИ НАВЧАННЯ

У "Великій дидактиці" Я.Коменський не тільки розробив чітку систему навчання і виховання, але й розкрив суть основних її принципів, таких як: наочність; свідомість і активність; послідовність і систематичність знань; міцне оволодіння знаннями і навичками. Природно, що керуючись відчуттями як основою пізнання, вчений головним у навчанні визначав наочність.

В історії педагогіки відомо багато форм організації навчаль­но-виховного процесу. Необхідно зазначити, що поняття "урок" у даній системі з'явилося порівняно пізно. На ранніх етапах організації навчання надавалась перевага індивідуальній формі роботи з учнями. Така форма навчання проіснувала до XVIII ст., а в деяких країнах і до XIX ст. Я.Коменський детально вивчив досвід навчання з урочної системи, а також дав теоретичне обґрунту­вання класно-урочної системи шкільного навчання і сформулював її основоположні принципи. Тому в історії педагогічної думки він вважається творцем класно-урочної системи навчання.

Я.Коменський гостро критикував існуючий у той час індивідуальний метод як єдину форму навчання в школі. Він вважав катастрофічним для дітей становище, коли навчання в школі продовжувалось "із сходу сонця і до заходу". В роботі "Законидобре організованої школи" він визначив основні правила організації навчання, які не втратили свого значення до нашого часу.

Загалом, у системі Я.Коменського досить чітко простежується принцип демократизму спільного навчання хлопчиків і дівчаток (школа рідної мови), бідних і багатих у самому процесі організації навчання. Йому також належить виділення у навчальному році чвертей, а також обґрунтування уроку, як основної форми навчання.

Дата добавления: 2014-10-23