Лекція 12. Емоції та почуття

Специфічною формою взаємодії організму з довкіллям є емоції.

Емоції – це психічний процес відображення безпосереднього пристрасного переживання життєвого сенсу явищ та ситуацій як відношення їх об’єктивних потреб до потреб організму (суб’єкта)

– це психічний процес імпульсивної регуляції поведінки людини, що базу-

ється на переживанні нею значущості тих чи інших фактів;

– це оцінка впливу зовнішнього та внутрішнього середовища з позицій задоволення або незадоволення актуальних потреб людини;

– це механізм нагального пошуку поведінки індивіда в визначеній ситуації,

що веде до успіху, з одночасним блокуванням безперспективної поведінки.

Емоції охоплюють усі психічні процеси та стани людини, оскільки виступають як внутрішня мова, як система знаків, сигналів, завдяки яким ми дізнаємось про життєве значення того, що відбувається довкола.

Важливим також є те, що емоції включають в себе: 1) суб’єктивне переживання; 2) внутрішню реакцію певних систем організму, особливо реакцію автономної нервової системи, серцево-судинної, дихальної і ін.; 3) думки про емоції, та ситуації, що їх викликають; 4) зовнішні виразні рухи, що можна помітити у виразі обличчя (міміка), рухах тіла (пантоміміка); 5) схильність до певних дій.

– Сигнальна функція – завдяки емоціям ми дізнаємось про значущі для нас події, про те, що відбувається навколо;

– Регулятивна функція – забезпечує напрям і інтенсивність поведінки людини;

– Експресивна функція – виражає внутрішні переживання індивіда в зовнішній формі – міміці, жестах, особливостях мовлення та т.ін.;

– Комунікативна функція – за допомогою емоцій ми спілкуємось один з одним. В житті людини велике значення мають не тільки безпосередньо емоції, а й такий їх специфічний прояв як почуття. Обидва явища хоть і існують в єдності, все ж мають суттєві відмінності:

ЕМОЦІЇ	ПОЧУТТЯ
Емоції – це реакції, які викликаються певними чуттєвими впливами або внутрішніми станами організму(реакції на почуття)	Почуття – це стале несвідоме психічне ставлення до різних сторін оточуючої дійсності та внутрішніх станів.
Емоції – це прояви переживань, пов’язаних з задоволенням або незадоволенням органічних потреб.	Почуття пов’язані з несвідомими потребами, чи передчуттями, інтуїцією.
Емоції – пов’язані з несвідомим самопочуттям,інтуїцією і другою сигнальною системою.	Почуття пов’язані з першою і другою сигнальними системами.

Таким чином почуття більш складні афективні утворення, ніж емоції.

Емоційні явища відрізняються між собою за багатьма параметрами: за якістю, інтенсивністю, тривалістю, усвідомленістю, глибиною, генетичним походженням, складністю, умовами виникнення, функціями, дією на організм. На цій основі формуються психічні стани людини.

ВИДИ ЕМОЦІЙНИХ ЯВИЩ ЇХНІ ПАРАМЕТРИ
СВІДОМА ЕМОЦІЯ – це безпосереднє ситуативне, тимчасове відображення пристрасного переживання людиною ставлення до предметів, подій і явищ навколишнього світу, які мають для неї суб’єктивну значимість. Переживання емоцій пов’язане з задоволенням або незадоволенням людиною її актуальних потреб. Емоція – це душевне хвилювання. На біологічному рівні це сигнал до переключення від автоматичної підтримки фізіологічної рівноваги організму до активної орієнтовної діяльності, що виконує функцію пошуку нових умов для адаптації.	Свідомою емоцією називається, наприклад, не саме почуття до музики, а свідомий стан насолоди, який переживає людина, слухаючи музику в даний момент.
СВІДОМЕ ПОЧУТТЯ – більш сталий і довготривалий психічний стан, суть якого своєрідне та стійке переживання свого ставлення до оточуючого світу. Почуття мають чітко виражений предметний характер, оскільки людина не може переживати почуття взагалі, вони переживаються по відношенню до певних об’єктів та явищ, формуються в процесі задоволення свідомих індивідуальних потреб.	Характеризуються соціальністю – пов’язані з задоволенням свідомих своїх та суспільних потреб; предметністю – стійке свідоме ставлення людини до певних предметів та явищ.
АФЕКТ – психічний стан, в основі якого лежить сильне, відносно короткочасне емоційне переживання. Це реакція на екстремальну ситуацію. Відмінними рисами афекту є його ситуативність, узагальненість, велика інтенсивність, незначна тривалість, бурхливість.	Характеризується значними змінами в свідомості, втратою самоволодіння, змінами всієї життєдіяльності організму.
НАСТРІЙ – загальний, відносно невеликий за інтенсивністю, емоційний стан людини, що характеризує її життєвий тонус протягом певного часу. Йому властива дифузність, відсутність чіткого зв’язку з обставинами дійсності.	Характеризується підсвідомістю та слабкою виразністю.Може бути радісним, сумним, індиферентним
СТРЕС – сильне емоційне контрольоване збудження, а також сукупність стереотипних, філогенетично запрограмованих неспецифічних реакцій усього організму, що робить можливим підвищену фізичну активність. Виникає в скрутних, несподіваних та небезпечних ситуаціях.	Сильні стреси порушують вегетатику, дезорганізують психіку; слабкі стреси спонукають до дуже складної діяльності.
ПРИСТРАСТЬ – стійке, глибоке та сильне емоційне праг- нення людини до певного об’єкту.	Максимальний інтерес до предмета пристрасті.

Звертає на себе увагу також поділ емоцій на активні (стенічні) та пасивні (астенічні).

В багатоманітності емоційної сфери життєдіяльності людини виділяється така група емоцій, яка за своїм змістом може розлядатись як фундаментальна. Це емоції, на основі яких формуються всі інші емоційні стани і до них відносяться (за К.Ізардом):

ІНТЕРЕС, ХВИЛЮВАННЯ – позитивна емоція, яка сприяє розвитку навичок і вмінь, засвоєнню знань, мотивованого навчання, творчих спрямувань. Вибіркове ставлення особистості до оточуючих об’єктів завдяки їх певному життєвому значенню та емоційній привабливості.

РАДІСТЬ – позитивне емоційне збудження, яке пов’язане з можливістю достатньо повного задоволення актуальної потреби, ймовірність якого до цього моменту була незначна або невизначена.

ГОРЕ, СТРАЖДАННЯ – негативна емоція, яка пов’язана з одержанням інформації про неможливість задоволення важливої життєвої потреби, а також можливими життєвими втратами. Найчастіше протікає у формі емоційного стресу і має астенічний характер та супроводжується упадком духу, відчуттям одинокості, покинутості, нерозуміння оточуючими, особистої непотрібності.

ГНІВ – емоція (негативна за знаком) викликана раптовою появою серйозної перешкоди на шляху задоволення надзвичайно важливої для суб’єкта потреби, а також в разі розходження поведінки іншої людини з нормами етики, моралі. Прояв гніву виглядає насупленими бровами, відтопиреними губами, виставленою вперед нижньою губою, стиснутими кулаками, сильною жестикуляцією. Може протікати у формі афекту (вибуху гніву). Має стенічний характер.

ПРОВИНА (КАЯТТЯ)– негативна емоція, яка виникає як результат розбіжностей між очікуваною та реальною поведінкою, а також в разі порушень, які неспівпадають з моральними, етичними або ідеологічними принципами та установками суб’єкта, особливо в ситуаціях, в яких людина відчуває особисту відповідальність. Провина – це засудження своїх вчинків та самого себе, може супроводжуватися почуттям каяття та зниженням самооцінки.

ОГИДА – негативна емоція, змістом якої є індивідуальне бридке відношення до істоти, предмету, дії чи бажання “звільнитись від чогось або від когось”.Може виникати разом з емоцією гніву.

ПРЕЗИРСТВО – негативна емоція, яка виникає в міжособистісних взаємовідносинах і виявляється в неможливості прийняття однією людиною поглядів, поведінки, життєвих позицій іншої людини як значимих. Це “холодна” емоція, що веде до деперсоналізації іншої людини або цілої групи, втрати ними значущості для інших та переживанням іншими своєї переваги. Презирство, може з’являтись разом з гнівом та огидою і це зветься “ворожою триадою”.

СТРАХ – емоційний стан, що настає при трагедії, уявній чи конкретній загрозі життю, тяжких наслідків та і ін. Страх вважається найсильнішою негативною емоцією, яка може паралізувати людину, або мобілізувати її енергію.

ТРИВОГА, ТРИВОЖНІСТЬ – емоційний стан, що виникає в ситуаціях невизначеної небезпеки та проявляється в чеканні непередбачених неприємностей. На відміну від страху, як реакції на конкретну загрозу, тривога являє собою генералізований, дифузний чи безпричинний страх.

СОРОМ – негативна емоція, яка виражається в усвідомленні невідповідності особистих думок, вчинків і зовнішності не тільки очікуванням оточуючих, а й особистим уявленням про належні думки, поведінку і зовнішній вигляд. Пов’язана з прогнозуванням засуждення або різкої негативної оцінки в свою адресу з боку оточуючих.

ЗДИВУВАННЯ – швидкоплинна емоційна реакція на особливості об’єкта спостереження. Виникає раптово, пов’язана з парадоксальним фактом або явищем і відволікає увагу від інших об’єктів. Не має чіткого вираження позитивного або негативного знаку.

СТОМЛЕННЯ І УТОМЛЕННЯ –тимчасове зниження психічної (стомлення) і фізичної (утомлення) працездатності.

Можна вказати наступні варіанти сполучення вказаних рис:

– велика емоційна збудливість поєднується з великою емоційною стійкістю;

– велика емоційна збудливість поєднується із слабкою емоційною стійкістю;

– слабка емоційна збудливість поєднується з великою емоційною стійкістю;

– слабка емоційна збудливість поєднується із слабкою емоційною стійкістю.

За індивідуальними емоційними проявами розрізняють декілька емоційних типів людей, а саме.

Збудливі емоційні натури, які дуже легко „запалюються” під впливом подразників. Для таких натур характерна поривчастість, імпульсивність, яка часто переходить в афект.

Сентиментальні натури, що характеризуються схильністю до споглядання. Світ для них відображається наче через призму переживань і емоційних станів. Ці натури чутливі і пасивні: їх почуття не викликають активної діяльності, світ їх переживань мовби замкнений в самому собі.

Пристрасні натури, що виключно дійові, проявляють прагнення і відданість улюбленій справі, вони живуть багатим і напруженим, емоціонально насиченим життям. У них завжди є предмет пристрасті. Це люди глибоких, великих почуттів.

Холодні натури. Їх інколи називають “людьми холодного розрахунку”. Це люди, у яких почуття, емоції проявляються в такій мінімальній мірі, що практично майже не мають впливу на їх поведінку, вчинки і дії.