Загальна характеристика сімейного кодексу України

Основний нормативно-правовий акт у сімейному законодавстві – це Сімейний кодекс України (СК; від 10 січня 2002 p.; набув сили з 1 січня 2004 р.) – складається із 7 розділів, 292 статей.

Розділ I – «Загальні положення» – визначає поняття сім’ї, відносини, регульованих СЕ, здійснення сімейних прав і виконання сімейних обов’язків, захист сімейних прав та інтересів.

Розділ II – «Шлюб. Права й обов’язки подружжя» – визначає умови і порядок укладання шлюбу, особисті немайнові права і обов’язки подружжя, право власності подружжя, права й обов’язки подружжя зі взаємного утримання, шлюбний договір, порядок припинення шлюбу.

Розділ III – «Права і обов’язки матері, батька і дитини» – передбачає підстави виникнення прав і обов’язків батьків та дітей, особисті немайнові права батьків і дітей, права батьків і дітей на майно, обов’язки батьків і дітей із взаємного утримання (аліментні обов’язки).

Розділ ІV – «Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування» – визначає порядок усиновлення, порядок встановлення опіки і піклування, права й обов’язки опікунів і піклувальників, патронат над дітьми.

Розділ V – «Права й обов’язки інших членів сім’ї» – визначає особисті немайнові права й обов’язки інших членів сім’ї й родичів, обов’язки щодо утримання інших членів сім’ї га родичів.

Розділ VI – «Застосування Сімейного кодексу України до іноземців і осіб без громадянства. Застосування законів іноземних держав і міжнародних договорів в Україні» – визначає порядок укладання /розірвання шлюбів громадян України з іноземцями та іноземців в Україні, порядок міжнародного всиновлення.

Розділ VІІ – «Заключні положення» – визначає порядок набуття чинності СК України.

СК України регулює сімейні відносини:

а) зміцнення сім’ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб;

б) утвердження почуття обов’язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім’ї;

в) будування сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки;

г) забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.

Крім СК, до найважливіших актів законодавства у цій сфері належать;

- Закони України: «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (1992 р.]; «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» (1993 p.); «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю (2001 р.) тощо;

- Указ Президента України «Про Національний фонд соціального захисту матерів і дітей “Україна – дітям”» (1996 р.) тощо;

Постанови Кабінету Міністрів України: «Про затвердження Порядку передачі дітей, які є громадянами України, на усиновлення громадянам; України та іноземним громадянам і здійснення контролю за умовами їх: проживання у сім’ях усиновителів» (1996 p.); «Питання центру по усиновленню дітей при Міністерстві освіти України» (1996 р.) тощо.

Дата добавления: 2014-10-15