Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам

Держава гарантує інвалідам право на матеріальне забезпечення та соціальну захищеність. Інвалідам, які ніколи не працювали і, відповідно, не застраховані у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, Закон України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» гарантує надання соціальної допомоги.

Право на державну соціальну допомогу мають інваліди з дитинства І і II групи, непрацездатні інваліди III групи, діти-інваліди до 16 років.

Інвалідам з дитинства, які мають одночасно право на допомогу і соціальну пенсію, соціальну допомогу або пенсію призначають за їх вибором.

Допомогу призначають у таких розмірах:

а) інвалідам з дитинства І групи – 100% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

б) інвалідам з дитинства II групи – 70% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

в) інвалідам з дитинства ІІІ групи – 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

г) дітям-інвалідам віком до 16 років – 70% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Допомогу інвалідам I, II групи та непрацездатним інвалідам ІІІ групи призначають на весь час інвалідності.

Дітям-інвалідам допомогу призначають на час інвалідності, але не більше ніж до досягнення дитиною 16 років. Якщо дитина-інвалід після досягнення 16 років визнана інвалідом з дитинства, то допомогу виплачуватимуть у новому розмірі за її заявою.

Виплата допомоги припиняється, якщо пропущено строк переогляду у МСЕК. У разі повторного визнання інвалідом виплата допомоги поновлюється. Якщо строк переогляду пропущено з поважних: причин, то виплата допомоги поновлюється з дня зупинення, але не більше як за 12 міс.; якщо без поважних причин – не більше як за один місяць.

Для призначення допомоги потрібно звернутися із заявою до органів праці та соціального захисту за місцем проживання інваліда. До заяви додають документи про вік і місце проживання інваліда з дитинства або дитини-інваліда, документи про місце проживання батьків, усиновителів, опікуна або піклувальника, який подав заяву, довідка МСЕК або медичний висновок, видані у встановленому порядку.

Непрацюючі інваліди III групи та один з батьків, що не працює, доглядаючи за дитиною-інвалідом, додатково подають довідку про те, що вони не працюють, видану за місцем проживання.

Інвалідам з дитинства, які проживають у будинках-інтернатах для людей похилого і літнього віку та інвалідів, виплачують 20% призначеного розміру державної соціальної допомоги. Дитині-інваліду віком до 16 років за час перебування дитини на повному державному утриманні призначену допомогу не виплачують.

У разі смерті дитини-інваліда або інваліда з дитинства особі, яка здійснила поховання, виплачують допомогу на поховання у розмірі двомісячної суми державної соціальної допомоги.

Допомога здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Дата добавления: 2014-10-15