Використання захисних властивостей місцевості

Рельєф місцевості і рослинний покрив створюють дуже складні умови для розповсюдження і дії ударної хвилі, світлового випромінювання і проникаючої радіації – цих важливих уражаючих факторів ядерного вибуху, а також надають істотний вплив на характер і ступінь забруднення місцевості радіоактивними, отруйними речовинами та біологічними засобами.

Ударна хвиля ядерного вибуху володіє властивістю обтікати узгір’я (насипи) і інші перешкоди. Під час набігання хвилі на передній скат узгір’я (насипу) тиск в її фронті підвищується. Чим більше крутизна узгір’я, тим на більшу величину підвищується тиск у фронті ударної хвилі. Тому ударна хвиля буде чинити більш сильну уражаючу дію на людей, які знаходяться на передніх скатах висот, ніж на людей, які знаходяться на рівнинній місцевості.

Захисні властивості рельєфу: ярів, лощин, промивин, канав та ін. – залежать від їх розташування відносно напрямку розповсюдження ударної хвилі, від звивистості, глибини і ширини. Якщо яри, лощини, промивини і канави витягнуті в напрямку розповсюдження ударної хвилі і не мають заворотів, то вони не послабляють, а посилюють уражаючу дію ударної хвилі. Якщо напрямок поглиблення не збігається з напрямком розповсюдження ударної хвилі, то вони значно послабляють уражаючу дію ударної хвилі.

Швидкість зростання тиску у середині ярів, лощин, промивин і канав значно менше, ніж на відкритій місцевості. Помірне підвищення тиску людина переносить значно легше.

Послабляють уражаючу дію ударної хвилі не тільки значні зломи рельєфу. Так званий мікрорельєф і місцеві предмети (кургани, ями, вирви від розривів бомб і снарядів та ін.) також сприяють зменшенню ступеня ураження ударною хвилею. З рослинного покрову найбільш захисними властивостями від дії ударної хвилі володіють ліса.

Світлове випромінювання розповсюджується прямолінійно і володіє дуже малою уражаючою здібністю. Будь-яке непрозоре середовище повністю припиняє подальше розповсюдження світлового випромінювання. Рельєф і рослинний покров, а також різні будови надійно захищають від світлового випромінювання. Високими захисними властивостями володіють молодий листяний ліс і чагарник.

Маючи на увазі короткочасність дії світлового випромінювання і головним чином величезну швидкість його розповсюдження, особовий склад військ, який застигнутий вибухом на відкритій місцевості, повинен без прогаяння укритись за деревами, насипами, будинками або любою іншою спорудою, яка перешкоджає прямолінійному розповсюдженню світла. Якщо поблизу немає ніякого укриття, необхідно негайно лягти на землю лицем донизу, ногами у бік вибуху, кисті рук укрити під себе і закрити очі. Виконання цих рекомендацій дозволить охоронити обличчя, руки, очі від ураження світловим випромінюванням, а також зменшити вплив ударної хвилі.

Проникаюча радіація розповсюджується в повітрі зі швидкістю, близькою до швидкості світла. Тому вплив проникаючої радіації на людей починається, приблизно, одночасно зі світловим випромінюванням.

Розміри зон тіні, створеної перешкодою від прямого пучка гамма-променів і нейтронів, залежить від підвищення перешкоди над навколишньою місцевістю і віддалення від центру вибуху, а її захисні властивості – від матеріалу і товщини перешкоди. Людина, яка укрилась за стіною, насипом, горбом або в канаві, частково або повністю захищається від прямого попадання потоку проникаючої радіації, доза опромінювання її буде значно менше, ніж на відкритій місцевості.

Більш ефективний захист від проникаючої радіації забезпечують підвальні приміщення, погреба і підземні виробки, тобто споруди, які мають перекриття, в тій або іншій ступені поглинаючі гамма-промені і нейтрони.

На розповсюдження хмари зараженого повітря найбільш сильний вплив надає зниження рельєфу місцевості: площини, вузькі і глибокі річні долини і яруги. Так, наприклад, якщо напрямок лощини збігається з напрямком приземного вітру, то хмара зараженого повітря проникає на значно більшу глибину в розташування військ, ніж на рівній місцевості. Глибокою лощиною з крутими схилами хмара зараженого повітря, особливо в інверсних умовах, може затікати в райони, які знаходяться далеко в стороні від основного напрямку його розповсюдження. В лощинах, які розташовані поперек напрямку приземного вітру, хмара зараженого повітря може застоюватись на тривалий час, а стійкість отруйної речовини у лісі приблизно в 10 разів більше, ніж на відкритій місцевості.

Від ураження запалювальними речовинами особовий склад може використати природні укриття (яри, канави, ями), кам’яні будинки, забори, навіси, крони дерев, а також різноманітні підручні засоби (дерев’яні щити, настили, мати з зелених віток і трави). Підручні засоби – мати з зелених віток і трави і інші покриття – особовий склад використовує для захисту від запалювальних речовин безпосередньо в момент їх застосування противником. Покриття, що спалахнули, негайно скидаються.

Вміле використання захисних властивостей рельєфу і рослинного покрову значно послабляє дію ядерної, хімічної та біологічної зброї на особовий склад.

Дата добавления: 2014-10-31