Асортимент квітів

Характеристика квіткових і декоративно-листяних рослин

На території скверу вирішено висадити такі квіткові рослини.

Таблиця 3.2.

Назва виду (українська та латинська)	Кількість, шт.	Норма садіння, шт./м
на 1м²	всього
Гвоздика турецька (Dianthus barbatus)
Календула лікарська, ф.лимонна (Сalendulaofficinalis “LemonQveen”)
Алісум (Alyssum)
Айстра китайська (Callistephus chinensis)
Цинія вузьколиста (Zinnia angustifolia)
Флокс Друммонда (Phlox drumondii)
Агератум мексиканський (Ageratum houstonianum)
Тагетес тонколистий (Tagetes angustifolia)

Охарактеризуємо більш детально запроектовані квіти.

1.Гвоздика турецька (Dianthus barbatus)

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ:	Streptophyta
-	Streptophytina
-	Ембріофіти (Embryophyta)
-	Судинні (Tracheophyta)
-	Euphyllophyta
-	Насінні (Spermatophyta)
Надклас:	Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас:	Дводольні (Dicotylédones)
Порядок:	Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина:	Гвоздичні (Caryophylláceae)
Рід:	Гвоздика (Dianthus)
Вид:	Гвоздика турецька

Гвозди́ка турецька (Dianthus barbatus) — вид багаторічнихрослин родини Гвоздичні.

Листя супротивне, ланцетоподібне, гостре, зелене або зелене з червонястим відтінком. Численні прямостоячі міцні стебла заввишки до 60 см закінчуються великими з великою кількістю квіток щитковидними голівками діаметром 8-12 см. Квітки різного забарвлення: білі, кремові, рожеві, червоні, темно-червоні і інших забарвлень і відтінків, нерідко строкаті або з очком і облямівкою, бархатисті, ароматні. У культурі багато сортів гвоздики турецької з простими і махровими квітками.

Гвоздику турецьку широко використовують в грунтових посадках, для бордюрів уздовж доріжок і для зрізання — зрізані суцвіття дуже добре і довго зберігаються у воді. Її з успіхом можна висаджувати в квітучому стані в горщики і використовувати для прикраси кімнат, лоджій і балконів.

Дворічний різновид гвоздики.Стебла прямі,міцні,висотою 40-60 см.Багаточисельні духмяні махрові квітки однотонних або змішаних забарвлень,зібрані у щільні щитовидні суцвіття.Висів насіння на розсаду проводять у квітні,у відкритий грунт в травні-червні.В серпні-вересні рослини пересаджують на постійне місце та вкривають на зиму.Цвіте на другий рік у червні-серпні.Вирощується на клумбах,бордюрах,в балконних ящиках та вазонах.

Посів гвоздики

Насіння гвоздики висаджують в теплий період, у червні місяці, відразу у відкритий грунт. Але спочатку треба, звичайно ж, підготувати ґрунт, добре заправивши її органікою. Взагалі, турецька гвоздика, як втім, і інші види гвоздик люблять рости на легких, пухких, родючих, добре пропускають вологу грунтах (суглинки або супесчаники). Не буде рости гвоздика на кислих торфовищах. Головне - щоб земля не затримувала воду, так як застій вологи губить ці рослини.

Взагалі висадити насіння можна не тільки навесні, але і в жовтні місяці, під саму зиму. Але в такому випадку насіння борозенки, викопані під посів змочувати водою не потрібно.

Виберіть місце в саду добре освітлений сонячними променями. Викопайте не дуже глибокі борозенки, полити їх водою, а потім розкладіть насіння на відстані 15 см один від одного. Потім присипте землею, утрамбуйте.

До появи перших паростків краще вкрити грядку тепличною плівкою або спеціальним матеріалом. Якщо сходи проростають занадто густо, просто проредите їх. Зайві рослини, які ви выпололи, садовіть в інше місце. Підрослим сіянцям потрібно провести пікіровку.

З настанням серпня, початку вересня можна висадити ваші молоді гвоздики на постійне місце вирощування. Ось тепер можна посадити їх погустіше, щоб квіти розрослися і нагадували різнобарвний килим. Це дуже гарно, а також не залишає шансів бур'янам. Можна посадити гвоздики навколо високих багаторічників, щоб приховати їх оголені до осені стебла.

Після висаджування рослин на постійне місце їхнього проживання», пам'ятайте, що гвоздика дуже добре розмножується самосівом. Тому вона буде цвісти кожен рік.

Тільки стежте за новими паростками, при необхідності їх проріджують, формуйте клумбу на свій розсуд. Якщо квітів стало занадто багато, просто відрізайте відцвілі суцвіття. Потім можна насіння з них висадити в іншому місці саду або розбити ще один квітник.

Вирощування гвоздики. Полив, підживлення, догляд

Як ми з вами вже знаємо, турецька гвоздика вирощується як дворічна або однорічна рослина. Хоча в природі, дика гвоздика - справжній багаторічник. Вона невибаглива і не вимагає особливого догляду.
Дуже любить світлі, яскраво освітлені сонячним світлом ділянки, але і добре росте в легкій півтіні.

Турецькі гвоздички не люблять перезволоження, тому поливайте їх помірно, по мірі необхідності. Краще це робити щодня, але потроху. Намагайтеся, щоб вода при поливі не потрапляла на бутони. В іншому випадку це негативно позначиться на цвітінні гвоздик, а також може спровокувати небезпечні захворювання. Гвоздики дуже люблять, коли їх обприскують, так що робіть це в ранні ранкові години або пізно ввечері.

Турецька гвоздика потребує підгодівлях. Звичайно, можна обійтися і без них, але після внесення добрив цвітіння буде більш пишним, яскравим, тривалим і рясним. Добре підгодовувати квіти перегноєм. Але ні в якому разі не використовуйте свіжий гній, так як рослини загинуть. Можна також використовувати готове комплексне мінеральне добриво. Підгодовуйте вашу гвоздику 1 раз в 2-3 тижні під час цвітіння. Не забувайте періодично рихлити грунт. Відцвілі кущики обрізайте.

На зиму квіти обріжте, але вкривати їх непотрібно. Рослини добре переносять як холод, так і засуху. Але зате болісно реагують на перепади температур під час часто трапляються зимових відлиг чи весняних заморозків.

Хвороби, шкідники

Гвоздика схильна до різних захворювань. Найпоширенішими є:

Альтернаріоз. Характеризується виникненням на листках, стеблах цяток бурого відтінку, оточених оливково-чорним нальотом.

Фузаріоз. Затримка в рості рослини, його раннє, передчасне в'янення і всихання.

Крапчастістю. Хвороба вражає суцвіття, на яких з'являються неяскраві, розмиті плями, а форма квіток деформується.

Для лікування хвороб придбайте в квітковому магазині спеціальне комплексне засіб.

Шкідники:

Коріння гвоздик можуть підгризати миші. Для боротьби з ними розкладіть по междурядьям отруєну приманку для гризунів.

З комах найчастіше ці квіти вражають павутинний кліщик і тля. Це найвідоміші з комах губителі рослин. Для боротьби з ними можна купити спеціальний препарат або приготувати настій картоплиння. Для цього залийте відром води (10 л) півтора кілограма картоплиння. Залиште на 2 діб. Потім додайте 1 ст. л. рідкого мила, краще розчинити в гарячій воді господарське.

Наводиться характеристика усіх запроектованих квітів по прикладу розташованому вище!!!

Догляд за квітником. Найбільш інтенсивним та регулярним полив повинен бути в період росту, бутонізації та цвітіння, а також розвитку органів рослин. Відносна вологість ґрунту в ці періоди повинна складати 70-80% для вологолюбних рослин та 60-70% для посухостійких. Норма поливу для однорічників складає 15-20, для багаторічників-30-40 л/м2 квітника. Кратність поливу у період інтенсивного росту може коливатися від 3-5 разів на сезон в лісовій зоні до 7-10 разів в степовій.

Для збереження вологи, збільшення повітрообміну проводять рихлення квітників. Перше рихлення здійснюють рано навесні, як тільки просохне верхній шар ґрунту, в подальшому рихлення проводять до змикання рослин по мірі ущільнення поверхні ґрунту та проростання будяків.

Мульчування - агроприйом, який значно покращує умови росту багаторічників. В якості мульчі використовують торф або торфокомпости. Мульчу наносять по поверхні квітника шаром 2,5-3 см, якщо квітник новий та 5-8 см, якщо він 4-5 річний. Строк мульчування: початок весни-до розвитку нових пагонів; повторність мульчування 1 раз на 2-3 роки.

Ріст і розвиток квіткових трав'янистих рослин визначається правильним забезпеченням їх елементів мінерального живлення-азотом, фосфором та калієм. Азотне живлення сприяє потужному росту пагонів, надає листю темно-зелений колір, уповільнює процес старіння рослин. Азотні добрива вносять весною та на початку літа.

Фосфорне живлення підвищує морозостійкість багаторічників прискорює цвітіння та плодоношення. Фосфорні добрива вносять у борозни при посадці або восени при рихленні ґрунту на глибину 8-10 см. В літній період фосфорні добрива вносять в розчинному вигляді.

Калійні добрива підвищують морозостійкість та сприяють кращому поглинанню азоту з ґрунту та накопиченню крохмалю в цибулинах бульбоцибулинах, кореневищах.

Боротьбу з бур'янами необхідно вести систематично. Значну частину будяків вилучають при рихленні ґрунту.

Дата добавления: 2014-10-31