Правовій статус підприємств колективної власності

Поняття підприємства колективної власності вміщене в ч. 1 ст. 93 ГК, згідно з якою підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників).

Частина 2 зазначеної статті відносить до підприємств ко­лективної власності:

- виробничі кооперативи;

- підприємства споживчої кооперації;

- підприємства громадських та релігійних організацій;

- інші підприємства, передбачені законом.

1. Одним з найпоширеніших видів підприємств колектив­ної власності є виробничий кооператив.

Виробничий кооператив є одним з типів кооперативів (інши­ми типами кооперативів є обслуговуючі та споживчі коопера­тиви). Його правове становище визначається положеннями Цивільного кодексу (§ 2 Глави 8 ЦК — статті 163—166), стаття­ми 94—110 ГК, а також Законом України від 10 липня 2003 р. «Про кооперацію».

Згідно з ч. 1 ст. 95 ГК виробничим кооперативом визнаєть­ся добровільне об'єднання громадян на засадах членства з ме­тою спільної виробничої або іншої господарської діяльності, що базується на їх особистій трудовій участі та об'єднанні майнових пайових внесків, участі в управлінні підприємством та розподілі доходу між членами кооперативу відповідно до їх участі у його діяльності.

Аналогічне визначення містить і ч. 1 ст. 163 ЦК. Обидва ці визначення називають серед ознак виробничого кооперативу таку ознаку, як особиста трудова участь громадян—членів ко­оперативу. Виробничі кооперативи можуть здійснювати виробничу, переробну, заготівельно-збутову, постачальницьку, сервісну і будь-яку іншу підприємницьку діяльність, не заборонену за­коном (ч. 2 ст. 95 ГК).

Виробничі кооперативи створюються та здійснюють свою діяльність за такими принципами, закріпленими в ст. 96 ГК:

- добровільність членства громадян у кооперативі та вільний вихід з нього;

- особиста трудова участь членів кооперативу у діяльності підприємства;

- відкритість і доступність членства для тих, хто визнає статут кооперативу, бажає брати участь у його діяльності на умовах, встановлених статутом кооперативу;

- демократичний характер управління кооперативом, рівні права членів кооперативу при прийнятті рішень;

- розподіл доходу між членами кооперативу відповідно до їх трудової та майнової участі в діяльності кооперативу;

- контроль членів кооперативу за його роботою в порядку, визначеному статутом.

2. Підприємства споживчої кооперації. Вся господарська діяльність споживчої кооперації можлива лише завдяки функ­ціонуванню підприємств і організацій, що входять до її скла­ду.

Виходячи з цього, ч. 7 ст. 111 ГК встановлює, що споживчі товариства, їх спілки (об'єднання) можуть утворювати для здійснення своїх статутних цілей підприємства, установи та інші суб'єкти господарювання відповідно до вимог ГК та інших законів.

Згідно з ч. 2 ст. 93 ГК та ч. 8 ст. 111 ГК вони називаються підприємствами споживчої кооперації. Ними визнаються уні­тарні або корпоративні підприємства, утворені споживчим то­вариством (товариствами) або спілкою (об'єднанням) спожив­чих товариств відповідно до вимог ГК та інших законодавчих актів з метою здійснення статутних цілей цих товариств, спілок (об'єднань);

3. Правове становище підприємств об'єднань громадян, ре­лігійних організацій визначається ст. 112 ГК, згідно з якою підприємством об'єднання громадян, релігійної організації є унітарне підприємство, засноване на власності об'єднання гро­мадян (громадської організації, політичної партії) або влас­ності релігійної організації для здійснення господарської діяль­ності з метою виконання їх статутних завдань.

Право власності об'єднань громадян реалізують їх вищі ста­тутні органи управління в порядку, передбаченому законом та статутними документами. Право власності релігійних організацій реалізується їх органами управління відповідно до закону.

Засновником підприємства об'єднання громадян є відповід­не об'єднання громадян, що має статус юридичної особи, а та­кож об'єднання (спілка) громадських організацій у разі, якщо його статутом передбачено право заснування підприємств. Полі­тичним партіям та юридичним особам, що ними створюються, забороняється засновувати підприємства, за винятком засобів масової інформації, підприємств, що здійснюють продаж сус­пільно-політичної літератури, інших пропагандистсько-агітацій­них матеріалів, виробів з власною символікою, проведення вис­тавок, лекцій, фестивалів та інших суспільно-політичних заходів.

Релігійні організації мають право засновувати видавничі, поліграфічні, виробничі, реставраційно-будівельні, сільсько­господарські та інші підприємства, необхідні для забезпечення діяльності цих організацій.

Підприємство об'єднання громадян, релігійної організації діє на основі статуту і є юридичною особою, здійснюючи свою діяльність на праві оперативного управління або господарсь­кого відання відповідно до вимог ГК.

Обмеження щодо створення та діяльності окремих видів підприємств об'єднання громадян, релігійної організації вста­новлюються законами.

Дата добавления: 2014-10-31