Тема 1. Основи господарського процесу

Розділ 12. ОСНОВИ ГОСПОДАРСЬКОГО ПРОЦЕСУ

1.Загальна характеристика господарського процесу та його стадії.

2.Підвідомчість і підсудність справ господарським судам.

3.Учасники господарського процесу.

4. Подача позову, розгляд спору господарським судом першої інстанції.

1. Господарський процес – це встановлена нормами господарсько-процесуального права форма діяльності господарських судів, направлена на захист оспорюваного або порушеного права юридичних осіб та громадян-підприємців.

Аналіз чинного законодавства показує, що господарський суд істотно відрізняється від судів загальної юрисдикції щодо організаційної побудови у сфері діяльності і компетенції, порядку, формам діяльності, що виявляється в наступному:

- господарські суди, як і суди загальної юрисдикції, мають свою замкнуту систему нормативних актів, що детально регламентують їх організацію і структуру, компетенцію і порядок діяльності;

- господарський суд займає особливе положення у ряді владних державних структур України, він повністю самостійний, незалежний і не підпорядкований в своїй діяльності іншим гілкам влади;

- господарський суд здійснює правосуддя, але діє в особливій сфері - в області господарських правовідносин, що виникають між суб'єктами господарювання в процесі здійснення ними підприємницької діяльності;

- предметом розгляду господарських судів є господарські спори, що мають певну специфіку.

Діяльність господарських судів по розгляду і вирішенню господарських суперечок носить строго впорядкований правовий характер, тобто має специфічну процесуальну форму. Можна виділити основні риси господарської процесуальної форми:

1) закон детально визначає процесуальну діяльність, як суду, так й інших учасників процесу;

2) винесене по справі рішення повинно ґрунтуватися тільки на фактах, доведених і встановлених судом передбаченими законом способами і засобами;

3) всі провадження по справі повинно здійснюватися на основі змагальності та рівноправ'я сторін.

Господарське провадження є послідовним, поступальним рухом, що складається з ряду стадій. Стадія господарського процесу – це сукупність процесуальних дій з конкретної справи, об'єднаних однією метою.

Господарський процес складається з шости стадій:

1) провадження в господарському суді першої інстанції;

2) провадження в апеляційній інстанції, перевірка в апеляційному порядку законності і обґрунтованості рішень місцевих господарських судів;

3) провадження в касаційній інстанції, перегляд рішень місцевих господарських судів і апеляційних судів в касаційній інстанції Вищого господарського суду;

4) перегляд судових рішень Вищого господарського суду Верховним судом України;

5) перегляд рішення, ухвали, постанови господарського суду з урахуванням обставин, що знов відкрилися;

6) виконання рішення, ухвали, постанови.

Кожна зі стадій господарського процесу має свій зміст, охоплює собою певну сукупність процесуальних дій, направлених на досягнення самостійної мети: вирішити спор по суті, перевірити правильність ухваленого рішення, привести його у виконання і т. д.

2. Підвідомчість — це визначена законом сукупність повнова­жень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції

Критеріями, що визначають підвідомчість справ господарському суду, є: суб'єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин.

Відповідно до першого критерію господарським судам підві­домчі всі господарські спори, що виникають між юридичними особами, а також громадянами — суб'єктами підприємницької діяльності і ними, а у випадках, передбачених чинним законо­давством, господарські суди мають право вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

За характером спірних правовідносин в господарських судах розглядаються наступні види справ:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

— спорів про приватизацію державного житлового фонду;

— спорів, що виникають при погодженні стандартів та тех­нічних умов;

— спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ціни і та­рифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

— спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

—інших спорів, вирішення яких відповідно до законів Ук­раїни та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодав­чими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (заснов­ником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) госпо­дарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Підсудність - віднесення підвідомчої господарським судам юридичної справи до ведення певного господарського суду.

На відміну від підвідомчості, за допомогою якої розмежовуються повноваження на вирішення юридичних справ між різними юрисдикційними органами, підсудність розмежовує компетенцію в тій же області, але між різними судами. Залежно від роду тих справ, що підлягають вирішення прийнято розрізняти підсудність родову та територіальну.

Предметна (родова) підсудність справ дозволяє визначити, господарський суд якої ланки розглядатиме справу у першій інстанції. Загальне правило родової підсудності свідчить, що всі справи, підвідомчі господарським судам, підсудні місцевим господарським судам.

Територіальною іменується підсудність справи суду залежно від території, на яку розповсюджується юрисдикція даного суду.Як правило, територіальна підсудність підрозділяється на загальну, альтернативну, договірну, виняткову і підсудність за зв'язком справ.

Загальна підсудність визначається місцезнаходженням відповідача.

Альтернативною вважається підсудність, при якій справа може розглядатися одним з декількох вказаних в законі судів на вибір позивача. Наприклад,в ч. З ст. 15 Господарського процесуального кодексу визначено, що справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються госпо­дарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Виключною є підсудність справ, що допускає розгляд певних категорій справ лише судами, точно вказаними в законі:

- віднесені до підсудності господарського суду справи по спорах, що виникають з договору перевезення, в яких одним з відповідачів є орган транспорту, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням цього органу;

- справи по спорах про право власності на майно, або про витребування майна з чужого незаконного володіння, або про усунення перешкод в користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна;

- справи по спорах, в яких відповідачем є найвищий або центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні Київський і Севастопольський міські ради або обласні Київська і Севастопольська державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються господарським судом м. Києва;

- справи у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарського товариства, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням господарського товариства згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; - справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери
розглядаються господарським судом за місцезнаходженням емітента; - справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів, розглядаються господарським судом за
місцезнаходженням об'єктів земельних відносин або основної їх частини.

Договірною називається підсудність, що встановлюється за угодою сторін. При цьому сторони не можуть змінити як родову, так і виняткову територіальну підсудність.

3. Учасники господарського процесу – це ті суб'єкти, чиї дії можуть сприяти правильному і швидкому розгляду спору, захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів, що охороняються законом.

До складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь в процесі у випадках, передбачених Господарським процесуальним Кодексом.

Суддею є посадова особа господарського суду. Процесуальний статус судді визначається Законом України "Про господарські суди" і Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь в судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений Господарським процесуальним кодексом або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів в його неупередженості. Суддя, який брав участь в розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали прийнятих за його участю.

Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (зокрема іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.

Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити в справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Вони можуть бути залучені до участі в справі також за клопотанням сторін, прокурора або за ініціативою господарського суду. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, окрім права на зміну підстави і предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством і установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що засвідчують їх посадове положення. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

У судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів.

У судовому процесі може брати участь судовий експерт. Судовий експерт має право знайомитися з матеріалами справи, брати участь в огляді і дослідженні доказів, просити господарський суд про надання йому додаткових матеріалів.

4. Позов – вимога зацікавленої особи, що витікає зі спірних матеріальних правовідносин, про захист свого або чужого права або законного інтересу, яка підлягає розгляду і вирішенню у встановленому законом порядку.

Позовна заява подається до господарського суду у письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Позовна заява повинна містити:

1) найменування господарського суду, до якого подається заява;

2) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я і по батькові при його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності за його наявності (для юридичних осіб) або індивідуальний ідентифікаційний номер за його наявності (для фізичних осіб - платників податків);

2-1) документи, що підтверджують за громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів);

4) зміст позовних вимог; якщо позов поданий до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, які підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягаються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов;

6) відомості про використання заходів досудового врегулювання спору якщо такі проводилися;

6-1) відомості про вжиття запобіжних заходів відповідно до
Господарського процесуального кодексу;

7) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках наступні дії з підготовки справи до розгляду:

1) вирішує питання про залучення до участі у справі іншого відповідача та про виключення чи заміну неналежного відповідача;

2) викликає представників сторін (якщо сторони знаходяться у
тому ж населеному пункті, що й господарський суд) для уточнення
обставин справи і з'ясовує, які матеріали може бути подано
додатково;

3) зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні і інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів в місці їх знаходження і тому подібне);

4) вирішує питання про призначення експертизи;

5) провадить огляд і дослідження письмових та речових доказів в місці їх знаходження;

6) вирішує питання про визнання явки представників сторін у засідання господарського суду обов'язкової;

7) вирішує питання про виклик посадових та інших осіб для дачі пояснень по суті справи;

8) вирішує питання про розгляд справи безпосередньо на підприємстві, в організації;

9) вирішує питання про використання заходів до забезпечення позову.

10) вирішує питання про розгляд справи безпосередньо на підприємстві, в організації, вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

У господарському суді першої інстанції спір повинен бути вирішений в строк не більше двох місяців від дня отримання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більше як на п'ятнадцять днів.

При вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення.

Рішення викладається у письмовій формі та підписується всіма суддями, які брали участь у засіданні. У разі розгляду справи трьома суддями суддя, не згодний з рішенням, зобов'язаний викласти у письмовій формі свою окрему думку, що приєднується до справи.

Рішення господарського суду ухвалюється ім'ям України і складається зі вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, при цьому:

1) у вступній частині в казуються найменування господарського суду, номер справи, дата ухвалення рішення, найменування сторін, ціна позову, прізвище судді (суддів), представників сторін, прокурора і інших осіб, які брали участь у засіданні, посади цих осіб. При розгляді справи на підприємстві, в організації про це також вказується у вступній частині рішення;

2) описова частина повинна містити стислий виклад вимог позивача, відзиву на позовну заяву, заяв, пояснень і клопотань сторін та їх представників, інших учасників судового процесу, опис дій, виконаних господарським судом (огляд і дослідження доказів, ознайомлення з матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження);

3) у мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення; обґрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення;

4) резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).

Питання для самоконтролю:

1. Дайте поняття господарського процесу.
2. Назвіть і охарактеризуйте основні стадії господарського процесу.
3. Хто має право на звернення до Господарського суду?
4. Назвіть можливих учасників господарського процесу.
5. Визначите місце господарських судів в судовій системі України.
6. Назвіть з яких частин складається рішення господарського суду.
7. Які основні категорії справ, підвідомчі господарським судам?

Дата добавления: 2014-10-31