Склянки з недостатньо стійкими, отруйними речовинами та речовинами з неприємним запахом, а також концентровані кислоти та луги зберігаються у витяжній шафі

Обладнання, необхідне для проведення якісного аналізу

Методи якісного хімічного аналізу

Від високої точності всіх етапів роботи, акуратності виконання всіх операцій аналізу, умінь виконувати роботу залежать результат аналізу і правильність визначення якості речовин та матеріалів.

Залежно від кількості речовини, що піддається аналізу, об’єму розчину, що аналізують, та техніки виконання окремих операцій розрізняють:

Макроаналіз. Для аналізу беруть 1 – 10 г сухої речовини або 10 – 100 мл досліджуваного розчину.

Напівмікроаналіз відрізняється меншими кількостями сухої речовини (0,05 – 0,5 г) та 1 – 10 мл досліджуваного розчину.

Мікроаналіз дозволяє аналізувати 10^-3 – 10^-6 г речовини або 10^-1 – 10^-4 мл досліджуваного розчину.

Особливе значення в експертній практиці має метод мікроаналізу, який дозволяє працювати з досить малими кількостями речовин, оскільки експерту часто доводиться визначати мізерну кількість окремих компонентів в об’єкті дослідження, який і сам має незначні розміри.

В особливих випадках (аналіз високотоксичних сполук, мікрооб’єктів) використовують ультра- і субмікрометоди, тобто для аналізу беруть ще меншу масу речовини, ніж у мікроаналізі. Зовнішній ефект реакції спостерігають під мікроскопом.

Реактивні склянки. Найзручніше користуватись невеликими склянками місткістю 20 – 50 мл, в яких зберігаються розчини всіх потрібних реагентів. Зручно такі склянки використовувати в комплекті з піпетками, вміщеними в щільну гумову пробку. Таким чином вміст склянок досить надійно ізолюється від повітря, пилу, бруду тощо. Відбирати вміст склянки можна лише за допомогою піпетки. Не слід наливати розчин безпосередньо зі склянки. Після відбору розчину піпеткою її треба повернути на місце, щоб не переплутати пробок з піпетками з різних склянок. Останнє може призвести до забруднення реактивів. Не слід також торкатися піпеткою стінок пробірки, предметного скла тощо, оскільки при цьому також можливе забруднення.

Пробірки. Їх використовують для якісного виявлення катіонів та аніонів при проведенні реакцій між невеликими об’ємами розчинів реагуючих речовин. Звичайні лабораторні пробірки мають місткість 15 – 20 мл.

Реактиви в пробірку приливають невеликими порціями (по 0,5 – 2 мл). Злиті в пробірку розчини перемішують легким струшуванням нижньої частини пробірки. Пробірки, які використовуються для індивідуальної роботи, зберігаються в штативі. Пробірки перед використанням ретельно миють, а потім споліскують дистильованою водою. В деяких випадках вимиті пробірки сушать.

При дослідженні реакцій, що супроводжуються виділенням газів (SO₂, СO₂, Н₂S), отвір пробірки закривають пробкою з газовідвідною трубкою. Кінець останньої занурюють у розчин реагенту.

Піпетки використовуються для відбору певної частини (аліквоти) розчинів досліджуваної речовини чи реагенту, інколи для відділення розчину над осадом. Гумовою грушею заповнюють піпетку, попередньо занурену носиком у відповідний розчин. Невірне користування піпеткою може бути причиною багатьох неправильних висновків стосовно складу досліджуваної речовини. Тому слід пам’ятати й дотримуватись найпростіших правил:

· Піпетки перед використанням ретельно миють, а тоді промивають дистильованою водою.

· Після роботи не слід класти піпетку на стіл або штатив, а негайно її вимити й помістити в чисту пробірку.

Дата добавления: 2014-10-31