Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тема № 3. Закон про кримінальну відповідальність




 

План:

1. Поняття закону про кримінальну відповідальність та його ознаки.

2. Завдання та функції закону про кримінальну відповідальність.

3. Структура Кримінального кодексу України.

4. Структура статей Особливої частини КК. Диспозиції, санкції та їх види.

5. Тлумачення кримінального закону. Види тлумачення.

 

Література. Основна література 1-9, 11-26; додаткова література 33, 54, 82, 121, 164, 217, 293, 317, 332; нормативно-правові акти 33, 34.

 

Загальні рекомендації з вивчення теми:

Починаючи вивчення цієї теми, студентам слід з’ясувати, що згідно з ч. 1 ст. 3 КК, законодавство про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Необхідно висвітлити специфічні риси закону про кримінальну відповідальність та відмінність від законів інших галузей законодавства.

Слід розглянути основні риси закону про кримінальну відповідальність: він є основним джерелом кримінального права, тільки закон про кримінальну відповідальність має значення правового акту, котрий визначає, яке діяння визнається злочином і які покарання можуть бути застосовані за його вчинення, Кримінальний кодекс України ґрунтується на положеннях Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права, незалежно від процедури прийняття (чи то Верховною Радою, чи то шляхом референдуму), закон про кримінальну відповідальність – завжди письмовий документ, який опублікований в установленому законодавством України порядку і має вищу юридичну силу.

 

При вивченні другого питання слід зазначити, що завдання Кримінального кодексу визначено в ст. 1 КК і полягає у правовому забезпеченні охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку і громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також у запобіганні злочинам.

Для здійснення цього завдання КК визначає, які суспільне небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили, тобто КК забороняє під загрозою покарання вчиняти ті суспільне небезпечні діяння, які визнані злочинними. Отже, основна функція закону про кримінальну відповідальність – охоронна.

Разом з тим у деяких нормах цей закон приписує відповідним органам і службовим особам, за наявності законних підстав, звільняти від кримінальної відповідальності і покарання осіб, що вчинили злочин, тобто такі норми виконують регулятивну функцію.

Закон про кримінальну відповідальність має також велике попереджувальне значення, тобто виконує превентивну функцію, тому що одним із завдань КК (згідно з ч. 1 ст. 1) є запобігання злочинам. Сам факт існування норми, в якій описане кримінальне каране діяння, справляє певний превентивний вплив на осіб, здатних вчинити злочин. Крім того, закон тим самим орієнтує уповноважені державні органи і службових осіб на належну боротьбу зі злочинністю, профілактику правопорушень, їх попередження.

 

У третьому питанні, говорячи про структуру кримінального кодексу, слід визначитися, що Кримінальний кодекс України містить Загальну та Особливу частини. Норми Загальної частини мають загальне значення; їх дія поширюється на всі норми Особливої частини Кодексу. Сутність і призначення норм Загальної частини виявляються лише в органічній єдності з положеннями Особливої частини. Неможливо застосовувати норми Особливої частини, якщо не звертатись при цьому до Загальної.

Загальна та Особлива частини, в свою чергу, поділяються на розділи, а розділи – на окремі статті. Крім Загальної та Особливої частин, Кримінальний кодекс містить Прикінцеві та перехідні положення, які складаються з двох розділів, а також додаток з Переліком майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком.

 

Розглядаючи четверте питання, слід засвоїти, що у зв’язку з тим, що абсолютна більшість норм Особливої частини встановлює кримінальну відповідальність за окремі види злочинів, їх структура характеризується однорідністю складових елементів: в них чітко визначені диспозиція і санкція. Виняток складають кілька статей, в нормах яких або в примітках до них наведені поняття злочинів певного виду, позначені суб’єкти їх вчинення, сформульовані деякі інші нормативні положення (наприклад, ст. 401 дає поняття військового злочину; визначення службової особи міститься у пунктах 1 і 2 примітки до ст. 364).

За технікою побудови і способом описування ознак конкретного виду злочину у чинному кримінальному законодавстві розрізняють чотири види диспозицій: просту, описову, бланкетну, відсилочну, розглянути їх особливості та відмінні риси. Також слід зазначити, що чинне кримінальне законодавство використовує два види санкцій: відносно-визначену та альтернативну.

 

При опрацюванні п’ятого питання слід звернути увагу, що за своїм змістом певні кримінально-правові норми не завжди сприймаються однозначно. Застосування кримінального закону передбачає необхідність його тлумачення, тобто з’ясування волі законодавця, усвідомлення змісту закону, точне пояснення термінів.

Необхідно засвоїти, що в залежності від критерію, покладеного в основу поділу тлумачення на види, наука кримінального права розрізняє тлумачення закону: за суб’єктом; за способом (прийомом); за обсягом та проаналізувати різні види.

 

Контрольні питання:

1. Поняття закону про кримінальну відповідальність.

2. Закони України про кримінальну відповідальність як складові частини КК.

3. Завдання та функції закону про кримінальну відповідальність.

4. Структура Кримінального кодексу України.

5. Єдність і взаємозв’язок Загальної та Особливої частин КК.

6. Структура статей Особливої частини Кримінального кодексу.

7. Види диспозицій.

8. Види санкцій.

9. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність: поняття і значення.

10. Види тлумачення в залежності від різних критеріїв.

11. Роль Конституційного Суду України в тлумаченні кримінальних законів.

12. Роль Верховного Суду України в тлумаченні кримінальних законів.

13. Заборона застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією.

14. Відмежування поширювального тлумачення закону від застосування закону за аналогією.

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-10-31; Просмотров: 559; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.