IV. Метод супутних змін

ІІІ. Об'єднаний метод подібності і відмінності.

Якщо два (або більше) випадки, в яких має місце досліджуване явище, подібні тільки однією обставиною, яка передує виникненню цього явища, а два (чи більше) випадки, в одному з яких це явище відсутнє, а в іншому є присутнім, відрізняються тільки відсутністю/присутністю цієї обставини, то, імовірно, ця обставина і є причиною досліджуваного явища.

Схема: АВС→а АВСD→а

АDЕ →а ВСD→

◊ (А→а), тобто імовірно, що А – причина а. При цьому аналіз випадків, в яких спостерігається ознака на фоні тільки одного чинника, що повторюється в усіх випадках, доповнюється аналізом випадків, в яких цей чинник і досліджувана ознака відсутні.

Приклад: У ряді економічно слаборозвинених країн сталася валютно-фінан­сова криза. В одній з них їй передували інтервенція валютних спекулянтів на біржі (А), галопуюча інфляція (В), зростаючий дефіцит держбюджету (С). В іншій країні мали місце інтервенція валютних спекулянтів на біржі (А), галопуюча інфляція (В), зростаючий дефіцит держбюджету (С), неконкурентоспроможність національного виробництва на світовому ринку (D). У третій – інтервенція валютних спекулянтів на біржі (А), неконкурентоспроможність національного виробництва (D) і різке зниження цін на сировину, що експортується, на світовому ринку (Е). У країні ж з галопуючою інфляцією (В), дефіцитним бюджетом (С) і виробництвом, неконкурентним на світовому ринку (D), антикризовим валютно-фінансовим регулюванням і контролем за діяльністю гравців на валютній біржі із закриттям доступу на неї великим міжнародним спекулянтам гострої фази кризи вдалося уникнути. Отже, саме організовані дії інтернаціонального спекулятивного капіталу викликали в перших трьох країнах обвал курсу національних валют, спровокували біржову паніку, яка на тлі структурних економічних проблем переросла в повномасштабну валютно-фінансову кризу. У той же час самі економічні проблеми могли б знайти поетапне вирішення при відповідній макроекономічній політиці держав і строгому валютно-фінансо­вому регулюванні і тим самим вдалося б уникнути такого масштабу кризи.

Якщо при зміні однієї з обставин, які передують виникненню досліджуваного явища, змінюється і саме явище, то імовірно, що саме ця обставина і є причиною цього явища.

Схема: АВСD →аbcd

АВCD→аbcd

АBСD→аbcd

...........................

АBСD→аbcd

◊(А→а), тобто імовірно, що А причина а, оскільки при зміні попередньої обставини А змінюється і явище а, що вивчається, а усі інші попередні обставини (ВСD) залишаються незмінними.

Приклад: Було підмічено, що висота морських приливів і їх періодичність пов'язані зі змінами положення Місяця. Найбільші приливи бувають у дні повних місяців і молодиків, найменші – в дні квадратури, тобто коли подумки проведені від Землі до Місяця і Сонця лінії утворюють прямий кут. Звідси зробили висновок, що зміни положення Місяця викликають зміни морських приливів.

Дата добавления: 2014-10-31