Споживний Споживацький Споживчий

Показник Покажчик

(культура, дорога, економічний, температура, алфавітний, прогрес, цифровий, слова)

(товариство, гриби, інтереси, психологія, властивості, товари, кооперація, ставлення)

Словник російсько-українських відповідників ,

який застерігає від калькування у діловій сфері

Російська мова Українська мова

Бросаться в глаза Впадати в око (в очі, у вічі)

В двух словах Кількома словами

В конце концов Врешті-решт, зрештою

В порядке исключения Як виняток

В противном случае інакше

Ввести закон в силу Надати чинності законові

Ввести запрет (на что-то) Заборонити (щось)

Взыскать неустойку Стягнути недотримку

Вы правы Ви маєте рацію

Вынести благодарность Оголосити подяку

Выписка из протокола Витяг з протоколу

Денежные средства Кошти

Добиваться расположения (чьего) Запобігати ласки (в кого)

Добро пожаловать! Ласкаво запрошуємо!

Зайти в тупик Зайти у безвихідь

Круглый год Цілий рік

Крупные недостатки Значні недоліки

На мой взгляд На мою думку, як на мене

На протяжении года Протягом (упродовж) року

На ступень выше На щабель вище

Нанесённые убытки Завдані збитки

Наносить вред Завдавати шкоди

Не в состоянии решить Неспроможний вирішити

Неотложное дело Нагальна справа

Несопоставимые цифры Непорівнянні цифри

Общими силами Спільно, гуртом, спільними зусиллями

Отменить решение Скасувати рішення

Пара слов Кілька слів

По возможности быстрее Якомога швидше

Повестка дня Порядок денний

Получить отказ Дістати відмову

Пользоваться успехом Мати успіх

Понести потери Зазнати втрат

Поступили предложения Надійшли пропозиції

Прийти к убеждению Переконатися

Принести вред Завдати шкоди

Принимать участие Брати участь

Приложить усилия Докласти зусиль

Приступаем к обсуждению Розпочинаємо обговорення

Приятного аппетита! Смачного!

Произносить речь Виголошувати промову

Сеть предприятий Мережа підприємств

Склоняться к предложению Погоджуватись з пропозицією

Текучесть кадров Плинність кадрів

Тормозить реформы Гальмувати реформи

Ужесточить требования Посилити вимоги

Словник міжмовних омонімів

Російська мова	Українська мова
Баня (лазня)	Баня (верхівка, маківка церкви, рос. «купол»)
Заказывать (замовляти)	Заказувати (забороняти, рос. «запрещать»)
Злодей (лиходій)	Злодій (той, що краде, рос. «вор»)
Лечить (лікувати)	Лічити (рахувати, рос. «считать»)
Лишить (позбавити)	Лишити (залишити, рос. «оставить»)
Стилістика. Тема.Лексика ОДС
Луна (місяць)	Луна (хвиля, відбита від перешкоди, рос. «эхо»)
Мшать (заважати)	Мішати (розмішувати, рос. «размешивать»)
Неделя (сім днів тижня)	Неділя (сьомий день тижня, рос. «воскресенье»)
Орать (репетувати)	Орати (обробляти землю, рос. «пахать»)
Рожа (морда)	Рожа (мальва)
Уродливый (потворний)	Вродливий (красивий, гарний, рос. «красивый»)
Час (година)	Час (рос. «время»)

12. Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення

Явище абревіації полягає у скороченні довгих мовних формул і

згортанні їх у семантичну єдність – абревіатуру.

Це порівняно новий спосіб словотворення, але досить продуктивний в сучасних умовах.

Це явище відповідає суспільній потребі мови – тенденції до уникнення зайвої інформації, економії мовної енергії, уникнення повторів, упорядкованості та регламентації.

Отже, абревіатура - скорочене складне слово (іменник), утворене з початкових літер чи початкових слів, на основі яких твориться скорочення.

Суттєвою ознакою абревіатур є стабільна вимова за назвами букв (рідше звуків).

Основні умови функціонування абревіатур – доцільність, зрозумілість, стандартність.

Класифікація абревіатур залежно від їхньої структури та вимови має такий вигляд:

1. Ініціальні абревіатури –утворені з початкових літер (звуків) слів, які входять у вихідне словосполучення.

а) уквені – вимовляються як букви: МЗС – міністерство закордонних справ, МККМ – Миколаївський коледж культури і мистецтв;

б) звукові – їх вимовляють як звуки – НАН – Національна академія наук

2. Абревіатури складового типу – утворені усіченням основ двох (бо більше) слів, з початкових складів мотивуючого складного найменування: помреж – помічник режисера

3. Абревіатури змішаного типу – утворені з початкової частини або частин слів і повного слова. Це дуже поширений вид абревіатур у сучасній українській мові: держмито, спецзамовлення, Нацбанк.

4. Комбіновані абревіатури – утворені одразу двома з зазначеними вище способами: АвтоЗАЗ.

Абревіатури широко використовують у засобах масової інформації, діловій сферах. Серед ініціальних абревіатур найбільшу частину становлять назви установ, організацій.

Творення складноскорочених слів мусить відповідати таким вимогам:

а) слово має легко «розгоратися» в повне найменування;

б) не має збігатися зі словом або скороченнями, які вже є в мові;

в) відповідати нормам українського правопису.

Наслідком тривалої взаємодії української та російської мов є ненормативні сьогодні абревіатури, наприклад: ВУЗ, а треба ВН З або ВИШ.

Окремі абревіатури, які активно функціонують у сучасному політичному житті українського суспільства, мова запозичила в готовому вигляді без перекладу з мов міжнаціонального спілкування, зокрема англійської: НАТО (NATO – North Atlantic Treaty Organization) – Північноатлантичний блок.

Вживаються абревіатури й в електронному дискурсі: WWW (World Wide Web)- всесвітнє інформаційне середовище.

Відмінна риса абревіації в електронних текстах – скорочення не тільки термінів, а й слів, які часто вживають у розмовній мові, словосполучень і окремих речень.

В діловому мовленні абревіатури виконують важливі функції – економії місця у ділових паперах. Вживати їх потрібно так, щоб були вони зрозумілими для всіх, хто читає документ. Тому при першому вживанні складноскороченої назви в тексті її потрібно розкривати в дужках, а потім уже вживати у скороченому вигляді.

Абревіатури є однослівним еквівалентом скорочення. Це самостійні слова-іменники, що мають граматичний рід, можуть бути незмінними або відмінюватися за відмінками.

У невідмінюваних абревіатурах буквеного типу рід визначають за головним словом у словосполученні (МККМ – Миколаївський коледж (чоловічий рід) культури і мистецтв - чоловічий рід)

В інших абревіатурах рід визначається граматично, за фінальною частиною скорочення. (Донбас – ч.р., бо закінчуються на приголосний).

Відмінюються абревіатури:

1) які утворюються з початкового складу прикметника і повної форми

іменника (педінститут, медсестра, за зразком самостійних іменників, що входять до їхнього складу)

2) які утворюються з початкових звукосполучень або початкових звуків

мотивуючого слова, наприклад, нардеп, жек,загс; за зразком тих іменників, з якими вони збігаються за зовнішньою формою, тобто як іменники чоловічого роду другої відміни твердої групи.

Не відмінюються абревіатури:

1) у яких другий елемент має форму непрямого відмінка (завканцелярії, начштабу, комроти)

2) ініціально-буквені чи ініціально-звукові, які не сприймаються як іменники, що мають визначений рід і тип відміни: ПТУ,ЗАТ

правильність написання, точність граматичної форми можна перевірити за спеціальними словниками скорочень української мови.

Скорочування слів і словосполучень

Дотримуючись вимоги лаконічного, максимально стислого письма, під час укладання ділових паперів на позначення понять чи значень широко користуються системою скорочень, яка розроблена й рекомендована Держстандартом України (ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі»)

(Приклади найпоширеніших скорочень див. стор 34 - 36 А.Н. Діденко Сучасне діловодство)

Основні правила скорочення

Окрім скорочень, придатних до вживання в усній і писемній формі мовлення, у діловому спілкуванні існують скорочення, призначені для зорового сприйняття,- графічні, текстові. Ці скорочення не є словами, їх використовують лише на письмі. На відміну від лексичних скорочень, їх можна розшифрувати та прочитати повністю. Зазвичай ці скорочення позначені малими буквами. За написанням графічні скорочення є декількох типів:

- крапкові (ім.., див.,м.);

- дефісні (ін-т, б-ка,з-д);

- із скісною рискою (в/с,в/ч);

- нульові (на позначення фізичних, метричних величин, грошових одиниць лише після цифр) (20 хв, 5 кг, 300 грн)

- комбіновані (пд.-зах.; пн.-сх.)

1. Скороченню підлягають різні частини мови. Одне й те саме

скорочення застосовується для всіх граматичних форм одного й того самого слова, незалежно від роду, числа, відмінка, часу.

2. У скороченому слові слід залишати не менше ніж дві букви, незалежно

від прийому, який використовується.

3. Скорочення слова до однієї початкової літери припускається тільки для

загальноприйнятих скорочень:

м.(місто), с. (сторінка) та ін.

4. Іменники та інші частини мови (крім прикметників і дієприкметників)

скорочують лише за наявності їх у переліку особливих випадків скорочень слів.

5. Прикметники, що закінчуються на: - графічний, -логічний, - номічний, -

навчий, - скорочують відсіканням частини слова: - афічний, -огічний, -омічний, - авчий:

географічний – геогр.; соціологічний – соціол.

6. Прикметники, що утворені від власних імен, скорочуються відсіканням частини – ський:

Шевченківський – шевченків; франківський – франків.

7.Якщо відсіченій частини слова передує літера Й або голосний, то слід зберігати

наступний за ним приголосний.:

калійний – калійн.; олійний – олійн.

8. Якщо скороченню підлягає тільки одна буква, то слово не скорочують:

Вищий – вищ., але вища - не скорочують

Міський – міськ., але міська – не скорочують

9. Якщо відсіченій частині передує апостроф, то слід зберігати наступний за ним голосний і приголосний:

Торф’яний – торф’ян.; слов’янський – слов’ян /

10. Якщо відсіченій частині передує літера Ь, то скорочувати слід на приголосний, що стоїть перед ним:

Грецький - грец.; гуцульський – гуцул.

11. Якщо відсіченій частині передує подвоєний приголосний, то скорочене слово зберігає один із приголосних:

Законний – закон.; іменний – імен.; щоденний – щоден.

12.У складних прикметниках, що пишуться через дефіс, відсікають кожну складову частину або одну з них відповідно до загальних правил скорочення:

Фізико-математичний – фіз.-мат.

Хіміко-технологічний – хім..-технол.

Розділ 4. Нормативність та правильність фахового мовлення

ТЕМА 4.1. Орфографічні та орфоепічні норми сучасної української літературної мови (робота з орфографічними та орфоепічними словниками)

МЕТА: -- пригадати особливості українського правопису$

- ознайомити студентів з орфоепічними нормами української мови;

- розглянути основні орфографічні правила;

- формувати навички правильної вимови слів та правильного написання відповідно до правопису

- виховувати культуру усного й писемного ділового мовлення.

Обладнання: таблиця «Основні орфограми», «Орфоепічні норми», «Правопис прізвищ», «Творення чоловічих імен по батькові», «Правопис відмінкових закінчень іменників ІІ відміни у родовому відмінку»

Дата добавления: 2014-10-31