Експресивно забарвлений 1 страница

Обсяг словника

ПЛАН

ПЛАН

ПЛАН

1. Терміни і термінологія.

2. Термінологічна і професійна лексика, її відмінність від загальновживаної.

3. Функції та структурно-граматичні особливості слів-термінів.

4. Джерела, походження, способи творення термінологічної лексики.

Зміст заняття:

Історія українського термінотворення. Термін. Терміносистема. Характерні ознаки терміна. Загальнонаукова та вузькоспеціальна термінологія. Відмінність термінологічної і професійної лексики від загальновживаної (загальномовна лексика, термінологізована лексика термінологія, власне ділова лексика (канцеляризми).

Функції термінів у професійному мовленні. Структура термінів (одно-,

дво-, три- багатокомпонентні терміни). Способи творення термінів (суфіксальний, безафіксний, префіксальний, префіксально-суфіксальний, основоскладання, абревіація). Джерела та походження термінів.

Студент повинен

знати:

- історію виникнення термінів свого фаху;

- сферу вживання термінів;

- мету, потребу у вживанні їх;

- специфічні особливості вживання термінів певної галузі;

уміти:

- влучно, доцільно, доречно використовувати терміни у професійному мовленні;

- визначати їх у тексті, пояснювати значення;

- надавати перевагу власне українським термінам у побудові думок;

- добирати відповідні синонімічні, антонімічні варіанти для більш конкретного пояснення мовних ситуацій;

- працювати з термінологічними словниками для вибору потрібних термінів, фразеологізмів;

- виконувати різноманітні практичні завдання, спрямовані на засвоєння теми;

- орієнтуватися у фахових текстах, використовуючи їх дидактичні можливості.

Розділ 3. Лексичний аспект сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні

ТЕМА 3.1. Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни

3.2.Спеціаальна термінологія і професіоналізми

Ключові поняття

Термін,-а –

1) слово або словосполучення, що означає чітко окреслене спеціальне поняття якої-небудь галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя тощо;

2) слово або вислів, що вживається в тому чи іншому середовищі, на певній території, людьми певного фаху.

Професіоналізм, -у - слово або зворот, властиві мовленню людей певної професії.

Професійний жаргон, -у – слово якоїсь соціальної чи професійної гурпи, що відрізняється від загальнонародної наявністю специфічних слів і виразів, властивих цій групі; сленг.

Фразеологізм, -у – усталений зворот, стійке поєднання слів, що виступає в мові як єдиний, неподільний і цілісний за значенням вислів.

Вивчивши тему студент повинен

знати:

- історію виникнення термінів, професіоналізмів;

- сфери вживання термінів, професіоналізмів;

- мету, потребу у вживанні їх;

- специфічні особливості вживання;

- відмінності, пов’язані зі сферою професійної діяльності.

уміти:

- влучно, доцільно, доречно використовувати терміни, професіоналізми, фразеологізми в усному і писемному мовленні;

- визначати їх у тексті, пояснювати значення;

- надавати перевагу власне українським термінам у побудові думок;

- добирати відповідні синонімічні, антонімічні варіанти для більш конкретного пояснення мовних ситуацій;

- працювати з термінологічними словниками для вибору потрібних термінів, фразеологізмів;

- виконувати різноманітні практичні завдання, спрямовані на засвоєня теми;

- орієнтуватися у фахових текстах, використовуючи їх дидактичні можливості.

Цікаво знати

Українське термінотворення бере свій початок у витоках української писемності, о ще у пам’ятках ХІ століття, зокрема в Ізборнику Святослава і 1073, і 1076рр., а згодом у Руській правді фіксуються вислови, які можна назвати термінолексемами.

Утверджуючись на національній основі, термінологія засвідчує інтелектуальні підвалини народу, його державності.

Загальнонаукова термінологія використовується в усіх галузях науки, виробництва, суспільного життя, як-от: аналіз, синтез, держава, проблема, право.

Більшість термінів – іменники, є терміни – прикметники, що переважно є прикметниками. Які перейшли в іменник (типове, парнокопитні), рідко зустрічаються інш чатини мови, зокрема, прислівники (пристрасно в музиці) тощо.

Виділяються однослівні (аванс, капітал, патент) та терміни-словосполучення (разове доручення, банківський білет).

Одні слова-терміни є власне українськими (позивач, правник), а інші – іншомовними за походженням (авізо, конверсія).

Трапляється, що»чуже» слово знаходить синонім у мові, до якої прийшло, тоді утворюються терміни-дублети, наприклад: експорт – вивіз.

Діловодство, що обслуговує управління, галузі культури, науки, освіти, має свою термінологію. Треба пам’ятати: укладаючи документ, необхідно враховувати його адресат, не вводити спеціальні терміни до тих документів, що адресуються широкому загалові.

Від слова термін утворено слово термінологія, яке означає сукупність термінів з усіх галузей знання (або однієї галузі знання).

Терміносистема – опрацьована фахівцями певної галузі та лінгвістами підмножина термінів, яка адекватно й однозначно відображає систему понять цієї галузі.

Від термінів слід відрізняти номенклатурні назви – своєрідні етикетки предметів, явищ, понять. Якщо в основі терміна лежить загальне поняття, то в основі номенклатурної назви – одиничне.

До номенклатури входять серійні марки машин, приладів, найменування підприємств, установ, організацій, географічні назви тощо.

Характерні ознаки терміна:

а) належність до певної термінологічної системи;

б) наявність визначення

в) однозначність в межах однієї терміносистеми;

г) точність;

д) стилістична нейтральність;

е) відсутність синонімів та омонімів у межах однієї терміносистеми;

є) відсутність експресивності, образності, суб’єктно-оцінних відтінків.

Джерела походження термінів:

а) власне терміни - лексичні одиниці, які називають ключові поняття терміносистеми й відповідають усім вимогам до терміна;

б) професійна лексика (спеціальні лексичні одиниці, що вживають представники певних професій, переважно в усному мовленні: професіоналізми, жаргонна лексика, професійний жаргон);

в) запозичені з інших наук (ретермінологізація);

г ) запозичені із загального вжитку (загальнолітературні мовні одиниці, що входять до складу термінів)

Терміни поділяють на загальнонаукові та вузькоспеціальні.

Загальнонаукові терміни - це звичайні слова, які набули значного поширення, найменування предметів, якостей, ознак, дій, явищ, які однаково використовуються в побутовій мові, художній літературі, ділових документах. Такі терміни прості, доступні, зрозумілі, вони ніякого спеціального змісту не мають (ідея, гіпотеза, формула, аналіз, синтез, закон, документ)

Вузькоспеціальні терміни – це слова чи словосполучення, які позначають поняття, що відображають специфіку конкретної галузі, наприклад мистецтва:-------------------------------------.

Для таких термінів характерна семантична конкретність, однозначність.

1. Терміни різноманітні за структурою::

- однокомпонентні терміни –

- двокомпонентні терміни – найчастіше це словосполучення іменник + іменник (_____), прикметник + іменник (____)

- трикомпонентні конструкції, до складу яких можуть входити прийменники:

o прикметник+прикметник+іменник ( необхідний робочий час, пересувна телевізійна установка)

o прикметник+іменник+іменник (типовий носій запису);

o іменник+прикметник+іменник (плинність робочої сили);

- багатокомпонентні аналітичні терміни, що мають чотири і більше компонентів (міжнародний комерційний арбітражний суд)

Кожна галузь науки, техніки, виробництва, мистецтва, культури має свою термінологію. Загалом серед термінологічної лексики можна виділити суспільно-політичну, науково-технічну, природничу, адміністративно-ділову тощо. Кожна з них має свої підсистеми:

- політичну (демократія, інтеграція, уряд, соціал-демократ);

- юридичну (законодавство, апеляція, позов, адвокат, прокурор);

- фінансову (кредит, банк, вклад, депозит);

- музичну (квартет, адажіо, піанісимо)

- хореографічну (батман,);

- образотворчу (палітра, мольберт, сюжет, скульптура)

2. Способи творення термінів

Більшість термінів творяться морфологічним способом:

суфіксальний:

- нн(я) – малювання, усічення

-ість -теплобарваність, гнучкість

- ач – підсилювач, переривач, вмикач;

- ств(о) – підприємство, законодавство

-аці(я) – міграція

нульовий суфікс – обіг, примус, осад

префіксальний – піддіапазон, антидемократичний, дезінфекція;

префіксально-суфіксальний - безстроковий, сузір’я

основоскладанн я – пермер-міністр, супермаркет

абревіація – піар, біоніка

3. Походженнятермінів

40% різногалузевих термінів – слова, запозичені х інших мов. Багато термінів – слова інтернаціональної лексики з грецькими і латинськими коренями.

З грецької мови прийшла значна частина медичних, природничих, суспільно-політичних термінів.

Запозичення з латинської мови також пов’язане з філософією,….

З французької мови українська мова запозичила терміни мистецтва (сюжет, увертюра, режисер, ансамбль)

З англійської –

З італійської мови прийшло в українську багато слів-термінів музичного мистецтва (віолончель, композитор, тенор, піаніно, адажіо, опера)

Термінологічна і професійна лексика, її відмінність від загальновживаної

1. Загально мовна (між стильова) лексика.

Це назви людей за професією, національністю, соціальними

характеристиками, суспільно-політичними вподобаннями: батько, мати, вчитель, інженер, українець, робітник, селянин, демократ.

Велику групу між стильової лексики становлять назви трудових

процесів, різних дій і станів: будувати, працювати, поставляти;

Назви різноманітних об’єктів, зокрема промислових, культурно-освітніх, що є результатом діяльності людей: завод, ферма, школа, магазин, будинок побуту.

Назви суспільно-політичних понять (народ, нація, власність, населення, політика, релігія)

Отже, перша категорія лексики офіційно-ділового стилю містить переважно слова з конкретним лексичним значенням.

2. Термінологізована лексика. Характеризує певні галузі знань,

виходячи за їхні межіта потрапляючи у сферу ділового мовлення термінологізована Лесика у певному лексичному значенні має вужчу сферу вживання. Наприклад багатозначне слово «рада» має кілька значень. Як загальновідоме поняття, воно вживається у значенні «порада». Друге значення слова «рада» - обговорення чого-небудь, тому й кажуть «держати раду». Саме на основі цього утворилося значення «збори, зібрання з метою обговорення чогось» (козацька рада). Це значення покладено в основу найменування суспільно-політичних організацій на зразок Центральна

Стилістика. Тема.Лексика ОДС

Рада,Верховна Рада, всесвітня Рада Миру. Таким чином, шлях слова від широкого загально мовного значення до вузького офіційно-номенклатурного (його термінологізація)

Термінологізована лексика – мовні одиниці, які широко вживаються у повсякденному житі, але водночас зорієнтовані на якусь певну сферу людської діяльності. Це насамперед суспільно-політична лексика, яку популяризують ЗМІ і яка широко представлена в офіційно-діловому мовленні: держава, влада, партія, коаліція, опозиція, оренда, владні структури, національна політика, національні відносини, демократизація закон, конституційне право.

3.Термінологія. У діловому мовленні широко використовується термінологія з різних галузей людської діяльності, залежно від того, яку з них воно обслуговує: економічну (прибуток, дохід, обіг, податок, інвестиція), фінансову (витрати, видатки, баланс, кредит, кошторис), наукову (полімер, вектор, рівняння, дифузія), вузько виробничу (карбюратор, ґрунтування, дискування).

4. Власне ділова лексика (канцеляризми) У процесі свого розвитку офіційно-діловий стиль виробив велику кількість ділової термінології, яка за походженням є переважно загальновживаною лексикою або похідною від неї. Передусім це назви ділових паперів: акт, грамота, декрет, декларація, догана, звіт, контракт, трудова угода, меморандум, запрошення

До власне канцелярської лексики також належать канцеляризми на зразок: атестація, виконання документа, кадровий резерв, печатка, підпис, надходження документа.

У канцелярській лексиці поширені активні і пасивні дієслівні форми актово-ділового вжитку, наприклад: надавати (ся), відмовляти (ся), адресувати (ся), звільняти (ся), вимагати, а також номінативні утворення від них: утворення, відшкодування, визнання, підпорядкування.

Використання сучасної української літературної мови в різноманітних сферах суспільного життя зумовлює функціонально-стильове розрізнення її лексичного складу і виділення двох груп лексики – загальновживаної та лексики обмеженого вживання.

Загальновживана лексика – це слова, які використовують усі носії мови незалежно від рівня освіти, фаху, місця проживання тощо. Насамперед це назви життєво необхідних для кожної людини понять, які зв’язані з побутом, суспільним життям, виробничою діяльністю.

Загальновживана лексика стилістично нейтральна (між стильова) тому вільно, без будь-яких обмежень вживається в усіх функціональних стилях мови. У зв’язку з підвищенням загального рівня культури, освіти, наукових і технічних знань народу, активною участю його й політичному, громадському житті, суспільному виробництві, корінними змінами у побуті загальновживана лексика поповнюється словами, які впродовж десятиліть складали спеціальну лексику з обмеженою сферою вживання.

Лексика обмеженого вживання співвіднесена зі сферами суспільного життя і функціональними стилями мови. Її поділяють на:

Розмовну лексику – слова, поширені в розмовному варіанті усного літературного мовлення.

Книжну лексику – слова, що вирізняються на тлі стилістично нейтральної та розмовної лексики літературної мови вузькою сферою вживання і вносять у спілкування відтінок офіційності, урочистості, науковості.

Книжні слова Загальновживані Розмовні

Усвідомлювати розуміти кумекати

Вирушити піти вшитися

Книжну лексику активно використовують у функціональних стилях, пов’язаних з професійною, науковою, офіційно-діловою сферами.

Мова професійного спілкування передбачає широке використання професійної та науково-термінологічної лексики.

Професійна лексика - це слова чи словосполучення, які пов’язані з певною сферою діяльності (назви процесів,знарядь праці) та професії.

Професійна лексика тісно пов’язана зі спеціальною термінологією окремих галузей науки, освіти.

Науково-термінологічна лексика - один з основних лексичних компонентів таких функціональних стилів писемного мовлення, як науковий, офіційно-діловий, публіцистичний.

Терміни притаманні більше науковому стилю, що є складовою професійної мови. Основними мовними засобами наукового стилю є велика кількість термінів, схем, таблиць, графіків, абстрактних(часто іншомовних) слів, наукова фразеологія (стійкі термінологічні сполучення), і цитати, посилання; уникання емоційно-експресивних синонімів, суфіксів, багатозначних слів, художніх тропів, індивідуальних неологізмів.

Мовні засоби в науковому стилі.

Лексика та фразеологія. Загальновживані слова, загальнонаукова лексика й терміни визначають мовні особливості стилю творів, у яких ідеться про результати досліджень, досягнення науковців. Слова у таких тестах вживаються у своїх прямих значеннях, синонімів майже немає.

Фразеологія наукової мови також вельми специфічна. Вона покликана, з одного боку, визначати логічні зв’язки між частинами висловлювань (стійкі словосполучення: навести результати, як показав аналіз, на підставі отриманих даних), з іншого боку, позначати певні поняття, будучи термінами (вільна економічна зона, струм високої напруги)

Професійна лексика і терміни (тема 3.2.)

Більшість слів сучасної української літературної мови є загальновживаними. Ними користуються у всіх сферах життя і діяльності. Значно менше слів вузькоспеціальних, які вживаються окремими групами людей у різних галузях науки, культури тощо.

Слова або звороти, властиві мовленню людей певної професії, називаються професійними.

Професійні слова (або професіоналізми) – це назви понять певної галузі виробництва, роду занять. За межами певного професійного середовища ці слова не завжди зрозумілі або не становлять інтересу.

Значна частина професіоналізмів – неофіційні розмовні замінники термінів.

Як утворюються професіоналізми?

По-перше, завдяки вживанню слова загальнонародної мови у специфічному значенні, наприклад: вікно у мовленні викладачів – не заповнений між лекціями час.

По-друге, шляхом усічення основ слів на зразок кібер (кібернетик), фіз-мат (фізико-математичний факультет).

По-третє, через зміни в наголошенні слів (к о мпас-комп а с, р а порт-рап о рт).

По-четверте,звичайна потреба професіоналізмів визначити деталі виробничого процесі чи виробу приводить до появи фахових назв. Наприклад: частини глечика – дно - нижня частина виробу; утір – лінія, що окреслює дно, пук – середня опукла частина виробу, а також вінця, пелюстка, плечі, карнизик.

Де ж вживаються професіоналізми? Найчастіше в усному неофіційному мовленні людей певної професії. У писемному мовленні професіоналізми вживаються в науково-технічних професійних виданнях, призначених для фахівців (журналах, буклетах).

Найбільше інформації професіоналізми несуть тоді, коли ними користуються фахівці.

У практиці ділового спілкування треба бути обережнішими щодо їх уживання в ділових паперах. Документ може перетворитися з офіційного в неофіційний або викликати непорозуміння, ускладнити ділові стосунки.

Окрім професіоналізмів, існує ще група вузько вживаних слів – це терміни. Термінами послуговуються науковий та діловий стилі.

Кожна вузька галузь має свої терміни: медичні, юридичні, філологічні, історичні тощо. Група таких слів-термінів утворює термінологію певної галузі науки, тобто вузькоспеціальну термінологію.

Правила вживання термінів

1. Термін мусить бути стандартним, тобто його потрібно вживати лише в

тій формі, що зафіксована у словнику (напр.. д іловодство, а не діловедення, автобіографія, а не життєпис)

2. Термін має вживатися з одним значенням, теж зафіксованим у словнику.

3. Якщо термін є багатозначним, то висловлювання слід будувати так, щоб було зрозуміло, яке значення терміна маємо на увазі.

Наприклад: справа – особова справа, судова справа.

Фразеологічні одиниці, кліше та використання їх у мовленні.

Фразеологія - розділ мовознавства, у якому вивчають лексично неподільні поєднання слів; сукупність властивих мові усталених зворотів і висловів.

Одиницю фразеологічної системи називають фразеологізмом і визначають як лексико-граматичну єдність двох і більше окремо оформлених компонентів, впорядкованих за принципом словосполучення чи речення. Він має цілісне значення, тому відтворюється в мові за традицією

Основними ознаками фразеологізмів є:

- відтворюється як готова значеннєва одиниця;

- має стійку структуру;

- значення фразеологізму єдине, узагальнене й експресивне;

- характеризується стійкістю граматичної форми й сталим порядком слів;

- слова у складі фразеологізму часто мають переносне значення.

Класифікація фразеологізмів (за В.Виноградовим):

а) фразеологічні зрощення – стійкі сполучення слів, значення яких не виводиться зі значень компонентів: точити ляси, терпець увірвався

б) фразеологічні єдності – цілісні сполучення слів, у яких значення частково мотивується значеннями окремих слів: мілко плавати, товкти воду у ступі

в) фразеологічні сполучення – стійкі мовні звороти, у яких кожний компонент має власне значення: брати близько до серця, насупити брови

До фразеологізмів також належать такі сталі словосполучення, як прислів’я, приказки, крилаті вислови.

Фразеологія ділової мови – це сукупність стійких, цілісних за складом і лексичним значенням словосполучень, наприклад: питома вага, нагальна потреба, на повну потужність, громадська думка.

В офіційно-діловому мовленні вживають переважно книжні фразеологізми. Насамперед це без о бразні фразеологізовані словосполучення – звороти, що містять слова з обмеженою сполучуваністю: завдавати шкоди, потребувати допомоги, втілювати в життя, привертати увагу.

Іноді в діловому спілкуванні трапляються фразеологічні єдності – образні словосполучення, зміст яких певною мірою мотивований лексичним значенням слів, наприклад: зелена вулиця (вільно); відкривати Америку (давно відоме подавати як нове).

У діловому мовленні майже не вживають фразеологічні зрощення (ідіоми) – стійкі образні словосполучення, значення яких не можна встановити з лексем, що є компонентами звороту: бити байдики (ледарювати), пекти раків (червоніти), глека розбити (посваритися).

До типових фразеологізмів, які вживають в офіційно-діловому стилі мови, належать:

- власне книжні фразеологічні одиниці (водити в оману, дамоклів

меч, відволікати увагу);

- термінологічні назви предметів, явищ, понять (атмосферний тиск,

кишені пам’яті, автоматична телефонна станція, ланцюгова реакція, земна вісь)

- номенклатурні найменування (білий гриб, антонівські яблука,

міністерство закордонних справ, старший науковий співробітник, військовий аташе);

- складені термінологізовані назви (суспільно-політична термінологія: країни, що розвиваються, Соціалістична партія України, Європейське Економічне Співтовариство).

Ділове мовлення виробило власну фразеологію. Передусім це різноманітні назви ділових паперів: Почесна грамота, пояснювальна записка, витяг з трудової книжки, безперервний стаж, авторське право ….

Ділове мовлення багате на стійкі дієслівні сполучення, наприклад: порушувати питання, надавати відпустку, приймати на посаду, доводити до відома.

Наведені канцеляризми як стандартизовані мовленнєві одиниці виконують різні функції – номінативну, інформативну.

Вправи:

Завдання 1. Прочитайте текст, визначте основну думку його, випишіть ключові поняття-терміни, пояснивши їх значення.

Завдання 2. У словнику іншомовних слів знайдіть значення нижчеподаних слів. Доберіть антоніми до виділених слів, уведіть їх у речення.

Альтернатива, бюджет, прогрес, експорт, стабілізація, комунікація, розвиток, пролонгація, маркетинг.

Завдання 3. Доберіть до слів іншомовного походження власне українські відповідники.

Імідж, дефіцит, фактор, компенсація, маркетинг, менеджмент, еквівалент, респектабельний, ліцензія, мораторій.

Завдання 4. Поясніть, чим відрізняються професіоналізми від термінів?

· Які з них – конкретні, які – абстрактні?

· Терміни чи професіоналізми не мають наукового визначення; не становлять цілісної системи?

· Терміни чи професіоналізми позбавлені емоційно-експресивного забарвлення?

· Терміни чи професіоналізми безпосередньо пов’язані зі сферою певної професії?

·

Завдання 5. Доберіть антоніми до нижчеподаних термінів, складіть текст, використовуючи (на вибір) антонімічні пари.

Кредит - …………. Актив - ……………………

Експорт - ………….. Рейтинг - …………………

Відкрити рахунок - …. Брутто - …………………..

Градація - ………….. Аргументи - ………………

Завдання 6. Поясніть значення професійних жаргонів, дібравши синоніми.

«Липовий звіт» - ………………….

«заморозити рахунки»-…………………

«Тверді ціни» - …………………………..

«Ліпити справу» - …………………………

Завдання 7. Уточніть відомості про терміни, підкресливши правильну думку.

У галузі однієї науки терміни (утворюють, не утворюють) систему(термінологію).

Термін (повинен, не повинен манти) синоніми.

Термін (може, не може) бути багатозначним.

Терміни (позбавлені, не позбавлені) будь-якої образності.

За структурою терміни можуть бути (одним лсовом, словосполученням).

Пригадаймо!

У мові певне значення може виражатися не лише окремим словом, ай стійким словосполученням, які бувають термінологічні, офіційно-ділові, фразеологічні.

Термінологічні – це назви певних наукових понять

Офіційно-ділові – використовуються в різних ділових ситуаціях.

Фразеологічні –загальновживані, образно передають єдине поняття і супроводжуються певним емоційним забарвленням.

Завдання 8. Серед стійких словосполучень, що подані нижче, є термінологічні, офіційно-ділові, фразеологічні. Розподіліть їх відповідно до класифікації.

Поточний рахунок, доводити до відома, пропускати повз вуха, брати участь. Точити ляси, орендна плата, додана вартість, узяти верх, вжити термінових заходів, штрафні санкції, дебіторська заборгованість, згідно з графіком, пекти раки, наріжний камінь, піймати облизня, мати на меті, розрахунковий рахунок, трудові спори, довготерміновий кредит, Содом і Гоморра, внести пропозицію, мати авторитет.

Завдання 9. Зробіть правильний вибір стійких словосполучень, часто вживаних у професійному мовленні.

Брати участь? приймати участь

Розділяти думки? поділяти думки

Складати іспити? здавати іспити

Користуватися авторитетом? мати авторитет

Продовжити контракт? подовжити контракт

Дотримуватися правил? дотримувати правил

Договірні обов’язки? договірні зобов’язання

Підводити підсумки? підбивати підсумки

Мати за мету? мати на меті

ТЕМА 3.2. Спеціальна термінологія і професіоналізми (відповідно до напряму підготовки)

МЕТА: -визначити правила вживання термінів;

- визначити особливості термінів та професіоналізмів;

- з’ясувати походження професіоналізмів;

- визначити особливості вживання фразеологізмів у професійному мовленні та джерела їх походження;

- формувати уміння використовувати терміни і фразеологічні одиниці у професійному мовленні;

- розвивати словниковий запас майбутніх фахівців;

- розвивати орфографічні навички написання слів-термінів;

- розвивати уміння користуватися термінологічними словниками та словниками іншомовних слів

- виховувати культуру професійного мовлення

Обладнання: словники термінів, фразеологізмів

1. Правила вживання термінів.

2. Терміни і професіоналізми. Сфера вживання.

3. Творення професіоналізмів.

4. Фразеологічні одиниці, мовні стереотипи, кліше та використання їх у мовленні.

Дата добавления: 2014-10-31