Неправильно Правильно

Неправильно Правильно

Неправильно Правильно

Неправильно Правильно

Неправильно Правильно

Півлітра, половина літра 500мл (0,5 л)

Півсотні, половина сотні 50 (п’ятдесят)

Пара два, дві, двоє

Десяток десять

Дюжина стільців 12 стільців

Але можливі конструкції типу: половина міста, пів вулиці, пів’ящика, півострів, півтора разу.

Слово половина не може уживатися з означенням більше, менше, значна, переважна (половина не може бути більшою, меншою, значною).

Більша половина працівників Більшість працівників

2. Порядковий числівник перший слід уживати з часткою най- для означення найвищого ступеня прикметника, а не зі словом «самий».

Самий перший проект Найперший проект

3. Числівникові конструкції на позначення приблизної кількості обмежуються, а нечасте їх використання здійснюється через зазначення рамок або за допомогою слів більше, менше, до, пон ад для більшої точності та достовірності мовлення.

Кількасот 300-700

Кількадесят 40-70

Сімсот з лишком понад сімсот, більше семисот

Біля тисячі до тисячі

4. У доповідях та звітах уникають уживання простого дробу і якщо у знаменнику стоїть 2,3,4, то замість ½, ⅓, ¼ треба писати й говорити: половина, третина, чверть – без числівника одн а.

0,5 або ½ інформації половина інформації

¾ податків 75% податків

Менше однієї чверті даних

Позначення цифрової інформації в документах

Багатозначні слова розбиваються на класи по три цифри справа наліво і відокремлюються одна від одної проміжком в один знак. Чотиризначні числа не поділяються на класи. Наприклад: 10 513; 1997

Цифри як арабські, так і римські, відокремлюються відж слів проміжком. Винятком є букви, що входять до складу словесно-цифрових позначень, які пишуться разом або через дефіс. Наприклад: будинок 5б; до справи 34В

Порядкові числівники мають відмінкові закінчення, які пишеться через дефіс. Наприклад: 1-ша лінія; 3-тє видання.

Якщо записаний цілий ряд порядкових числівників, то відмінкове закінчення ставлять тільки після останньої цифри. Наприклад: 1,2 і 3-й томи

Порядкові числівники, що позначаються римськими цифрами, пишуться без відмінкових закінчень.

Наприклад: ІІ ґатунок, І курс.

Складні прикметники, першою частиною яких є числівник, що позначається цифрою, пишуть без відмінкових закінчень через дефіс. Наприклад: 2-ступеневий, 5-поверховий.

Числа до десяти рекомендується в текстах писати словами, а після десяти - цифрами : п’ять комп’ютерів; 156 студентів.

Десяткові дроби відокремлюються комою. Наприклад: 2,5; 3,2.

Прості дроби пишуться двома способами:

1. через косу риску. Прохідка між чисельником і знаменником не роблять. Наприклад: 4/5; 2/3; ¼

2. Чисельник від знаменника відділяється горизонтальною рискою. Наприклад: 1; 4

2 5

У змішаних дробах ціле число відділяють від дробової частини інтервалом в один знак.

Наприклад: 5 ¼

Римські цифри від слів відокремлюють проміжком.

Наприклад: ХХ століття

Знаки «номер» (№), «параграф» () і «градус» (◦) відокремлюють від цифри інтервалом: № 25; 17; 45. Проте знак «за Цельсієм» (С) пишеться разом зі знаком «градус»: 36,6 С.

Символи «процент» (%), «хвилина» (), «секунда» () пишуться разом із цифрою: 110%, 30; 45 67

Арифметичні знаки (+), (-), множення (х), «ділення (:), знак «дорівнює (=) відокремлюють від цифри проміжком в один знак. Вони записуються тільки з цифрами, у тексті – словами.

Знак граничного відхилення (±) пишуть із цифрою разом: ±0,43

Між від’ємними та додатними величинами, які означають крайні межі, знак «тире» не ставиться. У цьому разі пишуть прийменники «від» і «до».

Наприклад: температура повітря піднялася від -5 до +10 С.

Показники степеня та індекси пишуть разом із цифрою: 10; 25

Географічні та математичні позначення пишуть скорочено.

Міри довжини і ваги позначають відповідно до метричної системи мір: км (кілометр), м (метр), дм (дециметр), см (сантиметр), мм (міліметр),

т (тонна), ц(центнер), кг(кілограм), г (грам), мг (міліграм), млн. (мільйон),

Міри площі та об’єму скорочують так:

км (квадратний кілометр): м (квадратний метр), м (кубічний метр), см (кубічний сантиметр.

У хімічних формулах інтервал між цифрами і буквами не роблять. Наприклад: Н О, Н SO

Безособові форми на –но, -то

Безособові дієслова вживаються або у формі 3-ої особи однини, або у формі середнього роду та означають:

- явища природи: розвидняється, смеркає;

- стан людини: не спиться, хочеться;

- міру наявності чогось: не вистачає, бракує

Ці дієслова виступають у ролі присудків у безособових реченнях без

підмета, але часто з додатком у родовому, давальному, знахідному чи орудному відмінках.

1. Незмінювана форма дієслова твориться від пасивних дієприкметників

шляхом заміни закінчення на суфікс –о: написаний – написано, забитий – забито, зроблений –зроблено, розглянутий – розглянуто.

Ця форма, як і безособові дієслова, уживається в ролі присудка в

безособових реченнях. При ній не буває підмета,але є прямий додаток, виражений знахідним (чи родовим) відмінком без прийменника: рішення прийнято, звіт заслухано, усі роботи розглянуто.

2. Використовувати форму на - но -, -то треба замість пасивних

дієприкметників, коли є потреба наголосити на дії, а не на ознаці.

Від форм пасивних дієприкметників вони відрізняються тим, що не змінюються і в реченні виконують тільки предикативну функцію: виступають головним членом безособового речення, наприклад: Усім надано рівні можливості.

Слід писати: Постанову прийнято одностайно; а не Постанова прийнята одностайн о.

Але: Працівники були виснажені після важкої роботи.

3. Безособова форма виражає дію, минулу недавно: Останній урок закінчено, книги здано.

Якщо ж ідеться про давно закінчену або майбутню дію, то додається допоміжне дієслово було або буде.: На нашому подвір’ї було посаджено кущі калини й горобини. Незабаром буде пущено нову лінію метрополітену.

Прийменники у діловому мовленні

1. У більшості випадків вибір прийменників визначається традицією,

наприклад: їхати на Кавказ – їхати у Крим, у вихідні – на цьому тижні.

Досить часто у мовленні трапляються неправильні прийменникові

конструкції, як-от: враження про виставу, застерігати про небезпеку, знатися в сценарній майстерності (замість нормативних словосполучень: враження від вистави, застерігати від небезпеки, знатися на сценарній майстерності).

2. Вживаючи прийменники, важливо враховувати їх стилістичну характеристику. Так, прийменники внаслідок, у зв’язку з, згідно з, відповідно до, у справі, у питанні, по лінії властиві діловому мовленню, сфера прийменників проміж, побіч, насупроти, попри обмежена розмовною мовою.

3. Поширеною помилкою є вживання прийменникових конструкцій замість безприйменникових і навпаки: зрікатися від ідеалів (замість зрікатися ідеалів), оплатити за проїзд (замість оплатити проїзд), приурочувати відкриттю (замість приурочувати до відкриття) тощо.

4. Іноді в прийменникових конструкціях іменник ставиться у неправильному відмінку. Найчастіше порушується характер керування при прийменниках, що вимагають давального відмінка: всупереч проблем, наперекір рішень (замість нормативних конструкцій: всупереч проблемам,, наперекір рішенням).

5. Недоліком є нагромадження у вузькому контексті однакових прийменників, як-от: На наступному тижні на честь свята на сценах театрів, на відкритих майданчиках відбудуться найрізноманітніші концерти, на які ми запрошуємо миколаївців і гостей міста.

Синонімія прийменникових конструкцій

1. Прийменники, що передають відношення мети

Відношення мети виражають прийменники для, з метою, на предмет,

задля, заради, в ім’я. Нейтральний прийменник для є домінантою цього синонімічного ряду, він уживається в усіх стилях мовлення. Прийменник з метою має відтінок книжності і використовується в офіційно-діловому та науковому стилях. Для офіційно-ділового стилю характерний прийменник на предмет.

Прийменники задля, ради, заради, в ім’я, в інтересах реалізують відтінок присвяти, що обов’язково має враховуватися при їх використанні.

Із словом заходи на позначення мети вживаються прийменники щодо, для, до. Найширше використовуються конструкції з прийменниками щодо, до: заходи щодо зміцнення дисципліни, заходи до поліпшення умов праці.

! Сполучення іменника заходи з прийменником по (заходи по вихованню, заходи по охороні) не відповідає літературній нормі.

До взаємозамінних належать конструкції: берегти на всякий випадок – берегти про всякий випадок, йти по гриби – йти за грибами, склянка для сметани – склянка на сметану.

2. Прийменники, що виражають причинові відношення

Прийменник завдяки містить вказівку на причину, яка сприяє здійсненню

чогось, прийменник через (і його досить часто вживаний ненормативний російський мовний із-за)вказує на причину, що заважає здійсненню чогось.

Для позначення причинових відношень з обмеженим колом іменників уживаються прийменники від, з: кричати від (з) болю, плакати з (від) радості, підскочити від (з) несподіванки тощо.

3. Прийменники, що виражають часові відношення

Паралельно вживаються конструкції: за всіх часів – в усі часи; з давніх

часів – у давні часи, через два дні – за два дні.

Стилістично розрізняються конструкції: з дня народження – від дня народження, з дня заснування – від дня заснування. Перші з наведених конструкцій породжені впливом російської мови, а тому їх вживання в науковому та офіційно-діловому стилях не допускається. Як нейтральна і розмовна розрізняються конструкції: після вечері – по вечері.

4. Прийменники, що передають відношення відповідності

Синонімічний ряд утворюють прийменники: відповідно до, згідно з,

залежно від, виходячи з, у світлі, у дусі, у розрізі. Всі наведені прийменники характерні для офіційно-ділового мовлення. Прийменникової сполуки у відповідності до в українській мові немає, вона є калькою російського прийменник в соотвествии с.

5. Прийменники, що передають допустові відношення

Розрізняються сферою вживання синоніми незважаючи на і попри.

Прийменник попри використовується тільки у розмовному і художньому стилях. Його стилістично нейтральний синонім не має функціональних обмежень. Не відповідає сучасним нормам української мови вживання у ролі прийменника словосполучення не дивлячись на (результат калькування російського прийменника несмотря на). Слово (не)дивлячись(на) функціонує в сучасній українській мові лише як дієприслівник: Учень відповідав, не дивлячись на дошку.

Розділ 5. Складання професійних документів

Тема 5.1. Загальні вимоги до складання документів. Текст документа. Основні реквізити. Види документів.

МЕТА: - ознайомити студентів з загальними вимогами до оформлення та складання документів;

- з вимогами до оформлення та нумерації сторінки документа;

- ознайомити з основними реквізитами та правилами їх розташування в документі;

- розвивати уміння й навички правильного оформлення документа;

- виховувати культуру ділового спілкування

Обладнання: таблиця «Функції документа», «Документи в управлінській діяльності», «Спеціалізована документація», «Класифікація документів», схема «Рубрикація тексту документа», таблиця «Реквізити документів», зразки оформлення сторінки документа.

Дата добавления: 2014-10-31