Розташування первинних і вторинних полів аналізаторів

Коефіцієнти кореляції

рівнів адаптивності (Ад) і самоефективності (СЕ) у досліджуваних групах

	Загальна група	Студенти	Хворі	Школярі
Ад	СЕ	Ад	СЕ	Ад	СЕ	Ад	СЕ
Адаптивність	1,000	0,531	1,000	0,530	1,000	0,550	1,000	0,542
Самоприйняття	0,759	0,486	0,750	0,653	0,592	0,273	0,818	0,592
Прийняття інших	0,546	0,157	0,514	0,164	0,503	0,275	0,456	0,050
Емоційний комфорт	-0,124	-0,066	0,870	0,340	-0,018	-0,023	-0,451	-0,315
Інтернальність	0,858	0,452	0,774	0,182	0,847	0,450	0,910	0,589

Таблиця 2.2

Вид аналізатора	Первинне поле	Вторинне поле
Зоровий		18,19
Слуховий		42, 22
Шкірно-кінестетичний		1, 2, частково 5
Моторний		6, 8

2.5. Правила подання ілюстрацій

2.5.1. Ілюстрації (схеми, креслення, діаграми, графіки, фотографії, рисунки) повинні відповідати тексту, а текст – ілюстраціям. Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів.

Підпис ілюстрації має чотири основних елементи:

Ø скорочене слово рисунок – “Рис. 2.1”;

дослідження, його об'єкт і предмет, перелік використаних

методик, опис групи досліджуваних.

Ø порядковий номер ілюстрації – арабськими цифрами без знака № – “Рис. 2.1”;

Ø назву ілюстрації;

Ø експлікацію, яка пояснює значення цифр і позначень на ілюстрації.

Приклад подання ілюстрації:

Рис. 2.1. Структура мозку (медіальна поверхня, сагітальний зріз, ліва півкуля)

Примітка:

Передній мозок: 1 – кора великих півкуль мозку; 2 – гіпокамп; 3 – мигдалина; 4 – мозолисте тіло; середній мозок: 5 – таламус; 6 – гіпоталамус; 7 – гіпофіз; задній мозок: 8 – міст; 9 – довгастий мозок; 10 – ретикулярна формація; 11 ‑ мозочок. (адаптовано за M. Kage, P. Arnold).

Зверніть увагу: елементи рисунку нумерують у порядку зростання за годинниковою стрілкою.

2.5.2. Діаграми та графіки

Діаграми та графіки застосовують для унаочнення результатів статистичного опрацювання даних, одержаних у процесі дослідження.

У діаграмах і графіках необхідно зазначити такі елементи:

Ø назва;

Ø словесне пояснення умовних знаків та окремих елементів;

Ø осі координат, шкала масштабу, числова сітка;

Ø числові дані показників графіка.

Назву та усі дані діаграми друкують 14 шрифтом.

Приклад подання діаграми:

Рис. 2.2. Середні значення показників соціально-психологічної адаптації у досліджуваних групах

Примітка: R_А – адаптивність; R_S – самоприйняття; R_L – прийняття інших; R_E – емоційний комфорт; R_I – інтернальність; R_D – прагнення домінувати; R_ESC – ескепізм; SE – самоефективність.

Посилання на ілюстрації оформляють аналогічно до посилань на таблиці.

2.6. Оформлення додатків

Додатки є продовженням курсової роботи. Кожен додаток починається з нової сторінки. Додатки позначають послідовно великими літерами українського алфавіту, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь (єдиний додаток позначають як “Додаток А”). Додатки можуть бути поділені на окремі розділи: “Додаток А.3”, “Додаток А.3.1”.

Заголовок додатка друкується малими літерами (з першої прописної) посередині рядка.

Додатки мають спільну нумерацію з рештою сторінок роботи. Їх нумерують, як і сторінки роботи – у верхньому правому кутку.

2.7. Загальні правила посилання на використані джерела*

Посилаючись на літературні джерела, інформацію з яких використано у курсовій роботі, слід дотримуватися певних правил.

У разі посилання в курсовій роботі на наукові праці, ініціали їхніх авторів пишуть перед прізвищем; у бібліографічному описі на першому місці ставлять прізвище, а потім – ініціали.

Використовуючи матеріали і відомості з монографій, також слід зазначити номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул із джерела, на яке зроблено посилання в курсовій роботі. Посилання в тексті на джерела зазначають порядковим номером за переліком використаних джерел, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, “...у роботах [1–7]...”. Допускається наводити посилання на джерела у виносках, номер посилань має відповідати його бібліографічному описові за переліком посилань (наприклад, посилання на джерело у назві цього підрозділу). Посилання подають у квадратних дужках, наприклад [24].

Цитуючи, слід вказати джерело, з якого взято цитату, і точно зазначити сторінку. Загальні вимоги до цитування такі:

текст цитати треба починати і закінчувати лапками і наводити в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зберігаючи авторське написання; цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців під час цитування допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Їх ставлять у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, у кінці); кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело (наприклад, [4, 35]).

Список використаних джерел оформляють відповідно до існуючих вимог та подають після висновків.

Після інформації про автора та назви джерела подають інформацію про те де, хто і коли видав книгу. Скорочено подають назви столиць та інших великих міст (наприклад, “Вінниця”, “Харків”, проте “К.”, “М.”, “СПб.”, “N.Y.”), зазначають назву видавництва коротко, без лапок, опускаючи слово “видавництво” (наприклад, К.: Основи, Львів: Просвіта, Вид-во Львів. ун-ту), після назви видавництва ставлять кому і подають рік видання (наприклад, Львів: Каменяр, 2000), зазначають обсяг книги (наприклад, 483 с.) чи у разі бібліографічного опису статей подають сторінки, на які посилаються (наприклад, С. 34-63).

У разі посилання на джерела, опубліковані y всесвітній комп'ютерній мережі Internet (WoгId Wide Web), слід використовувати стиль, прийнятий Міжнародною організацією стандартизації:

опис джерела наводять згідно із загальними вимогами;

у квадратних дужках вказують дату цитування ([Цит. 2001,
5 січня] – для україномовних джерел, [Cited 2000, 12 June] – для англомовних); зазначають адресу сторінки: Доступний з: <http://www.franko.lviv.ua/general/aboutu.html> або Available from: <http://www.uvm.edu/~ncrane/estyles/mla.html>.

Приклади оформлення наведено у додатку Д.

3. Як захистити курсову роботу

Остаточний варіант написаної та відповідно оформленої курсової роботи подається на кафедру у визначений термін. Керівник визначає ступінь готовності роботи, відповідність її вимогам, оцінює та приймає рішення про рекомендацію роботи до захисту.

У випадку невиконання чи несвоєчасного подання курсової роботи на кафедру студент не допускається до захисту.

Робота не допускається до захисту і не зараховується у разі виявлення плагіату чи фальсифікації результатів дослідження.

Підготовка до захисту роботи охоплює виготовлення засобів для унаочнення головних результатів досліджень і підготування виступу.

Унаочнення (таблиці, схеми, діаграми, графіки) можна оформляти у вигляді плакатів або ж на прозірках, які демонструють за допомогою графопроектора. Готуючи плакати чи прозірки, слід враховувати розмір шрифтів (для виготовлення прозірок рекомендується жирний шрифт кегль 18-20, який найліпший для сприйняття зображених об'єктів.

Рекомендується у процесі виступу використовувати заздалегідь підготовлені мультімедійні презентації.

Вимоги до презентації

Презентація виступу на захисті курсової роботи зазвичай не повинна перевищувати 20 слайдів, але краще вкласти матеріал у 12-15 слайдів (максимум 2 слайди на хвилину промови). Тло слайдів презентації бажано обрати одне для всієї презентації. Можна скористатися шаблонами, які містить програма. Бажано, щоб кольори схем, діаграм, малюнків були яскравішими за тло, а отже краще використовувати світле тло з невеликою кількістю декоративних елементів. Ефекти анімації мають допомагати сприйманню інформації, а не бути самоціллю і не відволікати увагу слухачів від змісту презентації. Бажано не використовувати складних прописних шрифтів, розмір шрифтів має бути не менше, ніж 20-22 pt. В одному слайді доцільно вміщувати не більше, ніж 12-15 строчок тексту.

Презентація виступу повинна містити:

короткий теоретичний вступ (вказати хто займався досліджуваною проблемою і які підходи вироблені)
(1-2 слайди);

мета та гіпотези дослідження (1 слайд);

методи та методики дослідження (1 слайд);

опис змінних і сталих (1-2 слайди);

опис результатів дослідження (8-10 слайдів);

висновки та рекомендації (1-2 слайди).

Класичні помилки презентації:

забагато матеріалу на слайді;

забагато слайдів;

дуже швидко йдуть слайди;

малий шрифт;

надмірне “декорування”;

тло слайду (шаблон) зливається з текстом або надміру яскравий, відволікає увагу;

невиправдане використання ефектів анімації;

виступаючий говорить до екрану.

Виступ складається із трьох смислових частин, які відповідають за змістом вступу, основній частині та висновкам курсової роботи. У доповіді висвітлюють актуальність досліджуваної проблеми, формулюють об'єкт, предмет, гіпотези та завдання дослідження. Основна частина, передусім, розкриває суть, методологію й особливості організації та проведення емпіричного дослідження та містить аналіз отриманих результатів із демонстрацією кількісних та якісних показників з метою обґрунтування достовірності тверджень. У висновках наводяться головні результати дослідження і зазначається теоретичне і практичне значення отриманих результатів та можливі перспективи подальших досліджень.

Під час захисту курсових робіт доцільно зауважувати труднощі і проблеми, які виникали у процесі виконання роботи та, особливо, проведення досліджень. Оскільки курсова робота має навчальний характер, взаємообмін такою інформацією може бути корисним для усіх присутніх студентів.

Захист курсової роботи охоплює: виступ студента; відповіді на поставлені запитання; виступи присутніх.

На виступ під час захисту курсової роботи відводиться 7-10 хв.

Культура і літературність мовлення та дотримання регламенту є обов'язковим елементом культури й етики наукових повідомлень.

Оцінка курсової роботи виводиться на підставі підсумування оцінки наукового керівника та оцінки комісії. Оцінка курсової роботи, яка виставляється як диференційований залік, виводиться за загальною сумою балів.

4. Критерії оцінювання курсової роботи

Дата добавления: 2014-11-06