Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Оформлення 2 страница




У теоретичній частині необхідно розкрити головні, ключові поняття, що стосуються проблеми магістерського дослідження. Обрану тему необхідно розглянути в проблемному полі різних психологічних концепцій, які містять в собі опис, пояснення, визначають можливості прогнозу і корекції явища, що цікавить автора.

Крім того, теоретична частина має включати обґрунтування гіпотез, цілей і завдань даного дослідження. Теоретична частина має бути підсумована думками про сучасний стан проблеми, рівень розробленості поглядів на дане явище, як сучасних, так і тих, що склалися історично. Необхідно відзначити якнайменше розроблені і суперечні точки зору, аби науково-практичне значення магістерського дослідження стало якнайбільш очевидним.

Кількість параграфів теоретичного розділу визначається числом даних аспектів проблеми, важливих для магістерського дослідження.

Розділ тексту має закінчуватися висновками (не більш 5-7). Розмір одного висновку приблизно один абзац (5-10 рядків).

 

Основні критерії оцінки даного розділу роботи науковим керівником і рецензентом

1. Глибина огляду літератури, яка визначається тим, наскільки у магістерській роботі охоплено все найбільш значуще та істотне, опубліковане по даній проблемі.

2. Повнота огляду, що виявляється в балансі між наведеними в списку використаної літератури джерелами по двох вимірюваннях: монографічні (книжкові) і періодичні (журнальні) публікації, а також ранні і останні (не більше 5 років) видання.

3. Наявність аналізу існуючих точок зору на обговорювану проблему і чітке позначення власної авторської позиції.

4. Систематичність і логіка викладу.

5. Відповідність посилань в тексті джерелам в списку літератури.

 

Найпоширеніші помилки

1. Дуже дрібна структуризація тексту. Мінімальний розділ, що має власну назву і винесений в зміст, складає звичайно не менше 5-7 сторінок.

2. Або навпаки, недостатня структуризація. Розділ обов'язково треба розбити на параграфи.

3. Незбалансована структура, тобто дуже велика різниця в обсягах однопорядкових частин тексту (параграфів або розділів). Найтиповіший випадок в студентських роботах: теоретичний розділ займає до 90% основного тексту, а емпіричний – лише 5-10%.

Другий розділ (60-70% від загального обсягу роботи). Емпіричний розділ відводиться, зазвичай, експериментальному дослідженню, в ньому дається опис процесу та результатів дослідження, – тобто подана програма дослідження, характеристика методів його проведення, опис дослідницької роботи студента з випробовуваними (таблиці, графіки, малюнки демонструють достовірність одержаних під час дослідження результатів), а також аналіз і інтерпретація одержаних даних. Формулюються рекомендації і пропозиції, які мають практичне значення. Розділ може містити 3-4 параграфи.

Необхідно коректно вживати поняття «експериментальне дослідження». Не всяке емпіричне дослідження є експериментальним. Слід пам'ятати, що емпіричне дослідження, на відміну від експериментального, не має містити в своїх висновках тверджень про причинно-наслідкові залежності між змінними величинами, а тільки твердження про взаємозв'язок змінних і міру їхньої значущості.

Стандартна структура цього розділу містить такі параграфи.

1. Програма емпіричного дослідження.

2. Основні результати, їх опис.

3. Аналіз (обговорення) результатів.

4. Висновки.

Програма емпіричного дослідження демонструє уміння студента спланувати, організувати і провести самостійне наукове дослідження. У ній ще раз уточнюються мета і завдання емпіричного дослідження. Характеризується вибір емпіричної бази дослідження (місце і умови проведення дослідження, вибірка, тобто контингент випробовуваних, їхні соціально-демографічні і психологічні характеристики, кількість випробовуваних, наявність експериментальної і контрольної груп і т.д.).

Обґрунтовується (на відміну від простого переліку у вступі) вибір методів збору емпіричних даних. Якщо використана магістрантом методика є добре відомою та опублікована у відкритому друці, то можна обмежитися тільки зазначенням її автора (з ініціалами!) і точної назви та посиланням на літературне джерело. Якщо ж методика ще не опублікована, або опублікована в спеціальному виданні малим тиражем (менше 500 прим.), то необхідно привести її опис.

Детально описуються етапи і процедури дослідження, їхня послідовність. Згадуються всі обставини, що можуть хоча б імовірно вплинути на одержані дані. Це необхідно для того, щоб, спираючись на опис автора роботи, будь-хто бажаючий зміг би детально повторити це дослідження – і, отже, дійти подібних результатів.

Зазначаються методи обробки первинних даних. Кількісна обробка даних передбачає уміння студента користуватися апаратом математичної статистики.

Основні результати, їхній опис. Результати дослідження можуть бути представлені в різній послідовності:

1. Відповідно до поставлених цілей і завдань (тобто, результати подають відповідно до цілей і розкриваючи завдання послідовно одне за одним).

2. Відповідно до методів дослідження (тобто, дані описуються відповідно до результатів, одержаних при застосуванні однієї методики, потім – наступної і т.д.).

3. Відповідно до феноменів, що вивчаються (наприклад, спочатку – особливості мотиваційної сфери, потім – особливості самосвідомості, далі особливості інтелектуальних процесів і т.д.).

Ця частина магістерської роботи може містити таблиці, графіки, діаграми, кореляційні плеяди, які ілюструють найважливіші результати дослідження. Часткові дані, а також проміжні розрахунки розташовують в Додатку до роботи. При великому обсязі таблиць (більше 2/3 сторінки) їх так само слід поміщати в додаток. Крім того, в додатки поміщають зразки методичного інструментарію (листи опитувальників, дослідницькі протоколи), ілюстративні матеріали і т.п.

Якщо титул і назва таблиці наводяться над нею, то підписи до всієї решти нетекстових вставок (малюнки, графіки, схеми і т.п.) поміщаються внизу, тобто під ними, і містять не тільки назву, але й необхідні пояснення, наприклад, розшифровку умовних позначень.

Необхідно звернути увагу на формулювання: назва малюнку (графіку) має точно відображати його зміст (приклади оформлення таблиць і малюнків подано в Додатках К, Л).

Якщо в тексті є спеціальна абревіатура, то при першому застосуванні вона пояснюється (наприклад, ВПФ – вищі психічні функції), а надалі пояснень не треба.

Аналіз і обговорення результатів. Один з істотних розділів для виявлення кваліфікаційного рівня магістерської роботи. Цей розділ вимагає аналізу одержаних результатів з погляду поставлених цілей і завдань, висунутих гіпотез. Треба оцінити, наскільки вдалося підтвердити або спростувати поставлені гіпотези, чи вдалося досягти поставлених цілей і завдань і т.д. Крім того, обговорення результатів передбачає співставлення одержаних результатів із проблемами, підходами, розглянутими в теоретичній частині. У цій частині можна обговорити внесок даної магістерської роботи до розробки поставленої проблеми, до застосування нового підходу, розширення методичного апарату тощо.

Висновки до розділу (не більше 5-7). Розмір одного висновку приблизно – один абзац (5-10 рядків). Висновки цього розділу є найбільш важливою і значущою частиною роботи. Висновки є узагальненим викладом основних результатів дослідження. Вони мають, по-перше, відповідати поставленим завданням дослідження, а, по-друге, підтверджувати або спростовувати спочатку висунуті гіпотези. Оптимальне число висновків – чотири-п'ять.

Деколи, у разі прикладного характеру дослідження, висновки доповнюються практичними рекомендаціями. Важливо прослідити, щоб рекомендації були адресними, тобто призначалися конкретним фахівцям в тій або іншій галузі суспільної практики, а не взагалі невідомо кому.

5. Висновки: 2-3 сторінки, 2-4% загального обсягу роботи. Це завершальна частина роботи. Висновки мають містити загальну оцінку результатів виконаної роботи, її теоретичної і емпіричної частин. За своїм змістом висновки звичайно, так би мовити, «симетричне» вступові, тобто в ньому автор ще раз формулює значення і зміст виконаної роботи, визначає її місце серед інших напрямків психологічних досліджень та психологічної практики.

У висновках необхідно розглянути одержані результати, зважаючи на майбутні напрямки дослідження даної проблеми, оцінити можливість практичного застосування одержаних результатів, описати нові перспективні напрямки, що виникли під час магістерського дослідження і т.ін.

Висновки можуть бути написані за такою схемою:

Актуальність проблеми.

Короткий огляд теоретичної частини.

Метою нашого емпіричного дослідження було...

Ми ставили перед собою наступні завдання …

Ми використовували такі методики …

У дослідженні брали участь … осіб, вони були … (тим-то).

Ми одержали такі результати …

6. Список використаних джерел (літератури, не менше 70 джерел) містить відомості про всі використані джерела інформації. Список використаної літератури розміщується після закінчення. Він вимагає особливої уваги. У бібліографії обов'язково мають бути серед інших представлені джерела, видані після 2005 року. У всіх академічних роботах списки літератури мають відповідати правилам опису друкованих творів. Ці правила викладено в Держстандарті України (приклад оформлення списку використаних джерел подано в Додатку Н).

Список літератури, використаної при виконанні роботи (бібліографія), включає всі літературні джерела, до яких звертався автор, працюючи над темою. На всі поставлені до списку літератури джерела мають бути посилання в тексті. При згадці в тексті прізвищ ініціали ставляться перед прізвищем (Л.С. Виготській, В. Вундт).

У сучасній науковій літературі використовуються такі варіанти оформлення посилань.

1. Бібліографічний покажчик в кінці роботи (список літератури) оформляється як нумерований список (за алфавітним списком) прізвищ авторів.

При описі джерела зазначається тільки його порядковий номер [7]. Якщо ви просто згадуєте, перелічуючи, авторів, які працювали над схожою проблемою, то номери їхніх праць розділяються крапкою з комою: [5; 6; 18; 21; 34]. Якщо в тексті наведено цитату, то в квадратних дужках указується номер цитованого джерела в даному списку і через кому – номер сторінки: [14, 236].

2. У будь-якому випадку (нумерований список чи ні) джерела розташовуються у алфавітному порядку прізвищ авторів, а при їх відсутності – за назвами книг. Спочатку йдуть праці, опубліковані вітчизняними психологами, потім – іноземних мовах. Праці одного автора розташовуються в хронологічному порядку їх публікації. Окрім друкованих публікацій, до списку літератури можуть увійти і рукописи, зокрема дипломні і дисертаційні роботи.

8. Додатки. Додатки містять матеріали змістовного характеру – таблиці, блок-схеми, дослідницькі анкети, форми звітності і т.п.

Робота може містити один або декілька додатків. Додатки оформляються як продовження основного тексту роботи на наступних її сторінках («в кінці роботи»). Кожен додаток має починатися з нового аркуша (сторінки), із зазначеним в правому верхньому кутку словом "ДОДАТОК", і мати змістовний заголовок. Якщо в роботі є більше одного додатку, їх нумерують послідовно в алфавітному порядку: ДОДАТОК А, ДОДАТОК Б і т.д.

Першу позицію в додатках займає Термінологічний словник із визначенням основних термінів (до 30-ти). Визначення термінів подаються відповідно до законодавчих та нормативних джерел із означеної галузі.

За необхідності до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття наукової роботи:

· проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;

· таблиці допоміжних цифрових даних;

· ілюстрації допоміжного характеру.

До додатків магістерської роботи також входять копії публікацій, які подавалися до друку.

9. Реферат магістерської випускної роботи

Реферат містить короткий виклад змісту роботи, а також дані про обсяг роботи, кількість малюнків, схем, таблиць, позицій використаної літератури, перелік ключових слів і текст. Текст реферату має коротко повідомляти, актуальність дослідження, мету, завдання, об’єкт, предмет, методику дослідження, одержані результати та їх новину, сферу і галузь застосування, апробацію дослідження з переліком відповідних публікацій та ключові терміни. Оптимальний обсяг реферату - 6-7 сторінок.


 

РОЗДІЛ 2. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

Розробка програми і написання наукової роботи належить до самостійної форми підготовки фахівця.

Порядок виконання магістерської випускної роботи включає наступні етапи:

1. Формулювання теми і складання особистого робочого плану.

2. Систематизація матеріалу як результат роботи над джерелами, проведення експериментів, аналіз одержаних даних.

3. Підготовка тексту, його технічне оформлення і подання роботи науковому керівнику.

4. Доопрацювання тексту по зауваженнях наукового керівника і подання остаточного варіанту тексту на кафедру.

5. Підготовка до захисту (складання тексту вступного слова, вивчення зауважень офіційного опонента, отримання допуску до захисту на засіданні кафедри).

6. Процедура захисту.

Тематика магістерських робіт, наукових керівників і списки студентів-магістрів затверджуються випускаючою кафедрою. Студенти самі обирають зі списку, який знаходиться на кафедрі, ту чи іншу тему. Але вони і самостійно можуть запропонувати тему роботи, виходячи з її актуальності, відповідності спеціальності, своїх наукових інтересів і сучасного стану розвитку наукових досліджень, визначальних для обраної проблеми.

Зробивши вибір, студент подає заяву на кафедру з проханням затвердити тему магістерської роботи і призначити наукового керівника (Додаток 1). Тему магістерської роботи затверджують на засіданні кафедри, і магістра прикріплюють до наукового керівника.

Під час виконання магістерської випускної роботи студента консультує науковий керівник.

Самостійна робота студента над магістерською роботою

Магістерська робота може бути: експериментальною (самостійне дослідження студента, володіння методикою експерименту і ін.) і теоретичною (студент проводить поглиблене дослідження, вивчення і узагальнення досвіду практичної роботи).

Магістерську випускну роботу рекомендується виконувати спочатку в чорновому варіанті (перший варіант). Це дозволяє вносити до тексту необхідні зміни і доповнення як за ініціативою самого автора, так і у зв'язку із зауваженнями керівника. Перший варіант магістерської роботи може не претендувати на бездоганне зовнішнє оформлення, проте при його написанні необхідно додержуватися загальних вимог, що полегшить наступне кінцеве оформлення. До таких вимог головним чином відносять: написання першого варіанту магістерської роботи на окремих листах паперу, з одного боку, з полями (приблизно 3-4 см), чітко і розбірливо.

Студенту необхідно ознайомитися з основною літературою, присвяченою обраній темі, і скласти план основних розділів і параграфів. Писати перший варіант роботи пропонується за планом, не відкладаючи оформлення чорнового варіанту на останні дні встановленого терміну подання роботи. Під час роботи студент доповнює перелік літератури, коректує і деталізує план роботи (Додаток В).

При обробці експериментального матеріалу особливу увагу рекомендується приділити наочності і змістовності таблиць, малюнків, схем, графіків.

При цьому слід кожний розділ роботи виконувати повністю, прагнути до його завершеності, формулюючи висновки і роблячи наступний перехід до нового розділу. Є можливим й інший спосіб підготовки першого варіанту магістерської роботи, при якому автор починає оформлення лише тоді, коли буде зібрано практично весь необхідний матеріал.

Під час підготовки чорнового варіанту слід звернути увагу на вибір необхідних формулювань, які б найбільш просто і чітко, коротко і доступно відбивали зміст поставлених питань. Не слід вживати забагато складних синтаксичних конструкцій, і навпаки, надмірно коротких, лаконічних фраз, слабо пов'язаних між собою логічно, з наявним подвійним тлумаченням і т.д.

У роботі необхідно дотримуватися єдиного стилю викладу матеріалу, орфографічної і синтаксичної письменності. Наукова мова відрізняється від мови публіцистики, тому наукова робота не має містити пафосних і надмірно емоційних думок, пропагандистських і призовних гасел. Слід уникати також жорстких, категоричних оцінок окремих досліджень, напрямів і їхніх авторів без надання відповідних доказів або, якщо оцінку запозичено, без посилань на цитовані джерела.

Захоплення емоційно насиченими епітетами, образами і метафорами небажане. У науковому тексті, на відміну від художньо-літературного, звичайно переважають стійкі структури і обороти; це дозволяє не відволікатися на «красу стилю», а зосереджуватись на значущій інформації – фактах, думках, висновках, аргументах і т.п.

У магістерській роботі не рекомендується вживати слова і вирази, які є штампами – на зразок «на всі сто процентів», «на даний момент» і т.п.; слід уникати частих повторень слів або словосполучень. Разом з тим необхідно прагнути дотримання загальноприйнятої термінології, позначень, умовних скорочень і символів. У тексті допускаються прийняті скорочення (с. – сторінка, ст. – стаття, і т.п. – і тому подібне, і т.д. – і так далі, та ін. – та інші).

У випускній роботі не рекомендується вести виклад від першої особи однини: «Я вважаю», «Мені здається», «На мою думку». Використовують займенник «ми» і вислови типу «зупинимося на…», «припустимо, що...», «на наш погляд» використовуються, але поступово виходять із вживання. Найприйнятнішою вважається безособова форма: «Можна вважати», «Слід взяти до уваги», «В експерименті використовувалися…», «Було одержано наступні дані», «Як показує аналіз результатів».

Виконану в чорновому варіанті магістерську роботу студент дає на перегляд керівникові. З урахуванням зроблених ним зауважень автор вносить в неї необхідні зміни і доповнення. Після остаточного узгодження з керівником чернетки магістерської роботи можна оформляти чистий варіант.

Науковий керівник і його обов'язки

Роль керівника полягає в методичній допомозі: уточнення теми, корекція цілей і завдань, вибір основних методів, оцінка роботи в цілому. Надалі науковий керівник рекомендує необхідну літературу, статистичні і довідкові матеріали, джерела по темі.

В ході виконання магістерської роботи науковий керівник проводить передбачені розкладом бесіди і консультації. Тут керівник виступає як опонент, указуючи студентові на недоліки аргументування в композиції, стилі викладу матеріалу, даючи поради по встановленню наявних недоліків. При ознайомленні з рукописом керівник може перевірити точність виконаних розрахунків, правильність обраних і застосованих методик, об'єктивність висновків і пропозицій. Проте за об'єктивність початкових даних і правильність всіх розрахунків відповідальність покладається на автора магістерської роботи.

Науковий керівник є офіційним експертом кафедри і складає письмовий відгук на остаточний варіант магістерської роботи. Оформлений письмовий відгук наукового керівника має бути представлений на кафедру до захисту магістерської роботи.

У відгуку керівник всебічно характеризує якість магістерської роботи, обґрунтовує актуальність і новизну магістерського дослідження, відзначає позитивні сторони, особливу увагу звертає на наявні недоліки, дає оцінку практичної значущості дослідження. На завершення керівник уточнює можливість або недоцільність представлення магістерської випускної роботи для захисту на засіданні Державної атестаційної комісії (Додаток Г).

Вимоги до презентації

Презентація виступу на захисті магістерської роботи зазвичай не повинна перевищувати 20 слайдів, але краще вкласти матеріал у 12-15 слайдів (максимум 2 слайди на хвилину промови). Тло слайдів презентації бажано обрати одне для всієї презентації. Можна скористатися шаблонами, які містить програма. Бажано, щоб кольори схем, діаграм, малюнків були яскравішими за тло, а отже краще використовувати світле тло з невеликою кількістю декоративних елементів. Ефекти анімації мають допомагати сприйманню інформації, а не бути самоціллю і не відволікати увагу слухачів від змісту презентації. Бажано не використовувати складних прописних шрифтів, розмір шрифтів має бути не менше, ніж 20-22 pt. В одному слайді доцільно вміщувати не більше, ніж 12-15 строчок тексту.

Презентація виступу повинна містити:

· короткий теоретичний вступ (вказати хто займався досліджуваною проблемою і які підходи вироблені) (1-2 слайди);

· мета та гіпотези дослідження (1 слайд);

· методи та методики дослідження (1 слайд);

· опис змінних і сталих (1-2 слайди);

· опис результатів дослідження (8-10 слайдів);

· висновки та рекомендації (1-2 слайди).

Класичні помилки презентації:

· забагато матеріалу на слайді;

· забагато слайдів;

· дуже швидко йдуть слайди;

· малий шрифт;

· надмірне “декорування”;

· тло слайду (шаблон) зливається з текстом або надміру яскравий, відволікає увагу;

· невиправдане використання ефектів анімації;

· виступаючий говорить до екрану.

 

Виступ складається із трьох смислових частин, які відповідають за змістом вступу, основній частині та висновкам магістерської роботи. У доповіді висвітлюють актуальність досліджуваної проблеми, формулюють об'єкт, предмет, гіпотези та завдання дослідження. Основна частина, передусім, розкриває суть, методологію й особливості організації та проведення емпіричного дослідження та містить аналіз отриманих результатів із демонстрацією кількісних та якісних показників з метою обґрунтування достовірності тверджень. У висновках наводять головні результати дослідження і зазначають теоретичне і практичне значення отриманих результатів та можливі перспективи подальших досліджень.

Розділ 3. ЗАХИСТ І ОЦІНКА МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ

 

На засіданні кафедри призначається день попереднього захисту і організовується попереднє прослуховування всіх затверджених на кафедрі магістерських робіт. Магістерська випускна робота з відгуком наукового керівника й іншими матеріалами подається завідувачеві кафедрою, який і вирішує питання про допуск магістерської роботи до захисту, про що робиться відповідний запис на титульній сторінці.

Магістерської роботи, допущені кафедрою до захисту, направляють на рецензування. Рецензент зобов'язаний ретельно ознайомитися з випускною роботою і дати розгорнену (1-2 друковані сторінки) письмову рецензію з критичною оцінкою магістерської роботи. Рецензія має бути представлена не пізніше, ніж за тиждень до захисту (зразок в Додатку Д).

Висновок рецензії має містити конкретну оцінку магістерської роботи і констатацію того факту, що магістр заслуговує (не заслуговує) на надання кваліфікації.

Робота брошурується у порядку розташування її структурних елементів і разом з допоміжним наочним матеріалом (таблицями, стимульним матеріалом) подається в остаточному вигляді на кафедру до початку роботи ДЕК.

Захист магістерських випускних робіт

Захист магістерських випускних робіт проводиться на відкритому засіданні комісії в терміни, визначені навчальними планами і відповідно до графіку, який затверджується ректором університету з обов'язковою оцінкою по прийнятій системі. До захисту магістерської роботи допускаються тільки ті студенти, які цілком виконали навчальний план, пройшли всі передбачені планом практики. Черговість захисту магістерських робіт визначається наперед.

Процедура захисту.

1. В ході відкритого засідання комісії секретар ДЕК називає прізвище, ім'я, по батькові студента, тему роботи, називає керівника і рецензента.

2. До захисту роботи студент має підготувати доповідь, розраховану на 10-15 хвилин (алгоритм доповіді – в Додатку М).

Доповідь можна читати по наперед написаному тексту, але, оскільки доповідь і відповіді на питання членів комісії піддаватимуться оцінці в першу чергу, необхідно ретельно продумати її зміст і бажано вивчити напам'ять. Дуже сприятливе враження на членів комісії справляє голосне, чітке і коротке мовлення, використання наочних демонстраційних матеріалів, функція яких полягає в тому, щоб вигідно представити основні результати роботи в стислій і ємній формі.

Оптимально зміст доповіді включає такі частини.

• Актуальність і практичну значущість роботи.

• Предмет, об'єкт і гіпотезу дослідження.

• Цілі і завдання дослідження.

• Методи дослідження (без докладного опису) і коротка характеристика досліджуваних.

• Короткий опис ходу дослідження і його результати.

• Висновки і рекомендації.

3. Після усного виступу студента комісія ставить питання. Питання можуть бути пов'язані з темою магістерської випускної роботи, а можуть бути значно ширшими, ніж тема роботи, оскільки захист має на меті виявити не тільки знання по темі дослідження, але й рівень загальної підготовки випускника з вибраної спеціальності.

Питання допомагають краще розкрити переваги роботи, тому необхідно уважно вислухати кожне питання (використовуючи навики активного слухання), уточнити при необхідності його значення. Це дасть необхідний запас часу для обміркування своєї відповіді. Відповідаючи, необхідно дотримуватися тільки суті питання, не відхилятися в деталі.

4. Після відповідей на питання слово надається керівникові роботи, який характеризує студента і його роботу.

5. Після виступу керівника зачитується відгук рецензента, його зауваження (обов'язкові за процедурою) і рекомендована оцінка (секретар кафедри за декілька днів до захисту знайомить магістранта з відгуком наукового керівника і рецензією).

6. Студент відповідає на зауваження рецензента. Тут рекомендації ті ж самі, що і при відповіді на питання до доповіді.

7. Голова пропонує бажаючим висловитися про враження від магістерської роботи, що захищається.

8. Студенту надається завершальне слово. У ньому звичайно звучать слова подяки на адресу тих осіб, які допомогли йому відбутися як фахівцю в ході виконання випускної роботи.

9. На цьому процедура захисту магістерської роботи закінчується. Хід захисту фіксується в протоколі ДЕК.

Ухвалення рішення відбувається у самому кінці, тобто після завершення виступів всіх студентів, намічених цього дня, на закритому засіданні комісії. Магістри та публіка на цей час покидають приміщення.

10. Після ухвалення відповідного рішення про оцінки (і, відповідно, про надання кваліфікації «фахівець») голова комісії повідомляє його студентам.

Критерій оцінки магістерської випускної роботи

Оцінка «відмінно» ставиться в таких випадках:

- магістерська робота виконана на високому науково-теоретичному, методологічному рівні;

- обрана автором тема відрізняється актуальністю і новизною, розробка проблеми – оригінальна, мета дослідження досягнута;

- робота повністю відповідає вимогам кафедри і змісту дослідження по конкретній дисципліні;

- основні тези роботи сформульовані переконливо і аргументовано, розкриті всесторонньо, глибоко і є результатом самостійної дослідницької діяльності автора;

- експериментальна частина дослідження виконана коректно, використані методики і процедури їх застосування достовірні;

- рекомендації і пропозиції дослідження мають чітко виражену практичну спрямованість.

- по структурному оформленню, мові і стилю робота виконана строго відповідно до вимог, що пред'являються до неї;

- автор використовував різноманітні джерела інформації, актуальний фактологічний матеріал;

- робота виконана і подана у встановлений термін;

- робота одержала позитивну рецензію і відгуки;

- доповідь і відповіді автора на питання в ході захисту були змістовними, чіткими, переконливими і суттєвими.

Оцінка «добре» ставиться в таких випадках:

- магістерська робота в цілому виконана на досить високому науково-теоретичному рівні, завдання дослідження досягнуті;

- обрана тема є актуальною, відповідає вимогам кафедри і проблематиці конкретної дисципліни;

- автор досить чітко сформулював, відносно глибоко розкрив і обґрунтував основні тези роботи;

- пропозиції і рекомендації сформульовані автором в результаті послідовних логічних міркувань і мають практичну значущість;

- у структурі, мові і стилі роботи є лише незначні погрішності;

- використані джерела достатньо різноманітні;

- дослідження підготовлене у встановлений термін;

- на роботу одержано в цілому позитивні відгуки і рецензії;

- доповідь на захисті була змістовною і чіткою, відповіді на питання були суттєвими та переконливими.

Оцінка «задовільно» ставиться в таких випадках:

- робота виконана на недостатньо високому методологічному рівні, цілі і завдання дослідження досягнуті не повністю;

- обрана тема в цілому актуальна, але сам характер і структура її розробки не повною мірою відповідають вимогам кафедри і змісту дослідження по конкретній дисципліні;

- основні тези роботи розкриті, але недостатньо обґрунтовані, нечітко сформульовано висновки, пропозиції і рекомендації;




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-06; Просмотров: 394; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.114 сек.