Кінцевий мозок

Навчальні цілі.

Актуальність теми.

Кількість годин – 2

Тема 24. Кінцевий мозок. Півкулі, рельєф кори.

Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.

Навчити студентів зовнішній будові кінцевого мозку, вивчити рельєф кори.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з курсу біології – філогенез нервової системи;

- для подальшого вивчення тем.

4. Зміст теми заняття.

Кінцевий мозок, або великий мозок, сеrebrum, складається з двох півкуль великого мозку, hemisperia cerebri. Порожниною кінцевого мозку є бічні шлуночки, ventriculi lateralis. До складу кожної півкулі входять:

1) плащ, раllium (кора великого мозку і біла речовина півкуль);

2) основна частина кінцевого мозку (базальні ганглії, ВNА), раrs basalis telencephali (ganglia basalia, BNA);

3) нюховий мозок, rhinencephalon (ВNА).

Такий розподіл частин кінцевого мозку обумовлений його філогенетичними особливостями: 1) нюховий мозок - філогенетично найстаріша і разом з тим найменша частина, розташована головним чином вентрально; 2) базальні ганглії (або базальні ядра) - стара частина кінцевого мозку, раlеоеnсерhаlоn, розташована в товщі півкуль; 3) кора, соrtех, - наймолодша і разом з тим, найбільша частина, яка вкриває інші частини telencephalon на зразок плаща (звідси і її назва "плащ"),

Між обома півкулями проходить спереду назад глибока поздовжня щілина великого мозку fissura longitudinalis cerebri, яка знизу на основі мозку доходить до перехрестя зорових нервів, в глибині - до мозолистого тіла, ззаду - до верхньої периферії мозочка й лежачої спереду нього lamina tecti середнього мозку.

У глибині поздовжньої щілини великого мозку обидві півкулі з'єднані між собою товстою горизонтальною пластинкою - мозолистим тілом, соrpus саllоsum, яке утворене нервовими волокнами, що йдуть поперечно з однієї півкулі в іншу.

Плащ. Кожна півкуля великого мозку має три поверхні: верхньобічну, присередню, нижню; три краї: верхній, margо superior, нижньоприсередній, margо inferomedialis, нижньобічний, margо inferolateralis; три полюси: лобовий, роlus frontalis, потиличний, роlus оссіріtalis, скроневий, роlus temporalis. Роlus temporalis відповідає виступу нижньої поверхні і відокремлений від неї бічною ямкою великого мозку, fossa lateralis cerebri.

Плащ, раlium, складається з білої речовини, що ззовні вкрита сірою корою, соrteх товщина якої в різних відділах неоднакова, але в середньому дорівнює 4 мм. Вся поверхня кори порізана борознами, sulсі; між ними містяться підвищення різної форми і величини - звивини, gyri. Борозни та звивини групуються в частки, яких в кожній півкулі є шість: лобова, тім'яна, скронева, потилична, острівцева, лімбічна. Верхньобічна поверхня півкуль великого мозку розмежена на частки завдяки 3 борознам: бічній, центральній та тім'яно-потиличній, остання знаходиться на присередній поверхні півкуль, але утворює заглибину на їх верхньому краї. Крім того виділяють передпотиличну вирізку, іncisurа рrеоссірitalis, яка відокремлює потиличну частку від нижньої скроневої звивини. Бічна борозна, sulcus lateralis, починається на нижній поверхні півкулі у вигляді бічної ямки великого мозку, йде по верхньобічній поверхні вгору і потім назад; вона є передньоверхньою межею скроневої частки, lоbus temporalis. Тім'яно-потилична борозна, sulcus parietooccipitalis, розташована в задній ділянці присередньої поверхні півкулі, вона відділяє тім'яну частку від потиличної.

Кожна частка півкулі має певні групи звивин, які іноді називають часточками, і ті й інші обмежені борознами мозкової поверхні.

Лобова частка має на верхньобічній поверхні такі борозни і звивини:

1) передцентральна борозна, sulcus рrесеntralis, іде паралельно центральній борозні;

2) верхня лобова борозна, sulcus frontalis superior, i нижня лобова борозна, sulcus frontalis inferior, починаються від sulcus рrесеntralis і йдуть паралельно одна одній;

3) ramus anterior і ramus ascendens бічної борозни;

4) передцентральна звивина, sulcus рrесеntralis, відділяється центральною і передцентральною борознами;

5) верхня лобова звивина gyrus frontalis superior, середня лобова звивина, gyrus frontalis medius, нижня лобова звивина, gyrus frontalis inferior.

На верхньобічній поверхні тім'яної частки розміщені:

1) зацентральна борозна, sulcus postcentrales, прямує позаду і паралельно центральній борозні;

2) внутрішньотім'яна борозна, sulcus intraparietalis, йде від зацентральної борозни назад і паралельно верхньому краю півкулі;

3) зацентральна звивина, gyrus postcentrales, знаходиться між центральною та зацентральною борознами;

4) верхня тім'яна часточка, lobus parietalis superior, розташована між верхнім краєм півкулі та внутрішньотім'яною борозною;

5) нижня тім'яна часточка, lobus parietalis inferior, розташована під внутрішньотім'яною борозною;

6) надкрайова звивина, gyrus supramarginales, замикає задній кінець бічної борозни;

7) кутова звивина, gyrus angularis, замикає задній кінець верхньої скроневої борозни.

На верхньобічній поверхні скроневої частки розміщені:

1) верхня скронева борозна sulcus temporalis superior, і нижня скронева борозна, sulcus temporalis inferior, які прямують спереду назад паралельно одна одній;

2) верхня скронева звивина, gyrus temporalis superior, серeдня скронева звивина, gyrus temporalis medius, нижня скронева звивина, gyrus temporalis inferior, які розділені верхньою та нижньою скроневими борознами;

3) поперечні скроневі звивини, gyri temporalis transversi розташовані на внутрішній поверхні верхньої скроневої звивини (до них відноситься передня поперечна скронева звивина, gyrus temporalis transversus anterior, і задня поперечна скронева звивина gyrus temporalis transversus posterior, які розмежовані між собою, поперечною скроневою борозною, sulcus temporalis transverses).

На верхньобічній поверхні потиличної частки розміщені:

1) півмісяцева борозна, sulcus lunatus, розміщена поблизу потиличного полюса;

2) поперечна потилична борозна, sulcus оссіріtalis transversus, являє собою задньонижнє продовження внутрішньотім'яної борозни тім'яної частки;

3) передпотилична вирізка, incisura рrеоссіріtalis, розташована під прямим кутом до заднього кінця sulcus temporalis inferior, відокремлює нижню скроневу звивину від потиличної частки.

Острівцева частка, lobus insularis, залягає у глибині бічної борозни на дні
бічної ямки великого мозку. Вона являє піраміду, обернену верхівкою в бік
борозни.

На присередній поверхні лобової частки розміщені: 1) борозна пояса, sulcus cinguli, яка продовжується назад на присередню поверхню тім'яної частки у вигляді підтім'яної борозни; 2) центральна борозна, sulcus centralis, яка починається на присередній поверхні і далі прямує по верхньобічній поверхні півкулі; 3) принюхові борозни, sulсі раrаоlfactorii, містяться нижче мозолистого тіла в принюховому полі; 4) присередня лобова звивина, gyrus frontalis medialis, знаходиться між верхнім краєм півкулі та борозною пояса; 5) передня прицентральна звивина, gyrus paracentralis anterior, є передньою частиною U-подібної прицентральної часточки, lobulus paracentralis, що охоплює початкову ділянку sulcus centralis; 6) підмозолисте поле, аrеа subcаllosa, в якому розміщена спереду від laminа terminalis припогранична звивина, gyrus раrаterminalis; 7) принюхове поле, аrеа раrаоlfactoria, розміщене спереду від підмозолистого поля і відділене від нього кінцем sulcus hуpocampalis; 8) принюхові звивини, gуrі раrаоlfactorii, розташовані в аrеа раrаоlfactoria і розмежовані принюховими борознами.

На нижній поверхні лобової частки розміщені: 1) нюхова борозна, sulcus olfactorius, прямує паралельно нижньоприсередньому краю півкулі, містить нюхову цибулину та нюховий шлях, який розділяється каудально на присередню та бічну нюхові стрічки, strіае оlfactorіа medialis et lateralis, що обмежують нюховий горбок, tuberculum olfactorium, і утворюють присередню та бічну сторони нюхового трикутника, trigonum olfactorium; 2) очноямкові борозни, sulci оrbitales, проходять збоку від нюхової борозни; 3) пряма звивина, gyrus rectus, знаходиться між нижньоприсереднім краєм півкулі та нюховою борозною; 4) бічна нюхова звивина, gyrus оlfactorius lateralis та присередня нюхова звивина, gyrus оlfactorius medialis, є відділами мозкової кори, що прилягають до відповідних нюхових стрічок; 5) очноямкові звивини, gyriі оrbitales, розміщені збоку від gyrus rectus і розмежовані sulci оrbitales.

На присередній поверхні тім'яної частки розміщені; 1) підтім'яна борозна, sulcus subparietalis, є продовженням назад борозни пояса; 2) крайова гілка, rаmus marginalis, є спрямованою вгору гілкою підтім'яної борозни; 3) задня прицентральна звивина, gyrus раrасеntralis роsterior, є задньою частиною U-подібної lobulus paracentralis; 4) передклин, рrесuneus, розташований ззаду від lobulus paracentralis обмежений rаmus marginalis, sulcus subparietalis, sulcus раrіеtооссіріtalis.

На нижній поверхні скроневої частки розміщені: 1) побічна борозна, sulcus соllаtеrаlіs, яка прямує в поздовжньому напрямку і продовжується: наперед - в носову борозну, sulcus rhinalis; дозаду - на нижню поверхню потиличної частки; 2) потилично-скронева борозна sulcus оссіріtоtеmроrаlіs, розташована збоку від бічної борозни на нижніх поверхнях скроневої та потиличної часток; 3) присередня потилично-скронева звивина, gyrus оссіріtоtеmроrаlіs medialis, і бічна потилично-скронева звивина, gyrus оссіріtоtеmроrаlіs lateralis, розміщені по боках потилично-скроневої борозни на нижніх поверхнях скроневої та потиличної часток.

На присередній поверхні потиличної частки розміщені: 1) острогова борозна, sulcus calcarinus, йде поздовжньо від верхнього краю півкулі і спереду з'єднується з тім'яно-потиличною борозною, утворюючи гострий кут; 2) клин, cuneus, являє собою трикутну ділянку, що спереду обмежена тім'яно-потиличною та шпорною борознами.

На нижній поверхні потиличної частки розміщені: 1) бічна і потилично-скронева борозни, які продовжуються з скроневої на потиличну частку; 2) присередня та бічна потилично-скроневі звивини, які продовжуються з скроневої на потиличну частку; 3) язикова звивина, gyrus linguаlis, яка є заднім продовженням розміщеної в лімбічній частці приморськоконикової звивини gyrus раrаhірросаmраlіs; язикова звивина обмежена зверху шпорною борозною, а знизу - бічною борозною.

Лімбічна частка, lоbus limbicus, обмежена по периферії (по „краю") описаними вище борознами (борозна пояса - підтім'яна борозна - бічна борозна - носова борозна).

5. Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека», Москва, «Медицина», 1986, Т.2.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека», С.П. издательство «Гиппократ», 1998.

6. Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю.

1.Похідним якого мозкового міхура є півкулі великого мозку?

2.Через що відділяються півкулі великого мозку одна від одної?

3.Які поверхні і краї розрізняють в кожній півкулі мозку?

4.Що входить до складу кожної півкулі великого мозку?

5.На скільки долей розділяється кожна півкуля?

6.Яку ділянку півкулі називають п'ятою (захованою) долею мозку і де вона
розміщена?

7.Що служить межами між долями мозку?

8.Які звивини розрізняють в межах лобової долі і якими борознами вони
відмежовані?

9.Які гілки відходять від бокової борозни (щілини) мозку і на які частини вони ділять нижню лобову звивину?

10. Назвіть і покажіть межі тім'яної частки.

11. Які звивини розрізняють в межах тім'яної частки і якими борознами вони
відмежовані?

12. Які звивини завершають кінець бокової і задній кінець верхньої скроневої
борозни? До якої частки мозку вказані дві звивини відносяться?

13. Які звивини розрізняють в скроневій частці і якими борознами вони відмежовані?

14. На які групи діляться борозни і звивини потиличної частки?

15. Які долі, борозни і звивини розрізняють на медіальній поверхні півкуль?

16. Які розрізняють відділи головного мозку?

17. Які структури видно на основі мозку?

18. Які частини нюхового шляху видно на основі мозку?

19. Перелічіть структури підгорбкової ділянки.

20. Через яку ямку основи мозку проходять окорухові нерви і чим ця ямка обмежена?

21. Яка пара черепних нервів виходить з мозку не дорсальній поверхні стовбурної його частини?

22. Які структури стовбурної частини мозку видно на нижній поверхні.

23. Де розміщені корінці трійчастого нерва?

24. Між якими структурами мозку входить відвідний нерв?

25. Назвіть нерви, розміщені в ділянці мосто-мозочкового кута?

26. Між якими структурами довгастого мозку виходять IX, X, XI пари і корінці XII пари черепних нервів?

Дата добавления: 2014-11-20