Біла речовина кінцевого мозку

Навчальні цілі.

Актуальність теми.

Кількість годин – 2

Тема 27. Біла речовина півкуль. Бічні шлуночки. Оболонки головного мозку. Цереброспинальна рідина, утворення, циркуляція, відтік.

Б. Ситуаційні задачі.

1. У хворої діагностовано хорею. При цьому захворюванні має місце поява супровідних і вимушених рухів. Які структури головного мозку при цьому задіяні?

A *Substantia nigra et corpus striatum.

B Pulvinar thalamicus.

C asciculus longitudinalis medialis.

D asciculus longitudinalis posterior.

E Nucleus ruber.

2. Пошкодження стріопалідарної системи призвело до гіпертонусу м’язів. Які ядра травмовані?

A * Бліді ядра

B Медіальне колінчасте тіло

C Латеральне колінчасте тіло

D Передні ядра гіпоталамуса

E Задні ядра гіпоталамуса

3. У нейрохірургічне відділення потрапив хворий, який отримав виробничу тра­вму. При обстеженні виявлено, що ме­талевий цвях пробив луску скроневої кістки і проник у речовину лівої скро­невої частини ближче до скроневого полюсу. Яке з базальних ядер ушкодже­но?

А. Сочевицеподібне ядро.

B. Хвостате ядро.

C.*Мигдалеподібне тіло.

D. Огорожа.

Е. Бліда куля.

4. Пошкодження стріопалідарної системи призвело до розвитку атетозу (ритмічні рухи кінцівок). Які ядра пошкоджено?

A. Передні ядра гіпоталамусу.

B. Медіальне колінчасте тіло.

C. Латеральне колінчасте тіло.

D. Смугасте тіло.

E. Задні ядер гіпоталамусу.

5. При проведенні комп'ютерної томог­рафії мозку у хворого паркінсонізмом порушень у стовбурі мозку не виявле­но. При дослідженні кінцевого мозку виявлено патологію:

A. Кутової звивини.

B.*Сочевицеподібні ядра.

C. Краєва звивина.

D. Гачка звивини морського коня.

E. Мигдалеподібного ядра.

Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.

Навчити студентів будові бічних шлуночків, вивчити складові білої речовини півкуль, вивчити оболонки головного мозку, утворення, циркуляцію та відтік цереброспінальної рідини.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з куру біології – філогенез нервової системи;

- для подальшого вивчення тем.

4. Зміст теми заняття.

Весь простір між сірою речовиною мозкової кори та сірою речовиною базальних ядер займає біла речовина. Вона складається з великої кількості нервових волокон, які йдуть у різних напрямках і утворюють провідні шляхи кінцевого мозку. Нервові волокна поділяють на:

1) асоціативні;

2) комісуральні;

3) проекційні.

Асоціативні волокна кінцевого мозку, fibrа аssосіаtiones telencephali, складають основу білої речовини, з'єднують різні ділянки кори мозку в межах однієї півкулі і забезпечують можливість для корки виконувати асоціативні та iнтегративні функції. Наявність численних зв'язків між окремими кірковими ділянками є можливим пояснення того факту, що втрата мозкової функції внаслідок вогнищевого пошкодження кори не завжди постійна. Можливо, деякі волокна залишаються інтактними і здатні поновлювати частину втрачених функцій після певних вправ протягом деякого часу.

Серед асоціативних волокон розрізняють короткі та довгі волокна.

Короткі асоціативні волокна, fibrа аssосіаtiones breves, дугоподібно з'єднують сусідні звивини і звуться дугоподібними волокнами великого мозку, fibrае аrсиаtае сеrеbrі.

Довгі асоціативні волокна, fibrа аssосіаtiones longае, з'єднують між собою, звичайно, кору різних часток однієї півкулі.

Дата добавления: 2014-11-20