Етап опрацювання місця поховання

Підготовчий етап

ДОДАТКИ ДО РОЗДІЛУ 8

Додаток 8.1. ПСИХОКОРЕКЦІЯ ГОРЯ ПО ЗАГИБЛОМУ

Ця методика розроблена майстром нейро-лінгвістичного програмування Н.В. Владиславовою (м. Москва, РФ) і зарекомендувала себе як дуже сильний психотерапевтичний засіб в ситуаціях при роботі з вдовами загону міліції особливого призначення (ЗМОП) м. Березняки, РФ (одночасно 32 загиблих військовослужбовців); вдовами військових льотчиків, які проживають у військовому містечку аеродрому Чкалівський, РФ; членами сімей, які приїхали на Північний флот після загибелі атомохода «Курськ», а також в інших окремих випадках, що відбуваються у силових відомствах і в суспільстві.

Соціально-моральні обмеження:

- Техніка не повинна проводитися раніше 40 днів після втрати людини.

- В окремих випадках, залежно від знаходження людини, якій необхідна допомога, в жалобі, цей термін може бути збільшений.

- У ситуаціях звернення по допомогу раніше 40 днів, техніка повністю не проводиться, і завершується на етапі діалогу, при обов'язкових повторах, аж до повного завершення після 40 днів.

Зміст техніки:

Включає в себе підготовку робочого місця та уточнення термінів втрати, особливостей його поховання і можливості відвідування цього місця людиною, що потребує допомоги.

Вимоги до робочого місця. Робота ведеться сидячи; людина, що потребує допомоги повинна сидіти у боком до вікна, з перспективою, яка йде в далечінь, так, щоб в її поле зору не потрапляли люди і сторонні предмети.

Уточнення термінів втрати відбувається, виходячи з соціально-моральних вимог до психотехніки.

Особливості поховання і можливість відвідування могили значимі для реалізації другого етапу психотехніки.

Просимо комбатанта описати, як виглядає місце поховання втрати. Збираємо повний опис місця поховання.

Примітка: якщо людина, яка потребує допомоги, ніколи не бачила могили (поховання відбулося в іншій державі або знаходиться на значній відстані), то просимо її повідомити місце, де б вона хотіла, щоб відбулося поховання. Якщо у втрати немає могили, то говоримо: «А якби його вдалося поховати, в якому місці ти хотів би, щоб це було?». Якщо особа, що шукає допомоги, не бажає поховання, то просимо її описати те місце, де знаходиться втрата (дивіться перший абзац другого етапу).

Потім просимо повідомити, що б хотілося змінити в цьому місці в кращу сторону, так, щоб там було спокійно, добре і затишно. Допомагаємо сформувати конкретні повідомлення щодо поліпшення місця поховання.

Отримавши відповідь, просимо в своїй уяві уявити, що ці зміни зроблені і запитуємо відповідь на питання: «Чи все там тепер добре? Чи затишно там?»

Отримавши позитивну відповідь, говоримо значиму, для подальшої роботи в рамках техніки, фразу: «От бачиш, там добре і затишно! Йому там добре і затишно!».

Дата добавления: 2014-11-25