Додатки до розділу 9

Додаток 9.1. ІГРИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ

(за досвідом роботи співробітників науково-дослідної лабораторії екстремальної та кризової психології Національного університету цивільного захисту України)

Ігри та малювання - це два союзники, напарники під час роботи психолога МНС з дітьми в осередку надзвичайної ситуації. Їх можна ефективно використовувати разом!

«Карти»

Дуже підходящий засіб для ідентифікації - колода карт, яку можна використовувати з дітьми в будь-якому віці. Маленькі діти можуть вибирати карту, яка здасться їм привабливою і розповісти про неї якусь фантастичну історію. В ході занять з дітьми старшого віку пропонуйте їм вибрати дві або три картки, які можна оцінити в значеннях «добре» чи «погане» і ідентифікувати ці поняття з вибраними ілюстраціями.

«Зображення»

Ми створили колекцію малюнків, які здалися нам цікавими - малюнків, що кинулися нам в очі в газетах або журналах. До цієї колекції ми додали ряд зображень на поштових листівках, ілюстрацій з книг, дуже маленьких художніх фотографій, ігрових карт, карток з написаними на них словами типу «любов», «ненависть», «тиша» і «шум», а також малюнки з ілюстрованих календарів. Дитину просять вибрати ряд малюнків - може бути, штук десять - і розкласти їх на підлозі, столі або великому аркуші паперу (але не наклеювати, так як ми потім збираємо картинки). Ми можемо запропонувати дитині вибрати їх навмання (просто ті, які привертають увагу) або попросити підібрати їх у певній послідовності, під певною назвою, за темою. Багато чого можна виявити через підбір малюнків. Вибір малюнка, що відображає настрій, може розповісти про те, що дитина відчуває в ці хвилини, або у своєму житті взагалі.

Після «розминки», яка може бути представлена або рухомою грою, або малюванням, або бесідою, переходимо до коригувальних ігор.

«Ігри в почуття»

Дітям і підліткам, які перенесли травму, важливо вміти самостійно розпізнавати і називати свої емоції. Ведучий роздає дітям картки, на яких написані назви різних почуттів. Малятам, які не вміють читати, можна назвати пошепки ці відчуття. Потім кожна дитина по черзі зображує, програє почуття, написане на його картці, а інші відгадують, що це за почуття і пояснюють свій здогад.

«Битва зі Змієм Гориничем» (групова гра, спрямована на опрацювання і зняття страхів).

Гра спрямована на зняття страху у одного-двох учасників. Інші діти виступають однією з умов успішної корекції (групова допомога).

Спочатку дітям пропонується самим намалювати Змія Горинича. Потім зіграти битву із Змієм Гориничем.

«…Казкове місто (поставлені колом стільці), в ньому живуть царевич, царівна й ремісник. Місто охороняють 2 стражники. Іван-царевич йде на полювання. Царівна готує обід. Ремісники працюють (коваль кує, маляр фарбує, тощо). Стражники обходять місто.

Раптом налітає Змій Горинич. Він ранить стражників, убиває ремісників, а царівну відводить у свою печеру. Змій-Горинич постає перед печерою і стереже її.

Іван-царевич повертається з полювання. Стражник (поранений) показує, куди Змій Горинич відвів царівну. Іван-царевич йде битися зі змієм-Гориничем. Вони борються, Іван-царевич перемагає Змія Горинича. З печери виходить царівна. Іван-царевич веде її до міста. Жителі міста радіють, кричать «ура», плещуть у долоні».

Примітки:

1.Всі ролі розподіляються між дітьми.

2.Івана-царевича пропонується зіграти тій дитині, яка найбільш постраждала від надзвичайної ситуації.

3. Після закінчення гри обговорити, що відчувала кожна дитина в грі. Показати, що не треба боятися страшних персонажів, що за бідою завжди прийде порятунок.

4.Стимулювати імпровізацію і фантазію дітей у грі.

«Звільнення» (спрямоване на звільнення від страху, подолання опору. Для підлітків).

Учасники згадують свої страхи і звертають увагу на відчуття в тілі, які при цьому виникають. Швидко визначається, що деякі страхи «утримують» нас, коли ми йдемо до мети, а деякі «затуляють» мету, не дозволяючи чітко уявляти собі бажане. Учасники знаходять для себе партнера, який максимально може допомогти, побувши в ролі страху. Кожен учасник взаємодіє зі своїм «страхом», вириваючись від нього чи обминаючи.

Під час гри можна вступити зі своїми страхами в діалог, при необхідності помінятися ролями і дізнатися, що гарного і корисного цей страх хоче вам повідомити.

«Господар бажань» (спрямоване на усвідомлення зв'язку між бажаннями і страхами, за якими вони ховаються. Для підлітків).

Ведучий розповідає учасникам заняття казку - історію, призначену для активної візуалізації: «Уявіть, що ви опинилися на лісовій стежці і йдете по ній все далі й далі. Коли ви заглибитесь у ліс, то попереду буде струмок, який ви можете перейти так, як вам буде зручно. За струмком починається наш внутрішній простір, в ньому бродять різні казкові створіння. Цікаво, яке з них буде вашим провідником в цьому світі? Зустрівшись з ним, ввічливо привітайтеся і запитайте, чи може воно допомогти вам? Попросіть відвести вас на дорогу, на якій живуть страхи. Подивіться, які вони нещасні, як їм страшно, як довго ви боролися з ними, ганяли їх. Привітайтеся з кожним із них, подякуйте за те, що весь цей час вони вас оберігали. Запитайте, чи не потребують вони допомоги, візьміть їх з собою. Нехай провідник вкаже шлях до того місця, де живе країна страхів.

Зустрівши будь-який наступний страх, привітайтеся, запропонуйте піти разом з вами до Господаря.

Коли зберуться всі страхи і вам вдасться домовитися з ними, відкриється вхід до житла Господаря Страхів. Подивіться, який він... Яким би він не був, підійдіть, подякуйте йому за роботу, вибачтеся за те, що не дуже любили його, не відразу прислухалися до його порад... Спитайте, чого він хоче, що йому потрібно, щоб бути щасливим? Як він тоді буде виглядати? Дайте йому те, що він просить. Коли господар страхів буде задоволений, він зможе забрати до себе маленькі страхи, допомогти їм. Як вони змінилися?

Подивіться, що сталося, - тепер це не Господар Страхів, а Господар бажань! Він навчився говорити про свої бажання, навіть якщо вони здаються незвичайними. Які ж бажання ховалися за вашими страхами? Домовтеся з Господарем бажань, що будете його завжди чути і розуміти.

Попрощайтеся з ними, подякуйте. Подивіться, як колишні страхи розбігаються, задоволені, по своїх місцях внутрішнього простору, обживаються там, отримують задоволення. Можна повертатися назад, до того місця, звідки ми почали подорож. Через струмок. Через ліс... І коли ви там опинитеся, відкрийте очі та поверніться до кімнати, до групи».

Дата добавления: 2014-11-25