Розвал СРСР. 6 страница

На червень 1999 р. релігійним організаціям держава повернула вже 3,3 тис. культових споруд, понад 8 тис. предметів церковного вжитку.

Хоч закон і проголосив відокремлення церкви від держави, однак втручання державних структур в релігійні справи не припинилося.

В Україні розгорілися міжконфесійні конфлікти. Після серпневих подій 1991 р. українські урядові чиновники основну увагу приділяли найчисленнішій церкві – Українській православній церкві (УПЦ), яка підпорядковувалася Московському патріарху. При цьому ставилося за мету допомогти їй стати на шлях автокефалії (незалежності).

У листопаді 1991 р. в Києві відбувся собор єпископів України, який звернувся до Московського патріарха з проханням надати автокефалію УПЦ. З проханням надати УПЦ повну канонічну самостійність звернувся до Московського патріарха також Президент України Л.Кравчук.

Але Московський патріархат на чолі з Олексієм ІІ категорично відхилив прохання українського собору та представників української влади. Більше того, він позбавив митрополита Київської православної церкви Філарета сану і скликав у Харкові собор єпископів УПЦ. Замість Філарета Київським митрополитом обрано митрополита Ростовського та Новочеркаського Володимира (Сабодана).

Московський патріархат, спираючись на частину українського єпископату, на тому етапі перекреслив надії на досягнення автокефалії Українською православною церквою.

Харківський собор став черговим кроком, спрямованим на поглиблення розколу православ'я.

Слідом за тим Україною прокотилася хвиля захоплення храмів, монастирів прибічниками протилежних конфесій. Такі дії нерідко супроводжувалися конфліктами.

З приводу рішень Харківського собору зі спеціальною заявою виступила Рада у справах релігії при Кабінеті Міністрів України. У заяві зазначалося, що скликання за вказівкою Московської патріархії Харківського собору є порушенням рішень архієрейського собору Російської православної церкви (РПЦ) від 25-27 жовтня 1990 р. про дарування УПЦ самостійності.

У червні 1992 р. в Києві при підтримці керівництва України відбувся собор, де прихильники митрополита Філарета об'єдналися з Українською автокефальною православною церквою, утворивши Українську православну церкву – Київський патріархат (УПЦ КП). Її патріархом було обрано Мстислава (Скрипника).

Однак досягнути єдності у православ'ї так і не вдалося. Собор УАПЦ своїм патріархом обирає Дмитрія (в миру Ярема). У свою чергу УПЦ КП в жовтні 1993 р. патріархом церкви обирає колишнього українського правозахисника Володимира (Романюка). У липні 1995 р. патріарх Володимир пішов із життя. Його похорон у Києві переріс у справжню трагедію. Під час самовільною поховання патріарха біля брами дзвіниці Св. Софії дійшло до сутички з охоронцями громадського порядку. Офіційним керівником УПЦ КП став місцеблюститель, патріаршого престолу митрополит Філарет.

На початок 1999 р. в Україні діяли: Українська православна церква (Московський патріархат), Українська православна церква (Київський патріархат, Українська автокефальна православна церква, Українська греко-католицька церква, Римсько-католицька церква.

На початок 1996 р. налічувалося загалом 70 конфесій, течій і спрямувань, із яких близько 30 виникли в умовах незалежної держави. Вони об'єднують понад 17 тис. релігійних Громад. Серед них – Шведська євангелічно-лютеранська, Вірмено-католицька церква, Церква Христова, Рідна українська національна віра та ін.

В Україні багато й інших конфесій, зокрема сектантських, чисельність яких істотно зросла. Поруч з тими, що існують на легальній основі, є й такі, що діють без реєстрації в органах державної влади, знаходяться на нелегальному положенні. Це, зокрема, сатаністи, Біле братство, сектантське об'єднання Муна тощо.

Для молоді Білого братства «невіруючі» батьки ставали ворогами, від них підмовлялися. Для братства фізичне знищення людини не було гріхом. Відповідно до релігійних постулатів матеріальне існування трактується ними як розплата за скоєні гріхи, а тому до нього, зрештою, не слід прагнути.

До міжконфесійної терпимості закликала декларація про громадську злагоду в Україні, яку підписали в липні 1997 р. представники всіх основних релігійних конфесій та етнокультурних утворень, що мешкають в Україні. Вони закликають усі політичні сили суспільства облишити таємні звинувачення, непорозуміння і працювати на благо і процвітання українського народу.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

V. Підсумок уроку. Домашнє завдання.

Тема: Стан навколишнього середовища.

Мета: Ознайомити учнів з станом навколишнього середовища, формувати вміння узагальнювати й систематизувати історичний матеріал, складати логічні історичні схеми подій, виховувати повагу та почуття гордості до історичного минулого.

Обладнання: підручник історії України, карта.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація знань і визначення теми, мети уроку.

1. Проблеми православ’я в України?

2. Відродження греко-католицтва?

3. Розповсюдження нових сект?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Стан навколишнього середовища України.

Нинішню екологічну ситуацію в Україні можна охарактеризувати як кризову, що формувалася протягом тривалого періоду.

Економіці України притаманна висока питома вага ресурсомістких та енергоємних технологій. Низький рівень екологічної свідомості суспільства призвели до значної деградації довкілля України, надмірного забруднення поверхневих і підземних вод, повітря і земель, зменшення народжуваності та збільшення смертності, а це загрожує вимиранням і біологічно-генетичною деградацією народу України.

Промисловість

Головними причинами, що призвели до загрожуючого стану довкілля є:

- застаріла технологія виробництва та обладнання;

- високий рівень концентрації промислових об'єктів;

- несприятлива структура промислового виробництва з високою концентрацією екологічно небезпечних виробництв;

- відсутність належних природоохоронних систем;

- відсутність належного правового та економічного механізмів;

- відсутність належного контролю за охороною довкілля.

Енергетика і підприємства ядерної галузі

Серед промислових об'єктів одним з основних забруднювачів атмосферного повітря є підприємства теплоенергетики. У галузі екології в тепловій енергетиці домінують дві найважливіші проблеми: забруднення атмосфери повітря і забруднення земель.

Ядерна енергія в Україні використовується в усіх галузях народного господарства. Головними місцями накопичення радіоактивних відходів є атомні станції - Чорнобильська АЕС. У шести областях України розташовані регіональні підприємства УкрДО "Радон" з переробки та зберігання радіоактивних відходів.

Україна належить до країн з дуже розвинутим використанням джерел іонізуючого випромінювання.

Сільське господарство

Сільське господарство України - найбільш трудомістка галузь, що має могутній природно-ресурсний потенціал. У сільськогосподарському виробництві щороку використовуються понад 10,9 млрд. куб.м води. Якщо Україна в Європі займає 5,7% території, то її сільськогосподарські угіддя - 18,9%, а рілля - 26,9 %.

Основними причинами низької віддачі земельного потенціалу в Україні є безгосподарське ставлення до землі, недосконалі техніка і технологія обробітку землі, повсюдне недотримання сівозмін і ін. Якісний стан земельного фонду погіршується. Використання у великій кількості мінеральних добрив, пестицидів ускладнює екологічну ситуацію в Україні.

Дата добавления: 2014-11-25