Суто парламентська система

ТРАДИЦІЙНА ПАРЛАМЕНТСЬКА СИСТЕМА

ПРЕЗИДЕНТСЬКА СИСТЕМА

Адміністрація,яка призначається		Обираємий мер		Н А Р О Д
		Обираєма рада

						Н А Р О Д
Адміністрація,яка призначається		Мер		Обираєма рада

						Н А Р О Д
Адміністрація, яка призначається		Керівник,я кий призначається		Рада, яка призначається

Широко поширеною є думка, що держава без місцевого самоврядування є нестійкою структурою. Тривале придушення цього інституту призводить до кризи державності. Необхідною умовою стійкого розвитку держави є наявність місцевого самоврядування.

Для України інститут місцевого самоврядування відіграє значно важливішу роль, ніж у більшості зарубіжних моделей державного устрою. У сучасному європейському розумінні місцеве самоврядування розглядається як певна гарантія демократичного режиму. Європейська Хартія місцевого самоврядування передбачає, що "органи місцевого самоврядування складають одну з основ будь-якого демократичного ладу".

У сучасних умовах України місцеве самоврядування сприяє зміцненню територіальної цілісності держави шляхом участі населення в розвитку горизонтальних економічних зв'язків. Воно також сприяє розвитку прикордонної співпраці держав, вирішенню інших геополітичних задач.

Для нашої країни введення місцевого самоврядування на принципах Конституції є прогресивним явищем, вигідним з багатьох точок зору. Однією з центральних задач державного будівництва є не тільки формування інституту місцевого самоврядування, але і встановлення системи стримань і противаг між різними рівнями влади, що забезпечують гарантії місцевого самоврядування, в тому числі гарантії держави відносно процесу здійснення місцевого самоврядування. Тільки це може забезпечити і гарантувати стійкий розвиток всіх владних структур, в тому числі державних.

Місцеве самоврядування виступає посередником в реалізації невирішеної проблеми державної політики, державної функції по забезпеченню прав і свобод людини і громадянина.

Місцеве самоврядування привчає людей до відповідальності, сприяє формуванню громадської політичної культури і нового типу особистості - активної, ініціативної, що не сподівається цілком на державу; особистості, в більшій мірі приверженої цінностям свободи.

Однією з найважливіших проблем розвитку української державності на сучасному етапі є реформа місцевого самоврядування. У сучасних умовах держава не розглядається як орган постійно централізованої влади. Сучасний демократичний лад зумовлює самоорганізацію і саморозвиток кожного територіального утворення, як і держави загалом.

Держава - це складна система, що має у своєму складі соціально-економічні і територіальні формування, в межах яких існують більш дрібні організаційні утворення (райони, міста тощо Держава втілює в собі інтеграцію інтересів, норм і потреб громадян і соціальних груп, зумовлених проживанням на певній території.

Роль місцевого самоврядування в становленні демократичної правової соціальної держави і формуванні інститутів громадянського суспільства є сьогодні загальновизнаною. Практично всі згодні із затвердженням його державно-правової природи.

Місцеве самоврядування займає певне місце в розподілі влади по вертикалі, системі стримань і противаг у цій структурі. І було б досить спрощено вважати, що йому належить найнижчий ярус у структурі влади сучасної держави.

На підставі місцевого самоврядування може бути побудована публічно-владна вертикаль регіонального значення. Важливе призначення місцевого самоврядування в сучасних умовах - "цементувати" державну систему управління Української держави.

Можливість передачі органам місцевого самоврядування повноважень центральних органів визначає роль органів місцевого самоврядування як однієї зі складових української держави.

Задача місцевого самоврядування - забезпечити соціальний комфорт кожному члену суспільства, втілити в життя основний лозунг соціальної держави про створення гідного рівня життя.

Соціальна сфера - це те, де повинна бути чітка і інтенсивна взаємодія державної влади і місцевого самоврядування в ім'я інтересів населення, кожної людини.

Місцеве самоврядування закликано протистояти негативним тенденціям сучасної бюрократії, зіграти роль оплоту в захисті інтересів народу.

Кажучи про взаємовідносини місцевого самоврядування з інститутами держави, суспільства, інститутом прав і свобод людини і громадянина, необхідно підкреслити, що місцеве самоврядування є одна з форм демократії як безпосередньої, так і представницької.

Громадські начала в місцевому самоврядуванні мають своїм призначенням підвищення активності населення у вирішенні питань управління державно-громадськими справами. Громадське у місцевому самоврядуванні виявляється в безпосередній участі громадян в формуванні і здійсненні ряду функцій самоврядування (збори, сходи, вибори, референдуми). Воно, рівно як і державні начала, закріплене в нормах Хартії, конституцій, законів і інших правових актах.

Поєднання державного і громадського в самоврядуванні дуже важливо в практичному плані. За допомогою єдності цих двох начал вирішуються найважливіші задачі.

Таким чином, якщо дивитися на проблему широко, то можна трактувати органи державного управління і органи місцевого самоврядування як елементи єдиної системи соціального управління, публічної влади, що забезпечує життєдіяльність суспільства як єдиного цілого. Чим більше держава, тим важче обмежитися централізованим управлінням, тим з більшою необхідністю елементи самоврядування включаються в загальне управління.

Таким чином, аналіз проблем співвідношення суспільства, держави, місцевого самоврядування, особистості дозволяє зробити висновок про те, що місцеве самоврядування є відносно самостійним інститутом громадянського суспільства, виступаючим як територіально-управлінською структурною частиною в системі громадянського суспільства. У цій якості місцеве самоврядування виступає як зв'язуюча ланка в системі централізованого і децентралізованого управління. У межах своїх повноважень воно самостійно управляє місцевими справами, вирішує передані йому окремі державні повноваження, використовуючи різні форми самоорганізації і самореалізації.

Питання для самоконтролю:

1. Розкрийте зміст поняття «місцеве самоврядування».

2. Якою є політико-правова природа місцевого самоврядування?

3. Назвіть характерні риси місцевого самоврядування, що відрізняють його від інших форм здійснення публічної влади.

4. Які типи місцевого управління Вам відомі? Розкрийте їх особливості.

5. У чому полягає значення основних принципів місцевого самоврядування?

6. Чим підтверджується висновок про те, що місцеве самоврядування є основою конституційного ладу України?

7. У чому полягає зміст державного контролю за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування?

8. Назвіть основні функції місцевого самоврядування.

9. У чому полягають особливості моделі організації державної виконавчої влади і самоврядування на місцях, що склалася в Україні?

10. Яка теорія місцевого самоврядування покладена в основу Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»?

Нормативні акти та література

1. Ославський М., Козлів М. Правові проблеми визнання природи місцевого самоврядування // Юридична Україна. – 2006. - № 2. – С. 26 – 34.

2. Лукашова В. Админістративно- правові принципи в системі місцевого самоуправління у контексті реформування регіонального управління в Україні // Право України. – 2008. - № 1. – С. 21-28.

3. Ковальчук В. Проблема легітимності публічної влади в умовах формування правової демократичної держави: відчизнянний досвід// Право України. – 2008. - № 5. – С. 35 -41.

4. Онупрієнко А. Делегування державних повноважень органам місцевого самоврядування: проблемні питання//Підприємство, господарство і право. – 2009. - №6(162). – С. 7-12.

5. Журавель Я. Організаційно-правові засади створення органів місцевого самоврядування// Підприємство, господарство і право. – 2009. - №10 (166). – С. 40-43.

Дата добавления: 2014-11-25