Тема 1. Природа і економічна сутність підприємництва

ВСТУП

Дисципліна «Основи бізнесу, маркетингу і менеджменту» складається із трьох змістових модулів: основи бізнесу, основоположні поняття маркетингової діяльності та загальні положення менеджменту. Мета вивчення навчальної дисципліни «Основи бізнесу, маркетингу і менеджменту» – формування у майбутніх фахівців комплексу знань про основи здійснення підприємницької діяльності в умовах ринку, сприяння розвитку в них навичок маркетингового підходу до підготовки, обґрунтування і прийняття ефективних управлінських рішень з економічних питань.

За економічною природою бізнес – це економічні відносини, що виникають між людьми з приводу організації власної справи, виробництва, його функціонування із метою отримання найбільшого прибутку. Вихідним пунктом вивчення відносин бізнесу є приватна власність. Основний елемент підприємництво.

Предмет змістового модулю «Основи бізнесу» – відносини, що виникають між людьми у зв’язку з організацією, функціонуванням і розвитком власної справи чи бізнесу. Завдання модулю – дати загальне уявлення про бізнес, розглянути його соцfіально-економічний зміст, розкрити механізм створення власної справи, показати процеси функціонування, інфраструктурного обслуговування і забезпечення бізнесу, висвітлити проблеми його управління та державного регулювання і на цій основі сформувати підприємницький тип мислення – рушійну силу бізнесу.

Завданням вивчення змістового модулю «Основоположні поняття маркетингової діяльності» є надання знань з питань:

- теоретичних та методологічних основ маркетингу;

- організації та здійснення маркетингових досліджень;

- сегментування ринку та вибору цільових сегментів;

- розроблення комплексу маркетингових заходів з товарної, цінової, комунікаційної політик та ін.

Метою викладання змістового модулю «Загальні положення менеджменту» є розвиток у майбутніх спеціалістів сучасної системи поглядів і спеціальних знань у галузі організації та управління підприємством в умовах ринкової економіки, забезпечення ефективної діяльності підприємства.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ОСНОВИ БІЗНЕСУ

План

1. Сутність, ознаки, функції та принципи підприємництва.

2. Суб’єкти та об’єкти підприємництва.

3. Права та обов’язки підприємців.

Мета теми: вивчення основних принципів, ознак та мети підприємницької діяльності, визначення суб’єктів та об’єктів підприємництва в Україні, прав та обов’язків підприємців.

Ключові слова: підприємницька діяльність, підприємець, принцип, суб’єкт, об’єкт, підприємство, виробниче підприємництво, комерційне підприємництво, фінансове підприємництво, страхове підприємництво, посередницьке підприємництво, фінансове функція, право, обов’язок, відповідальність.

1. Сутність, ознаки, функції та принципи підприємництва

Важливу роль сучасна теорія підприємництва відводить раціональній інвестиційній діяльності, інноваційному підприємництву, науково обґрунтованому підприємницькому управлінню, шляхам та засобам підвищення можливих ризиків у підприємницькій діяльності тощо.

Згідно гл.4 Господарського Кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Вперше термін «підприємець» був сформульований англійським економістом Р. Кантільйоном в XVII ст. наступним чином: підприємець - це людина, яка за певну ціну купує засоби виробництва для виготовлення продукції та (або) продажу з метою отримання прибутку. Приймаючи на себе зобов'язання щодо витрат, підприємець не знає, за якими цінами здійсниться реалізація. ефективності функціонування підприємств, передбаченню

Ж.-Б. Сей вже розглядав підприємця як людину, що наділена не тільки виробничими здібностями і талантом, але й як керівника, який об'єднує людей навкруги виробничого процесу, об'єднуючи та комбінуючи три фактори виробництва: землю, капітал та працю.

На початку XX ст. А. Маршалл додав до класичних факторів виробництва четвертий - організацію, надаючи при цьому підприємцю активну інноваційну спрямованість при веденні бізнесу.

Основи теорії сучасного підприємництва були закладені Й. Шумпетером на початку XX ст. Він сформулював функцію підприємництва, яка полягає у реформуванні структури виробництва за допомогою застосування певного винаходу, невикористаної технологічної можливості, знаходження нових джерел постачання матеріалів і сировини, нових ринків збуту продукції, реорганізації певної галузі тощо.

Таким чином, можна виділити, принаймні, п’ять визначень поняття «підприємець» залежно від тих функцій, які він виконує (табл. 1.1).

Таблиця 1.1.

Поняття «підприємець», залежно від виконуваних ним функцій

Функція підприємця	Представники економічних теорій і шкіл
Фінансист (творець, постачальник капіталу)	Класики політичної економії: Ф.Кене, А. Сміт
Організатор виробництва (може не володіти правами власності)	Ж.Б.Сей, Дж.С.Милль
Несення тягаря відповідальності, ризику і невизначеності в процесі господарської діяльності	Р.Кантільон, Дж.Тюнен, Д. де Тресі, Г.Мангольт, Ф.Найт
Вибір між контрактними відносинами вільного ринку і організацією фірми в цілях економії транзакційних витрат	Інституційна економічна теорія: Р.Коуз, О.Уільямсон
Інноваційний, ліберальний характер підприємництва, створення нових ринкових можливостей	Л.Мізес, Ф.Хайек, Г.Шмоллер, Ф.Тоссиг, Й.Шумпетер, П.Друкер

Підприємництво вивчається за допомогою різних підходів. Так, системний підхід до підприємництва передбачає комплексну характеристику основних ланок підприємницької діяльності (виробничої, цінової, товарної, збутової та ін.) в їх єдності та взаємообумовленості, внутрішній суперечності.

Логічний підхід передбачає, зокрема, з’ясування чіткої послідовності основних заходів у діяльності підприємця – від зародження підприємницької ідеї до привласнення підприємницького доходу, найважливіших закономірностей цього процесу.

Принцип суперечності означає, що будь-яка дія підприємця пов’язана з необхідністю вирішувати суперечливі проблеми. Наприклад, привласнення максимального прибутку вступає в суперечність з потребою спрямовувати значні кошти на збереження довкілля, виплату заробітної плати найманим працівникам відповідно до вартості робочої сили та кількості й якості праці.

Метод аналізу передбачає розподіл цілого на окремі складові частини, елементи й відокремлений аналіз кожної з них, після чого настає етап синтезу, тобто комплексної характеристики цілого на основі знань, отриманих на попередньому етапі.

Метод абстракції означає відмову від поверхових, несуттєвих сторін явища з метою розкриття його внутрішніх, суттєвих, сталих зв’язків.

За наявності наведених умов підприємництво організують за певними принципами діяльності, тобто загальновизнаними і поширеними правилами господарських дій.

Основними такими принципами, зафіксованими у Господарському Кодексі України, є:

1) вільний вибір підприємцем видів підприємницької діяльності;

2) самостійне формування підприємцем програми діяльності, вибір постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;

3) вільний наймі підприємцем працівників;

4) комерційний розрахунок та власний комерційний ризик;

5) вільне розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом;

6) самостійне здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Крім зазначених принципів, які значною мірою відображають правові основи підприємництва, кожне підприємство в умовах соціально орієнтованої ринкової економіки повинно діяти на принципах господарського (або комерційного) розрахунку.

Такими основними принципами є:

а) самоокупність;

б) самофінансування;

в) самозабезпечення;

г) матеріальна зацікавленість;

д) економічна відповідальність;

є) господарська самостійність у межах чинного законодавства у поєднанні з контролем державних органів за його дотриманням.

Особистісні чинники підприємництва – особиста власність, фізичні, розумові здібності, знання і досвід, становище в суспільстві, права тощо.

Основними завданнями, які необхідно вирішити на початку підприємницької діяльності, є:

- вибір сфери та масштабів діяльності;

- вибір місця розташування підприємства, компанії;

- вибір форм підприємницької діяльності та назви фірми;

- фінансування та інвестування.

Підприємництво – один з важливих чинників соціально-економічного прогресу. Тому суспільство зацікавлене в цивілізованому підприємництві, яке повинне мати правову підтримку у таких основних формах:

1) надання свободи підприємницької діяльності;

2) надання підприємцю статусу комерсанта;

3) створення умов для відкриття і реєстрації підприємства.

Сутність підприємництва більш глибоко розкривається через його основні функції – інноваційну (творчу), ресурсну, організаційну, стимулюючу (мотиваційну) (табл.1.2).

Інноваційна (творча) функція підприємництва полягає у сприянні генеруванню та реалізації нових комерційних ідей, у здійсненні техніко – економічних, наукових розробок, проектів, що пов’язані з господарським ризиком.

Ресурсна функція підприємництва передбачає мобілізацію на добровільних засадах матеріальних, фінансових, трудових, інформаційних, інтелектуальних та інших ресурсів.

Організаційна функція підприємництва полягає у безпосередній організації виробництва, збуту, рекламі тощо; зводиться до поєднання ресурсів в оптимальних пропорціях, здійснення контролю за їх виконанням.

Стимулююча (мотиваційна) функція підприємництва зводиться до формування стимулюючого (мотиваційного) механізму ефективного використання ресурсів з урахуванням досягнень науки, техніки, управління і організації виробництва, а також до максимального задоволення потреб споживача.

Таблиця 1.2

Функціональна сутність підприємництва як методу господарювання

Функція	Зміст
Ресурсна	Передбачає, що воно націлене на найбільш ефективне використання матеріальних, трудових, фінансових та інформаційних ресурсів з урахуванням досягнень науки, техніки, управління і організації виробництва.
Організаційна	Зводиться до діяльності по організації виробництва, збуту, маркетингу, менеджменту і реклами.
Стимулююча (мотиваційна)	Зводиться до формування стимулюючого (мотиваційного) механізму ефективного використання ресурсів з урахуванням досягнень НТП.
Інноваційна (творча)	Функція полягає у сприянні генеруванню та реалізації нових ідей, здійсненню техніко-економічних, наукових розробок, проектів, що пов'язані з господарським ризиком.

Отже, економічна сутність підприємства – це основна ланка національної економіки, яка у взаємодії з іншими самостійними суб'єктами господарювання забезпечує виробництво необхідних споживчих благ (товарів та послуг) з метою привласнення прибутку.

Дата добавления: 2014-11-25