Управління покрівлею повним обваленням

Повне обвалення заключається у періодичному обваленні покрівлі за межами мінімально підтримуємої ширини робочого простору.

Спосіб використовується у 95% очисних вибоїв Донбасу.

Розрізняють первісну і вторинні посадки масиву порід.

Первісна посадка відбувається після відходу лаи від розрізної печі на певну відстань і супроводжується динамічними ефектами, руйнуванням кріплення в робочому просторі і, іноді, завалами лав.

Первісне обвалення безпосередньої покрівлі часто починається раптово, без попереджуючих ознак і тому є дуже небезпечною. Але обвалення відбувається послойно, тому в подальшому небезпеки не представляє.

В режимі встановленого руху обвалення порід безпосередньої покрівлі стає регулярним після пересування кріплення. Відстань, через яку відбувається обвалення називають кроком обвалення або посадки.

В обваленні основної покрівлі також розрізняють первісну (генеральну) і вторинні посадки. В основній покрівлі при первинній посадці величина консолей, що зависли, може бути дужен великою, що приводить при обваленні до руйнування кріплення і завалу лав. Часто і вторинні обвалення супроводжуються значними динамічними ефектами.

Якщо нова лава по довжині не перевищує довжини відроблених лав на й0-15 м, то крок первісного обвалення можна визначить по досвіду відроблених лав. Якщо довжина лави відрізняється більше ніж на 15%, то визначають площу, при якій відбувались первісні обвалення. До первісного обвалення щільність кріплення доцільно збільшити до 1,5 раз для попередження вивалів; залишати у виробленім просторі рідкі бутові смуги, костри, дерев’яні стойки тощо для збільшення кроку первісного обвалення.

Спокійний характер обвалення при первісній посадці відбувається при нестійких і середньої стійкості шаруватих породах при відхлді лави на 5-10м від розрізної печі. В умовах достатньої потужності безпосередньої покрівлі (бідьше 2-3 потужностей пласта), заходи не проводять, лише посилюють привибійне кріплення.

Якщо потужність беспосередньої покрівлі недостатня, а різниця в кроках обвалення безпосередньої і основної покрівлі не більше 1,5 рази, шкодливого впливу посадки, як правило, нема. Якщо ж крок обвалення основної покрівлі в 2-3 рази більше, необхідні спеціальні заходи: збільшення щільності кріплення, зведення рідких бктових смуг, кострів тощо). Ширина бутових смуг повинна бути не менче 4 потужностей пласта, відстань між ними 10-25 м. Костри викладаються у шахматному порядку через 20-25 м після того, як лава відійде на півкроку посадки.

При слабкій шаруватості і тріщінуватості обвалення спостерігається на великих площах оголення. В таких випадках зменшення кроку обвалення забезпечується підриванням шпурових зарядів по довжині вибою. Шпури бурять під кутом 60-65⁰ до площини нашарування на глибину 1,5 потужності пласта після відходу лави від розрізу на 5-10м, а потім через 5-10м після послаблення. Відстань між шпурами 1,5-2 м. При потужності більше 1 м також залишають костри і бутові смуги.

Для послаблення дуже міцних порід використовують передове торпедування, гідророзрив, гідромікроторпедування тощо. Довжина свердловин при торпедуванні 100-130 м, диаметр 90-100 мм, кут нахилу 30-40⁰. При гідророзриві диаметр свердловин 75 мм.

При роботі піспя первинної посадки використовують типові технологічні схеми управління покрівлею.

Управління покрівлею повним обваленням може здійснюватись по двох основних технологічних схемах:

1. Поб:У₁ – без посилення останнього ряду кріплення на межі робочого простору. Ця схема використовується в механізованому кріпленні, а також при кріпленні робочого простору привибійними гідравлічними індивідуальними стойками, що мають несучу здатність не менче 300кН.

2. Поб:У₂ – з посиленням останнього ряду кріплення на межі робочого простору. В якості кріплення посилення останнього ряду в технологічній схемі У₂ можуть використовуватись: гідрофіковане пересувне посадочне кріплення типу «Супутник» і СГВ; гідравлічні стойки, однотипні з привибіним кріпленням, які встановлюються по 1-2 між сусідніми рамками кріплення; посадочні стойки тертя ОКУ, що встановлюються в один або два ряди; однорядне або двохрядне органне дерев’яне кріплення, яке вилучається при посадці разом з привибійним кріпленням механізованим або підривним способом; кусти з дерев’яних стойок, які вилучаються при посадці разом з привибійним кріпленням механізованим або підривним способом.

При управлінні покрівлею по схемам У₁ та У₂ крок пересування (переноски) кріплення приймається: в комбайнових лавах – 1-2 глибини захвату комбайну; у стругових лавах – равний відстані між стойками постійного кріплення по посуванню лави.

Посадка покрівлі за схемою У₁ заключається у виконанні операцій по пересуванню секцій мехкріплення або розвантаженню і вилученню стойок останнього ряду індивідуального привибійного кріплення послідовно по всій довжині лави. Розвантаження і вилучення їх з погашаємого простору здійснюється дістанційно за допомогою крюків довжиною 1-2 м, які забезпечують знаходження робочого в закрепленому просторі.

Організаційно посадка покрівлі за схемою У₁ може здійснюватись одночасно в декількох місцях лави, що особливо ефективно при струговому вийманні вугілля (пайова система).

При посадці покрівлі за схемою У₂ організація робіт по розвантаженню і перестановці кріплення аналогічна описаній вище. Але, поскількі кріплення посилення зводиться під розпили, спеціальні металеві опори, металеві балочні верхняки, дерев’яні підлапки, для попередження засипання останнього ряду кріплення обваленими породами можуть використовуватись запобіжні дерев’яні стойки, що встановлюються спарено ближче до виробленого простору.

Пересування гідрофікованого посадочного кріплення по схемі У₂ повинно здійснюватися послідовно по одній стойці після пересування конвеєру і установки стойок постійного кріплення у привибійному просторі. Стойки останнього ряду привибійного кріплення, що знаходяться по обидва бока від наміченої до пересування секції посадочного кріплення, повинні бути попередньо вилучені. Не припускається одночасне розвантаження декількох секцій посадочного кріплення.

Розвантаження і переноска тумб ОКУ здійснюється аналогічно.

При посадці покрівлі окремими ділянками їх чисельність повинна бути мінімальною, а вибивання кріплення і посадка покрівлі повинні здійснюватися послідовно в одному напрямку, при цьому у паспорті повинні бути вказані заходи безпеки виконання робіт на стиках ділянок.

При кріпленні лпв дерев’яним кріпленням і якості посилюючого кріплення використовується органне кріплення в один-два (інколи три) ряди під розпили або кусти з 3-9 стойок. В органному кріпленні через 3,2-5 м залишаються вікна не менче 0,7 м. При малостійкмх покрівлях для попередження обігрування стойок привибійного кріплення з боку лінії обвалення і попередження проникнення обвалених порід в робочий простір в останньому ряду перед лінією обвалення здійснюють викладку переносних дерев’яних кострів, які виконують роль запобіжного кріплення. Відстань між кострами визначається практичним шляхом.

Якщо управління покрівлею повним обваленням по вказаним схемам не приводе до регулярного обвалення, то використовуються додаткові заходи:

- штучне примусове обвалення підриванням шпурових зарядів;

- попереднє розміцнення порід;

- залишення рідких дерев’яних кострів або стойок в якості демпферів.

Дата добавления: 2014-11-09