Управління покрівлею плавним опусканням

Управління покрівлею утриманням на ціликах.

Суть управління покрівлею цим способом Уц в забезпеченні утримання важкообвалювального масиву порід від обвалення у прогонах виробленого простору між регулярно залишаємими ціликами вугілля при перенарізанні лави, які виконують функції спеціального кріплення (потужних опор, що підтримують масив).

Орієнтовно відстань між ціликами приймається 2/3 кроку самообвалення, який встановлюється за даними практики або визначається розрахунковим шляхом. Ширина цілика повинна бути не менче 10 м на пластах потужністю менче 1,2 м і не менче 15 м на пластах більшої потужності.

Кріплення виробленого простору здійснюється деревом, при ненадійному прогнозі кроку обвалення додатково викладаються костри. Стан кріплення постійно контролюється ІТР дільниці і шпхти. При появі ознак обвалення покрівлі (збільшення віджиму вугілля, поломка стойок у виробленім просторі, коржіння тощо), роботи в очисному вибої зупиняються і люди з нього виводяться.

Розмір ціликів, посування вибою і їх стан постійно контролюються маркшейдерською і геологічною службами.

При погашенні лхлолнних ціликів гірничих виробок часто виникає можливість часткового вилучення з них запасів вугілля. На ці роботи складається спеціальний проект.

Управління покрівлею плавним опусканням Пл.оп - регулювання проявів гірського тиску шляхом забезпечення зближення покрівлі з підошвою у виробленім просторі без розриву суцільності порід або частковим локальним розтріскуванням і обваленням без втрати зв’язку і контакту між порушеними частками покрівлі (ступеневе опускання).

Цей спосіб здійснюється лише у специівчних умовах на пластах дуже тонких (при будь-яких покрівлях) і тонких (при заляганні в покрівлі вапняків і підошві, що здимається).

При управлінні покрівлею способом плавного опускання розрізняють кроки сходження (Шсх) покрівлі з підошвою (первинний Ш_сх⁰ і наступний Ш_сх^п), які визначаються як відстань від вибою лави до місця повного змикання бокових порід у виробленім просторі. Схильність покрівлі до прогину, як і кроки первинного і наступного сходження, встановлюються на основі дпних практики.

До первинного сходження покрівлі з підошвою при відході лави від заднього цілика у виробленім просторі необхідно залишати контрольні дерев’яні стойки з розрахунку 1 стойка на 6-12 м² оголенох покрівлі або дерев’яні костри, які не перешкоджають процесу опускання, але попереджають різкий прогин покрівлі.

При подальшій роботі лави як контрольні, так і постійні стойки, залишені у виробленім просторі не роблять шкідливого впливу на стан покрівлі, в окремих випадкахз навіть сприяють режиму плавного опускання, розширюючі область використання по потужності.

Якщо потужність пласта більше 0,8 м до первого сходження необхідно посилити кріплення стойками 200кН на 0,7-0,75 м².

В якості спеціального кріплення в умовах порід покрівлі, схильних до плавного проргину, можуть використовуватись переносні дерев’яні костри, пневматичні костри, посадочні стойки ОКУ (з дерев’яними прокладками товщиною 30-50мм при потужності пласта 0,7-1,0 м), гідрофіковане посадочне кріплення, металеві привибійні стойки з характеристикою постійного опору.

Пневматичні і дерев’яні костри, посадочні стойки встановлюються на межі привибійного простору з виробленим через 2-3 м по довжині лави.

Спеціальне кріплення при плавному опусканні переноситься так же, як і повному обваленні: послідовно, починаючи з нижньої частини лави, або в кількох місцях окремими ділянками, якщо це передбачено паспортом.

Дата добавления: 2014-11-09