Структурна перебудова національної економіки

Плануванню державних інвестицій і регулюванню умов інвести­ційної діяльності повинне передувати дослідження фактичного стану інвестиційного процесу і прогнозування його на майбутнє. Особливе місце посідає прогноз відтворення основних фондів.

Прогноз вибуття основних фондів роблять на підставі обсягу вибуття основних виробничих фондів (В) з урахуванням попередніх термінів служби і темпів їх зростання. Розрахунок виконують за формулою:

де а - середньогалузевий темп приросту основних фондів за перс­пективний період; t - середньогалузевий термін служби основних фон­дів у розрахунковому періоді; е - основа натурального логарифму.

Прогноз потреби в основних фондах виконують на підставі намі­чуваного зростання виробництва і з урахуванням чинників, які зумов­люють:

додатковий приріст продукції у результаті поліпшення викорис­тання основних фондів і виробничих потужностей на початок прогноз­ного періоду (ΔХ);

приріст продукції з основних фондів, уведених завдяки реконст­рукції і розширенню діючих підприємств (Х0);

скорочення обсягу виробництва у зв'язку з вибуттям основних фондів (Xw).

На підставі показника фондомісткості, з фондів, які вводять, Δ f визначають потребу введення основних фондів у прогнозному періоді:

За умов директивного планування завдання з введення у дію осно­вних фондів, виробничих потужностей і об'єктів дають міністерствам та регіонам-замовникам і міністерствам-підрядчикам директивно.

В умовах перехідного періоду і становлення механізму державного регулювання в індикативному плані розробляють, централізовано за­проваджують і доводять лише державні замовлення на введення в дію виробничих потужностей, основних фондів і об'єктів, які увійшли до числа тих, що фінансуються з державного бюджету або є пріоритетни­ми. Для реалізації цих замовлень укладають державні контракти. Вве­дення в дію основних фондів, виробничих потужностей і об'єктів, які фінансують з коштів підприємств, організацій, інших юридичних осіб, планують безпосередньо суб'єкти інвестиційної діяльності.

Введення в дію виробничих потужностей планують стосовно най­важливіших видів продукції основних галузей. Розрахунки щодо при­росту виробничих потужностей роблять з урахуванням усіх можливих варіантів приросту виробничих потужностей: нового будівництва, тех­нічного переозброєння, реконструкції, розширення діючих підпри­ємств, проведення різноманітних організаційно-технічних заходів.

Потребу в прирості і введенні в дію виробничих потужностей ви­значають у натуральному і вартісному вираженнях на підставі балансів виробничих потужностей:

де МП, МК - виробнича потужність відповідно на початок і кінець пла­нового періоду; ΔМТ, ΔМР - приріст потужностей у результаті відповід­ного технічного переозброєння і реконструкції діючих підприємств; ΔМн.б - введення в дію потужностей за рахунок будівництва нових і розширення діючих підприємств; ± ΔМн.а - збільшення або зменшення потужностей через зміну номенклатури й асортименту продукції (зміну трудомісткості); ΔМВ - зменшення виробничих потужностей унаслідок їх вибуття протягом року.

Щоб обґрунтувати завдання щодо приросту і введення в дію ви­робничих потужностей, формування державних замовлень і державних контрактів у Державній програмі економічного і соціального розвитку України, міністерства і регіони складають форму "Баланс виробничих потужностей".

Для обґрунтування обсягів уведення в дію основних фондів, виро­бничих потужностей, об'єктів у Державній програмі економічного і соціального розвитку України міністерства і відомства, регіони розро­бляють і подають до Міністерства економіки, крім зазначених, такі фо­рми і показники (пропозиції): введення в дію об'єктів соціальної ін­фраструктури, державний контракт на будівництво природоохоронних об'єктів за кошти державних централізованих капіталовкладень, вве­дення в дію виробничих потужностей за кошти державних капіталовк­ладень, розподіл по виконавцях уведення в дію невиробничих потуж­ностей тощо.

Показники введення в дію виробничих потужностей, основних фо­ндів і об'єктів характеризують кінцеві результати інвестиційної діяль­ності.

Головним критерієм оцінки конкретного проекту є його фінансова (комерційна) ефективність − мінімізація витрат, максимізація доходів, конкурентоспроможність продукції. Для обґрунтування інвестицій та їхнього розподілу у вітчизняній практиці традиційно використовували показники загальної (абсолютної) та порівняльної економічної ефекти­вності капітальних вкладень. Показники загальної (абсолютної) еконо­мічної ефективності капітальних вкладень розраховують у вигляді ко­ефіцієнтів як відношення ефекту (доходу) до приросту капітальних вкладень, що його зумовили. Стосовно національного виробництва в цілому, його галузей та регіонів показник абсолютної ефективності ЕН.Г. визначають як відношення приросту річного обсягу національного до­ходу ΔНД до обсягів капітальних вкладень К, які забезпечили цей при­ріст:

ЕН.Г.=ΔНД/К

Щодо галузей і підгалузей, комплексних програм, окремих проблем показник загальної (абсолютної) ефективності Е₀ обчислюють як відношення приросту річного обсягу чистої продукції ΔЧП до капіта­льних вкладень, що зумовили цей приріст:

Е₀=ΔЧП/К

Стосовно госпрозрахункових галузей і підгалузей, підприємств цей показник визначають як відношення річного приросту прибутку ΔП до капітальних вкладень, які цей приріст забезпечили:

ЕП=ΔП/К

Для підприємств-новобудов, цехів показник загальної ефективнос­ті Енов. капітальних вкладень обчислюють як відношення річного обся­гу прибутку до капітальних вкладень, що забезпечують його одержан­ня:

Енов.=П/К

На окремих підприємствах, де застосовують розрахункові ціни, показник абсолютної ефективності капітальних вкладень визначають як відношення річної економії від зниження собівартості ΔС до капіта­льних вкладень, що зумовили цю економію:

Ез=ΔС/К

Розрахунки коефіцієнтів загальної економічної ефективності ка­пітальних вкладень на рівні госпрозрахункових галузей, підгалузей. окремих підприємств і заходів можуть передбачати визначення тер­мінів окупності капітальних вкладень Т, які є оберненими до показ­ника ефективності – Т₀=1/Е.

Обчислені показники загальної (абсолютної) економічної ефек­тивності капітальних вкладень порівнюють з нормативами та анало­гічними показниками за попередні періоди.

Метою витрат в об'єкти невиробничого призначення є досягнення соціальних та соціально-економічних результатів. Рівень загальної ефективності капітальних вкладень та інших затрат Ен.с. У цьому випад­ку визначають як відношення приросту соціального результату ΔСц, до приросту зведених витрат, потрібних для його досягнення:

де Сп − сума поточних витрат за рік; Ен − нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень.

Порівняльну економічну ефективність капітальних вкладень ви­значають у разі вибору варіантів господарських або технічних рішень, розміщення підприємств та їхніх комплексів, організації виробництва взаємозамінної продукції, будівництва нових, розширення, технічного переозброєння, реконструкції діючих підприємств. Показником порів­няльної ефективності є сумарні зведені витрати (поточні і капітальні), які визначають так:

Ззв=С+ЕнК

де Ззв − зведені витрати; С − річні поточні витрати; Ен − нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень.

Перевагу треба надавати тому варіанту капітальних вкладень у якому сума зведених витрат є мінімальною.

У систему показників оцінки ефективності реальних інвестицій входять: чистий зведений дохід, індекс дохідності, період окупності, внутрішня норма дохідності.

Чистий зведений дохід відображає кінцевий ефект інвестування в абсолютній сумі, його обчислюють за формулою:

ЧДП=ГП–ІЗ

де ЧДП − чистий зведений дохід; ГП − сума грошового потоку (у теперішній вартості) за весь період експлуатації інвестиційного проек­ту; ІЗ − сума інвестиційних засобів, спрямованих на реалізацію інвес­тиційного проекту.

Індекс дохідності методологічно подібний до коефіцієнта ефектив­ності капітальних вкладень, однак за економічним змістом відрізняєть­ся, його обчислюють за формулою:

ІД=ГП/ІЗ

де ІД − індекс дохідності за інвестиційним проектом; ГП − сума грошового потоку в теперішній вартості; ІЗ − сума інвестованих засо­бів, які спрямовані на реалізацію інвестиційного проекту (у разі різно­часності вкладень також зведена до теперішньої вартості).

Період окупності визначають за формулою:

Т₀=ІЗ/ГПп

де Т₀ − період окупності інвестованих у проект коштів; ІЗ − сума ін­вестиційних коштів, які спрямовані на реалізацію інвестиційного прое­кту (зведена до теперішнього часу); ГПп − середня сума грошового по­току (у теперішній вартості) в періоді. У разі короткотермінових вкла­день цей період приймають за один місяць, а у випадку довготерміно­вих − за один рік.

5. Форми інтеграції національної економіки в світовий економічний простір

Від розвитку торговельних від­носин більше вигод отримує та країна, у якій внутрішні ціни змінилися на більший відсоток. Це відображає правило розподілу вигод: вигоди від зовнішньої торгівлі розподіляються прямо пропорційно змінам цін у обох країнах. Якщо в країні-експортері ціни виросли на х відсотків, а ціни в країні-імпортері знизились на у відсотків, то:

Інакше кажучи, чим нижча еластичність попиту на імпорт за ціною або еластичність пропозиції за ціною, тим більший виграш країни від торгівлі.

Для оцінки розподілу вигод від зовнішньої торгівлі економісти ви­користовують показник "умови торгівлі" – відношення експортних цін країни до її імпортних цін. На практиці цей показник обчислюють для окремих країн або груп країн як відношення індексів експортних та імпортних цін:

де р_і^х − відношення експортної ціни і -го товару в розрахунковому році до його ціни у базовому році;

р_і^т − відношення імпортної ціни і -го товару в розрахунковому році до його ціни у базовому році;

^х_і − частка і -го товару у вартості експорту в базовому році;

т_і − частка і -го товару у вартості імпорту в базовому році.

Зростання цього показника здебільшого свідчить про поліпшення умов торгівлі й підвищення добробуту нації, а його зниження вказує на погіршення цих обставин.

Вільна торгівля підвищує рівень життя насе­лення в усіх країнах – як у тих, що експортують товари, так і в тих, що їх імпортують. Проте з багатьох причин уряди втручаються у зов­нішньоторговельну діяльність і регулюють обсяги зовнішньої торгівлі. У цьому підрозділі проаналізуємо економічні наслідки використання урядом основних інструментів, що використовуються для регулювання обсягів зовнішньої торгівлі.

Інструменти державного регулювання зовнішньої торгівлі поділя­ють на митні (накладання мита на імпортовані та експортовані товари) та немитні (квоти, субсидії, демпінг, бюрократичні перешкоди тощо). З іншого боку, серед них розрізняють ті, що стимулюють експорт (прямі й непрямі експортні субсидії), та ті, що обмежують імпорт (мито, кво­ти, ліцензування, бюрократична тяганина під час митних процедур то­що).

Державні інструменти, що обмежують імпорт, часто називають то­рговельними бар'єрами, або торговельними обмеженнями.

Існує два основні види зовнішньоторговельної політики − протек­ціонізм і фритредерство.

Найпоширенішим знаряддям політики протекціонізму є мито − податок, який накладається на кожну одиницю товару, який завозять до країни. Мито здорожує імпортовані товари, внаслідок чого вітчиз­няні товари стають дешевшими порівняно з імпортними. Основних ви­дів мита є три: 1) адвалорне; 2) специфічне; 3) комбіноване.

Адвалорне мито запроваджується у вигляді відсотка від митної ва­ртості товару. Ціна, за якою імпортований товар продаватимуть у краї­ні, дорівнюватиме митній вартості товару (ціна, за якою товар імпор­тують) плюс ставка адвалерного мита:

де Р – ціна, за якою товар продаватимуть у країні; Рі - митна вар­тість товару (ціна, за якою імпортують товар); tσ - ставка адвалорного мита.

Специфічне мито встановлюють у вигляді фіксованої суми з оди­ниці виміру (ваги, площі, об'єму і т.д.): наприклад, 1 долар за 1 см двигуна. Ціна, за якою товар продаватимуть у країні, становитиме:

де ts − ставка специфічного мита.

Комбіноване мито поєднує ставки адвалерного і специфічного ми­та.

Ще однією поширеною формою політики протекціонізму є квота, яка означає обмеження кількості або сумарної вартості конкретних ім­портних товарів. Квотування зовнішньої торгівлі здійснюється через її ліцензування, коли уряд видає ліцензії на імпорт обмеженого обсягу продукції та водночас забороняє не ліцензовану торгівлю. Якщо квоту вичерпано, припиняється імпорт товарів, яким споживачі могли б від­дати перевагу над вітчизняними. У стримуванні зовнішньої торгівлі квоти на імпорт ефективніші, ніж мито. Деякі продукти можуть імпор­туватися у великих кількостях, незважаючи на високе мито. Низька квота на імпорт повністю забороняє імпорт понад квоту.

Розрахункові завдання з курсу «Національна економіка»

Завдання 1. Визначити загальний обсяг активів національного багатства та їх структуру, виділивши:

1. Фінансові активи;

2. Нефінансові активи:

а) створені та нестворені;

б) матеріальні та нематеріальні.

Вихідні дані:

№	Види активів	млн. грн.
	Основні виробничі засоби
	Запаси матеріальних оборотних засобів
	Державні резерви предметів споживання
	Державні резерви засобів виробництва
	Запаси готової продукції на складах підприємств
	Витрати на розробку родовищ корисних копалин
	Вартість засобів програмного забезпечення
	Твори мистецтва
	Земля (вартісна оцінка)
	Корисні копалини (вартісна оцінка)
	Грошові кошти
	Монетарне золото
	Акції
	Депозити
	Цінності
	Худоба на вирощуванні
	Авторські права, торгові знаки
	Прямі іноземні інвестиції

Завдання 2. Визначити обсяг та структуру національного багатства країни у звітному році та дати оцінку структурних зрушень за період, що розглядається.

Вихідні дані:

1. Обсяг національного багатства країни у базовому році склав 1500 у.г.о.

2. Структура національного багатства країни у базовому році (%):

Всього	в тому числі:
Створені нефінансові активи	Нестворені нефінансові активи	Фінансові активи
100,0	60,0	25,0	15,0

3. Приріст фінансових активів в звітному році склав 10%.

4. Питома вага основних виробничих фондів та державних матеріальних резервів у складі створених нефінансових активів в базовому році складала відповідно 30 та 5%.

5. Темп росту основних виробничих фондів у звітному році склав 10%.

6. Приріст державних матеріальних резервів у звітному році склав 4 у.г.о.

7. Приріст та вибуття нестворених нефінансових активів у звітному році відповідно склали 50 та 25 у.г.о.

Завдання 3. Визначити чисельність та темп приросту економічно активного населення країни у звітному році.

Вихідні дані:

1. Чисельність зайнятого населення у працездатному віці в базовому році становила 18520 тис. чол., що складає 90% від загальної чисельності зайнятих та 80% від загальної чисельності економічно активного населення.

2. Приріст зайнятих працездатного віку у звітному році склав 0,9% а осіб старше працездатного віку скоротився на 4%.

3.Чисельність безробітних у звітному році скоротилась на 28,2%.

Завдання 4. Визначити рівень та індекси фондовіддачі по кожній галузі та в цілому по національному господарству.

Вихідні дані:

(млн. грн.)

Галузі	Обсяг виробництва продукції	Середньорічний обсяг основних виробничих фондів
Базовий рік	Звітний рік	Базовий рік	Звітний рік
Промисловість
Сільське господарство
Будівництво

Завдання 5. Обчислити структурний ефект в регіонах «А» і «Б» і зробити висновок: в якому регіоні структурні зміни позитивно впливають на економічний розвиток?

Вид економічної діяльності	Виробництво товарів і послуг, млн. грн.
Регіон “А”	Регіон “Б”
2005 р.	2006 р.	2005 р.	2006 р.

Завдання 6. На основі показників валової доданої вартості розрахувати індекс зміни секторної структури національної економіки, якщо індекс цін складає 1,1.

(млрд. грн.)

Сектори національної економіки
Випуск (в основних цінах)	Проміжне споживання	Випуск (в основних цінах)	Проміжне споживання
Нефінансові корпорації
Фінансові корпорації
Сектор загального державного управління
Домашні господарства
Некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства

Завдання 7. Використовуючи наведені у таблиці дані по розвинутій країні А та слаборозвинутій Б, обчислити: індекс розвитку людського потенціалу та індекс зубожіння.

Показник	А	Б
Очікувана тривалість життя, років	77,2	69,8
Рівень освіченості дорослого населення, %	99,0	82,6
Сукупна частка осіб, що навчаються, %	88,1	68,9
Реальний ВВП на одну особу, дол. США
Знедоленість з точки зору тривалості життя, %	6,4	12,6
Знедоленість з точки зору знань, %	8,9	20,7
Знедоленість з точки зору належного рівня життя, %	19,1	–
Знедоленість з точки зору ізоляції, %	0,5	–
Частка населення, яка не має доступу до питної води, %	–	7,0
Частка населення, яка не має можливості користуватися медичними послугами	–	18,0
Частка дітей, у віці до 5 років, яка страждає на відставання у вазі, %	–	7,0

Завдання 8. Обчислити обсяг ВВП на душу населення, якщо у попередньому році ВВП становив 420 млрд. грн., ВВП на душу населення – 9000 грн. У поточному році ВВП зріс на 5%, а чисельність населення скоротилась на 2%.

Завдання 9. Національні економіки двох країн – А та Б – описує така виробнича функція: . Рівень заощаджень у країні А становить 22%, темп зростання робочої сили – 2%, а у Б, відповідно, 12% і 3%. В обох країнах норма амортизації дорівнює 6%, а темпи науково-технічного прогресу – 3%. Визначити обсяг капіталу в обох країнах.

Завдання 10. Обсяг виробництва продукції на одного працівника становить п’ять одиниць, а виробнича функція є . Сумарний обсяг капіталу дорівнює 400 одиницям. Яка чисельність робочої сили?

Завдання 11. Розрахувати частку окремих статей видатків у загальному обсязі видатків зведеного бюджету України за базовий та звітний роки, здійснити аналіз результатів та зробити висновки.

	Базовий рік	Звітний рік
млн. грн.	%	млн. грн.	%
Видатки, усього
у тому числі:
Державне управління	3 384		5 467
Фундаментальні дослідження
Громадський порядок, безпека та судова влада	3 014		6 834
Соціально-культурні заходи:	19 059		44 311
з них:
Освіта	7 085		15 761
Охорона здоров’я	4 888		10 300
Соціальний захист і соціальне забезпечення	5 985		16 000
Культура і мистецтво			1 220
Засоби масової інформації
Фізична культура і спорт
Промисловість, енергетика та будівництво	3 409		4 406
Сільське господарство, лісове господарство, рибальство та мисливство			2 368
Транспорт, дорожнє господарство, зв’язок, телекомунікації та інформатика	1 891		5 964
Житлово-комунальне господарство	1 084		2 124
Національна оборона	2 294		5 290

Завдання 12. Розрахувати частку окремих статей доходів у загальному обсязі доходів зведеного бюджету України за базовий та звітний роки, здійснити аналіз результатів та зробити висновки.

	Базовий рік	Звітний рік
млн. грн.	%	млн. грн.	%
Доходи
Податкові надходження
Податок на прибуток підприємств			13 837
Прибутковий податок з громадян			11 667
Податки на власність
Платежі за використання природних ресурсів			3 125
Податок на додану вартість			14 828
Акцизний збір з вітчизняних товарів			5 528
Акцизний збір з імпортованих товарів
Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції			4 535
Інші податки, в тому числі місцеві податки та збори			1 760
Неподаткові надходження			22 062
Доходи від власності та підприємницької діяльності			5 880
Державне мито
Надходження від штрафів та фінансові санкції
Інші неподаткові надходження			3 878
Доходи від операцій з капіталом			2 174
Офіційні трансферти від урядів зарубіжних країн
Цільові фонди

Завдання 13. Використовуючи дані таблиць, поданих в завданнях 11 та 12, розрахувати: рівень дефіциту (профіциту) бюджету у % до ВВП за базовий та звітний роки, врахувавши фактичні показники ВВП: за базовий рік – 268000 млн. грн., за звітний рік – 346000 млн. грн.

Здійснити аналіз результатів та зробити висновки.

Завдання 14. Використовуючи дані таблиці, розрахувати:

1. Планові обсяги державних фінансових зобов‘язань щодо окремих статей видатків відповідно до діючого законодавства, якщо прогнозний обсяг ВВП. становить 285000 млн.грн.

2. Відхилення планових обсягів державних фінансових зобов‘язань від запланованих видатків Державного бюджету.

3. Рівень фактичного фінансування цих видатків за окремими статтями Державного бюджету у % до фактичного ВВП, що склав 345000 млн. грн.

Заповнити таблицю, на основі результатів зробити висновки.

Закон, що визначає рівень видатків бюджету	Рівень видатків за законом України, % від ВВП	Плановий обсяг державних фінансових зобов‘язань відповідно до закону України, млн.грн.	Плановий обсяг видатків за окремими програмами Державного бюджету, млн.грн.	Відхилення, (+) або (-), млн.грн.	Фактичний обсяг видатків за окремими програмами Державного бюджету, млн.грн.	Рівень фактичного фінансування видатків за окремими статтями, % до фактичного ВВП
Закон України “Про освіту”	7,0		6 294		15 761
Закон України “Про оборону”	3,0		5 658		5 290
Закон України “Основи законодавства України про охорону здоров'я"	7,0		2 650		10 386
Закон України “Про наукову і науково-технічну діяльність”	1,7		1 463
Закон України “Основи законодавства України про культуру”	8,0				1 227

Завдання 15. Розрахувати:

1. Рівень державного боргу (% до ВВП) у базовому та звітному роках, якщо ВВП в базовому та звітному роках склав відповідно 270000 та 345000 млн.грн. Курс національної валюти в базовому та звітному роках – 5,10 та 5,20 (грн./дол. США).

2. Питому вагу прямого та гарантованого боргу в загальній сумі державного боргу в базовому та звітному роках.

3. Питому вагу внутрішнього та зовнішнього боргу в загальній сумі державного боргу в базовому та звітному роках.

4. Заповнити таблицю та зробити висновки.

	31.12 базового року	31.12 звітного року
тис.дол.США	%	тис.дол.США	%
Загальна сума державного прямого та гарантованого боргу
Прямий борг
Внутрішній борг
1. Заборгованість перед юридичними особами
2. Заборгованість перед банківськими установами
Зовнішній борг
1. Заборгованість за позиками, наданими міжнародними організаціями економічного розвитку
2. Заборгованість за позиками, наданими закордонними органами управління
3. Заборгованість за позиками, наданими іноземними комерційними банками
4. Заборгованість, не віднесена до інших категорій
Гарантований борг
Внутрішній борг
1. Заборгованість перед юридичними особами
2. Заборгованість, не віднесена до інших категорій
Зовнішній борг
1. Заборгованість за позиками, наданими міжнародними організаціями економічного розвитку
2. Заборгованість за позиками, наданими закордонними органами управління
3. Заборгованість за позиками, наданими іноземними комерційними банками

Завдання 16. Для оцінки доцільності використання податкових пільг у базовому та звітному роках, використовуючи дані таблиць, розрахувати:

1. Частку податкових пільг по основних податках в їх загальному обсязі;

2. Загальні втрати економіки від надання податкових пільг в базовому та звітному роках.

3. Зробити висновки.

Податкові пільги по основних податках

Показники	Базовий рік	Звітний рік
млрд.грн.	%	млрд.грн.	%
Пільги по податку на прибуток підприємств	5,457		3,760
Пільги по платі за землю	1,028		9,27
Пільги по ПДВ	41,811		32,474
Пільги по акцизному збору	2,589		2,011
Разом

Загальні втрати від надання податкових пільг

Показники	Базовий рік	Звітний рік
Сукупний обсяг податкових пільг, млрд.грн.
Доходи зведеного бюджету, млрд.грн.	54,0	43,5
Номінальний ВВП, млрд.грн.	201,9	157,6
Пільги як % доходів зведеного бюджету
Пільги як % ВВП

Завдання 17. Обчислити реальну заробітну плату робітників і службовців після сплати податків в прогнозному році та її зростання в порівнянні з базовим роком.

Вихідні дані:

1. Середньомісячна заробітна плата робітників і службовців зросте на 15 % в порівнянні з базисним роком, коли вона становила 168,5 грн.

2. З урахуванням діючих ставок прибуткового податку і податку на холостяків, самотніх і малосімейних громадян утримання становитимуть 9 % нарахованої заробітної плати.

3. Середній індекс цін на товари та тарифів на послуги, які надані робітникам і службовцям, обчислений в розмірі 98,5 % по відношенню до базисного року.

4. Реальна заробітна плата робітників і службовців після сплати податків в базисному році очікується в розмірі 151,9 грн.

Завдання 18. Визначити індекс зростання (падіння) реальних доходів на душу населення.

Вихідні дані:

1.Витрати населення на купівлю товарів, оплату послуг та обов’язкові платежі в поточному році склали 700 млрд. грн.

2. В прогнозному році витрати зростуть у 1,5 рази.

3. Індекс цін на товари і послуги до попереднього року – 1,4.

4. Чисельність населення країни у поточному році 48,8 млн. чол.

5. В прогнозному році населення зменшиться на 2%.

Завдання 19. Розрахувати реальну заробітну плату робітників і службовців у наступному році і її зміну з теперішнім роком.

Вихідні дані:

1. Середньомісячна заробітна плата робітників і службовців в поточному році становила 485,5 грн. в майбутньому році зросте в 2,5 рази.

2. Індекс цін на товари і послуги в майбутньому році в порівнянні з поточним роком – 2,8.

3. Реальна заробітна плата робітників і службовців в поточному році складе – 420 грн.

Завдання 20. Розрахувати: а) вартість прожиткового мінімуму для працездатної особи на місяць, рік; б) вартість набору продуктів харчування для працездатної особи на місяць, рік.

Вихідні дані:

1. Мінімальний рівень і структура споживання продуктів харчування працездатною особою представлені в таблиці.

Продукти харчування	Ціна одиниці товару, грн.	Працездатні особи
мінімальний рівень споживання у натуральному виразі за рік, кг	Вартість продуктів харчування, грн.
за рік	за місяць
Хліб і хлібопродукти	1,55	123,4
Картопля	1,46
Овочі	1,63
Фрукти і ягоди	3,50
Цукор	2,60
Кондитерські вироби	6,20
Масло вершкове	12,2
Олія	6,16	7,1
Яйця, шт.	0,32
Молоко і молокопродукти	2,03	143,5
М'ясо і м'ясопродукти	8,21
Риба і рибопродукти	7,12
Всього	×	×

2. Питома вага вартості набору непродовольчих товарів складає 53 % вартості продуктів харчування на місяць.

3. Питома вага витрат на побутові, комунальні, транспортні та інші послуги становить 39 % вартості набору непродовольчих товарів на місяць.

4. Витрати на загальнообов’язкове державне страхування – 21% вартості усіх продовольчих і непродовольчих товарів і послуг.

Завдання 21. Розрахувати розмірів збит­ків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання води підприємствами.

Вихідні дані:

1. Державне управління екологічної безпеки виявило факти самовільного та безгосподарського використання води трьома підприємствами в обсягах – 268; 420 і 125 (тис.м³).

2. Тарифи за вико­ристання поверхневих вод становлять 3,68 коп. за 1 м³ води.

Завдання 22. Розрахувати структуру експорту та охарактеризувати роль країни у міжнародній галузевій спеціалізації.

Показники	Вартість, тис. дол. США	Питома вага %
Всього:
1. Живі тварини, продукти тваринного походження
2. Продукти рослинного походження
3. Готові харчові продукти
4. Мінеральні продукти
5. Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості
6. Текстиль та вироби з текстилю
7. Недорогоцінні метали та вироби з них
8. Інші

Завдання 23. Розрахувати структуру імпорту та проаналізувати залежність національної економіки від решти світу.

Показники	Вартість, тис. дол. США	Питома вага %
Всього:
1. Живі тварини, продукти тваринного походження
2. Продукти рослинного походження
3. Готові харчові продукти
4. Мінеральні продукти
5. Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості
6. Полімерні матеріали, пластмаси та каучук
7. Недорогоцінні метали та вироби з них
8. Інші

Завдання 24. Визначити рівень заборгованості країни, якщо обсяг зовнішнього боргу становить 38600 млн. дол.; річний ВВП становить 300 млрд. грн.; курс національної валюти становить 5,1 грн. за 1 дол. США; видатки на обслуговування боргу – 43300 млн. дол.; сума експорту – 86700 млн. дол.

Тестові завдання з курсу «Національна економіка»

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І

1. Національна економіка може бути:

а) пряма, опосередкована;

б) одноразова;

в) закрита, відкрита;

г) проста, складна.

2. Згідно яких підходів класифікуються моделі національної економіки:

а) міждержавного;

б) регіонального;

в) формаційного та цивілізаційного;

г) внутрішньорегіонального.

3. Який підхід передбачає встановлення моделей національної економіки залежно від рівня продуктивних сил та їх можливостей вирішувати певні господарські завдання:

а) цивілізаційний;

б) формаційний;

в) всі відповіді вірні;

г) жодна із запропонованих відповідей не вірна.

4. Який підхід при розмежуванні моделей національної економіки базується на соціокультурних відмінностях окремих держав:

а) цивілізаційний;

б) перший;

в) формаційний;

г) другий.

5. Що не являється ознакою національної економіки:

а) спільна система національного захисту;

б) загальне економічне середовище, в якому діють господарюючі суб'єкти;

в) наявність тісних економічних зв’язків;

г) окремі організаційно-правові форми господарювання.

6. В основі національної економіки є:

а) політична система;

б) соціально-економічна система;

в) комп’ютерна система.

7. Вся сукупність продуктивних сил, економічних відносин, політичних, морально-етичних традицій і цінностей ведення господарської діяльності – це:

а) держава;

б) предмет вивчення національної економіки;

в) самоціль держави;

г) політична економія.

8. Національна економіка відображає:

а) наукові рішення;

б) наукові підходи до розвитку країни;

в) регіональні стратегії розвитку;

г) вирішення глобальних проблем людства.

Дата добавления: 2014-11-25