Протипожежні розриви між житловими, громадськими і допоміжними будівлями промислових підприємств

Протипожежні розриви між виробничими будівлями, спорудами, закритими складами і допоміжними будівлями

Тема № 14. ПРОТИПОЖЕЖНІ РОЗРИВИ МІЖ БУДІВЛЯМИ І СПОРУДАМИ

Щоб виключити або знизити небезпеку розпов­сюдження пожежі на сусідні об'єкти і забезпечити умови для успішної її ліквідації, між будівлями і спо­рудами встановлюють безпечні відстані, що назива­ються протипожежними розривами.

При визначенні протипожежних розривів урахову­ють основний фактор, що сприяє виникненню пожеж чи вибухів на сусідніх об'єктах, - дії променевої теп­лоти. Фактори, що сприяють можливості поширення пожежі при вибухах на технологічних установках, а також метеорологічні умови при визначенні проти­пожежних розривів не враховують. Основним показником, що визначає протипожежні розриви, є ступінь вогнестійкості будівель та споруд. Тому, щоб скласти генеральний план, потрібно насам­перед встановити фактичний ступінь вогнестійкості будівлі чи споруди.

Протипожежні розриви відповідно до СНиП 11-89-80 "Генеральные планы промышленных предприя­тий. Нормы проектирования" встановлюють залеж­но від призначення будівель і споруд, фактичного ступеня вогнестійкості їх, категорії пожежної небез­пеки виробничих процесів тощо. Норми протипожеж­них розривів між виробничими будівлями, споруда­ми, закритими складами і допоміжними будівлями, розміщеними на території підприємств і новобудов, зазначені в табл.6.

Таблиця 6

Ступінь вогнестійкості будівель і споруд	Розриви, м, при ступені вогнестійкості будівель і споруд
І і ІІ	ІІІ	ІV і V
І і ІІ	Для виробництва категорій Г і Д не нормуються; для категорій А,Б,В
ІІІ
ІV і V

Примітки. Розриви для будівель і споруд І і II ступеня вогне­стійкості з виробництва категорій А, Б і В зменшуються з 9 до 6 м, якщо їх обладнують автоматичними установками пожежогасіння чи автоматичною пожежною сигналізацією або якщо завантаження горючими матеріалами не перевищує 10 кг/м2.

Якщо пожежо - і вибухонебезпечні виробничі про­цеси розміщують на відкритих площадках, то розри­ви між ними і виробничими, допоміжними та іншими будівлями і спорудами визначають за нормами буді­вельного проектування.

Норми протипожежних розривів для житлових, гро­мадських і допоміжних будівель промислових підприємств зазначені в табл.7.

Таблиця 7

Ступінь вогнестійкості однієї будівлі	Розриви, м, при ступені вогнестійкості іншої будівлі
І і ІІ	ІІІ	ІV і V
І і ІІ
ІІІ
ІV і V

Якщо в будівлі розміщуються виробництва, що на­лежать до категорій А і Б, то протипожежні розриви, зазначені в табл.7, між житловими та громадськими будівлями і складами торфу, лісоматеріалів, легкозай­мистих і горючих рідин збільшують на 25%.

Розриви для сільських населених місць беруть дещо більші, оскільки в сільській місцевості менше можливості використовувати потужну пожежну техніку, ніж у містах.

Протипожежні перешкоди призначені для того, щоб не допустити розповсюдження вогню на сусідні при­міщення чи будівлі. Вони можуть бути також укрит­тям для підрозділів, що беруть участь в гасінні по­жежі. До основних протипожежних перешкод належать неспалимі перекриття, протипожежні зони і стіни (брандмауери). Допоміжними перешкодами можуть бути також теплові екрани, водяні завіси, димові і вибухові люки.

Нині протипожежні зони проектують дуже рідко. Розглянемо конструктивні особливості протипожеж­них стін і найважливіші вимоги пожежної безпеки, що до них ставляться. Протипожежною стіною (бранд­мауером) називають глуху чи з прорізами, захище­ними належним чином, неспалиму стіну, що має межу вогнестійкості не меншу ніж 2,5 год., спирається без­посередньо на фундамент і перерізує всі важко-спалимі й спалимі конструктивні елементи будівлі чи споруди.

Протипожежні стіни розділяють виробничі проце­си з різною пожежною небезпекою (при розміщенні їх в одній будівлі), поділяють на секції великі за площею будівлі різного призначення, відділяють окремі складські і допоміжні приміщення від виробничих, поділяють складські будівлі на протипожежні відсіки, зменшують протипожежні розриви між будівлями.

Протипожежні стіни можуть бути внутрішніми, якщо вони запобігають поширенню пожежі в будівлі, і зов­нішніми, які призначені для непоширення пожежі на сусідні будівлі.

Щоб протипожежна стіна у будівлях із спалимими і важко-спалимими огорожами могла протистояти по­ширенню вогню з однієї частини будівлі на інші, підви­щення гребеня протипожежної стіни над спалимою покрівлею чи неспалимою і важко-спалимою по­крівлею із спалимим утеплювачем має бути не менш як 0,6 м, а над спалимою і неспалимою покрівлею без утеплювача — 0,3 м. У будівлях IV і V ступенів вогнестійкості протипожежна стіна, крім того, повин­на виходити за зовнішню площу зовнішніх стін, кар­низи і звиси покрівель не менше ніж на 0,3 м (якщо влаштувати такі виступи не можна, то допускається заміняти їх протипожежними зонами із неспалимих матеріалів завширшки не менш як 1,8 м).

У протипожежних стінах (як і в неспалимих пере­криттях) передбачають прорізи, загальна площа яких не повинна перевищувати 25% площі протипожеж­ної стіни. Щоб виключити можливість поширення по­жежі на суміжні приміщення, заповнення прорізів про­типожежних стін (двері, ворота, вікна, люки тощо) мають бути неспалимими чи важко-спалимими.

Дата добавления: 2014-11-09