Найвідоміша збірка релігійно-магічних текстів давніх єгиптян – це «Книга мертвих»

Культура Давнього Єгипту.

Отже, шумери та аккадці через своїх наступників вавилонян та ассирійців передали грекам, євреям та іншим народам свої досягнення у галузі науки і техніки, літератури, архітектури, скульптури та ін.

Давній Єгипет – це держава, яка існувала у Північно-Східній Африці на берегах річки Ніл, одна з найдавніших країн світу (проіснувала приблизно 4 тис. років).

Історію Стародавнього Єгипту поділяють на 3 періоди:

1) Давнє царство (ХХVІ – ХХІІІ ст. до н.е.);

2) Середнє царство (ХХІІ – ХVІІІ ст. до н.е.);

3) Нове царство (ХVІ – ХІ ст. до н.е.).

Релігійна культура. У житті єгипетського суспільства величезну роль відігравали міфологія і релігія (релігійно-міфологічна свідомість). Основні цикли міфів: створення світу, покарання людей за гріхи, боротьба Ра з силами темряви, смерть та воскресіння Озіріса (зміна пір року). Для релігії характерне збереження давніх вірувань, зооморфізм (куль тварин): Богиня Баст – жінка з головою кішки, Анубіс – у вигляді чоловіка з головою собаки; кладовище кішок, крокодилів, ібісів, баранів. Ще один символ – сфінкс (обличчя жінки+ тіло лева).

Культ мертвих – одна з істотних ознак давньоєгипетської релігії. Єгиптяни вірили, що досягнути вічного божества міг той, у кого тіло збережено. Звідси – звичай муміфікації тіл. Для збереження мумій будувалися гробниці. Особливо грандіозно ховали фараонів – їм будували гробниці- піраміди, будівництво починалося ще за життя фараона (найбільшою є піраміда Хеопса – висота 146 м, будували 20 років). Цар, який помер, відправляється у царство мертвих до Озіріса, там важили його серце, потім наступало загробне життя, яке схоже на земне, тому померлому треба дати все, що він колись мав на землі, зокрема і тіло. Рабів, скот, сім’ю не вбивали (у Вавилоні вбивали сім’ю, слуг померлого). Замість них до гробниці клали ушебті – статуетки. На стінах розписи зі сценами битв, полювання, бенкетів. Т.ч. саме мистецтво ніби дарувало друге життя.

Обожнення фараона (живий бог, син Сонця, син бога Ра) – ще одна з ознак давньоєгипетської культури.

Культурні досягнення:

1) в ІV тис. до н.е. в Єгипті з’явилась писемність (ієрогліфи);

2) розвинена архітектура (піраміди, храми), основна риса архітектури – велична монументальність;

3) розвиток живопису, скульптури (голова і ноги – в профіль, а торс – розвернутий); посада художника вважалася дуже престижною, бо саме він нібито давав друге життя;

4) розвиток медицини (через вдосконалення мистецтва муміфікіції тіл);

5) розвиток математики, зокрема геометрії, створення календаря;

6) жінки мали ті ж права і обов’язки перед законом, що і чоловіки, жінки навіть могли бути фараонами;

7) розвиток літератури (міфи, релігійна та світська поезія, повчання, казки та ін.).

Єгипет був завойований ассирійцями, потім персами, грекомакедонцями.

Отже, великий вплив на давні народи мала релігія давніх єгиптян; Християнство, яке зародилося в Палестині, уже на самому початку мало низку моментів, які взято з єгипетської релігії: могутність слова божества, що створює світ, уявлення про вічне життя, суд на тому світі та ін.

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Визначие, які цивілізації вважаються найдавнішими.

2. Поясніть, якими були геолого-географічні умови виникнення і розвитку найдавніших цивілізацій.

3. Вкажіть, як на кожному етапі називалася культура Міжріччя.

4. Які досягнення культури Міжріччя вам відомі?

5. Вкажіть, на які періоди поділяється історія культури Стародавнього Єгипту.

6. Що ви запам’ятали про релігійне життя давніх єгиптян?

7. Як пов’язані між собою культ мертвих та муміфікація небіжчиків?

8. Які культурні досягнення давніх єгиптян ви запам’ятали?

Дата добавления: 2014-11-09