Літературно-мистецьке життя епохи Відродження

Прийнято розрізняти 2 типи реалізації ідей Відродження:

1) Італійське Відродження (кін ХІІІ – ХVІ ст.);

2) Північне Відродження (Франція, Німеччина, Нідерланди).

Італійське Відродження всіляко демонструвало негативне ставлення до середньовіччя, звернення до пам’яток Античності, що безпосередньо знаходилися на території Італії.

Північне Відродження перейняло гуманістичні ідеї італійського Відродження, але при цьому залишалися міцними християнські цінності (тема морального вдосконалення людини, акцент на духовному світі людини). Важливою є тема повсякденних речей (предмети побуту, родинні свята, зустрічі з друзями і т.д.) – Ван Ейк, П. Брейгель, Лукас Кранах, А. Дюрер та ін. Твори цих художників різко відрізняються від масштабних титанічних робіт представників Італійського Відродження: Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рафаеля. Часто в творах митців північного Відродження зашифровані моральні настанови, повчання, щоб вдосконалити людину (Ф. Рабе, І, Босх).

Література. Перехідною постаттю між Середньовіччям та Відродженням вважається Данте Алегьєрі (1265 – 1321). У його творі «Божественна комедія» («Пекло», «Чистилище», «Рай») тісно переплітаються і стикаються старий світ Середньовіччя і новий світогляд Відродження. Данте розподіляє праведників і грішників у загробному світі відповідно до власних уявлень про справедливість, а не відповідно до вимог церкви.

Франческо Петрарка (1304 – 1374) – перший італійський поет-гуманіст. У своїх сонетах оспівував свою кохану Лауру. Саме Петрарка вважається родоначальником гуманізму тому, що першим протиставив середньовічній теології «divina studia» («божественне знання») новий світогляд «humana studia» («людське знання»).

Джованні Боккаччо (1313 – 1353) – учень Петрарки. Створив збірку зі 100 новел «Декамерон» (тема міського життя). Започаткував жанр новели.

Французький письменник Франсуа Рабле створив роман «Гаргантюа і Пантагрюель», який ввикористовує засоби комічного (гумор, сатиру, гротеск, сарказм, парадокс), зображуючи велетнів, які люблять добре поїсти, поспати, нічого не робити (вплив народної сміхової, або карнавальної, культури, що протистояла церковним догмам – страх, покора, аскетизм).

Вільям Шекспір (1564 – 1616) – англійський поет і драматург. Створив низку сонетів (тема дружби і кохання). Найвідоміші п’єси «Ромео і Джульєтта», «Гамлет», «Отелло» та ін. Шекспір створив театр «Глобус».

В Італії в ХVІ ст. виникає театр «commedia dell’arte» («професійна комедія»). Актори грали у масках імпровізуючи. Дійові особи Арлекін (хитрун), П’єро (невдаха), Панталоне (простак), Коломбіна (легковажна красуня), Доктор, Капітан, Брігелла (слуга) та ін.

Живопис. Скульптура. Архітектура. Раннє італійське відродження. Революціонер італійського живопису Джотто (1266 – 1336) – засновник реалістичного живопису. (малював фрески на Біблійну тематику, але надавав реалістичності своїм зображенням ікона наближується до портрету). Продовжив ідеї Джотто художник Мазаччо (1401 – 1428) – акцент на анатомії людського тіла. Найвідоміший скульптор раннього Відродження – Донателло (1386 – 1466) – створив перший кінний монумент доби Ренесансу (кінна статуя кондотьєра Гаттамелати).

Титани Високого Італійського Відродження (ХV– ХVІ ст.): Леонардо да Вінчі (1452 – 1519), Мікеланджело Буанаротті (1475 – 1564), Рафаель Санті (1483 – 1520), Тіціан (1477 – 1576).

В живописі картина перестає бути невід’ємною частиною архітектури, вона відокремлюється рамою від стіни і створює замкнений художній світ. Поруч із портретом або композицією на біблійну чи міфологічну тематику формуються досі невідомі жанри живопису: натюрморт і пейзаж.

Архітектура. Найвеличніша споруда – собор св. Петра у Римі (брав участь і Мікеланджело). Перехід від готики (шпилі вгору) до повернення античних канонів(колони, купол, рослинний орнамент, фрески, скульптури). Крім храмів і церков будуються світські палаци та вілли.

Отже, в епоху Відродження відбулися глибинні зміни в культурі, у всій духовній сфері людства. В культурі Ренесансу, що зароджується ще у ХІV ст. у містах Італії, а з кін. ХV ст. та у ХVІ ст. поширюється по всій Європі, відбувається розкріпачення розуму, звільнення людської думки від середньовічного застою. Гуманістичний світогляд охопив сферу мистецтва, літератури, філософії, історії.

Дата добавления: 2014-11-09