Особливості Європейської культури ХІХ ст

План

Промисловий переворот і урбанізація. Романтизм: причини появи та особливості у художній літературі. Реалізм.

Європейська культура ХІХ століття.

Отже, складність і суперечність Нового часу, що поєднав науку і релігію, раціоналізм та ірраціоналізм, реалізм та містику, принесли із собою нову культуру, яку пов’язують зі стилем БАРОКО, але не вичерпується лише цим стилем. Батьківщина бароко – Італія, а згодом воно заполонило всю Європу, в тому числі і Україну. Найбільш важливим явищем французької культури ХVІІ ст. стає розквіт естетики КЛАСИЦИЗМУ. Ця естетика просякнута культом розуму і має риси споріднені із філософією раціоналізму.

Прогресивні тенденції раціоналістичного вчення Рене Декарта здійснили плідний вплив на Просвітництво ХVІІІ ст. і взагалі на становлення європейської філософської традиції. Саме в цей час були закладені основи нового природознавства. Почалася нова ера у вивченні природи, людство вступило в період безперервно зростаючих наукових відкриттів й культурних надбань.

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Визначте особливості культури Нового часу і Просвітництва.

2. Дайте визначення понять «Новий час», «Реформація», «Просвітництво», «бароко», «класицизм».

3.Охарактеризуйтерелігійну ситуацію в Європі ХVІ – ХVІІ ст.;

4.Охарактеризуйте розвиток науки і мистецтва ХVІ – ХVІІст.;

5.Порівняйте основні принципи бароко і класицизму;

6.Назвіть представників бароко і класицизму:

- в живописі, скульптурі, архітектурі;

- в художній літературі;

- в музиці.

1. Особливості Європейської культури ХІХ ст.

2. Наука та освіта ХІХ ст.

3. Літературно-мистецький пошук ХІХ ст.

Література

1. Абрамович Д.С., Чікарькова М.Ю. Світова та українська культура:

Навч. посібник – Львів, 2004. – С. 230 – 255.

2. Дещинський Л.Є. та ін. Українська та зарубіжна культура: Навч.

посібник. – Львів, 2005. – С. 206 – 221.

3. Культурология. История мировой культуры: Ученик для вузов/ Под ред.

А.Н. Марковой. – М., 2000. – С. 461 – 485.

4. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. Посібник/ За ред.

проф. А. Яртися та проф. В. Мельника. – Л., 2005. – С. 275 – 296.

В історії культури Нового часу особливе місце посідає культура ХІХ ст. – це період класики, коли європейська цивілізація, яка очолила світовий економічний, соціальний і культурний процес досягла зрілості та завершеності. В світоглядних засадах культура ХІХ ст. найповніше виявляє принципи, притаманні культурі Нового часу: раціоналізм, антропоцентризм, сцієнтизм, європоцентризм тощо.

В історії відбулися 3 епохальні історичні події, що і визначили культурний розвиток ХІХ ст.:

1) промисловий переворот в Англії;

2) війна за незалежність північноамериканських колоній (1774 – 1776);

3) Велика французька революція (1789 – 1793).

Саме ці події становлять початок культури ХІХ ст., саме вони зумовлюють культурний поворот на межі ХVІІІ – ХІХ ст. Кінцева межа культури ХІХ ст.. – 1914 р. – початок І світової війни.

В Європі відбулася модернізація (шлях подолання від відсталості до прогресу: від селянського, аграрного суспільства до сучасного, індустріалізованого суспільства, в якому більшість живе у містах). Важливою складовою модернізації вважається індустріалізація. Індустріалізація, або промисловий переворот класичного зразка середини ХІХ ст., став уже здійсненим фактом у більшості країн Європи. Відбувся якісний стрибок у галузі техніки, яка стрімко рухалася вперед: від парової машини Ватта (1784) – до пароплава Фултона (1809), пасажирської залізниці Стівенсона (1825) та парового дирижабля Жифара (1852), від двигуна внутрішнього згоряння Отто (1876) – до автомобіля Даймлера і Бенца (1885) та аероплана Аде (1890), від фотографії Ньєпса (1826) до кінематографу братів Люм’єрів (1895), від телефону Райса (1861) до радіопереда-

вача Марконі (1901) та ін. За підрахунками П Сорокіна, ХІХ ст. дало людству відкриттів та винаходів майже у 8 разів більше, ніж усі попередні століття разом від VІІІ ст. до н.е., а саме – 8527.

Відбулися значні зміни і у поглядах людини на саму себе, зростали громадянська свідомість. Цьому сприяли соціально-політичні події. Війна за незалежність північноамериканських колоній, прийняття Декларації незалежності (4 липня 1989 р.) стали знаковими, продемонструвавши можливості боротьби за незалежність і права людини. Ще однією вагомою всесвітньої подією було проголошення у революційній Франції Декларації прав людини та громадянина (26 серпня 1789 р.).Зокрема зазначалося, що люди народжуються і залишаються вільними та рівними у правах. Наприкінці ХІХ ст. більшість європейських країн уже мали конституції, в яких зазначалися громадянські права людини.

Всебічна модернізація життя, висхідний технічний, економічний та соціально-політичний розвиток Європи сприяв поширенню ідеї суспільного прогресу, утвердженню оптимістичного світогляду.

Дата добавления: 2014-11-09