Власність як економічна категорія

ЛЕКЦІЯ № 5. ВІДНОСИНИ ВЛАСНОСТІ

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ДОДАТКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутнє. Доповідь Римському клубу.-К., 1993.

2. Гришин Н. Шведская модель общественного развития// МЭи МО.-1991.—№4.

3. Загорский А. Куда ведет японский капитализм: социальные уроки социал-реформизма.— МЭ и МО.— 1991.— № 2.

4. Илларионов А. Экономическая свобода и благосостояние народов.—Вопросы экономики.—2000.—№ 4.

5. Лукшов I. Ринкові реформи в подоланні кризи.— Економіка Украіни.—1998.— № 11-12., '

6. Надель С. Рыночная экономика и экономическая демократия.-МЭиМО.-2000.-№1-2'.

7. Нурёев Р. Теории развития: неоклассические модели становления рыночной экономики// Вопросы экономики.— М., 2000.-№5-С. 145-159.

8. Трансформащя. Моделі економіки України. За ред. В.М.Гейця.-К.,1991.

9. Формация и цивилизация: методические проблемы анализа (дискуссия). - МЭ и МО.- 1991.- № 5.

10. Хайек Ф. Пагубная самонадеянность. Ошибки социализма. - М., 1992.

11. Хантингтон С. Запад уникален, но не универсален. — МЭИ и МО.- 1997.- № 8.

12. Черняк В. Модель економіки: вибір України.— Економіка України.-1995.-№9.

13. Эрхард Л. Благосостояние для всех.— М, 1991.

14. Эклунд К. Эффективная экономика. Шведская модель. - М., 1991.

План

1. Власність та її економічний зміст.
2. Юридичний аспект власності.
3. Структура власності.
4. Різноманіття форм власності у ринковій економіці.

Економічні відносини власності характеризують насамперед соціальну сторону суспільного виробництва, дозволяючи чітко відповісти на запитання, у чиїх інтересах воно здійснюється. Не менш важливим є і те, що власність визначають форми організації виробничої діяльності, характер управління виробництвом, розподіл його кінцевих результатів.

Відносини власності завжди були тим стрижнем у суспільстві, навколо якого формувалися і розвивалися всі інші суспільні відносини. Від форми власності багато в чому залежать не тільки явища господарського життя, але й суспільний устрій, державні інститути, соціальний і культурний аспекти.

1. Власність та її економічний зміст

Логіку та основний зміст даної проблеми можна розкрити й зрозуміти, чітко осмисливши матеріальні основи виникнення, існування та розвитку власності, її ключових форм.

Власність у процесі свого еволюційного розвитку пройшла складний шлях від колективно-общинної форми, яка визначається відповідним, тобто колективно-общинним характером виробництва, до приватної та державної з їх різноманітними проявами у сучасних умовах. Форми власності зумовлені рівнем розвитку продуктивних сил з притаманними їм формами організації виробництва: розподілом праці -- кооперацією праці; відокремленням виробництва — усуспільненням виробництва; диференціацією виробництва — інтеграцією виробництва. Деталізуємо ці парні поняття.

Розподіл праці — відокремлення різноманітних видів трудової Діяльності. Кооперація праці — спільна частка в одному й тому самому процесі праці або в різних, але пов'язаних між собою процесах. Відокремлення виробництва — процес роздрібнення виробництва на окремі частини. Усуспільнення виробництва — об`єднання роздрібнених процесів виробництва в одне ціле. Диференціація виробництва -- форма відокремлення виробництва, втілена в реальне економічне життя. Інтеграція виробництва - форма існування в реальному економічному житті усуспільнення виробництва.

Аналіз зазначених парних понять і категорій дає змогу з'ясувати, яким чином виникли власність і численні форми її функціонування та розвитку. Власність — це суспільні, історично визначені економічні відносини між людьми, породжені привласненням умов і результатів виробництва. Власність не може існувати без виробництва, як і все інше без неї. Історія розвитку людського суспільства знає три типи власності: общинну, приватну, суспільну, кожній з яких, в свою чергу, притаманні різноманітні форми прояву.

Відносини власності мають дві сторони: зовнішню і внутрішню. Зовнішнім виразом, оболонкою власності виступають традиції і звичаї, мораль, примус, право. Юридична оболонка дозволяє фіксувати права власності, законодавче їх регулювати, враховувати відповідні зміни (виникнення, відчуженість, припинення і відновлення прав власності). Сутність відносин власності складають економічні відносини між людьми з приводу виробництва, розподілу (перерозподілу), обміну і споживання продуктів.

Власність — це одна з надскладних категорій у політичній економії. Тому потрібен різнобічний підхід до її вивчення. Власність можна розглядати і як окрему економічну категорію, і як систему виробничих відносин, що виражається у висхідному і основному виробничому відношенні. Вона може і має бути розглянута крізь призму суб'єктів власності, тобто тих, хто бере участь у відносинах привласнення (окремі особи, трудові колективи, класи, суспільство, держава і т. ін.). Водночас її можна і слід розглядати крізь призму об'єктів привласнення (засоби виробництва, предмети споживання), а також у розрізі функціональних форм виявлення (розпорядження, володіння, використання). Розпорядження — це можливість визначити частку об'єктів власності. Володіння — це наявність об'єкта власності, господарське володіння ним. Використання — це «експлуатація» об'єктів власності з метою отримання корисних результатів.

Власність — це ціле, а її елементами (частинами цілого) є володіння, користування і розпорядження. Зв'язок між цими елементами такий: розпорядження визначається користуванням, користування — володінням, володіння — формами власності.

Дата добавления: 2014-11-09