Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку. З книжки Володимира Винниченка «Відродження нації»




З книжки Володимира Винниченка «Відродження нації»

«Отже, небезпечний камінь було щасливо обминено. Можна було далі дружно, спільно вести корабель відродження назустріч бурям і небезпекам, не боячись ослаблення зсередини. А буря вже збира- лась. І першим громом була телеграма військового міністра Керен- ського про заборону ним Другого Українського Військового З’їзду, який скликав Український Військовий Генеральний Комітет. Мотиви заборони: невчасність – “несвоевременно”. Старий, ще царський мотив, який тут же побивався дозволом того самого міністра Керенського на польський військовий з’їзд.

А другим, ще грізнішим громом була друга телеграма, так само ще під час селянського з’їзду одержана Центральною Радою про те, що Тимчасове Правительство рішуче одкинуло всі домагання Цен- тральної Ради, передані Урядові через делегацію.“Свято революції скінчилось. Настає грізний час!” – сказав голова Центральної Ради М.С. Грушевський, прочитавши телеграму З’їздові. Треба було зустрічати його спільними всеукраїнськими силами. Селянський

 

 


 

Âàð³àíò 3

З’їзд обрав із себе Раду Селянських Депутатів, яка мала ввійти до складу Центральної Ради. У суботу до пізньої ночі в Педагогічнім Музеї відбувалося тайне засідання Центральної Ради. Прийнято відому вже резолюцію. На неділю на 11 год в Троїцькім Народнім Домі назначено відкриття українського з’їзду. Входи до Народньо- го Дому бережуть солдати й досередини поки що нікого не пуска- ють. Довкола – дуже величезні юрби солдатів-українців, матросів у білих сорочках і тут та там між тою юрбою, що комашиться мов муравлище, окремі постаті горожан. Виясняється, що відкрит- тя з’їзду відкладається на 5 год попол., бо не всі ще делегати при- були до Києва. А народ усе підходить – і знов солдати, знов матро- си. Багато офіцерства, делегованого на з’їзд. Майже половина делегатів – з бойовими нагородами на грудях, з георгіями, з ордена- ми; трапляються солдати, груди котрих прикрашені всіма ступе- нями георгієвських хрестів... Навкруги – летючі імпровізовані віча майже на цілім просторі від Народнього Дому до Миколаївського парку. Всюди – розмови про українські справи… Сильно гудів з дзві- ниці Софійського собору дзвін “Рафаїл”. Уся площа, яка вже пото- нула в присмерках вечора, являла незвичайний вигляд. Десятки тисяч народу заповнили її – від Софійського собору до Михайлів- ського монастиря. Біля самого пам’ятника Хмельницькому відслу- жено молебень. Український полк гетьмана Богдана, як один чоло- вік, упав на коліна. Стала навколішки й публіка. У сумраці блис- кала щетина сталевих багнетів над головами вояків, що стали навколішки...

А потім почулися пристрасні промови.

– Брати-Українці! Ви вже присягли раз... Присягнемо ж ще, що без автономії нашої Неньки-України не вернемося до своїх частей!..

– Присягайте ж!

Присягаємо! – й повітря затряслося від однодушного оклику, що вирвався із грудей...

Гучно встали на ноги. Почулася в темноті команда й гучно стало переходити вояцтво. Полилася пісня:

–... “докажем, що ми, браття, козацького роду!”

–... “ще нам, браття-козаки, усміхнеться доля”.

–... “душу, тіло ми положим за свою свободу”.

Україна гула, гомоніла, хвилювалась і ждала рішучого, останнього, закінчуючого слова. Таким закінчуючим словом, синтезом і імпуль- сом до творчого “дальшого” був Перший Універсал Української Центральної Ради… З яким нетерпінням ждало українство того синтетичного слова, можна судити по тій побожній, урочистій тиші, яка обхопила ввесь величезний театр, переповнений делега- тами й публікою, коли президією З’їзду було оповіщено, що Цен- тральна Рада має оголосити свій Універсал. Увесь З’їзд підвівся й стоячи завмер у чеканні. Засмажені, загартовані в боях... в страж- даннях обличчя кривились від солодкого болю надзвичайних пере- живань, від високої, ніколи не знаної радості. Деякі голосно ридали, припавши головами до спинок фотелів; многі кулаками, рукавами “гімнастьорок” витирали сльози; деякі суворо сціплювали зуби, щоб не закричати в екстазі…»

 

 


 

 


ІСТОРІЯ УКРАЇНИ


Д ЕРЖАВНА П ІДСУМКОВА А ТЕСТАЦІЯ


 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-26; Просмотров: 666; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.