КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
М. Міхновський
Початок українізації армії
Боротьба за відродження української державності не могла бути успішною без формування національних збройних сил. Ініціаторами їх створення виступили самостійники. Вони розгорнули активну агітаційну роботу серед українців, мобілізованих до російської армії, які брали участь у Першій світовій війні з метою добитись українізації армії. У березні 1917 р., з ініціативи М.Міхновського, були проведені перші збори українських старшин і вояків київського гарнізону, де проголошено створення Української військової ради. Вона, у свою чергу, сформувала Український військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка та Український військовий організаційний комітет. Клуб взяв на себе ідеологічну роботу, а комітет розгорнув організаційно-технічну підготовку українських збройних сил. В гарнізонах за участю національно свідомих вояків стали проводитись збори та формуватись військові товариства. У квітні у Києві, Тернополі, Харкові, Катеринославі та інших містах України відбулись військові збори, що супроводжувались маніфестаціями під національними прапорами за участю військових. Національний рух охопив військові частини Західного фронту. Тут утворилась Українська фронтова рада на чолі з С.Петлюрою. В середині квітня на київському етапному пункті, під впливом агітаційної роботи самостійників солдати-українці перед відправкою на фронт вирішили не розчинятися в багатонаціональних військових формуваннях, а йти на війну у складі єдиного українського полку імені Богдана Хмельницького. Полк нараховував понад 3,5 тис. вояків. З цих подій почалось розгортання українських національних збройних сил. Подальший розвиток революції сприяв відродженню давніх козацьких традицій у створенні збройних формувань місцевої самооборони. Разом з революцією українське суспільство почала охоплювати анархія. Особливо це відчувалось у сільській місцевості, де населення було вимушене дбати про самозахист. З цією метою почали створювати Вільне козацтво. Вільне козацтво – добровільні військово-міліцейські формування для захисту української державності та охорони правопорядку Перший кіш Вільного козацтва виник у квітні 1917 р. у Звенигородському повіті на Київщині. Згодом такі формування почали формуватись із національно свідомих селян і робітників віком старше 18 років за територіальним принципом на Лівобережжі, Волині, Запоріжжі та інших регіонах України. Для заснування козацького загону ініціативна група мала зібрати не менше 20 чоловік, список яких затверджувався місцевою адміністративною владою. Умови прийому нових членів козацької громади були досить жорсткими. Кожен кандидат складав іспит козацькій старшині на знання статуту й інструкцій, а також давав урочисту присягу. Зарахування в козаки здійснювалось за рекомендацією трьох членів товариства, які мали відповідати за подальші вчинки свого підопічного. Ніякої плати за охорону громадського порядку козаки не одержували. Основним підрозділом Вільного козацтва була сотня, що формувалась з громадян одного села або міста. Сотні об’єднувались у курінь, курені – в полк, а полки цілої округи утворювали кіш. Такі формування очолювала виборна старшина. Вищим органом товариства були загальні збори. Козацтво брало активну участь у громадському житті. Воно видавало журнали і брошури, поширювало газети і літературу, організовувало проведення лекцій, читань і концертів, вистав військово-патріотичних та спортивних заходів тощо. Почесним отаманом Вільного козацтва став М.Грушевський, головою військових формувань - П.Скоропадський, а наказним отаманом – І.Полтавець-Остряниця. У постановах, прийнятих на з’їздах Вільного козацтва, чітко зазначалась його головна мета – підтримувати демократичний устрій у суспільстві, боротися з ворогами українського народу, не допускати братовбивства, забезпечувати правопорядок.
Дата добавления: 2014-11-26; Просмотров: 499; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |