Висновок

ІІІ

І І

І

Вивчення нового

Оскільки основою існування ІТ є існування інформації то доцільно розглянути якою є буває інформація перш ніж визначати види і класи інформаційних технологій.

Залежно від сфери використання інформація ділиться на:

1) економічну

2) технічну

3) генетичну

також можна сказати, що інформацію можна подати у вигляді: тексту, числа, графіка, формули, звуку, відео.

Розрізняють види інформації за способом передачі і сприйняття. Інформацію, що передається видимим чином і символами, називають візуальною, звуками – аудіальною, відчуттями – тактильною, запахом і смаком – оргоно – лептичною, а видану або сприйняту ЕОМ – машинною.

З погляду виникнення: Елементарна (відображає процеси і явища неживої природи), біологічна (процеси живої природи) і соціальна (людського суспільства).

Форми представлення інформації: безперервна і дискретна. Безперервна інформація – величина характеризує процес що не має перерв, або проміжків тіла. Дискретна – послідовність символів, що характеризує переривчасту величину, Коли змінюється мова.

Всяка інформація має наступні властивості: Достовірність і повнота, цінність і актуальність, ясність і зрозумілість мови.

Інформація достовірна, якщо вона відображає істинне положення справ. Повна, якщо її достатньо для ухвалення рішення(розв’язку). Цінність інформації залежить від того, які задачі можна вирішувати з її допомогою. Актуальність важливо мати при роботі в постійно змінних умовах.

Оскільки через багатозначність поняття інформація, дуже важко дати чітке визначення, є чотири різні підходи до даного поняття. В першому «буденному» підході, слово інформація застосовується як синонім слів, що інтуїтивно розуміються: зведення, значення, повідомлення, інформування. В другому «кібернетичному» підході поняття інформація широко використовується в системі управляючого сигналу, що передається по лініях зв'язку (1,0). У «філософському» понятті інформація тісно пов'язана з такими поняттями, як взаємодія, віддзеркалення. В підході «вірогідності» під інформацією не будь-яке повідомлення, а лише те, яке зменшує невизначеність знань про яке або події в одержувача інформації.

На початку ми визначили 3 основних види інформації. Найбільшій обробці на сьогодні піддається економічна інформація

Під економічною інформацією розуміється інформація, що характеризує виробничі відносини в суспільстві. До економічної інформації відносяться відомості, які циркулюють в економічній системі, про процеси виробництва, матеріальних ресурсах, процесах управління виробництвом, фінансових процесах, а так же відомості економічного характеру, якими обмінюються різні системи управління.

Економічній інформації характерні наступні властивості: точність, достовірність, оперативність.

Точність – забезпечує її однозначне сприйняття всіма споживачами. Достовірність визначає допустимий рівень спотворення як поступає так і результатної інформації, при якій зберігається ефективність функціонування системи. Оперативність – відображає актуальність інформації для необхідних розрахунків і ухвалення розв'язань в умовах, що змінилися.

Види економічної інформації.

1. За стадіями (функціями) управління ЕІ поділяють на:

§ Прогнозована – виконує функції прогнозування;

§ Планова – здійснює планування перспективних засобів виконання завдань;

§ Облікова – веде бухгалтерський фінансовий господарський облік;

§ Нормативна – використовується і виникає на стадіях технічної підготовки виробництва, а також в інших випадках, наприклад при формуванні цін, тарифікації. Нормативна інформація містить всілякі норми і нормативи, ціни, розцінки, тарифи, а також деякі інші дані, наприклад заздалегідь обумовлені табличні величини.

§ Довідкова – дає уявлення про певну інформацію, довідку.

§ Оцінююча – дозволяє надати

висновки щодо критеріїв оцінки показників, параметрів, інформації, здійснити аналіз даних.

2. За критерієм відповідності ЕІ поділяють на:

§ Вірогідна – інформація, яка правдива;

§ Невірогідна – інформація, яка неточна;

3. З позицій стадій виникнення ЕІ поділяється на:

§ Первинна – виникає під час дії джерел інформації, до яких належить діяльність народного господарства і його ланок, діяльність органів загальнодержавного управління та інших громадських організацій;

§ Повторна – виникає внаслідок обробки первинної та іншої повторної, або лише первинної, або лише повторної;

4. За повнотою ЕІ поділяється на:

§ Достатня – конкретна мінімальна за змістом інформація, яка необхідна для розв’язування задач;

§ Надмірна – містить зайві дані, що зовсім не використовуються при розв’язуванні конкретних задач, або виконують контрольно-дублювальні функції;

§ Недостатня – інформація, якої замало для розв’язування конкретних задач;

5. За стабільністю ЕІ поділяється на:

§ Постійна – не змінює своїх значень (наприклад, звітні дані);

§ Змінна – та, що змінюється;

§ Умовно-постійна – інформація, яка певний період є постійною, а потім може змінюватися;

6. З позицій технології розв’язування економічних задач ЕІ поділяють на:

§ Вхідна – інформація, яка підлягає обробці (предмети праці), в управлінському процесі;

§ Проміжна – потрібна для розв’язування задач, що відбуваються у вхідній і вихідній інформації в наступних періодах;

§ вихідна – є підсумком обробки вхідних даних, але вона містить поряд з результатною інформацією деякі первинні дані.

7. За зв’язками з зовнішнім середовищем

§ Внутрішня, зовнішня, загальнодоступна

Розвиток ринкових відносин сприяв появі нових видів підприємницької діяльності, і насамперед створенню фірм, зайнятих інформаційним бізнесом, розробкою інформаційних технологій, удосконалюванням їх, поширенням компонентів АІТ, зокрема програмних продуктів, що автоматизують інформаційні й обчислювальні процеси. До числа їх відносять також обчислювальну техніку, засоби комунікацій, офісне устаткування і специфічні види послуг — інформаційне, технічне і консультаційне обслуговування, навчання тощо. Це сприяло швидкому поширенню й ефективному використанню інформаційних технологій в управлінських і виробничих процесах, практично привело до повсюдного застосування їх і великого різноманіття.

Зараз АІТ можна класифікувати за рядом ознак, зокрема: за способом реалізації в АІС, ступенем охоплення АІТ задач керування, за класами реалізованих технологічних операцій, типом користувацького інтерфейсу, варіантами використання мережі ЕОМ, предметною областю, що обслуговується (рис. 1.2.).

Рис. 1.2. Класифікація автоматизованих інформаційних
технологій на підприємствах

За способом реалізації АІТ в АІС виділяють традиційно сформовані й нові інформаційні технології. Якщо традиційні АІТ існували насамперед в умовах централізованого опрацювання даних, до масового використання ПЕОМ були орієнтовані головним чином на зниження трудомісткості під час формування регулярної звітності, то нові інформаційні технології пов’язані з інформаційним забезпеченням процесу керування в режимі реаль­ного часу.

Нова інформаційна технологія — це технологія, що ґрунтується на застосуванні комп’ютерів, активній участі користувачів (непрофесіоналів у сфері програмування) в інформаційному процесі, високому рівні «дружнього» користувацького інтерфейсу, широкому використанні пакетів прикладних програм загального і проблемного призначення, доступі користувача до віддалених баз даних і програм завдяки обчислювальним мережам ЕОМ.

За ступенем охоплення АІТ задач керування виділяють елект­ронне опрацювання даних, коли з використанням ЕОМ без перегляду методології та організації процесів управління ведеться опрацювання даних із рішенням окремих економічних задач, і автоматизацію управлінської діяльності. У другому випадку обчислювальні засоби, включаючи супер-ЕОМ і ПЕОМ, використовуються для комплексного вирішення функціональних задач, формування регулярної звітності і роботи в інформаційно-довід­ковому режимі для підготування управлінських рішень. До цієї ж групи можуть бути віднесені АІТ підтримки прийняття рішень, що передбачають широке використання економіко-математичних методів, моделей і ППП для аналітичної роботи і формування прогнозів, упорядкування бізнес-планів, обґрунтованих оцінок і висновків щодо досліджуваних процесів, явищ виробничо-госпо­дарської практики. До названої групи належать і широко впроваджувані зараз АІТ, що одержали назву електронного офісу й експертної підтримки рішень. Ці два варіанти АІТ орієнтовані на використання останніх досягнень у сфері інтеграції новітніх підходів до автоматизації роботи фахівців і керівників, створення для них якнайсприятливіших способів виконання професійних функцій, якісного і своєчасного інформаційного обслуговування завдяки повному автоматизованому набору управлінських процедур, реалізованих в умовах конкретного робочого місця й офісу в цілому.

Електронний офіс передбачає наявність інтегрованих пакетів прикладних програм, які включають спеціалізовані програми й інформаційні технології, що забезпечують комплексну автоматизацію задач предметної області. Зараз дедалі більшого поширення набувають електронні офіси, устаткування і працівники яких можуть знаходитися в різних помешканнях. Необхідність роботи з документами, матеріалами, базами даних конкретної організації або улаштування в домашніх умовах, у готелі, транспортних засобах привела до появи АІТ віртуальних офісів. Такі АІТ ґрунтуються на роботі локальної мережі, з’єднаної з територіальною або глобальною мережею. Завдяки цьому абонентські системи працівників установи незалежно від того, де вони знаходяться, виявляються включеними в загальну для них мережу.

Автоматизовані інформаційні технології експертної підтримки є основою автоматизації праці фахівців-аналітиків. Ці працівники, крім аналітичних методів і моделей для дослідження ситуацій, що складаються в ринкових умовах, із збуту продукції, послуг, фінансового стану підприємства, фірми, фінансово-кредит­ної організації, змушені використовувати накопичений і такий, що зберігається в системі, досвід оцінки ситуацій, тобто зведення, що складають базу знань у конкретній предметній області. Опрацьовані за певними правилами, такі зведення дозволяють підготовляти обґрунтовані рішення для поводження на фінансових і товарних ринках, виробляти стратегію в галузях менеджменту і маркетингу.

За класами реалізованих технологічних операцій АІТ розглядаються, по суті, в програмному аспекті і включають: текстове опрацювання, електронні таблиці, автоматизовані банки даних, опрацювання графічної і звукової інформації, мультимедійні та інші системи.

Перспективним напрямом розвитку комп’ютерної технології є створення програмних засобів для виводу високоякісного звуку і відео-зображення. Технологія формування відео-зображення дістала назву комп’ютерної графіки. Комп’ютерна графіка — це створення, збереження й опрацювання моделей об’єктів та їхніх зображень за допомогою ЕОМ. Ця технологія застосовується в економічному аналізі, моделюванні різного роду конструкцій, у рекламній діяльності, є практично незамінною у виробництві, а також робить цікавим дозвілля.

Програмно-технічна організація обміну з комп’ютером текстової, графічної, аудіо- та відеоінформації одержала назву мультимедіа-технології. Таку технологію реалізують спеціальні програмні засоби, що мають вбудовану підтримку мультимедіа і дозволяють використовувати її у професійній діяльності, на­вчально-освітніх, науково-популярних та ігрових сферах.

За типом користувацького інтерфейсу можна розглядати АІТ із погляду можливостей доступу користувача до інформаційних і обчислювальних ресурсів. Так, пакетна АІТ виключає можливість впливу користувача на опрацювання інформації, поки воно здійснюється в автоматичному режимі. Це пояснюється організацією опрацювання, що засноване на виконанні програмно-заданої послідовності операцій над заздалегідь накопиченими в системі й об’єднаними у пакет даними. На відміну від пакетної діалогова АІТ дає користувачеві необмежену можливість взаємодіяти з інформаційними ресурсами, що зберігаються у системі, в реальному масштабі часу, одержуючи при цьому всю необхідну інформацію для вирішення функціональних задач і прийняття рішень.

Інтерфейс мережної АІТ дає користувачеві засоби теледоступу до територіально розподілених інформаційних та обчислювальних ресурсів завдяки розвинутим засобам зв’язку, що робить такі АІТ широко використовуваними і багатофункціональними.

За способом побудови мережі (Мережеві інформаційні технології)

Мережеві інформаційні технології є ще одним актуальним і перспективним напрямом розвитку інформаційних технологій. Їх метою є не тільки забезпечення обміну інформацією між окремими користувачами інформаційно-обчислювальних систем, але також і створення для них можливості кооперативного використовування розподілених інформаційних ресурсів суспільства, отримання довідкової, документальної і іншої інформації з різного роду спеціалізованих інформаційних фондів.

В даний час розвиток і упровадження мережевих інформаційних технологій йде в Росії по наступних трем основним напрями.

1. На підприємствах, у вузах, а також в органах державного і регіонального управління все більш активно створюються локальні інформаційні мережі, що включають, як правило, декілька десятків персональних ЕОМ, що мають доступ до одному або декількох файл-серверів.

2. Створення регіональних інформаційне(телекомунікаційних систем глобального масштабу, призначених для задоволення потреб країни в інформаційних і телекомунікаційних послугах. Враховуючи масштаби території Росії і її недостатню оснащеність в даний час телефонними каналами зв'язку, системи такого масштабу можуть бути створені лише на основі використовування досягнень космічної техніки, а в своїй наземній частині - шляхом використовування високошвидкісних оптоволоконних трактів передачі даних.

3. Створення інтегрованих регіональних інформаційно-телекомунікаційних систем міського, обласного і республіканського масштабу, метою яких є, в основному, забезпечення інформаційних комунікацій між абонентами даного конкретного регіону, а також надання ним різного роду інформаційних послуг шляхом надання видаленого доступу до спеціалізованих баз даних економічної, правової, соціальної і науково-технічної інформації. Такі системи повинні будуватися на єдиних системних і методологічних принципах і забезпечувати можливість їх подальшого інформаційного сполучення як в масштабах декількох регіонів, так і всієї країни. Вони повинні також враховувати міжнародні стандарти і протоколи інформаційного обміну з тим, щоб в необхідних випадках мати нагоду інформаційного сполучення з вже існуючими і новостворюваними інформаційно-телекомунікаційними системами зарубіжних країн.

локальні обчислювальні мережі (ЛОМ).

ЛОМ широко застосовуються у системах автоматизованого проектування і технологічної підготовки виробництва, системах управління виробництвом і технологічними комплексами, в конторських системах, бортових системах управління тощо. ЛОМ є ефективним способом побудови складних систем управління різ­ними виробничими підрозділами. ЛОМ інтенсивно впроваджуються в медицину, сільське господарство, освіту, науку та ін.

Локальна мережа (LAN — Local Area Network) — це об’єднан­ня комп’ютерів, розташованих на порівняно невеликій території (одного підприємства, офісу, однієї кімнати). Існуючі стандарти для ЛОМ забезпечують зв’язок між комп’ютерами на відстані від 2,5 км до 6 км (Ethernet і ARCNET відповідно). По суті ЛОМ — це набір апаратних засобів і алгоритмів, які забезпечують з’єднання комп’ютерів, інших периферійних пристроїв (принтерів, дискових контролерів і т. ін.) і дозволяють їм спільно використати загальну дискову пам’ять, периферійні пристрої, обмінюватися даними.

Зараз інформаційно-обчислювальні системи прийнято ділити на три основні типи:

— LAN (Loсal Area Network) — локальна мережа в межах підприємства, установи, однієї організації;

— MAN (Metropolitan Area Network) — міська або регіональна мережа, тобто мережа в межах міста, області тощо;

— WAN (Wide Area Network) — глобальна мережа, що з’єднує абонентів країни, континенту, всього світу.

Інформаційні системи, в яких засоби передачі даних належать одному підприємству і використовуються тільки для потреб цього підприємства, прийнято називати Мережа Масштабу Підприємства або Корпоративна Мережа (Enterprise Network). Для автоматизації роботи виробничих підприємств часто використовуються системи на базі протоколів MAP/TOP:

1) MAP (Manufacturing Automation Protocol) — мережа для виробничих підприємств, заводів (виконується автоматизація роботи конструкторських відділів і виробничих та технологічних цехів). MAP дозволяє створити єдиний технологічний ланцюжок від конструктора, що розробив деталь, до обладнання, на якому виготовляють цю деталь.

2) TOP (Technical and Office Protocol) — протокол автоматизації технічної і адміністративної установи.

3) MAP/TOP — системи, що повністю автоматизують роботу виробничого підприємства.

Основне призначення ЛОМ — у розподілі ресурсів ЕОМ: програм, сумісності периферійних пристроїв, терміналів, пам’яті. Отже, ЛОМ повинна мати надійну і швидку систему передачі даних, вартість якої має бути меншою порівняно з вартістю робочих станцій, що підключаються. Іншими словами, вартість одиниці інформації, що передається, повинна бути значно нижчою за вартість опрацювання інформації в робочих станціях. Виходячи з цього ЛОМ як система розподілених ресурсів повинна засновуватися на таких принципах:

· єдиного передавального середовища;

· єдиного методу управління;

· єдиних протоколів;

· гнучкої модульної організації;

· інформаційної і програмної сумісності.

Залежно від способу організації опрацювання даних і взаємодії користувачів, який підтримується конкретною мережною операційною системою, виділяють два типи інформаційних систем:

— ієрархічні мережі;

— мережі «клієнт—сервер».

глобальні обчислювальні й інформаційні мережі — унікальний симбіоз(поєднання) комп’ютерів і комунікацій. Відбувається активне приєднання всіх країн до всесвітніх мережних структур. Світовою системою комп’ютерних комунікацій щодня користуються більш як 30 млн людей. Зростає потреба в засобах структурування, накопичення, збереження, пошуку і передачі інформації. Задоволенню цих потреб служать інформаційні мережі та їхні ресурси. Спільне використання ресурсів мереж (бібліотек програм, баз даних, обчислювальних потужностей) забезпечується технологічним комплексом і засобами доступу.

Глобальні мережі (Wide Area Netwstrky WAN) — це телеко-
мунікаційні структури, що об’єднують локальні інформаційні мережі, які мають загальний протокол зв’язку, методи підключення і протоколи обміну даними. Кожна з глобальних мереж (INTERNET, BITNET, DECNET і ін.) організовувалася для певних цілей, а надалі розширювалася завдяки підключенню локаль­них мереж, що використовують її послуги і ресурси.

Найбільшою глобальною інформаційною мережею є INTERNET

Архітектура мережі INTERNET розроблена на основі концепції міжмережного поєднання різних мереж, побудованих на базі різних фізичних систем зв’язку і комунікаційних технологій.

Зараз спостерігається тенденція до об’єднання різних типів інформаційних технологій у єдиний комп’ютерно-технологічний комплекс, що зветься інтегрованим. Особливе місце в ньому належить засобам комунікації, які забезпечують не тільки надзвичайно широкі технологічні можливості автоматизації управлінської діяльності, але й є основою створення найрізноманітніших мережних варіантів АІТ — локальних, багаторівневих, розподілених, глобальних обчислювальних мереж, електронної пошти, цифрових мереж інтегрального обслуговування. Всі види орієнтовані на технологічну взаємодію сукупності об’єктів, утворених пристроями передачі, опрацювання, накопичення і збереження даних, являють собою інтегровані комп’ютерні системи опрацювання даних великої складності, практично необмежених експлуатаційних можливостей для реалізації управлінських процесів в економіці.

Інтегровані комп’ютерні системи опрацювання даних проектуються як складний інформаційно-технологічний і програмний комплекс. Він підтримує єдиний спосіб подання даних і взаємодії користувачів із компонентами системи, забезпечує інформаційні й обчислювальні потреби фахівців у професійній роботі.

Потреба в аналітичній роботі під час переходу до ринку в умовах перебудови економічних відносин, утворення нових організаційних структур, що функціонують на основі різних форм власності, незмірно зростає. Виникає необхідність у накопиченні фактів, досвіду, знань у кожній конкретній галузі управлінської діяльності. Переважає зацікавленість у ретельному дослідженні конкретних економічних, комерційних, виробничих ситуацій з метою оперативного прийняття економічно обґрунтованих і найприйнятніших рішень. Це завдання вирішується подальшим удосконаленням інтегрованого опрацювання інформації, коли нова інформаційна технологія починає включати в роботу бази знань. Під базою знань мається на увазі складна і така, що детально моделюється, структура інформаційних сукупностей, які описують усі особливості предметної області, включаючи факти (фактичні знання), правила (знання розумів для прийняття рішень) і метазнання (знання про знання), тобто знання, що стосуються способів використання знань та їхніх властивостей. База знань є найважливішим елементом часто створюваної на робочому місці фахівця експертної системи, що виступає в ролі накопичувача знань у конкретній галузі професійної діяльності і порадника фахівцеві під час аналізу економічних ситуацій і вироблення керуючих впливів.

Контрольні питання до теми:

1. Залежно від сфери використання інформація ділиться на...
2. Які види інформації за способом передачі і сприйняття ви знаєте?
3. Якими бувають форми представлення інформації?
4. Чим різниться економічна інформація від інших?
5. Види економічної інформації.
6. За якими ознаками можна класифікувати АІТ?
7. Чим особливі технології експертної підтримки?
8. До якого класу згідно ознак інформаційних технологій належать Глобальні мережі?
9. АІТ підтримки прийняття рішень.
10. Яка тенденція спостерігається сьогодні в інформаційних технологіях?
11. Що таке метазнання?

Дата добавления: 2014-11-26