Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Учасники валютного ринку 2 страница




Ліквідність банку — спроможність банку з точки зору виконання як звичайних, так і непередбачених зобов'язань.

Ломбард — спеціалізована небанківська кредитна установа, яка видає позички під заклад рухомого майна.

Ланка кредитної системи — група установ кредитної системи, яка функціонує за однаковими принципами чи реалізує єдину групу кредитних відносин (банки, інвестиційні компанії, страхові компанії).

Маржа банківська — різниця між курсами валют, цінних паперів, відсотковими ставками й іншими показниками.

Монетарна політика — те саме, що й грошово-кредитна політика.

Небанківські фінансово-кредитні інститути — фінансові по­середники, діяльність яких не пов'язана з базовими операціями грошового ринку.

Нецінова конкуренція — конкуренція за кредитні ресурси та кре­дитні вкладення між фінансовими інститутами, що виконують неоднорідні за характером операції, за якими не можна порівняти ціну (наприклад, страхування та інвестування на ринку цінних паперів).

Облікова ставка НБУ — величина плати (у процентах), що стя­гується Національним банком України за проведення операцій по кредитуванню комерційних банків шляхом рефінансування їхніх ак­тивних операцій (обліковий кредит).

Обов'язкові банківські резерви — сума грошових коштів, яку повинні постійно зберігати комерційні банки на своїх рахунках в центральному банку. Визначаються у вигляді норми в процентах до банківських пасивів.

Овердрафт — дебетове сальдо за контокорентним рахунком, з яким погодився банк, різновид кредиту.

Пасив банку — одна з двох частин бухгалтерського балансу (права сторона), в якій на певну дату в грошовому виразі відобра­жені джерела утворення коштів банку.

Пасивні операції банків — операції, за допомогою яких банки. формують свої ресурси для здійснення активних операцій.

Платоспроможність — здатність юридичної чи фізичної особи своєчасно і повністю виконати свої платіжні зобов'язання.

Тема 4. Грошові системи

Методичні вказівки

Вивчаючи цю тему, необхідно усвідомити, що грошова система створюється державою і має нормативно-правовий характер, тобто це явище суб'єктивне на відміну від грошового обігу, який є об'єктивним.

Складовими елементами грошової системи є такі: грошова одиниця та її найменування, масштаб цін, валютний курс, види законних платіжних засобів, платіжний оборот та його організація, інструменти регулювання грошового обігу, органи, що здійснюють таке регулювання. Під час вивчення теми необхідно чітко засвоїти ви­значення цих елементів грошової системи.

Грошові системи різних держав класифікуються за певними критеріями. Залежно від типу економіки, розрізняють грошову систему ринкової економіки та грошову систему, що обслуговує неринкову економіку.

Грошова система ринкової економіки характеризується тим, що тут до мінімуму зведено втручання державних органів у грошову сферу, а вирішальну роль в організації та функціонуванні грошової системи відіграють законодавчі органи країни та центральний банк. У грошовій системі неринкового типу вирішальна роль належить /ряду. Уряд визначає влаштування грошового обігу, а банки стають виконавцями уряду, їх роль підпорядкована урядові.

За критерієм регулювання валютних відносин із зовнішнім світом грошові системи класифікуються як відкриті та закриті. Відкрита грошова система створює сприятливі умови для зовнішньоекономічної діяльності, оскільки тут має місце вільна конвертованість з усіх грошових операцій та вільний рух валюти. Закрита грошова система — це така система, де немає вільної конвертованості валюти, держава тут контролює валютні операції, виходячи із своїх інтересів.

За ступенем та механізмом регулювання грошового обігу грошові системи країн поділяються на саморегулювальні та такі, що регулюються ззовні. Саморегулювальною є грошова система, в якій у грошовому обігу є монети з благородних металів — золота та срібла. Ззовні, тобто банками, іншими фінансово-кредитними інстру­ментами, регулюється система паперово-грошового типу.

Під час вивчення теми необхідно усвідомити процес створення грошової системи в Україні. Проблеми цього створення визначалися сукупністю економічних і політичних факторів. В Україні поступово створена національна грошова система. У грудні 1991 р. уряд прийняв рішення випустити купоно-карбованець багаторазового використання, що знаходився в обігу паралельно з рублем. У листопаді 1992 р.


 
 

Кредити стандартні — кредити незалежні від виду забезпечення, строк погашення яких не настав; кредити, за якими своєчасно і в повному обсязі погашається основний борг, включаючи кредити, пролонговані у встановленому порядку, але не більше двох разів, із загальним строком пролонгації не більше 6 місяців.

Кредити нестандартні — кредити, пролонговані більш як 2 рази або з загальним строком пролонгації понад 6 місяців; прострочені до 60 днів забезпечені кредити, а також прострочені до ЗО днів недостатньо забезпечені кредити.

Кредити сумнівні — прострочені до ЗО днів незабезпечені кредити; прострочені від ЗО до 60 днів недостатньо забезпечені кредити, а також прострочені від 60 до 180 днів забезпечені кредити.

Кредити небезпечні — прострочені від ЗО до 60 днів незабезпечені кредити; прострочені від 60 до 180 днів недостатньо забезпечені кредити, а також прострочені понад 180 днів забезпечені кредити.

Кредити безнадійні — прострочені від 60 до 180 днів незабезпечені кредити і недостатньо забезпечені кредити, прострочені понад 180 днів.

Кредитна система — сукупність установ, які реалізують кре­дитні відносини у конкретній державі.

Кредитна спілка — громадська організація, головною метою якої є фінансовий та соціальний захист її членів шляхом залучення їх особистих заощаджень для взаємного кредитування.

Кредитний портфель — сукупність усіх позик, наданих бан­ком з метою отримання прибутку. Банк може видавати кредити безпосередньо, укладаючи угоду з позичальником, або купувати позику чи частину позики, яка була видана іншим кредитором, шляхом укладення угоди з позичальником. Надання кредиту може відбуватись у формі позик, простих векселів, підтверджених авансів, векселів, строк сплати яких вже настав, рахунків факторингу, овердрафтів, короткострокових комерційних векселів, банківських акцептів та інших подібних зобов'язань. Кредитний портфель включає агреговану балансову вартість усіх кредитів, у т.ч. і про­строчених, пролонгованих та сумнівних до повернення кредитів. Кредитний портфель не включає в себе відсотки нараховані, але ще не сплачені, не профінансовані, зобов'язання видати кредит, кредитні лінії, які ще не списані, гарантії та акредитиви, депозити в інших банках.

Кредитний ризик — ризик несплати позичальником основного боргу і відсотків, що належать кредитору.

Кредитно-інвестиційний портфель — сукупність усіх позичок, наданих банком, та придбаних цінних паперів.

Президент України видав указ про введення у безготівковий обіг купоно-карбованця та виведення з обігу рубля. З 2 вересня 1996 р. в обіг в Україні введена національна грошова одиниця — гривня. Грошова система України є самостійною, замкненою, перехідною до ринково­го типу, опосередковано регульованою, паперово-грошовою.

Особливу увагу слід звернути на методи регулювання грошового обігу. Серед цих методів — пряме регулювання і опосередковане (непряме) регулювання. При прямому регулюванні, що має місце у командно-адміністративній економіці, уряд установлює директиву по емісії грошей, наданню кредитів, організує прямий контроль за грошовими операціями, активно втручається у грошову сферу, об­межуючи права економічних суб'єктів. При опосередкованому ре­гулюванні грошового обігу, що здійснюється у ринковій економіці, усім суб'єктам грошової сфери, перш за все банкам, надається сво­бода дій при кредитуванні, здійсненні розрахунково-касового об­слуговування тощо. Методи прямого регулювання грошового обігу можуть частково застосовуватися і в ринковій економіці. Парламент визначає грошово-кредитну політику, на проведення якої спрямовується вся банківська діяльність, у роботу банків уряд не втручається. Грошово-кредитна сфера регулюється за допомогою таких інструментів центрального банку, як обліковий процент, норма обов'язкового резервування коштів на кореспондентських рахунках комерційних банків тощо.

Під час вивчення теми треба усвідомити суть інфляції, що при­таманна тією чи іншою мірою паперово-грошовій системі будь-якої держави. Формами інфляції є ріст товарних цін, поглиблення товарного дефіциту, хронічний бюджетний дефіцит, падіння валютного курсу національної грошової одиниці тощо, а в кінцевому підсумку — зниження купівельної спроможності грошей. Слід збагнути, що інфляція не виникає зненацька, а розвивається як процес, що можна розподілити на кілька стадій. Ці стадії розрізняються співвідношенням темпів зростання емісії паперових грошей і темпів знецінення грошової одиниці. Треба пам'ятати, що однією з закономірностей інфляції є зростання темпів знецінення грошової одиниці. Залежно від цього явища розрізняють такі типи інфляції: повзуча, відкрита, галопуюча, гіперінфляція. Економічний стан, коли кризовий спад збігається з інфляцією, є стаінфляцією. На стадії гіперінфляції гроші втрачають здатність виконувати свої функції, розростаються барте­рні операції, порушується грошова система.

Серед комплексу заходів, пов'язаних з оздоровленням і впорядкуванням грошового обігу, особливе місце належить грошовій ре­формі, яку проводить держава. Грошова реформа — це повна чи часткова перебудова грошової системи стосовно нових соціально-економічних умов. Грошові реформи за глибиною реформування грошових систем можна класифікувати за такими типами: створення нової грошової системи, часткова зміна грошової системи, проведення спеціальних стабілізаційних заходів з метою стримання інфляції чи


 
 

акціонерного капіталу в порядку черговості пред'­явлення вимог на прибуток, що розподіляється, є привілейовані та прості акції. Використовується також для позначення статті в пасиві балансу, що вказує суму, яку внесли акціонери і яка разом з нерозподіленим прибутком та іншими фондами становить власний капітал.

Балансовий прибуток банку — загальна сума прибутку від усіх видів діяльності банку, яка відображається в балансі. Складається з прибутку від операційної діяльності та надходжень і збитків від позареалізаційних операцій.

Банк — кредитна установа, яка мобілізує кошти, надає їх у позичку, здійснює розрахунки між економічними суб'єктами.

Банківська операція — діяльність банку, пов'язана з виконанням його специфічно банківських функцій. Коло банківських операцій в Україні виключно визначене законодавством.

Банківська ліквідність — здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань. Визначається збалансованістю між строками і сумами погашення активів та строками і сумами виконання зобов'язань банку.

Банківські ресурси — сукупність коштів, які знаходяться в роз­порядженні банку і використовуються ним для здійснення кредит­них та інших активних операцій.

Великий кредит — сукупний розмір позик, що є у комерційного банку стосовно одного позичальника, який перевищує 10% власних коштів (капіталу) банку.

Власні кошти банку — сукупність різних за призначенням фондів, які забезпечують економічну самостійність і стабільність банку.

Дворівнева банківська система — банківська система, в якій емі­сійно-організаційні банківські функції відокремлені від інших і реалізу­ються в так званому першому (верхньому) рівні банківської системи.

Депозит банківський — грошові кошти фізичних і юридичних осіб або цінні папери, які передані на зберігання до банку за відповідну плату.

Залучені кошти банку — сукупність коштів, які акумулюються банком на різних рахунках клієнтів у вигляді депозитів, або це придбані на грошовому ринку міжбанківські кредити чи централізовані ресурси.

CAMEL — одна з рейтингових банківських систем; так називається за першими (англійськими) літерами складових показників — капітал, активи, менеджмент, дохідність, ліквідність.

Комерційний банк — банківська установа, яка належить до другого рівня банківської системи України.

подолання її наслідків. Слід звернути увагу на те, що головною метою грошової реформи є стабілізація валюти. Світовий досвід знає три методи стабілізації валюти: нуліфікацію, девальвацію та ревальвацію (реставрацію). Проведення грошової реформи та створення власної грошової системи у державі Україна — об'єктивна необхідність, що забезпечує її повну незалежність.

Плани семінарських занять

Заняття 1

1. Суть грошової системи, її призначення та місце в економічній
системі країни. Елементи грошової системи.

2. Основні типи грошових систем та їх еволюція.

2.1. Системи металевого обігу (біметалізм та монометалізм).

2.2. Системи обігу нерозмінних грошових знаків.

3. Створення і розвиток грошової системи в Україні.

Заняття 2

1. Державне регулювання грошової сфери: суть та методи регулювання. Центральний банк як орган державного регулювання грошової сфери.

2. Поняття грошово-кредитної політики центрального банку, її цілі та типи. Інструменти грошово-кредитної політики.

3. Фіскально-бюджетна і грошово-кредитна політика в системі державного регулювання ринкової сфери. «Сеньйораж» і монетизація бюджетного дефіциту.

4. Суть інфляції, її причини, форми прояву та закономірності розвитку. Види інфляції.

Заняття З

1. Соціально-економічні наслідки інфляції.

2. Особливості інфляції в Україні в перехідний період. Дискусії щодо використання «регульованої інфляції» в подоланні економічної кризи.

3. Поняття, цілі та види грошових реформ.

4. Особливості проведення грошової реформи в Україні.

Термінологічний словник

Гривня — грошова одиниця незалежної держави Україна. «Гривня» як грошова й вагова одиниця Стародавньої Русі походить від наймену­вання обруча — прикраси із золота чи срібла, який носили на шиї («за­гривку»). Частина цього обруча (рублена гривна), що оберталася в ролі грошей, стала основою найменування грошової одиниці «рубль».

 

 

 
 

до акумуляції збережень населення, надання кредитів корпора­ціям та через облігаційні позички, іпотечних та споживчих позик.

Під час вивчення теми необхідно з'ясувати питання про стійкість банківської системи, тобто її здатність стабільно виконувати свої функції. Стійкість банківської системи забезпечується самими бан­ками та з боку центрального банку. З цією метою Національний банк України встановлює для комерційних банків обов'язкові економічні нормативи.

Плани семінарських занять

Заняття 1

1. Кредитна система як елемент інфраструктури грошового ринку. Складові елементи кредитної системи та їх характеристика.

2. Основи організації та функції банківської системи.

3. Центральні банки, їх походження та призначення.

4. Розвиток Національного банку України, його структура і функції.

Заняття 2

1. Банки другого рівня, їх походження, види, принципи побудови та функції.

2. Операції комерційних банків та їх характеристика.

3. Небанківські фінансово-кредитні установи, їх призначення та види. Проблеми небанківських фінансово-кредитних установ в Україні.

4. Стійкість банківської системи як вирішальна передумова її успішного функціонування. Механізм забезпечення стабільності банківської системи.

Термінологічний словник

Актив банку — частина бухгалтерського балансу (ліва сторона), яка характеризує склад, розміщення і використання коштів банку, згрупованих за їх економічним значенням у процесі відтворення.

Активи високоліквідні — кошти та активи, які можуть бути легко трансформовані у наявні кошти.

Активи робочі банку — кошти на коррахунку, в касі, вкладені в майно, розміщені в інших банках, цінних паперах, надані кредити, інші кошти та інші активи, що дають прибуток банку.

Активні операції банку — фінансові операції з розміщення ві­льних коштів з метою отримання прибутку. До активних операцій банку належать: надання кредитів та позичок, придбання цінних паперів, вкладення коштів у комерційні проекти, лізингові, факторин­гові операції, операції з векселями та інші банківські операції.

Акціонерний капітал банку — сплачена частка основного капіта­лу, вкладеного в банк у обмін на вимогу щодо частки в будь-яких майбутніх прибутках, які розподіляються у формі дивідендів. Основ­ними формами

Грошова система — форма організації грошового обігу, що встанов­люється державними законами або рішеннями міжнародних органів.

Девальвація — офіційне зниження державного металевого вмісту та валютного курсу (чи тільки курсу) національної грошової одиниці щодо іноземних валют.

Інфляція — знецінення нерозмінних на золото паперових грошей внаслідок надмірного їх випуску і переповнення ними каналів обігу.

Масштаб цін — вагова кількість грошового металу, що законодавчо закріплена за грошовою одиницею. Так, ваговий вміст одного рубля Росії, що був установлений грошовою реформою 1895 — 1897 pp. C. Ю. Вітте, дорівнював 0,774234 г щирого золота, а ваговий вміст рубля СРСР з 1.01.1961 р. — 0,987412 г щирого золота. Ваговий вміст одного долара США у 1934 р. дорівнював 0,888671 г щирого золота. Валютною реформою 1976 — 1978 pp., проведеною згідно з рішеннями країн ямайської валютної систе­ми, золотий вміст грошових одиниць країн — учасниць МВФ ска­совано.

Норма обов'язкового резервування — кошти, котрі комерційні банки зобов'язані зберігати у центральному банку. Підвищення або зниження норми відповідно зменшує чи збільшує суму вільних грошових коштів комерційного банку для активних операцій.

Нуліфікація — оголошення державою знецінених паперових грошей недійсними або обмін знецінених паперових грошей на нові грошові знаки у надзвичайно низькій пропорції, так що плата за такі гроші має суто символічне значення.

Облікова ставка процента — плата, що оголошується й стягується центральним банком за кредитні ресурси, які надаються комерційним банкам.

Операції на відкритому ринку — купівля і продаж центральним банком державних цінних паперів. Купівля цих паперів комерційними банками скорочує їх кредитні ресурси, а викуп цінних паперів центральним банком розширює кредитні ресурси комерційних бан­ків. Відповідно це впливає на грошову масу в обігу.

Платіжний оборот — уся сукупність платежів грошима у готівковій та безготівковій формах щодо погашення всіх грошових зобов'язань, що виникають між економічними суб'єктами.

Ревальвація (реставрація) — офіційне підвищення державного золотого вмісту та валютного курсу або тільки валютного курсу на­ціональної грошової одиниці щодо іноземних валют.

Теми рефератів


 
 

§ здійснення розрахунків за дорученням клієнтів, банків-кореспондентів та їх касове обслуговування;

§ ведення рахунків клієнтів і банків-кореспондентів;

§ фінансування капітальних вкладень за дорученням власників або розпорядників інвестованих коштів;

§ випуск платіжних документів і цінних паперів (чеків, акредити­вів, акцій, облігацій, векселів тощо);

§ купівля, продаж і зберігання платіжних документів, цінних папе­рів, а також операції з ними;

§ видача поручительств, гарантій та інших зобов'язань за третіх осіб, що передбачають їх виконання у грошовій формі;

§ придбання права вимоги щодо поставки товарів і надання по­слуг, прийняття ризику виконання таких вимог та інкасація цих ви­мог (факторинг);

§ придбання за власні кошти засобів виробництва для передачі їх в оренду (лізинг);

§ купівля в організацій і громадян та продаж їм іноземної валюти готівкою і валюти, що знаходиться на рахунках і вкладах;

§ купівля і продаж в Україні й за кордоном монетарних металів;

§ залучення і розміщення дорогоцінних металів на рахунки і вкла­ди та інші операції з цими цінностями відповідно до міжнародної банківської практики;

§ довірчі операції (залучення та розміщення коштів, управління цінними паперами тощо) за дорученням клієнтів;

§ надання консультаційних послуг;

§ проведення операцій по касовому виконанню державного бю­джету за дорученням Національного банку України;

§ здійснення інших операцій з дозволу Національного банку України.

Необхідно звернути увагу на небанківські кредитні установи, які існують в Україні, розібратися з їх роллю у нагромадженні та мобілізації грошового капіталу. Звернути увагу на учасників ринку цін­них паперів, які створюють істотну конкуренцію банкам під час здійснення ними інвестиційних та довірчих операцій. Охарактери­зувати роль контролюючих органів та макроекономічне значення регулювання діяльності інвестиційних фондів та компаній, довірчих товариств, страхувальників.

Слід запам'ятати, що основні форми діяльності небанківських кредитно-фінансових установ на ринку позичкових капіталів зводя­ться

1. Грошова система та її елементи в Україні.

2. Грошова система економіки ринкового типу.

3. Процес створення грошової системи в Україні.

4. Методи регулювання грошового обігу в Україні.

 

Запитання для самоконтролю

1. Що таке грошова система?

2. Які складові елементи грошової системи, їх визначення.

3. Які ви знаєте типи грошових систем?

4. Охарактеризуйте металеву грошову систему.

5. Що таке біметалізм і монометалізм, золотомонетний стандарт?

6. Охарактеризуйте паперово-грошову систему.

7. Дайте характеристику грошової системи ринкового типу.

8. Дайте характеристику грошової системи неринкового типу.

9. Охарактеризуйте грошові системи відкритого та закритого типів.

 

10. Які ви знаєте методи регулювання грошового обігу?

11. Особливості грошової системи України.

12. Що таке інфляція, які форми її прояву?

13. Які ви знаєте закономірності інфляції, охарактеризуйте їх.

14. Дайте характеристику типам інфляції.

15. Що таке грошова реформа, які її види?

16. Дайте характеристику методам стабілізації валют.

17. Грошова реформа в Україні та особливості її проведення.

 

Тема 5. Кредит у ринковій економіці

Методичні вказівки

Під час вивчення цієї теми необхідно виходити з того, що кредит є однією з форм економічних відносин, необхідність у яких зумовлена об'єктивними потребами суспільства. Слід мати на увазі, що для формування кредитних відносин потрібен ряд передумов: достатній рівень розвитку товарного виробництва, висока ефективність господарювання економічних агентів, існування довіри між ними та наявність механізмів захисту прав кредитора.

Важливо навчитись розрізняти методи перерозподілу коштів: фі­нансовий і кредитний, засвоїти переваги та недоліки кожного з них, розібратись у сферах їх застосування.

Розглядаючи необхідність кредиту, необхідно звернути увагу на нерівномірність кругообороту капіталу та особливості її прояву на підприємствах із сезонним та несезонним характером виробництва.

Розуміння суті кредиту як форми руху вартості на зворотній основі


 
 

§фонду Кабінету Міністрів України, бере участь у розробці зве­деного валютного плану, забезпечує проведення єдиної валютної політики, представляє інтереси України у відносинах з банками інших країн, у міжнародних банках, розробляє порядок і правила здійснення операцій в іноземній валюті, із золотом і дорогоцінни­ми металами. Установлює офіційні курси іноземних валют до на­ціональної валюти, публікує ці курси в пресі, організує роботу ва­лютної біржі;

§ спільно з комерційними банками здійснює обслуговування дер­жавного боргу, виконує операції, пов'язані з розміщенням держав­них позик, їх погашенням і виплатою процентів по них;

§ реєструє новостворені комерційні банки;

§ дає дозвіл на створення комерційних банків за участю іноземних юридичних осіб та іноземних громадян;

§ дає дозвіл комерційним банкам на відкриття їх філій і представ­ництв як на території України, так і за її межами;

§ визначає порядок видачі ліцензій на проведення операцій комер­ційними банками;

§ готує кадри для банківської системи у середніх спеціальних навчальних закладах, проводить перепідготовку банківських спеці­алістів на договірних умовах;

§ установлює комерційним банкам економічні нормативи.

Під час вивчення теми необхідно зосередити увагу на комерційних банках, їх видах, організації діяльності. Слід зрозуміти структу­ру банківської системи України. Крім того, потрібно знати класифі­кацію комерційних банків:

§ за формою власності: державні, пайові та акціонерні, приватні (в Україні не створюються);

§ за ознакою операцій, що здійснюються: універсальні, спеціалізо­вані, за кількістю ліцензій на конкретні види банківської діяльності, що ліцензуються окремо;

§ щодо походження акціонерного капіталу: без іноземного капіталу, з частково іноземним капіталом, з 100-відсотковим іноземним капіталом;

§ за власною організаційною структурою: з філіями, без філій.

Слід знати, що комерційний банк набуває статусу юридичної особи з моменту його реєстрації Національним банком України.

Під час вивчення теми слід звернути особливу увагу на операції, що їх здійснюють комерційні банки України:

§ залучення і розміщення грошових вкладів та кредитів;

пов'язане з вивченням еволюції кредитних відносин. Слід звернути увагу на те, що різним етапам розвитку суспільного виробництва притаманні відмінні форми кредитних відносин. Необхідно розібратись у відмінностях лихварського кредиту від кредиту в умовах капіталістичного способу виробництва, звернувши увагу на характер використання авансованих коштів, джерела і рівень плати за кредит і, особливо, на економічну роль кредиту.

При капіталізмі кредит існує на основі позичкового капіталу. Категорія «позичковий капітал», як і «кредит», тісно пов'язані з категорією «гроші», тож важливим є зрозуміти відмінності між ними (див. рис. 6.1). Також слід мати на увазі, що кредит пов'язаний з іншими економічними категоріями, такими як «фінанси», «процент», «товар», «ринок», «ціна».

Рис.5.1. Форма руху кредиту

Далі слід перейти до розгляду етапів та закономірностей руху кредиту, джерел його формування у ринковій економіці, суб'єктів та об'єктів кредитних відносин. Треба пам'ятати, що кредитні відносини розвиваються відповідно до кругообороту капіталу на макро- та мікрорівнях, починаючи з формування кредитних ресурсів і завершуючи погашенням за­боргованості (див. рис.5.1). Слід зрозуміти поняття «економічні межі кредиту» та з'ясувати їх важливість для управління економікою країни.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-26; Просмотров: 504; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.