Структура дискурсу за Т. ван Дейком

У лінгвістичній науковій літературі розрізняють різні рівні структури дискурсу – макроструктуру, або глобальну структуру, і мікроструктуру, або локальну структуру. Макроструктура дискурсу – це розчленовування на крупні складові: епізоди в усному мовленні|оповіданні|, абзаци в газетній статті, групи реплік в усному діалозі, і т. д. Між крупними фрагментами дискурсу спостерігаються межі|межі|, які позначаються відносно довшими паузами (в усному дискурсі), графічним виділенням (у письмовому дискурсі), спеціальними лексичними засобами|коштами| (службовими словами, словосполученнями: як, так і; нарешт|урешті|і; що стосується,|стосується| і подібне|тощо|). Усередині|всередині| крупних фрагментів дискурсу спостерігається єдність – тематична, референційна| (тобто єдність учасників описуваних ситуацій), тимчасова, просторова і так далі.

Специфічне розуміння терміну «макроструктура» представлено|уявляти| в працях відомого нідерландського дослідника дискурсу (і видатного|визначного| організатора лінгвістики тексту і згодом дискурсивного аналізу як наукових дисциплін) Т. ван| Дейка. Згідно з ван| Дейком, макроструктура – це узагальнений опис основного змісту|змісту| дискурсу, який адресат будує в процесі розуміння. Макроструктура є послідовністю макропропозицій|, тобто пропозицій|, що виводяться з|із| пропозиций| висхідного|початкового| дискурсу за правилами, (так званими макроправилам). До таких правил належать правила скорочення (несуттєвої|несуттєвій| інформації), узагальнення (дві або більше однотипних пропозицій|) і побудови|шикування| (тобто комбінації декількох пропозицій| в одну). Макроструктура будується так, щоб бути повноцінним текстом. Макроправила застосовуються рекурсивно (багато разів), тому існує декілька рівнів макроструктури по мірі|ступеню| узагальнення. Фактично макроструктура за ван| Дейком в інших термінах називається рефератом або резюме. Послідовно застосовуючи макроправила, теоретично можна побудувати|спорудити| формальний перехід від висхідного|початкового| тексту роману «Війна і мир»|миру| до реферату, що складається з декількох пропозицій|речень|. Макроструктури відповідають структурам довготривалої пам'яті – вони підсумовують інформацію, яка зберігається |утримується| протягом достатній довгого часу в пам'яті людей. Побудова|шикування| макроструктурадресата – це один з різновидів так званих стратегій розуміння дискурсу. Стратегія – це спосіб досягнення мети, який є досить|достатньо| гнучким, аби|щоб| можна було скомбінувати декілька стратегій одночасно.

Окрім «макроструктури» ван| Дейк виділяє також поняття суперструктури – стандартної схеми, за якою будуються конкретні дискурси|. На відміну від макроструктури, суперструктура пов'язана не зі змістом|змістом| конкретного дискурсу, а з|із| його жанром. Так, наративний| дискурс, згідноз У.Лабовим, стандартно будується за наступною|слідуючою| схемою: короткий зміст|зміст| – орієнтація – ускладнення – оцінка – рішення – кода. Структури такого типу часто іменують наративними| схемами. Інші жанри дискурсу також мають характерні суперструктури, але|та| вивчені значногірше.

Чисельні|численні| публікації ван| Дейка зробили термін «макроструктура» надзвичайно популярним – але|та|, як непарадоксально, радше|скоріше| в тому значенні, для якого він сам пропонував термін «суперструктура»; останній же широкого поширення|розповсюдження| не набув.

Дата добавления: 2014-11-09