План лекції. Тема 1. Сутність, роль та методологічні основи менеджменту

Тема 1. Сутність, роль та методологічні основи менеджменту

ВСТУП

Опорний конспект лекцій для вивчення нормативної дисципліни „Основи менеджменту” розроблено для студентів денної, заочної та дистанційної форми навчання всіх спеціальностей. Опорний конспект лекцій охоплює всі змістовні модулі, визначені в анотації дисципліни і розрахований на відповідну кількість навчальних годин, передбачених стандартом.

Основними завданнями, що мають бути вирішені у процесі викладання дисципліни, є теоретична та практична підготовка студентів в галузі менеджменту організацій.

G– звернути особливу увагу	– – запам’ятати
" – визначення	++ – переваги
& – література	– – – недоліки

1.1. Менеджмент як специфічна сфера людської діяльності.

1.2. Сутність категорій „управління” та „менеджмент”.

1.3. Рівні управління на сфери менеджменту.

& 1, 2, 4, 9, 25, 27, 28, 29, 30, 31, 32

Ключові слова:

менеджер, підприємець, управління, керуюча система, керована підсистема, ієрархія, організаційна культура, об’єкт і суб’єкт управління, ринок, рівень управління.

"

Менеджмент – це одночасно і галузь людських знань і сфера прийняття управлінських рішень, і категорія людей (соціальний прошарок), об’єднаних в економічній, конкурентоспроможній системі (органі) управління в сучасному суспільстві.

	G

Менеджмент можна розглядати як систему (єдине ціле), що складається з частин (елементів). Такими частинами є:

Рис. 1.1. Складові частини (елементи) менеджменту як системи.

G

Менеджмент використовує три основні інструменти, або інакше кажучи, механізм впливу на людей – ієрархію, організаційну культуру і ринок.

G

Ієрархія в менеджменті (англ. Hierarchi) – це тип службових відносин між управлінськими працівниками, який відображає їх підпорядкованість і розміщення в системі управління від вищого до низового рівня.

G

Організаційна культура (англ. Organisational culture) передбачає використання вироблених і визнаних суспільством цінностей, норм поведінки, моральних настанов, ритуалів, поведінки, моральних традицій, зумовлених нормами і принципами моралі, етики, естетики та права.

G

Менеджмент забезпечує безперервний прямий і зворотній зв’язок між керуючою системою (суб’єктом управління) та керованою підсистемою (об’єктом управління).

	Зворотній зв’язок

Управлінський вплив

Рис. 1.2. прямий і зворотній зв’язок керуючою і керованою підсистемою

Рис. 1.3. Головні сфери специфічної дії менеджменту.

"

Менеджмент – це цілеспрямований вплив керуючої (суб’єкт) системи на керовані (об’єкт) підсистеми з метою виконання поставлених завдань та досягнення визначених цілей організації.

Рис. 1.4. Підходи до визначення сутності і ролі управління і менеджменту.

Термін „менеджмент” можна застосовувати до будь-якого типу організації, але коли мова йде про державні органи будь-якого рівня, більш правильно використати термін publik administration – „державне управління”, управління в технічних і біологічних системах – „control”, господарське управління – “management” або „economiс management”.

	G
	G

З розвитком цивілізації зміст поняття менеджмент трансформувався і увібрав всю різноманітність вимог до управління як мистецтва ведення справ і стилю роботи. Слід зазначити, що в англійській мові термін Мanagement не єдиний, що означає „управління”. Поряд з ним використовують такі терміни, як operation, control, driven, direction, command, manual і ін.

	G

Слід зрозуміти різницю між поняттям „менеджмент” та „управління”. „Управління” – поняття ширше, ніж „менеджмент”. Управляти можна технічними системами, комп’ютерними мережами, автомобілем, паровими котлами, конвеєром, літаком тощо. Менеджмент є різновидом управління та означає управління людьми (працівниками, колективами, організаціями та ін.).

G

З функціональних позицій менеджмент – це безперервний процес планування, організування, мотивування, контролювання, необхідний для формування та цілей організації (підприємства).

Таблиця 1.1.

Основні відмінності між менеджером та підприємцем

Ознака	Характерні особливості
менеджера	підприємця
1	2	3
Формальний статус	Є найманою робочою силою, залученою на певних умовах для здійснення управлінської діяльності.	Започатковує певну справу, відкриває підприємство, виступає в ролі власника, інвестора, засновника тощо, який використовує свої або позичені фінансові кошти та інші ресурси.
Виробничо-господарська орієнтація	Зорієнтований на виконання плану і досягнення ефективності наявних у його розпорядженні ресурсів.	Зорієнтований на пошук нових можливостей.
Здійснення задуманого	Приймає рішення та докладає усіх зусиль для його виконання	Ризикує, тобто може замінити ідею, яка виявилась нежиттєздатною.
Залучення ресурсів	Залучає ресурси з метою забезпечення роботи підрозділів, тому зацікавлений у нагромадженні та накопиченні фондів.	Залучає ресурси для досягнення встановленої мети, виявляє гнучкість, використовує фонди, кредит, лізинг тощо.
Фінансовий стан	Отримує за свою роботу зарплату.	Виступає власником або розпорядником ресурсів і майна організації.
Оргструктура управління	Використовує ту оргструктуру управління, яка склалась і має ієрархічну природу.	Віддає перевагу горизонтальним оргструктурам, які спираються на неформальні зв’язки.

G

G

Кожна організація має свою певну, визначену, притаманну саме їй кількість рівнів управління.

Об’єктивність процесів управління потребує поділу управлінської праці.

G

Виділяють горизонтальний поділ – призначення конкретних менеджерів для керівництва підрозділами і вертикальний – координація управлінської роботи.

G

Вертикальний поділ праці в управлінні організаціями (підприємствами) призводить до утворення рівнів управління (рис. 3.1).

Управління низової ланки (технічний рівень) LOWEP-management    

Рис. 1.5. Рівні управління в організації.

"

Рівень управління – це сукупність рівноправних ланок системи управління.

G

Вище керівництво організації виконує концептуальну роль, забезпечуючи розробку стратегії, постановку цілей та вирішення проблем на перспективу.

G

G

Керівники середньої ланки забезпечують реалізацію розробленої вищим керівництвом стратегії, прийняття оперативних рішень.

Керівники нижчої ланки безпосередньо разом з робітниками приймають участь в реалізації (виробництві) продукції, здійснюють контроль за виконанням виробничих завдань і забезпечують надходження оперативної інформації для керівників вищої ланки.

Дата добавления: 2014-11-16