Еволюція земної кори та розвиток географічної оболонки в докембрії та палеозої

6.

«Поняття про формації. Методи відтворення рухів земної кори»

ФОРМАЦІЯ – комплекс генетично пов’язаних фацій (комплекс гірських порід), спільне утворення яких зумовлене відповідними фізико-географічними те геотектонічними умовами.

За складом переважаючих фацій формації поділяють на магматичні, метаморфічні та осадові (у тому числі й вулканогенно-осадові).

Головними причинами, які зумовлюють виникнення осадових стійких асоціацій осадових порід є тектоніка і клімат. В залежності від тектонічного режиму серед осадових формацій виділяють геосинклінальні, ерогенні та платформені:

ГЕОСИНКЛІНАЛЬНІ – вирізняються смугастим поширенням, значною довжиною (понад 1000 км), шириною від кількох десятків до сотень км, великою потужністю (тисячі метрів) і переважно глибоководними умовами нагромадження гірських порід.

До геосинклінальних формацій належать: а) сланцева, б) кремнисто-вулканогенна, в) флішева (нім. – «текти»), г) вапнякова.

ОРОГЕННІ – характеризуються великим поширенням грубоуламкових порід, значною потужністю і широким діапазоном формування – від морських до наземних. Виділяють дві основні орогенні формації: нижню і верхню моласову (лат.- «м’яка»).

Перша утворюється в умовах переважно мілководних водних басейнів і представлена пісковиками, глинами, мергелями, рідше вуглистими відкладами, нафтою, гіпсом, ангідритами й солями. Друга орогенна формація утворюється на суходолі. Серед її відкладів зустрічаються конгломерати, пісковики, алевроліти, глини, лімнічне вугілля та червоноколірні грубоуламкові осади.

ПЛАТФОРМЕНІ формації, у порівнянні з попередніми, мають значно меншу потужність (десятки і сотні метрів). В їх складі переважають континентальні, лагунні і морські мілководні фації, для яких характерна невитриманість і строкатість складу та значні площі поширення. Провідна роль у формуванні платформених формацій належить клімату, а їх кількість є дуже значною. Серед платформених формацій вділяються континентальна уламкова, паралічна вугленосна, трансгресивна піщано-глиниста, карбонатна, трапова та ін.

Методи відтворення рухів земної кори:

Тектонічні рухи часто призводять до зміни первісного залягання верств гірських порід і характеру земної поверхні, тому відтворення часу їх прояву, амплітуди та інших показників є дуже важливим.

Основними методами, які використовуються для відтворення коливальних тектонічних рухів є: 1) аналіз геологічних і палеогеографічних карт, 2) аналіз потужностей верств гірських порід, 3) аналіз структурних перерв і незгідностей.

Л - № 10 (4 години)

План:

1. Формування земної кори та розвиток географічної

оболонки в докембрії.

2. Формування земної кори та розвиток географічної

оболонки в ранньому палеозої.

3. Формування земної кори та розвиток географічної

оболонки в пізньому палеозої.

Дата добавления: 2014-11-16