Методи оцінки технічного рівня і якості продукції

Якості продукції

Методи визначення показників

Для визначення кількісної величини показників якості продукції використовують такі методи:

– розрахунковий;

– експериментальний (містить вимірювальний, реєстра-ційний, органолептичний, експертний і соціологічний методи);

– змішаний (грунтується на одночасному використанні розрахункового і експериментального методів).

Розразунковий метод визначення показників якості продукції грунтується на використанні теоретичних або емпіричних залежностей. Цим методом визначають, наприклад, коефіцієнт корисної дії машини, її продуктивність, потужність та інші показники.

Вимірювальний метод грунтується на інформації, отриманій від технічних засобів вимірювань (визначення маси виробу, зусилля, сили струму, втрати рідини або газу через ущільнення тощо).

Органолептичний метод використовує інформацію, отриману на підставі аналізу сприйняття органами чуття. При цьому не використовують технічних вимірювальних або реєстраційних засобів, а кількісна оцінка показників якості виражається в балах. Для машинобудівної продукції органолептичний метод використовують при визначенні естетичних і деяких ергономічних показників якості.

Визначення показників якості експертним методом грунтується на висновках, зробленими експертами (посадовими особами спеціалізованих експериментальних підроз-ділів, групою спеціалістів-експертів).

Основою для визначення показників якості продукції за соціологічним методом є вивчення та аналіз думки фактичних або потенційних споживачів.

При використанні експериментальних методів визначен-ня показників якості продукції необхідно дотримуватися вимог і рекомендацій нормативно-технічних документів сто-совно допустимих значень достовірності, точності та відтворювання результатів досліджень та випробувань.

Рівень якості продукції – це відносна характеристика якості продукції, яка ґрунтується на порівнянні значень оцінюваних показників якості продукції з базовими значеннями відповідних показників. Базовими показниками називаються показники, які приймаються за основу під час порівняльного оцінювання якості продукції. Поряд з терміном рівень якості продукції вживається поняття технічний рівень продукції – відносна характеристика якості продукції, яка грунтується на порівнянні значень показників, що харак-теризують технічну досконалість оцінюваної продукції з базовими значеннями відповідних показників.

З наведеного вище видно, що рівень якості продукції є більш загальним в порівнянні з технічним рівнем продукції. Останній містить тільки показники технічної досконалості виробу (матеріаломісткість, енергомісткість, ергономічні показники). Технічна досконалість досягається в результаті оригінальних конструктивних рішень, використання нових матеріалів, впровадження прогресивних технологічних процесів, сучасних методів контролю, випробувань, технічного діагностування тощо.

Таким чином, щоб оцінити технічний рівень і якість продукції необхідно: вибрати номенклатуру показників якості оцінюваної продукції; визначити числові значення вибраних показників; вибрати для порівняння базовий зразок продукції; порівняти між собою відповідні показники якості оцінювано-го і базового зразків продукції; зробити відповідні висновки.

Вибір базового зразка є одним з найвідповідальніших етапів процесу оцінювання технічного рівня і якості продукції. Від правильного його вибору залежить в значній мірі результат оцінки якості продукції. Базовий зразок вибирають в залежності від мети оцінювання технічного рівня і якості продукції. Розглянемо деякі приклади, що стосуються вибору базового зразка.

При плануванні нових видів продукції, розробленні технічних завдань на нові види продукції за базовий зразок необхідно приймати перспективний зразок – зразок, який повинен відображати реальні перспективні вимоги, встановлені на конкретний майбутній термін, у відповідності до яких повинна розроблятися перспективна продукція. При поставленні продукції на виробництво, при модернізації продукції, її сертифікації за базовий зразок доцільно приймати реальний зразок – зразок, який відповідає вищому світовому рівню на даний період.

Ще один приклад. Сучасний ринок нафтогазового обладнання характеризується наявністю широкого асортименту однотипних виробів, що виробляються різними підприємствами і фірмами. В такій ситуації споживачу інколи важко зробити правильний вибір. Тут не йдеться про вибір базового зразка. Задача полягає в тому, щоб оцінити якість всіх запропонованих зразків продукції і вибрати найкращий.

Для оцінювання технічного рівня і якості продукції використовують диференційний, комплексний або змішаний методи.

Диференційний метод оцінювання рівня якості продукції грунтується на використанні одиничних показників її якості і співставлення їх з відповідними значеннями базових показ-ників. Розрахунок відносних показників якості продукції q проводиться за формулами

або (і = 1; 2;........; n), (6.1)

де Р_і – значення і -го показника якості оцінюваної продукції; Р_іб – значення і -го базового показника якості; n – кількість показників якості продукції.

Із представлених формул (6.1) для розрахунку виби-рають ту, згідно якої покращення якості продукції призводить до збільшення значення відносного показника q. Наприклад,

продуктивність, потужність та інші оцінюються за першою формулою; матеріаломісткість, споживана потужність – за другою.

Якщо за результатами розрахунку (формули 6.1) віднос-ний показник якості q_i > 1, якість оцінюваної продукції за даним показником вища від якості базового зразка. При q_i6<61 якість оцінюваної продукції за даним показником гірша від якості базового зразка.

Диференційний метод дає можливість зробити висновок як про загальний рівень якості оцінюваної продукції, так і про якість оцінюваної продукції за окремими показниками.

При порівнянні показників якості оцінюваної продукції з показниками якості базового зразка можливі такі варіанти:

1) всі значення відносних показників якості q більші або рівні одиниці – якість оцінюваної продукції в цілому відпо-відає або вища від якості базового зразка;

2) всі значення відносних показників якості q менші від одиниці – якість оцінюваної продукції нижча від якості базо-вого зразка;

3) частина відносних показників якості q більша або рівна одиниці, а частина – менша від одиниці – необхідно використати комплексний або змішаний методи оцінки якості.

Комплексний метод оцінки технічного рівня і якості продукції ґрунтується на використанні комплексних показників якості. Суть даного методу полягає в знаходженні узагальненого показника рівня якості – показника, яким можна було би виразити рівень якості продукції одним числом. В залежності від типу продукції таким показником можуть бути: для бурової установки – сумарна проходка за весь період її експлуатації, для автомобіля – річна собівартість 1 км пробігу та інші.

Один із варіантів комплексної оцінки рівня якості продукції є оцінка з допомогою інтегрального показника, який описується відношенням сумарного корисного ефекту від використання продукції до сумарних витрат на її створення та експлуатацію

, (6.2)

де S П – сумарний корисний ефект від використання продукції; З_с – витрати на створення продукції; З_е – витрати на експлуатацію та ремонт продукції.

Слід відмітити, що установити функціональну залеж-ність, яка би аналітично описувала комплексний або інтегральний показник якості конкретної продукції, досить важко. Тому часто для комплексної оцінки якості продукції використовують опосередкований арифметичний показник якості продукції

, (6.3)

де m – коефіцієнт вагомості і -го показника якості; q_i – відносний показник якості (розраховується за формулами 6.1 шляхом співставлення одиничних показників якості); n – кількість одиничних показників якості оцінюваної продукції.

Для визначення коефіцієнтів вагомості показників якості використовують, як правило, експертний метод, який ґрунтується на вивченні думки спеціалістів. Кількісно коефіцієнт вагомості показників якості виражається в долях одиниці, причому сума всіх коефіцієнтів вагомості повинна дорівнювати одиниці

. (6.4)

Змішаний метод оцінювання якості продукції ґрунту-ється на одночасному використанні одиничних і комплексних показників її якості. Суть даного методу полягає в наступному: об’єднують в групи одиничні показники якості і для кожної групи визначають відповідний їй комплексний показник; найважливіші показники якості можна не об’єднувати в групи і використовувати їх для подальшого аналізу як одиничні; отримані таким чином комплексні і одиничні показники якості використовують для оцінювання якості продукції з допомогою диференційного методу.

Дата добавления: 2014-11-16