Утоплення

ОПІКИ

За тяжкістю опіки поділяють на кілька ступенів

І ст - почервоніння шкіри.

ІІ ст - поява міхурів, заповнених прозорою рідиною.

ІІІ-ІV ст- повне руйнування шкіри й м'язового шару.

Надання невідкладної допомоги при термічних опіках

1. При опіках І ступеня без утворення міхурів і збереженої цілісності шкірних покривів - прикладіть холод на місце опіку або підставте його під струмінь холодної води на 5-10 хвилин. Обробіть обпалену поверхню спиртом, одеколоном або горілкою.

2. При опіках ІІ-ІV ступеня з ушкодженням шкірних покривів обробіть опікову поверхню піноутворюючими аерозолями або накрийте стерильними (чистими) простирадлом або серветкою.

3. Поверх чистої тканини покладіть міхур з льодом, пакети зі снігом або холодною водою.

4. Дайте постраждалому 2-3 таблетки анальгіну.

5. До прибуття й при тривалому очікуванні "Швидкої допомоги" дайте рясне тепле питво.

Надання невідкладної допомоги при хімічних опіках.

При поразках будь-якою агресивною рідиною (кислотою, лугом, розчинником, спецтопливом, маслами й т.п.):

1. Негайно зніміть одяг, просочений хімічною речовиною;

2. Рясно промийте під струменем холодної води або молоком, мильною водою, слабким розчином питної соди.

Фосфор, потрапляючи на шкіру, спалахує й викликає подвійний опік - хімічний і термічний. Негайно опустіть обпалене місце в холодну проточну воду на 10-15 хвилин, паличкою видаліть шматочки фосфору, накладіть пов'язку.

Якщо на шкіру потрапило негашене вапно, у жодному разі не можна допускати її зіткнення з вологою - відбудеться бурхлива хімічна реакція, що підсилить травму. Видаліть вапно сухою ганчіркою й обробіть опік рослинним або тваринним маслом.

Ознаки істинного ("синього") утоплення. Цей тип утоплення легко визначається по зовнішньому вигляду втопленого: його обличчя й шия синьо-сірого кольору, а з рота й носа виділяється рожева піна, набряклі судини шиї.

Схема надання першої медичної допомоги при істинному ("синьому") утопленні.

1. Відразу ж після витягання втопленого з води переверніть його лицем вниз й опустіть його голову нижче таза.

2. Очистіть рот від стороннього вмісту й слизу. Різко надавіть на корінь язика.

3. З появою блювотного й кашльового рефлексів доможіться повного видалення води з дихальних шляхів і шлунка.

4. При відсутності блювотного рефлексу й самостійного дихання покладіть на спину й приступіть до серцево-легеневої реанімації, періодично видаляючи вміст ротової порожнини й носа.

5. З появою ознак життя переверніть обличчям вниз і видаліть воду з легенів і шлунка.

6. Якщо потерпілий прийшов у свідомість, укрийте, зігрійте й стежте за його станом до прибуття лікаря.

7. Не можна залишати потерпілого без уваги навіть на хвилину, і потрібно бути готовим у будь-який момент приступити до серцево-легеневої реанімації.

8. У випадках розвитку набряку легенів: а) посадіть; б) накладіть джгути на стегна; в) дайте вдихати кисень через пари спирту.

9. Перенесіть потерпілого від місця події до лікувальної установи тільки на носилках.

10. Самостійно транспортувати потерпілого в лікарню можна тільки при повній відсутності можливості викликати бригаду "Швидкої допомоги".

Причини смерті в перші хвилини після порятунку

Набряк легенів. Найбільш достовірною ознакою цього грізного стану є дихання, що клекоче. Це клекотання, що добре чути за кілька кроків, нагадує "пробулькування" міхурів у киплячій воді. Створюється враження, начебто усередині хворого щось "кипить". Інший симптом набряку легенів часте підкашлювання з рожевуватим пінистим мокротинням. У вкрай важких випадках піни утворюється так багато, що вона починає виділятися з рота й носа.

Набряк головного мозку. Глибока гіпоксія мозку й різке збільшення обсягу циркулюючої крові викличуть набряк головного мозку. Це вкрай небезпечний стан, як правило, важко розпізнати на перших етапах надання допомоги, але коматозний стан, часті блювотні рухи й поява судом погіршують прогноз.

Раптова зупинка серця. Надходження в кров великої кількості води значно знизить її в'язкість і змінить електролітний баланс, що спровокує грубі порушення серцевого ритму й раптову зупинку серця. До повного відновлення електролітного складу крові і її нормальної в'язкості над потерпілим постійно висить погроза повторної зупинки серця.

Гостра ниркова недостатність. У найближчу добу після порятунку постраждалі найчастіше гинуть від гострої ниркової недостатності, що розвивається через масивний гемоліз (руйнування) еритроцитів. Через надмірне розрідження крові й грубого порушення рівноваги між тиском усередині "тарілки" еритроцита й навколишньою плазмою він буквально вибухає. Наявність вільного гемоглобіну в крові приводить до грубих порушень функції нирок: їх найважливіші фільтраційні мембрани канальців легко ушкоджуються гігантськими молекулами гемоглобіну. Розвивається ниркова недостатність.

"Бліде" утоплення.

Надання невідкладної допомоги при "блідому" утопленні (після витягання з ополонки)

1. Відразу ж після витягання з води перенесіть тіло на безпечну відстань від ополонки, оцініть стан зіниць і пульсацію на сонній артерії;

2. При відсутності зіничного й рогівкового рефлексів, пульсації на сонній артерії приступайте до серцево-легеневої реанімації;

3. З появою ознак життя перенесіть потерпілого в тепле приміщення, переодягніть у сухий одяг, дайте рясне тепле питво;

5. Викличте "Швидку допомогу".

Дата добавления: 2014-11-16