Настроювання середовища Windows

ВСТУП

Библиографический список

1. Справочная книга по светотехнике / под ред. Ю.Б. Айзенберга. – М.: Энергоатомиздат, 1983. – 472 с., ил.

2. Кнорринг, Г.М. Осветительные установки / Г.М. Кнорринг. – Л.: Энергоиздат, 1981. – 228 с.

3. Старкова, Л.Е. Электрическое освещение: учебное пособие /
Л.Е. Старкова. – Вологда: ВоГТУ, 2000. – 108 с.

4. Строительные нормы и правила Российской Федерации. Естественное и искусственное освещение: СниП 23-05-95. – М., 2000. – 48 с.

5. ГОСТ 21.614-88. Изображения условные графические электрооборудования и проводок на планах. – М., 1989. – 24 с.

6. Правила устройства электроустановок. – 7-е изд., с изм., испр. и доп., принятыми Главгосэнергонадзором РФ в период с 01.01.92 по 01.01.99 г. – СПб: Деан, 2003. – 926с.

7. Тищенко, Г.А. Осветительные установки / Г.А. Тищенко. – М.: Высш.шк., 1984. – 247 с.

СОДЕРЖАНИЕ

ВВЕДЕНИЕ. 3

1. ПЕРЕЧЕНЬ ПОДГОТОВИТЕЛЬНЫХ РАБОТ ДЛЯ ВЫПОЛНЕНИЯ СВЕТОТЕХНИЧЕСКИХ РАСЧЕТОВ.. 4

1.1. Выбор системы и видов проектируемого искусственного освещения. 4

1.2. Выбор значений нормируемых параметров. 6

1.3. Выбор источника света. 6

1.4. Выбор типа светильника. 7

1.5. Анализ габаритно-планировочных параметров объектов расчета. 9

1.6. Размещение светильников рабочего и аварийного освещения. 10

1.7. Выбор способа расчетов. 13

2. СВЕТОТЕХНИЧЕСКИЙ РАСЧЕТ ОСВЕТИТЕЛЬНЫХ УСТАНОВОК.. 14

2.1. Порядок расчета методом удельной мощности. 14

2.2. Порядок расчета методом коэффициента использования. 16

2.3. Точечный метод расчета. 17

2.3.1. Точечный метод расчета для круглосимметричных
источников света. 18

2.3.2. Точечный метод расчета для светящих линий. 22

2.4. Определение расчетной нагрузки осветительной сети. 24

2.5. Изображение светильников на плане. 25

2.6. Примеры выполнения светотехнического расчета. 25

3. РАСЧЕТ НАРУЖНОГО ОСВЕЩЕНИЯ.. 32

3.1. Освещение улиц, дорог, площадей. 32

3.2. Охранное освещение. 36

3.3. Освещение открытых площадок. 36

4. РАСЧЕТ ЭЛЕКТРИЧЕСКИХ ОСВЕТИТЕЛЬНЫХ СЕТЕЙ.. 37

4.1. Расчет сетей по потере напряжения. 37

4.2. Расчет сетей по току нагрузки. 42

4.3. Выбор сечения проводов по механической прочности. 43

5. ПРОЕКТИРОВАНИЕ ЭЛЕКТРИЧЕСКОЙ ОСВЕТИТЕЛЬНОЙ СЕТИ.. 43

5.1. Выбор системы и напряжения питания осветительных сетей. 43

5.2. Выбор источника и схемы питания. Групповые и питающие линии. 45

5.3. Управление освещением. 48

ПРИЛОЖЕНИЕ. 50

Библиографический список. 86

Інформатика – це фундаментальна природнича наука, що вивчає структуру й загальні властивості інформації, а також питання, пов’язані з процесами збору, зберігання, пошуку, передачі, переробки, перетворення й використання інформації в різних сферах людської діяльності за допомогою засобів обчислювальної й організаційної техніки.

Під інформацією (від лат. informatio – роз’яснення, виклад) спочатку сприймали відомості, передані людьми усним, письмовим або іншим способом за допомогою умовних сигналів, технічних засобів і т.п. Із середини XX століття інформація є загальнонауковим поняттям, що включає в себе: обмін відомостями між людьми, людиною й автоматом, автоматом і автоматом; обмін сигналами у тваринному й рослинному світі; передачу ознак від комірки до комірки, від організму до організму і т.д. Інформацію можна визначити також як сукупність відомостей, що зменшують ступінь невизначеності знання про конкретні події, процеси, явища й т.п.

Із сучасної точки зору інформатику можна розглядати і як науку, і як прикладну дисципліну, і як галузь народного господарства.

Інформатика як наука

Інформатика як фундаментальна наукова дисципліна розглядає наступні поняття:

• інформація й інформаційні ресурси;

• технічні засоби обробки інформації;

• інформаційні технології;

• інформаційні системи.

Інформатика як прикладна дисципліна

Інформатика історично виникла й розвивалася як природна дисципліна, до складу якої входила розробка:

• методів і правил раціонального проектування пристроїв і систем обробки інформації;

• технології використання цих пристроїв і систем для рішення наукових і практичних завдань;

• методів взаємодії людини із цими пристроями й системами.

Навчальний курс “Основи інформатики” орієнтований на те, щоб у результаті його освоєння:

• сформувати в студента фундамент сучасної інформаційної культури;

• забезпечити стійкі навички роботи на персональному комп’ютері в умовах локальних і глобальних обчислювальних мереж і систем телекомунікацій, нових інформаційних технологій в економічній діяльності;

• освоїти основи сучасної методології розробки комп’ютерних інформаційних систем і практичної реалізації її основних елементів з використанням персональних комп’ютерів і типових програмних продуктів.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен:

• мати уяву про національні і світові інформаційні ресурси, як складові економічної категорії;

• знати основи нових інформаційних технологій та їх вплив на успіх у бізнесі;

• знати сучасний стан і напрямки розвитку комп’ютерної техніки та програмних засобів;

• володіти основами автоматизації рішення економічних задач;

• впевнено працювати на персональному комп’ютері у якості кінцевого користувача інформаційних систем;

• знати основи створення інформаційних систем і використання передових інформаційних технологій переробки інформації, у т.ч. уміти працювати із програмними засобами, що відповідають сучасним вимогам світового ринку програмних продуктів;

• мати уяву про роботу в локальній і глобальній комп’ютерних мережах, мати навички роботи з електронною поштою, телеконференціями, електронною дошкою оголошень, засобами створення електронного офісу;

• знати найбільш важливі інформаційні ресурси, програмні засоби інформаційного пошуку, а також економічні й правові основи використання інформаційних ресурсів.

РОЗДІЛ 1.

ОПЕРАЦІЙНА СИСТЕМА WINDOWS

Дата добавления: 2014-11-16