Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Ринок, як система відносин




Модуль ІІІ Ринкова економіка та її еволюція.

 

 

1.Економічний зміст поняття ринок.

2Ринок, як система відносин.

3..Конкункуренція та її види. Монополія та її види. Антимонопольна діяльність держави.

4. Закон попиту, закон пропозиції. Еластичність попиту та пропозиції.

5.Ринкова рівновага та її властивості.

 

 

1. Економічний зміст поняття ринок.

 

Ринок - це складне багатомірне поняття, явище господарського життя суспільства, це поняття вміщує не лише економічний, а і політичний та морально-етнічний зміст. На ринку постійно вирішуються такі питання. Для продавця вигідно чи ні реалізовувати свої товари для покупця вигідно чи ні їх покупати.

Ринок вирішує долю кожного товару, продається він чи ні, якщо так, то за якою ціною.

Ринок виконує такі функції:

1) Задовольняє суспільні потреби

2) Служить зв’язуючою ланкою між виробництвом та споживанням

3) Відтворюються витрати суспільно необхідної праці, та спадаючи умови для відновлення процесу виробництва.

Ринок має складну структуру:

I. за територіальною ознакою

1. місцеві або локальні

2. національний або внутрішній

3. міжнародний або зовнішній

II. за масштабами укладання операцій

1. оптовий

2. оптово-роздрібний

3. роздрібний

III. за механізмом контактів продавців та покупців

1. безпосередньо контактні ринки, де власники товарів самі продають їх покупцям (посередникам, або кінцевим споживачам)

2. посередницькі ринки, на яких покупцям протистоять не власники товарів, а дилери, комісіонери, брокери, торгові агенти та інші посередники, що продають та купляють товари за угодами з їх власниками.

3. біржові ринки, де самі продавці і покупці прямо не взаємодіють, а за їх дорученнями діють певні фірми, що мають місця на біржі (товарні, фондові, валютні)

IV. за об’єктами реалізації

4. ринок споживчих товарів

5. ринок засобів виробництва

6. ринок послуг

7. ринок праці

8. ринок конструкторських та наукових розробок

9. ринок цінних паперів

10. ринок валют

11. фінансовий ринок

12. ринок духовних цінностей

13. ринок нерухомості

14. інформаційний ринок.

 

Ринок - це складна система відносин, яка може існувати лише в умовах свободи і прав особистості.

Історично склалися 3 основні умови існування ринку:

1. Свобода виробника виробляти те, що він хоче у визначеній їм кількості, продавати за підходящою для нього ціною

2. Свобода споживача обирати потрібний йому товар у будь-якому місці у будь-якого виробника за вигідною йому ціною

3. Ціноутворення,а не цінопризначення (згідно дії закону вартості)

Починаючи у середині XX століття узгоджені такі умови існування ринку:

1. Суспільний поділ праці та її спеціалізації

2. Економічне відокремлення суб’єктів господарювання

3. Вирішення проблеми витрат в сфері обміну пов’язаних з передачею прав власності.

Економічна свобода реалізується у тому, що учасники ринкової економіки керуються особистими мотивами на отримання винагород,у найманих виробників – заробітна плата, у підприємців – підприємницький прибуток, рента, позиковий відсоток, тощо.

Слід відрізняти і не плутати такі поняття, як ринок і ринкова економіка, і не змішувати їх.

Головною формою ринку є обмін, а ринкова економіка охоплює всі стали суспільного виробництва: виробництво, обмін, споживання.

Ринок – це форма товарного виробництва, а ринкова економіка поєднує в собі елементи всіх існуючих форм господарювання (натуральна, товарна, планомірна), тобто ринок є лише однією з складових частин ринкової економіки.

У суспільній економіці склалися такі основні типи ринків:

1) вільний;

2) монополізований;

3) регульований;

4) нелегальний.

1. Вільний ринок передбачає рівні умови для всіх учасників. Функціонування багатьох виробників усіх типів характеризується стихійною природою

Ніхто не може впливати на рівень цін, а відносини в умовах економічних свобод роблять господарські зв’язки партнерськими

Такий вільний від впливу держави ринок був характерним для країн Західної Європи у XVII – XIX ст.

У сучасних умовах елементи цього ринку діють на рівні малих та середніх приватних підприємств.

2. Монополізований ринок. Він передбачає пріоритет положення одного або двох великих виробників на ринку, які свою політику будують виходячи з нав’язування своїх умов в процесі ціноутворення.Такий ринок почав формуватися у кінці XVII- початку XIX в США, Західної Європі.

3.Регульований ринок передбачає участь держави у керуванні економікою. Початок для його існування у кінці XIX століття. Держава за допомогою економічних та адміністративних методів контролює ціни, встановлює співвідношення цін на окремі види товарів, проводить макроекономічне регулювання основних продуктів суспільного виробництва.

4.Нелегальний ринок за своїми ознаками нагадує вільний, але діє за своїми правилами, які виходять за межи закону тобто виробництво та продаж на ньому існують без ліцензій, патентів та сплати податків.

Складовою частиною нелегального ринку є чорний ринок. В усьому світі продають товари заборонені державою та міжнародними організаціями: зброя, наркотики, порнографічна продукція, людські органи.

Починаючи с другої половини XX століття існування нормального цивілізованого ринку базується сукупності інститутів:

1.Правовова система, яка організує правове регулювання єдиних правил поведінки для всіх суб’єктів ринку; охороняє економічні інтереси юридичних та фізичних осіб діючих на ринку

2. Органи державного контролю (податкові служби, контрольно-ревізійні служби, екологічний контроль, санітарно-епідеміологічний контроль)

3. Асоціації та спілки споживачів, підприємців, споживачів та виробників

4. Ринкова інфраструктура: державні та комерційні банки, біржі (праці, товарні та інші), аукціони, ярмарки, торгові дома, транспортно-експедиційні служби, митні служби, забезпечення просування товарів, збереження та охорона товарної маси, консалтинг, моніторинг та інше.

 

3 Конкуренція є об’єктивним економічним засобом, який виражає внутрішньо необхідні стани і суттєві зв’язки між відокремленими товаровиробниками у х суперництві і боротьбі за найвищу результативність виробництва з одного боку і споживачами їх продуктів з іншого. В наслідок чого підприємці вимушені знижати витрати виробництва покращувати якість товарів і послуг тощо, тому закон конкуренції разом з іншими економічними законами товарного виробництва зумовлює дію закону концентрації виробництва і капіталу на будь-якому етапі розвитку зрілих товарних відносин залишаються такі види конкуренції

- внутрішньогалузева

- міжгалузева

Внутрішньогалузева конкуренція – це змагання між виробниками однієї галузі за ринки сировини та постачальників за ринки збуту і споживачів і т.д.

Міжгалузева конкуренція – це змагання між виробниками різних галузей за інвестиції та інвесторів.

Існує також цінова та нецінова конкуренція.

Цінова базується на механізації дії закону вартості, тобто це порівняння індивідуального робочого часу з суспільно необхідним.

Нецінова конкуренція – це, як правило, конкуренція між виробниками однієї галузі, продукція яких ідентична, але розрізняється функціонально.

Класичним прикладом нецінової конкуренції є розмежування у галузі суднобудування між Японією і Китаєм, коли за Японією залишилося виробництво великовантажних суден обладнаних найновітнішими високими технологіями управління та зв’язку.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-16; Просмотров: 451; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.