Контроль стерилізації

Контроль стерилізації матеріалу, інструментарію здійснюється за показ­никами монометрів, термометрів, речовин індикаторів, які змінюють свої фізичні властивості залежно від температури і терміну стерилізації а також бактеріо­логічним методом, який є найбільш вірним і за допомогою якого можна визна­чити вид мікробів.

Посіви на стерильність хірургічного інструментарію. Хірургічний інструментарій за допомогою стерильного пінцета дістають із бікса або м'якої упаковки і повністю поміщають у пробірки з поживним середовищем. Як виняток, в окремих випадках, якщо всі простерилізовані інструменти в одній упаковці великих розмірів (голкотримачі, ранорозширювачі і т. д.), проводять змив з поверхні інструмента стерильною серветкою, змоченою стерильним фізіологічним розчином або стерильною проточною водою і поміщають сер­ветку в пробірку з тіогліколевим середовищем. Аналогічні змиви з інших інструментів засівають у пробірки з середовищем Хоттінгера і Сабуро.

Посів на стерильність катетерів, гумових рукавичок та інших виробів з гуми і пластикатів. Контроль стерильності зондів, катетерів, гумових рукавичок та інших виробів з гуми проводять шляхом повного занурення дрібних виробів у поживне середовище, від більших відрізають невеликі шматочки (1-2 см) і поміщають у поживне середовище.

Результати посіву можна отримати через 48-72 год. Такий контроль необхідно проводити 1 раз на місяць з відповідною реєстрацією.

Підготовка рук до операції

Медичний персонал повинен ретельно слідкувати за чистотою своїх рук, уникати їх забруднення. При наявності саден, подряпин, а тим більше гнійних захворювань брати участь в операції категорично забороняють. Не допускається манікюр, нігті повинні бути коротко підстрижені. Рекоменду­ють на ніч змащувати руки вазеліном, ланоліном або кремом для рук.

б

а

Існує декілька традиційних (класичних) та сучасних методів обробки рук.

Найпоширенішим традицій­ним є метод Спасокукоцького- Кочергіна. В два сухих тази для миття рук наливають по 5 мл 96° спирту і обпалюють їх поверхню. Потім в обидва тази наливають по

2 л дистильованої води і додають 10 мл чистого нашатирного спирту (рис. 29). В такому розчині миють руки за допомогою серветок почер­гово по 3 хв. Попереднє обмивання рук щітками не обов'язкове, його проводять лише при забрудненні. Потім руки висушують стерильним рушником або серветками і протя­гом 5 хв обробляють серветками, змоченими 70° або 96° спиртом. Міжпальцеві проміжки і нігті до­датково змащують 5 % спиртовим розчином йоду (йодонатом).

Спосіб Фюрбрінгера полягає в митті рук проточною водою дво­ма щітками протягом 5 хв кож­ною (рис. 30). Після цього руки витирають стерильними серветка­ми або рушником і обробляють по­чергово 15 % розчином дихлори- ду ртуті (сулеми) протягом 3 хв (рис.31). Кінчики пальців змащу­ють 5 % спиртовим розчином йоду (йодонатом).

Спосіб Альфельда. Із всіх інших цей метод застосовують найчастіше. Руки миють двома стерильними щітками теплою проточною водою

' р.. ^f I^; / ЖШ/ *

Рис. 29. Підготовка тазів до обробки рук: а) правильне подання таза б) неправильне подання таза.

Рис. 30. Методика миття рук під проточною водою щітками.

а < ' " б Рис. 31. Витирання рук: а) правильне; б) неправильне.

3 милом протягом 10 хв, після чого витирають стерильним рушником і обробляють 96° спиртом протягом 5 хв, нігтьові ложа змазують 5 % спир­товим розчином йоду (йодонатом).

З сучасних методів оброб­ки є декілька способів:

Обробка рук хлоргексиди- ном (гібіталом). Гібітал випус­кають у вигляді 20 % водного роз­чину по 500 мл. Для миття рук використовують 0,5 % спиртовий розчин. Для цього препарат роз­водять у 70° етиловому спирті у співвідношенні 1:40. Після звичай­ного гігієнічного миття рук теп­лою водою з милом, руки витира­ють стерильною серветкою, а потім два рази обробляють про­тягом 3 хв. серветками, змочени­ми в розчині. Додаткова оброб­ка спиртом і ін. непотрібна.

Обробка дегміцидом. Засто­совують 1 % розчин дегміциду у концентрації 1:30 (1 частина пре­парату і 29 дистильованої води). Обробляють, як хлоргексидином.

Рис. 32. Методика одягання маски і халата: а) одягання маски; б) одягання халата; в) зав'язування халата; г) зовнішній вигляд операційної сестри.

Рис. 33. Методика одягання рукавичок.

Обробка рук надмураши- ною кислотою. Спосіб приго­тування: 30 % пероксид водню (172 мл) і 85 % мурашиної кис­лоти (81 мг) почергово зливають у скляну пляшку, перемішують і поміщають у каструлю з холод­ною водою на 1-1,5 год. Після охолодження цей розчин розво­дять водою (можна водопровід­ною) до 10 л. Розчин повинен бути використаний протягом доби. В п'яти літрах робочого розчину можуть мити руки 10­11 чоловік. Спочатку руки ми­ють 1 хв проточною водою з ми­лом (без щіток), а потім протягом однієї хвилини - в розчині надмурашиної кислоти (без серветок). Після миття рук за одним із вищевказаних методів їх витирають насухо стерильними серветками, одягають стерильну маску, халат і рукавички (рис. 32, 33).

Використання гумових рукавичок дозволяє забезпечити повну стерильність рук підчас операції. На сьогодні рукавички широко використовують не тільки під час операцій, перев'язок, а й при обстеженні хворих.

Для профілактики хірургічних інфекцій важливе значення має регу­лярний контроль за стерильністю рук членів операційної бригади. З цією метою один раз у 15-20 днів перед початком операції проводять посів з рук хірургів і операційних сестер.

Дата добавления: 2014-11-18