Стерилізація шовного матеріалу

Методи обробки операційного поля

Операційне поле - місце дії хірурга, повинно бути без мікроорганізмів. Безпосередньо перед операцією поголене операційне поле обробяють за методом Гросіха-Філончікова. Суть його полягає в тому, що шкіру опера­ційного поля обробляють 4 рази одним з антисептиків. Останнім часом найчастіше користуються розчином йодонату. Його готують перед опера­цією (ex tempore): концентрований 5 % розчин йодонату розчиняють кип'я­ченою або стерильною водою у співвідношенні 1:5.

Перше змазування шкіри операційного поля здійснюють після попе­реднього її миття бензином або спиртом, протирають два рази стерильними тампонами, змоченими розчином йодонату. Друге - перед розрізом, після покриття хворого стерильними простирадлами, третє - перед зашиванням шкіри і четверте - після накладання швів на шкіру. Крім цих обов'язкових чотирьох обробок, шкіру операційного поля слід змазувати кожного разу, коли міняють білизну навколо рани (забруднення, розширення рани та ін.)

Операційне поле можна обробляти і 0,5 % спиртовим розчином хлор- гексидину, надмурашиною кислотою, дегміцидом, кутасептом, 1 % розчином рокалу та ін. Для ізоляції шкіри операційного поля застосовують спеціальні плівки (протектори) або прокладки, виготовлені з клейонки. При наявності гнійників в ділянці операційного поля від планових операцій необхідно утри­матись.

В хірургії застосовують різні за своїми фізичними властивостями, хімічною структурою і джерелами походження шовні матеріали: шовкові, бавовняні нитки; синтетичні нитки, що не розсмоктуються (капрон, лавсан, тефлон та ін.); синтетичні нитки, що розсмоктуються, з гліколевої кислоти і оксицелюлози (дексон, окцелон, поліпропілен); металеві з нержавіючої сталі, танталу (скрепки, провід), а також біологічні нитки, що розсмоктуються (кет­гут). У зв'язку з їх різними фізико-хімічними властивостями способи стери­лізації шовних матеріалів не можуть бути однаковими. Деякі види їх (шовк, бавовняні нитки, лавсан та ін.) стерилізують в автоклаві під тиском в 1 атм протягом 20-30 хв. Шовк частіше стерилізують за методом Кохера. Суть його полягає в наступному: після миття і висушування мотки ниток з шов­ку поміщають в банку з притертим корком на 24 год в ефір для знежирю­вання, а потім на такий самий термін - в 70° спирт. Шовк після цього вкладають у каструлю, заливають 0,5 % розчином дихлориду ртуті (сулеми) і кип'ятять протягом 10 хв. Потім перекладають у стерильну банку з при­тертим корком, наповнену 96° спиртом, в якій і зберігають. Стерильність шовку перевіряють бактеріологічним методом. Перед використанням шовк кип'ятять 2 хв у 0,5 % розчині дихлориду ртуті.

Однак у хірургічній роботі слід надавати перевагу шовку, який просте­рилізований в заводських умовах і зберігається в скляних запаяних ампу­лах. На сьогодні він майже повністю замінений синтетичними шовними ма­теріалами.

Стерилізацію синтетичних ниток, як тих, що не розсмоктуються, так і тих, що розсмоктуються, проводять кип'ятінням у воді протягом 20-30 хв, або в розчині сулеми 1:1000 протягом 1-5 хв. Потім стерилізують і зберігають їх в 96° спирті в скляних банках з щільно притертими корками. Металевий шов­ний матеріал (скобки з нержавіючої сталі, скрепки із танталу, кліпси, провід) також стерилізують кип'ятінням у 2 % розчині гідрокарбонату натрію.

Стерилізація біологічного шовного матеріалу, що розсмоктується, (кетгуту) складна і потребує особливої ретельності через небезпеку заб­руднення його анаеробною мікрофлорою. Вона здійснюється хімічним мето­дом. Попередньо кетгут поміщають на 24 год в ефір для знежирення, потім стерилізують за методикою Клаудіуса, Губарева, або Сітковського.

За методом Клаудіуса кетгут у мотках поміщають у водний розчин Люголя (1 г кристалічного йоду, 2 г калію йодиду і 97 г води) на 9 діб, після чого перевіряють на стерильність бактеріологічним методом. Якщо матері­ал виявиться стерильним, розчин з банки зливають і кетгут заливають 96° спиртом, в якому він і зберігається. Якщо ж кетгут виявиться нестерильним, його знову заливають водним розчином Люголя на 9 діб, після чого пере­віряють на стерильність.

На сьогодні широкого розповсюдження набула модифікація стерилізації кетгуту за А.П. Губаревим, який пропонує використовувати спиртовий роз­чин Люголя. При цьому тривалість стерилізації скорочується до 7 діб.

Спосіб Сітковського дозволяє підготувати кетгут швидше, однак мате­ріал при цьому сильно псується, стає грубим, ламким. У банку з притертим корком насипають кристалічний йод (40 г на 1 банку ємкістю 3 л і 60 г - на 5 л). Змотаний в кільця кетгут підвішують у банці на висоті 6-7 см від її дна. Банку закривають притертим корком і заливають парафіном. Періодично банку потрібно струшувати для кращого розподілу парів йоду між кетгу­том. Через 3-4 доби кетгут перевіряють на стерильність (посів) і при відсут­ності мікрофлори його переносять у суху стерильну банку, де і зберігають герметично закритим.

Перед стерилізацією сухим методом кетгут доцільно опустити на 1-2 хв у 2 % розчин йодиду калію. Після такої обробки він краще реагує на пари йоду.

Враховуючи складність стерилізації, слід користуватись кетгутом, виго­товленим у заводських умовах.

Дата добавления: 2014-11-18