Порушення сечовипускання

Порушення сечовипускання – одна з характерних клінічних ознак патології нирок і сечовивідних шляхів. Вказівка на порушення сечовипускання може свідчити про захворювання нирок, сечоводів, сечового міхура, уретри. Оцінюється зв'язок порушень сечовипускання з больовим синдромом у животі, попереку або сечівнику. Важливо з'ясувати наявність печіння в сечівнику, колір сечі, наявність осаду, появу гематурії. Наявність у сечі крові при травмах живота, попереку й таза свідчить про ушкодження нирок або сечового міхура.

У жінок необхідно з'ясувати відомості про менструальний цикл, уточнити строк останньої менструації, її тривалість і рясність. Порушення циклу і його тривалості, численність виділень крові свідчать або про дисгормональні розлади, або про хронічне запалення геніталій, а іноді поза- чергові рясні місячні можуть маскувати позаматкову вагітність. Такі ж зміни характерні для лейоміоматичної зміни матки. Поява або загострення болю в нижніх відділах живота під час менструацій, на відміну від апендициту, характерні для запалення придатків матки. Збільшене виділення білій з піхви також може вказувати на запалення придатків.

Загальна слабість

Важливі дані можна одержати при аналізі скарг загального характеру, основною з яких є загальна слабість.

Загальна слабість є частою скаргою при різних захворюваннях органів грудної й черевної порожнини, гострих гнійних запальних захворюваннях.

Загальна слабість: з'являється одночасно з появою інших симптомів або через певний час у динаміці захворювання.

Ступінь виразності загальної слабості: помірний - коли хворий виконує звичайне фізичне навантаження; виражений - коли хворий не може виконувати фізичну роботу, ходьбу; надзвичайно різкий – хворийне може себе обслуговувати.

Походження загальної слабості – хворий зв'язує її з безсонням, тривожним станом, виникненням нудоти, блювоти, болем у будь-якій ділянці, поносом, спрагою, тривалим запором, запамороченням, головним болем, хиткістю ходи, зниженням сили в кінцівках й ін., що може навести на думку про причину її виникнення.

Загальна слабість супроводжується – запамороченням, непритомним станом, почуттям страху, ″мерехтінням мушок” перед очима, нудотою, синюшністю, блідістю або гіперемією шкірних покривів, потовиділенням, задишкою, тахікардією, підвищенням або зниженням АТ, порушенням серцевого ритму, дизуричними й диспепсичними розладами, неможливістю перебування стоячи, зниженням працездатності.

Зменшення або купірування загальної слабості – перебуванням у горизонтальному положенні, прийомом солодкого чаю, кави, жарознижуючих, проти блювотних, аналептиків, внаслідок психотерапевтичних впливів.

Дата добавления: 2014-11-18