Вибір основних проектних рішень

Електрична частина станцій і підстанцій має тісні функціональні зв’язки з технологічною частиною і конструктивні зв’язки з будівельною частиною. В деякій мірі електрична частина визначає техніко-економічні характеристики об’єкту. Наприклад вибір основних проектних рішень для електро-станцій здійснюється за:

а) складом агрегатів для електростанції;

б) видом майданчику під будівництво;

в) схемою видачі потужності в енергосистему для електричних станцій і підстанцій;

г) водопостачанням;

д) паливопостачанням;

е) охороною навколишнього середовища;

є) суспільно-культурними об’єктами.

Все це являє собою комплексну задачу оптимізації, і вирішення її здійснюється шляхом багатократної реалізації алгоритму проектування об’єкта в цілому.

Технологічна і електрична частина підстанції визначається її роллю в енергосистемі. Для з’ясування умов і режиму роботи підстанції, що проектується, в енергосистемі попередньо здійснюється уточнення проекту схеми розвитку електричних мереж району або області на п’ять років та з перспективою на десять років. В уточненому проекті схеми розвитку електричної мережі визначаються:

- місце розташування підстанції, її роль і призначення;

- схема приєднання підстанції до системи і рекомендації стосовно головної схеми;

- кількість відходячих ліній напругою 35 кВ і вище; їх призначення; режими роботи; потужність, що передається; наявність транзиту через шини високої напруги;

- потоки потужності через автотрансформатори або трансформатори на розрахункових рівнях в тому або іншому році;

- рівні напруги на шинах підстанції, номінальна напруга окремих обмоток трансформатора і границі регулювання напруги;

- необхідність встановлення, типи, кількість і схеми увімкнення компенсаційних пристроїв (синхронних компенсаторів або конденсаторних батарей);

- об’єм системної і протиаварійної автоматики, тобто необхідність секціонування, ділення, АПВ, АЧР, необхідність систем автоматичного вимкнення навантаження (САВН), автоматичного запобігання асинхронному ходу синхронних машин (АЗАХ);

- потужність і струми коротких замикань на всіх напругах;

- режим заземлення нейтралі трансформатора, необхідність котушок дугогасіння і їх потужність;

- очікувані кратності внутрішніх перенапруг, вимоги до ізоляції, до комутаційної і захисної апаратури.

Перераховані вище дані визначають тип підстанції, що проектується і споруджується.

За призначенням підстанції поділяються на системні і споживальні. За електричними схемами підстанції діляться на три категорії:

1 - підстанції зі спрощеною схемою, тобто без вимикачів;

2 - прохідні підстанції – підстанції з малою кількістю ліній і вимикачів;

3 - вузлові підстанції – проектуються для потужних комутаційних вузлів енергосистеми.

Підстанції першої категорії, як правило, проектуються за типовими і уніфікованими проектами. Основні завдання під час проектування підстанцій цієї категорії – це підвищення рівня індустріалізації при спорудженні підстанції, скорочення об’єму будівельно-монтажних робіт і працевитрат та ін. Все це вимагає для проектування підстанції цієї категорії використання комплектних трансформаторних підстанцій, комплектних розподільчих установок заводського виготовлення. Спорудження і монтаж таких підстанцій повністю механізований, що дозволяє здійснювати будівництво підстанцій в короткі терміни.

Для підстанцій другої категорії дозволяється під час проектування не розробляти індивідуальні проекти, а використовувати типові, особливо для проектування розподільчих установок напругою 110 кВ і нижче. Отже, для підстанцій цієї категорії проектують відкриті розподільчі установки високої напруги, що розташовані на природньому рельєфі без використання монолітного бетону при мінімумі земляних робіт. Дуже часто підстанції другої категорії споруджуються з блочних конструкцій, що різко скорочує трудомісткість проектування як будівельної, так і електричної частин підстанції.

Підстанції третьої категорії у більшості проектують за спеціальними проектами, з використанням типових рішень для окремих вузлів.

Дата добавления: 2014-11-08