Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Розрахунок параметрів складу




При розрахунках даного розділу необхідно уважно вивчити методику, викладену в спеціальній літературі, яка наведена в списку літературних джерел. Площа складу визначається з урахуванням площі, отриманої раніше при визначенні параметрів вантажного фронту. Необхідно виконати розрахунок складських приміщень для збереження заданого обсягу продукції .

Розрахунок площі складського приміщення виконується наступним чином.

Загальна площа складу дорівнює:

, м2; 2.15

де – корисна площа, зайнята безпосередньо матеріалом (стелажами, штабелями, засіками та ін.);

– експлуатаційна площа, зайнята приймальними та відпускними майданчиками;

– службова площа, зайнята адміністративними, побутовими та іншими службовими приміщеннями;

– площа, зайнята стаціонарним, підйомно-транспортним та іншим обладнанням;

– допоміжна площа, зайнята проїздами та проходами.

При опрацюванні даного пункту необхідно виконувати лише ті розрахунки, які стосуються безпосередньо заданого вантажу.

Корисну площу складу можна розрахувати двома способами:

1) виходячи із допустимого навантаження на площину підлоги (т/м2) залежно від виду вантажу

, 2.16

де – величина встановленого запасу відповідного виду вантажу на складі, т.;

– середньодобове розходження вантажу, т.;

– прийнятий термін зберігання вантажу на складі, діб.

Дані про середнє розрахункове (допустиме) навантаження на площу підлоги складу залежить від кількості поверхів складу та його конструктивних особливостей: в одноповерхових складах т/м2; в багатоповерхових – на другому поверсі т/м2; на третьому – т/м2.

Величина встановленого запасу відповідного виду вантажу:

, 2.17

де – обсяг допустимого запасу даного виду вантажу;

– відносні норми відповідно поточного та страхового запасів вантажу, діб.

Норма запасу дорівнює інтервалу між двома черговими постачаннями матеріалу, (може складати від 1-го до 30 діб) а залежить від умов (ритмічності) відвантаження матеріалів постачальниками, часу знаходження вантажу на шляху при переміщенні, режиму роботи підприємства та ін.

У середньому можна прийняти для страхового запасу:

, 2.18

де – коефіцієнт страхового запасу:

– 0,25 – матеріали є постійно на базах і складах і можуть бути отримані в будь-який час у необхідній кількості, або можуть бути легко замінені рівноцінними сорторозмірами, видами матеріалів;

– 0,5 – практично для більшості підприємств;

– 0,75 – для підприємств із безперервним технологічним процесом виробництва.

2) у залежності від виду матеріалів та обладнання для його зберігання (для спеціальних вантажів).

Зберігання матеріалів в складському технологічному обладнанні:

, 2.19

де та – довжина і ширина однотипного обладнання у плані, м;

– кількість технологічного обладнання, од.

, 2.20

де – місткість одиниці обладнання для зберігання матеріалів

, 2.21

де – геометричний об’єм відповідного обладнання, м3;

– густина розташованого матеріалу, т/м3;

– коефіцієнт заповнення об’єму обладнання матеріалом.

, 2.22

де – висота обладнання для зберігання матеріалу, м.

, 2.23

де – об’єм матеріалу, розміщеного у штабель, засік, стелаж та ін., м3.

Зберігання матеріалів у тарі, контейнерах та піддонах:

, 2.24

де та – кількість вантажних місць відповідно по площі в плані і висоті;

– коефіцієнт нещільності укладки вантажних місць (в середньому ).

При відкритому зберіганні насипних та навалювальних матеріалів на майданчиках:

, 2.25

де – площа нижньої основи штабеля, м2;

– кількість штабелів на складі.

Експедиційна площа складу визначається за формулою

, 2.26

де – площа приймально-сортувального майданчика, м2;

– площа відпускного майданчика, м2.

Необхідна площа приймально-сортувального майданчика:

, 2.27

де – надходження матеріалів на майданчик протягом року, т;

– середньодобове надходження матеріалів на майданчик, т;

– коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалів (в межах );

– кількість днів знаходження матеріалів на приймальному майданчику ( дні);

– навантаження на 1 м2 площі (приймається приблизно в залежності від виду розташованого матеріалу), т/м2;

357 – кількість робочих днів на рік, за винятком державних свят.

Розмір відпускного майданчика визначається за аналогічною формулою, але варто мати на увазі, що коефіцієнт нерівномірності приймається , а замість 357 робочих днів на рік необхідно приймати у відповідності з дійсним періодом роботи складу (підприємства), тобто – кількість робочих днів визначених для перевезення заданого обсягу вантажу:

. 2.28

Службова площа складу розраховується залежно від призначених приміщень:

- керуючись числом працюючого адміністративно-керівного та обслуговуючого персоналу – при штаті 3 робітники площа приміщення приймається по 5м2 на кожну людину, від 3 до 5 – по 4м2, при штаті більше 5 – по 3,25м2 і.т. д.;

- у відповідності з санітарними та будівельними нормативами проектування з кількістю працівників більше 15 чоловік в одну зміну повинні передбачатися побутові приміщення (гардеробні, умивальні, туалетні), майданчики яких визначаються на основі установлених норм.

Площа зайнята піднімально-транспортним та іншим стаціонарним обладнанням , розраховується виходячи із габаритів цього обладнання в плані та проходів для обслуговуючого персоналу.

Допоміжна площа складу , зайнята проїздами та проходами, знаходиться:

, 2.29

де та – сумарна площина відповідно проїздів та проходів, м2.

На розміри проїздів та проходів впливає: габарити розташованих на складі матеріалів, розміри вантажообігу; геометричні параметри підйомно-транспортних машин.

Головні проїзди, де переміщуються основні транспортні засоби, повинні розраховуватися виходячи з можливості вільного повороту в них машин, (а також електронавантажувачів, самохідних візків та ін.) за формулою

, 2.30

де – ширина проїздів, см.;

– ширина транспортних засобів, см.;

– ширина зазору між транспортними засобами і стелажами (штабелями) по обидві сторони проїзду ().

Ширина проходів приймається у межах 1 м між стелажами при значних розмірах складу, якщо склад невеликий то площа проходів не розраховується, тобто вона знаходиться в межах площі проїздів..

В кінці цього пункту необхідно показати схему складу, а також розташування всіх визначених будівель та площ.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-18; Просмотров: 1129; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.